Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Apr. 23, 2018

ВРУ догодила держбюджетом не всім

Автор:

|

Грудень 14, 2017

|

Рубрика:

ВРУ догодила держбюджетом не всім

Юрій Левченко

Андрій Парубій, голова Верховної ради України (ВРУ) наразі не має права підписувати ухвалений депутатами державний бюджет.

«Нічого позитивного»
Юрій Левченко, народний депутат України від Всеукраїнського об’єднання «Свобода», зареєстрував 8 грудня законопроект про скасування ухваленого напередодні державного бюджету на 2018 рік. Повідомляючи про це, засоби масової інформації додали: «Поки ВРУ не розгляне цей документ, спікер Парубій не має права підписувати відповідний закон. Найближчий пленарний тиждень відбудеться 19-22 грудня».
Відтак, Президент України рано тішився, коли відреагував у Facebook: «Такого давно не бувало. До 31 (грудня. — Ред.) ще 24 дні, а Верховна Рада вже й бюджет проголосувала». Політичний оглядач Віталій Княжанський зауважив із цього приводу: «Мабуть, не навмисно майже в риму написав очільник держави в Facebook і, не забуваючи про власні заслуги, подав найкрасномовніші, на його думку, позиції — «Стартує президентська ініціатива реанімації сільської медицини, в амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, в швидкісний Інтернет інвестуємо 5 млрд».
«На армію передбачено 86 млрд грн, що майже на 25 % більше, ніж поточного року. П’яту частину бюджету буде використано на озброєння та військову техніку, що на 34 % більше, ніж цьогоріч», — наголосив Петро Порошенко.
Доповнюючи його, п. Княжанський подав ще кілька головних чисел «кошторису країни»: «Зростання валового внутрішнього продукту (ВВП), згідно з ним, становитиме 3 % за інфляції 9 % та курсі гривні 30,1 щодо USD на кінець 2018-го. Зазначимо також як істотний бюджетний позитив те, що в процесі роботи над новим бюджетом парламент ввів митні стимули для ввезення електромобілів (на один рік), знизив ренту на буріння нових газових свердловин (до 2023-го) і для газового конденсату та відтермінував сплату імпортного податку на додану вартість (ПДВ) на обладнання. Ці заходи можна оцінити як такі, що спрямовані на розвиток промислового виробництва й економіки загалом».
Натомість Іван Крулько, депутат від опозиційного щодо президента партії «Батьківщина», заявив під час обговорення головного кошторису країни, що «нічого позитивного від цього бюджету очікувати не варто». За його словами, документ передбачає збільшення зовнішнього боргу до 88 % ВВП. На його обслуговування 2018-го Україна, на його думку, витратить рекордну суму в 11,07 млрд USD, що перевищує витрати країни «на всі пенсії або на оборону».

Експерти сумніваються
Своєю чергою, Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, заявив: «Ми вважаємо скасування квазіакумуляції ПДВ (дотацій) для аграрних виробників абсолютно неприйнятною. Уряд брав на себе зобов’язання, що після відміни спеціального режиму ПДВ тваринникам надходитиме державна допомога як квазіакумуляція, та нас обдурили, — зауважив він. — Це вкрай негативно позначиться на галузі, бо йдеться про кошти, на які бізнес розраховував як на допомогу без корупційних ризиків, яка зараз життєво необхідна тваринництву».
Значні сумніви щодо реальності й ефективності бюджету висловлюють і експерти. Від них у ці дні можна почути вельми радикальні висловлювання. Зокрема, політолог Олександра Решмеділова вважає, що прийнято черговий бюджет тотальної хронічної бідності, а всі його позитиви на кшталт обіцяного підвищення мінімальної зарплати з’їсть інфляція. Вона також констатує, що цей бюджет не зважає і не прагне припинити фантастичний міґраційний процес, який вимиває з України трудові ресурси. На її думку, бюджет не зменшує залежності від іноземних кредитів, за її словами «з цієї голки ми не сходимо».
А от економіст Всеволод Степанюк зазначив: «Показники бюджету недосяжні. За його словами, державний борг планують зменшити з 63 % до 60 % ВВП. Та враховуючи те, що понад половина цього боргу номіновано в іноземній валюті, експерт не розуміє, яким чином це можна зробити при 10 % девальвації гривні. Зростання доходів бюджету (планується на 15 % проти 2017 року) за інфляції 9 % і зростанні економіки на 3 %, на його думку, можливе максимум на 10-11 %». У зв’язку з цим експерт прогнозує зростання податкового тиску на бізнес.
Відтак Юрій Гаврилечко, економічний експерт Фонду громадської безпеки, наголосив: «Перший пріоритет цього бюджету — це маніпуляція, а другий — корупційність». Таке твердження він пов’язує з тим, що в бюджет не закладено планових витрат на компенсацію ПДВ експортерам. За його словами, «100 млрд грн кудись поділися, зникли, і ніхто не знає, як і кому вони можуть відшкодовуватися».
А третій пріоритет бюджету полягає, на думку п. Гаврилечка, в низьких соціальних витратах, із одного боку, і набагато більшій потенційній базі для отримання цих витрат. Тож третій пріоритет, за словами експерта, — «це передвиборчий характер бюджету, побудованого на обіцянках». Юрій Гаврилечко також наголосив, що нарощування субсидій населенню, це, точніше, передача грошей олігархам, бо ніхто з українців не є отримувачем субсидій. Усі вони, на його думку, лише їх оформлюють.

