Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 17, 2017

Від Ґданська до Одеси

Автор:

|

Січень 21, 2016

|

Рубрика:

Від Ґданська до Одеси
Українська євроколія має пройти від польського до румунського кордону

Українська євроколія має пройти від польського до румунського кордону

Про будівництво «євроколії» — вузької залізничної колії європейського стандарту шириною 1435 мм в Україні говорять, починаючи ще з 1990-х рр. Але після підписання угоди про Асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) ця ідея нарешті перейшла до фази реалізації. Був розроблений проект, згідно з яким нова колія має пройти від польського до румунського кордону через Львів і Чернівці. Її загальна протяжність становитиме 476 км. Першим етапом проекту «Євроколія» має стати будівництво відрізку залізничного шляху від кордону з Республікою Польща (РП) через Мостиська до Львова. Ця ділянка входить до складу ІІІ міжнародного транспортного коридору. Її довжина становитиме 75 км. Раніше була озвучена вартість цієї частини робіт — понад 500 млн EUR.

Ще з часів «бабці Австрії»
Ідея побудувати залізничну колію, яка би з’єднала Львів із європейською залізницею, має свою історію. Вперше з’єднати Варшаву, Львів і Чернівці хотіли ще за часів Австро-Угорщини. Як розповідає Валерій Самсонкін, директор Державного науково-дослідного центру залізничного транспорту України, на початку 1940-х рр. був спроектований і побудований великий відрізок залізничного шляху з РП через Раву-Руську та станцію Любеля до станції Підзамче у Львові. Пізніше ця колія була зруйнована, залишилися лише окремі її елементи. В 1990-х рр. Львівська залізниця планувала побудувати колію європейського стандарту до Львова з переходом у Мостиськах. Тоді розробили шість варіантів реалізації цього проекту. Був навіть готовий проект спеціального вокзалу, який би міг приймати потяги з європейською шириною візків. Такий вокзал мав бути розташований між центральним і приміським вокзалами. Але до реалізації справа не дійшла.
Наступна хвиля обговорень навколо колії європейського стандарту в Україні розпочалась у 2000-х рр. Проте до безпосередньої роботи над проектом Україна приступила лише тепер. У липні 2014-го відбулося спільне засідання представників міністерств закордонних справ РП, Румунії й України, куди також запросили представників залізничних адміністрацій цих країн. Тоді вперше й був озвучений проект євроколії.
«Те, чого прагнуть ЄС та Україна — це спільний простір. В т. ч. в залізниці. Євросоюз вважає важливим, аби можна було вільно спілкуватися, вільно переміщуватись і вільно перевозити речі. Для спільного ринку потрібна спільна транспортна система» — вважає Іреней Майхер, представник польського Міністерства інфраструктури.
Упродовж останніх двох років Міністерство інфраструктури РП тісно співпрацює з Україною в рамках спільної програми з надання інституційної підтримки та підвищення ефективності роботи залізничного транспорту в Україні. Ця програма зокрема передбачає візити польських експертів до України. За словами п. Майхера, якщо 2013 року спільна робота польських та українських фахівців була проблематичною, то зараз поляки бачать, що український уряд уже зацікавлений в європейському досвіді.
«Для спільного ринку потрібна спільна транспортна система. Залізниця — це єдиний спільний простір. В ідеалі вона має бути побудована за таким самим принципом, як телекомунікації: щоб іспанський перевізник міг працювати в Німеччині, а український — у Франції», — каже Іреней Майхер.

Потрібні гроші
Стандартна ширина європейської колії — 1435 мм, в той час, як в Україні — 1520 мм. Як пояснює проф. Самсонкін, перехід між українською й європейською коліями зараз здійснюється традиційними «дідівськими» методами: заміна ходової частини, перевантаження вантажів чи використання суміщених колій. За його словами, всі ці способи не задовольняють потреб ані вантажних, ані пасажирських перевізників.
За словами експертів, в Україні системи переходу з одного типу колій на інший працюють на двох станціях: Мостиська-2 і Дорогуськ. Фахівці кажуть, що можливе будівництво ще двох подібних переходів: на залізничних прикордонних переходах Чоп-Захонь (Угорщина) та Чоп-Чиєрна-над-Тисою (Словаччина).
Зараз існує два варіанти руху від польського кордону до Львова: через Мостиська та Раву-Руську.
Директор Державного науково-дослідного центру залізничного транспорту України каже, що за даними Львівської залізниці, на цій ділянці дороги вже існує суміщена колія від кордону довжиною 20 км. На станції Мостиська-1/Мостиська-2 є сучасні термінали перевантаження вагонів з однієї колії на іншу. Зараз ця ділянка навантажена на 30 % своїх можливостей.
Однією з головних перешкод реалізації євроколії є брак фінансування. Хоча, на думку проф. Самсонкіна, справа — не стільки в можливостях, скільки в ефективності фінансування. Він подає приклад Литви, де основна колія має таку саму ширину, як в Україні. Під час реалізації проекту RailBaltica, який передбачає прокладання колії з Польщі до Естонії, 2014-го в Литві побудували 120 км нових залізничних шляхів.
«При реалізації проекту євроколії є можливість відносно швидко приєднатись до європейських стандартів залізничної інфраструктури та «в’їхати» до європейської мережі швидкісного пасажирського перевезення», — переконаний експерт.

Збалансувати політику
Іншої думки дотримується Юрій Дьомін, академік Транспортної академії України. Він вважає, що євроколія не вирішує для України питання інтеграції до європейської транспортної мережі. «Я — прихильник системи автоматичного переходу одної колії на іншу. В Україні вже є відповідна інфраструктура на кордоні між Польщею й Україною. У першу чергу треба розвивати цей напрямок, не виключаючи такої стратегічної мети, як побудова євроколії. Проект євроколії потребує обґрунтування, наскільки це буде економічно вигідно», — стверджує проф. Дьомін. У той же час він визнає: євроколія може об’єднати Європу, «від Гданська до Одеси».
Павел Копчіньский, голова департаменту залізничного транспорту Міністерства інфраструктури РП свого часу заявляв, що Польща зацікавлена мати насиченіше залізничне сполучення з Україною. Зокрема, починаючи з грудня ц. р. один із вагонів потягу Львів-Вроцлав курсуватиме аж до до Варшави.
Оцінюючи свій досвід співпраці з українськими залізничниками, п. Майхер підсумовує: країні потрібна транспортна політика. Він подає вагомий аргумент: 80 % усіх вантажних перевезень в Україні здійснюється за допомогою залізничного транспорту. В той же час більшість рухомого стану й існуючої інфраструктури перебувають у дуже поганому стані, та потребують заміни або ремонту.
«Якщо уряд хоче мати залізничний транспорт, то треба облаштувати цю систему так, аби вона перебувала в рівновазі. Наприклад, Укрзалізниця має сплачувати податок на землю, на якій розташовані її об’єкти та комунікації. Я намагався дізнатись, чи сплачує подібний податок власник автодороги. Мені сказали, що ні. Ось приклад транспортної політики: якщо змушуємо одну транспортну галузь платити податки, а іншу звільняємо від них, то показуємо, який саме транспорт ми підтримуємо», — вважає посадовець.

Ольга Перехрест, Zaxid.net

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...