Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 18, 2019

ВРУ дала старт приватизації майже 800 державних підприємств

Автор:

|

Жовтень 09, 2019

|

Рубрика:

ВРУ дала старт приватизації майже 800 державних підприємств

Парламент, де президентська фракція «Слуга народу» має монобільшість, продовжує затверджувати законопроєкти, які багато років припадали пилом у парламентських шухлядах. Минулого тижня Верховна Рада України (ВРУ) ухвалила у другому читанні і в цілому закон, яким скасовується перелік підприємств, що не підлягають приватизації (був ухвалений ще 20 років тому. — Ред.) Потенційно на продаж можуть виставити понад 800 об’єктів, які належать державі.
Рішення нібито й правильне, адже в державній власності досі перебувають кілька тисяч підприємств, які або є відверто збитковими (висмоктують гроші з бюджету на зарплати працівникам та утримання заводів, що фактично простоюють), або слугують такими собі «годівничками» для певних наближених до політичного Олімпу осіб, на папері декларуючи суцільні збитки, натомість продаючи продукцію «наліво». Але є й другий бік медалі. За всі часи незалежності України єдиним успішним прикладом продажу приватному інвестору (та й то не з першої спроби) державного підприємства стала угода 2005 року про купівлю міжнародним холдингом Arcelor Mittal Криворізького металургійного комбінату за 4,8 млрд USD. Чи вдасться «Слугам народу» втілити амбітні «приватизаційні» плани?

«Приватизаційний» офіціоз
«Перелік заборонених до приватизації підприємств містив більш ніж тисячу об’єктів держвласності. 90 % із цих підприємств — об’єкти малої приватизації. Приватизація таких об’єктів, що раніше не були додані в перелік, у системі «Prozorro. Продаж» за один рік принесла державі більше 1,5 млрд грн. Усі ці компанії стали майданчиком для запуску нового бізнесу і створення робочих місць. Держава ніколи не була ефективним власником», — заявила після голосування у ВРУ Роксолана Підласа, народна депутатка з фракції «Слуга народу».
Як запевняють в Кабінеті Міністрів України (КМУ), ні українські дороги, ні залізниця, ні газотранспортна система у приватні руки не потраплять. Ба більше, перелік заборонених до приватизації стратегічних об’єктів навіть розширять завдяки підприємствам із виготовлення та ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні Збройних сил України (повний список заборонених до роздержавлення стратегічних держпідприємств уряд має скласти за три місяці). Також заборонено приватизацію будь-яких державних об’єктів, розташованих на тимчасово окупованих територіях України.

«Приватизаційні» небезпеки
Водночас експерти застерігають, що навіть зараз, коли команда президента Зеленського нібито має абсолютну владу в країні, немає певності, що задекларована Зе-командою «велика приватизація» відбудеться успішно.
«Незважаючи на постійну риторику щодо необхідності передачі тих чи інших державних об’єктів у руки дбайливого господаря (та ще й можливості поповнити бюджет), інкорпоровані і наближені до влади гравці завжди намагалися в будь-який спосіб пригальмувати відповідні процеси, адже самі сиділи (сидять) на фінансових потоках і отримують особистий зиск від діяльності навіть збиткових для держави підприємств», — пояснив аґенції «Укрінформ» Володимир Дубровський, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна.
Ще одна небезпека: незважаючи на постійні гасла Зе-команди про «абсолютну відкритість» для суспільства, насправді фактично запущений процес «великої приватизації» може бути схований за лаштунками. «Перелік об’єктів для приватизації забрали з погодження ВРУ, тож відкритий дискусійний майданчик у парламенті буде захований у «підкилимні» рішення центральних органів влади чи відомств», — заявив під час брифінгу Олег Синютка, народний депутат від фракції «Європейська солідарність». Особливе занепокоєння, сказав він, щодо «Укрпошти». Уже зараз зарплати працівників цієї структури скорочують, людей переводять на 0,3 чи 0,5 ставки тощо. Також, наголосив депутат Синютка, дуже часто працівник «Укрпошти» у селі — єдина людина, яка не тільки доставляє пенсії, а й допомагає людям у різних складних ситуаціях.
Водночас про намір приватизувати «Укрпошту» у вересні ц. р. публічно заявив Ігор Смілянський, генеральний директор компанії.