«Будуть проблеми»
Своєю чергою, Олег Устенко, виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні, на запитання про те, який головний, на його думку, позитив бюджету, відповів: «Кабінет Міністрів (КМУ), схоже, почав більше вірити в економічне зростання. Адже 3 % — це в півтора рази більше ніж буде за прогнозом цього року. Проблема лише в тому, що це в 1,5 разу менше, ніж у інших країн, що належать до групи ринків, що розвиваються, в якій перебуває й Україна. Та, повторюю, порівняно з попереднім роком це в 1,5 разу більше».
Експерт також зауважив: «КМУ вірить й у те, що інфляція буде меншою в 1,5 разу, ніж цього року (15 %). Уряд вважає, що буде 9 %, і депутати так вважають. А нічого, що це чи не найвищий рівень інфляції в Європі? Передбачаю також скорочення дефіциту держбюджету від 3,5 % цього року до 2,4 % наступного року. І це знову-таки в 1,5 разу. Однак розумію, що наявність цього дефіциту для мляво зростаючої економіки це забагато і що треба якимось чином його фінансувати». «Це неминуче призведе до зростання боргового тягаря. Адже 5 % нашого ВВП цього року піде на виплату відсотків за зовнішніми та внутрішніми кредитами. А наступного борг і надалі зростатиме», — додав він.
Натомість на запитання «Який же вихід?» п. Устенко відповів: «Можна було б запустити економіку на вищу траєкторію зростання, а задля цього провести структурні реформи, зменшити корупцію, а так у нас звичний бюджет на трієчку».
А Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, вважає, що в держбюджеті 2018 року є і будуть проблеми з прибутковою частиною. За його словами, побачивши, що реальних доходів мало, автори бюджету «підмалювали такий показник, як імпортний ПДВ».

«Буде дірка»
«Для цього вони написали, що курс національної валюти становитиме 30,1 грн за 1 USD. Тож, на їхню думку, імпортний ПДВ зайде та перекриє суму, яку необхідно отримати від податків. А якщо імпорту стільки не буде? Або курс буде не той… І тоді в бюджеті виникне, кажучи простими словами, дірка. Повторюю, імпортний ПДВ у цьому бюджеті хибний. До того ж якщо курс гривні «загнати» до рівня 30,1, то цим фактично буде спровокована в Україні висока інфляція. Гадаю, в цьому разі вона стрибне до позначки 19 %. Так бюджет не приймають», — наполягає експерт.
А от економіст Андрій Новак вважає: «Бюджет на 2018-й є ксерокопією цьогорічного — за структурою доходів і витрат, за співвідношенням центрального бюджету з місцевими. Хизуються, що прийняли завчасно. Так відводять увагу від його низької якості».
«Державний борг збільшили на 231 млрд грн (тепер він становить 2,747 трлн грн — Ред.). При тому, що фактично призупинена співпраця з Міжнародним валютним фондом, фінансування від Європейського Союзу. Якщо не виконаємо антикорупційні вимоги, наступного року держава може стати банкрутом. Заклали доходи від приватизації на 22,5 млрд грн. Незрозуміло, що треба продати, щоб отримати цю суму. Її можна додавати до дефіциту. Всі статті доходів і витрат збільшили приблизно на 15 %. 80 % податків йде напряму в центральний бюджет, решта залишається місцевим. Прибутки перерозподілятимуть через дотації в ручному режимі. Уряд разом із Національним банком штучно знецінюватиме гривню. Прагнутимуть, аби на кінець 2018 року курс гривні був не меншим за 30,1 за 1 USD», — пояснив фахівець.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...