«Приватизаційні» обіцянки
Можливо, за збігом обставин, «Укрпошта» й «Укрзалізниця» були виключені з переліку державних об’єктів, що не підлягають приватизації. «Скасування переліку заборонених до приватизації об’єктів не означає, що «Укрпошта» й «Укрзалізниця» будуть продані з молотка, але це переконливий сигнал, що державний бюджет зможе поповнитись грошима, а інвестори матимуть змогу модернізувати підприємства», — написав у Facebook Владислав Криклій, міністр інфраструктури України.
Тим паче, що 3 жовтня ВРУ ухвалила закони «Про оренду державного та комунального майна» та «Про концесію». Документи запроваджують правила передачі державного та комунального майна приватним інвесторам. Від себе пояснимо: концесія — форма державно-приватного партнерства, що передбачає передачу об’єктів державної власності (таких, як дороги, аеропорти, підприємства тощо) у тимчасове користування приватним підприємствам.
Зазначимо, що Міністерство інфраструктури України вже отримало попередню згоду Світового банку (СБ) на проведення аналізу концесійних проєктів на українській залізниці. «Є попередня згода від Global Innovation Fund і СБ щодо проведення аналізу концесій залізничних вокзалів і малодіяльних станцій», — повідомила Олександра Клітіна, заступниця міністра інфраструктури, інформує «Громадське».
Про концесію залізничних вокзалів в Україні говорили ще за часів попереднього уряду. Зокрема, зазначалося, що першим вокзалом, який планують передати в управління приватним компаніям, мав стати Київський центральний вокзал. Крім цього, для управління вокзалами в межах «Укрзалізниці» планують створити окрему «Вокзальну компанію», яка має запрацювати до кінця 2019-го. Раніше в «Укрзалізниці» повідомляли, що вокзали щороку приносять компанії 405 млн грн збитків.

Ложка дьогтю в «приватизаційні» плани
Владислав Криклій заявив, що держава володітиме контрольним пакетом акцій (50 % + 1 акція) всіх стратегічних об’єктів, проте вони отримають можливість залучати приватних інвесторів. Формула достатньо плутана і має серйозні ризики. Наочний приклад — Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Укрнафта» (найбільша нафтовидобувна компанія України, видобуває понад 86 % нафти, 28 % газового конденсату та 16 % газу від загального видобутку вуглеводнів в Україні. — Ред.). 50 % + 1 акція ПАТ належить державі в особі Національної акціонерної компанії (НАК) «Нафтогаз України», близько 42 % акцій — власність групи компаній, пов’язаних із Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим. Як повідомляв свого часу ресурс «БізнесЦензор», за допомогою контролю над «Укрнафтою» п. Коломойський, завдяки впливу на спостережну раду ПАТ, вивів із компанії 1,1 млрд USD. У результаті «Укрнафта» не змогла заплатили податки державі, наразі її податковий борг перед бюджетом становить 13,8 млрд грн.
«Серед факторів, які відлякують бізнес, зокрема й іноземний, від участі у приватизаційних процесах в Україні, і досі залишаються відсутність ефективного забезпечення права власності, повністю незалежних судів, яким можна довіряти, неунормованість земельних відносин. А також надмірний вплив так званого корупційного фактору та відсутність сучасного антимонопольного законодавства. В ідеалі, подолання цих неґативних чинників мало б передувати черговим спробам віддати державне майно у «надійні руки». Але оскільки цього не зробили (точніше, за відповідними напрямками зробили лише перші кроки), виконувати таке завдання доведеться паралельно з підготовкою приватизаційних конкурсів», — підсумовує аґенція «Укрінформ».

Ігор Берчак

Рекорди «малої приватизації» (стартувала восени 2018 року):

  • найдорожчий успішно проданий лот коштував 57 млн грн (пакет акцій «Тернопільського радіозаводу «Оріон»);
  • найбільше зростання ціни (на 80 000 %) — за господарське приміщення загальною площею 65 кв. м у Хмельницькій області;
  • найдорожчий квадратний метр — приміщення на пл. Ринок у Львові загальною площею 481 кв. м. продали за 50 млн грн (16,6 тис. USD за кв. м).

About Author

Meest-Online

Loading...