Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 19, 2018

В України з’явилася можливість отримувати газ із США через РП

Автор:

|

Жовтень 24, 2018

|

Рубрика:

В України з’явилася можливість отримувати газ із США через РП

LNG-танкер в акваторії порту Свіноуйсьце

Польська нафтогазова компанія (PGNiG) підписала два довготермінові контракти на постачання зрідженого природного газу (ЗПГ, англ. liquefied natural gas, LNG) із США. Йдеться про 2 млн т на рік упродовж 20 років. Це перші такі угоди в Східній Європі. В «Газпромі» зачухали потилиці, адже це стало черговим кілком у їхнє донедавна непохитне монопольне становище. Мали б зачухатися потилиці й в хлопців із «Нафтогазу», адже тепер в України з’явився шанс ще більше скоротити обсяги блакитного палива, яке закуповують в країни-аґресора. Хоча офіційно Україна й не купує газ у РФ, але, як не крути, реверсні поставки зі Словаччини — таки російський газ. Єдине, що гроші за нього потрапляють в російську кишеню транзитом через Словаччину. Й Словаччині, звісно, також щось перепадає.

Американський газ на 30 % дешевший за російський
Партнерами PGNiG є американські LNG-термінали Venture Global Calcasieu Pass, LLC і Venture Global Plaquemines LNG, LLC. Спільно вони працюють як Venture Global LNG. Як заявив Мацєй Возняк, віце-голова PGNiG з питань торгівлі, американський ЗПГ обійдеться приблизно на 30 % дешевше, ніж російський трубогінний газ. «Дивовижно, що такі важливі контракти були так хутко підписані. Цього ніколи не сталося б без уряду, який є далекоглядним», — заявила Жоржет Мосбахер, посол США у Республіці Польща (РП).
Матеуш Моравецький, прем’єр-міністр РП, наголосив, що підписання цих контрактів збільшить суверенітет та енергетичну конкурентоспроможність Польщі. «Контракти на постачання газу з-за кордону, на розвідку, на видобування нашого, національного газу в поєднанні з розширенням газової мережі — це та велика програма PGNiG, яка була нещодавно започаткована. У ній візьмуть участь усі 16 воєводств і 374 ґміни», — цитує главу уряду «Польське радіо».
Стратегічна мета Варшави — вже в найближчі роки максимально скоротити залежність від поставок «Газпрому». Тепер РП щороку споживає близько 16 млрд куб. м природного газу, із них 10 млрд — імпорт із РФ (є ще поставки з родовищ Норвегії). 2 млн т американського ЗПГ еквівалентні майже 3 млрд куб. м трубогінного газу, що зменшує залежність від РФ майже на третину. Для порівняння: Україна в кращі для «Газпрому» часи купувала щорічно близько 45 млрд куб. м.
Перша «газова ластівка» прилетіла в червні 2017-го, коли американська компанія Cheniere Energy доправила до польського LNG-терміналу в Свіноуйсьце перший вантаж ЗПГ об’ємом 70 тис. т. Тоді в РФ до події поставилися скептично: мовляв, звичайний політичний фокус — бодай щось, аби зробити на зло Москві. Але в Кремлі не взяли до уваги, що американці спочатку рахують можливий прибуток, а вже потім думають над тим, як би когось зайвий раз подратувати. Тепер стало зрозуміло, що газовий ґешефт виявився вигідним і для компаній зі США, які отримали новий ринок збуту, і для поляків, котрі матимуть можливість купувати газ за меншою ціною.
Ще один польський сюрприз для «Газпрому» — наміри запустити яку альтернативу «Північному потоку-2» власний проект із будівництва газогону Baltic Pipe на дні Балтійського моря від узбережжя РП до Данії, а потім під’єднатися до норвезької газотранспортної мережі. Газогін планують запустити в експлуатацію 2022 року, коли має закінчитися контракт на поставку російського газу. Пропускна здатність Baltic Pipe — 10 млрд куб. м
на рік.

США плекають грандіозні енергетичні плани
Зовсім не таємниця, що потужна протидія США планам побудови «Північного потоку-2» зумовлена не стільки турботою про енергетичну незалежність Європи та збереження газового транзиту через Україну, як бажанням продавати європейцям американський ЗПГ. «Підтримка експорту газу зі США вже впродовж багатьох років, а не лише з приходом Дональда Трампа, є центральним елементом трансатлантичної енергетичної політики і порядку денного енергетичного ради ЄС-США», — заявив «Німецькій хвилі» Франк Умбах, науковий директор лондонського інституту King’s College.
Тим паче, що європейський ринок — дуже ласий шматок. У червневій доповіді Міжнародної енергетичної аґенції зазначалося, що на тлі спаду власного видобутку експортні потреби ЄС зростатимуть. За деякими оцінками, до 2035 року ЄС може знадобитися додатково 107 млрд куб. м газу на рік.
У серпні ц. р. в Єврокомісії (ЄК) заявили, що з моменту прибуття першого LNG-танкера із США до Португалії у квітні 2016 року постачання американського ЗПГ склало 2,8 млрд куб. м. 2017-го на Європу припадало до 10 % від усього LNG-експорту з США. Наразі основними одержувачами є Іспанія, Італія та Франція. Але не варто забувати про потужні LNG-термінали в Роттердамі (Нідерланди), Свіноуйсьце (РП) і Клайпеді (Литва). На черзі — Федеративна Республіка Німеччина (ФРН), яка до кінця року пообіцяла визначитися з місцем будівництва терміналу. «Це жест для наших американських друзів», — заявив Петер Альтмайер, міністр економіки ФРН, реагуючи таким чином на невдоволення Вашинґтону підтримкою Берліном проекту «Північний потік-2».
У липні ц. р. за підсумками перемовин Дональда Трампа з головою ЄК Жан-Клодом Юнкером було заявлено про посилення співпраці в сфері енергетики. «ЄС хоче імпортувати більше ЗПГ із США, і вони стануть масовим покупцем LNG-газу», — заявив тоді президент США.
Плани у Вашинґтону — грандіозні. У березні ц. р. Баррі Вортінґтон, глава Американської енергетичної асоціації, під час щорічної міжнародної конференції з енергетики CERAWeek у Г’юстоні заявив, що в наступні п’ять років очікує чотириразового збільшення експортних поставок ЗПГ із США.
«З точки зору обсягів американський ЗПГ — основний претендент на заміщення російського газу в Європі. Ми очікуємо, що вже до 2020 року в США будуть функціонувати шість заводів ЗПГ проектною потужністю 67 млн т. У результаті країна очолить світовий приріст потужностей зі зрідження газу в 2017-2020 рр. (+54 млн т), обігнавши Австралію (+17 млн т) і РФ (+12 млн млн т)», — пише Forbes.
«США мають достатньо природних ресурсів для того, щоб зупинити потоки російського газу й нафти на ринок європейських країн. Ми є домінуючою енергетичною силою. Через кілька років ми вироблятимемо 15 млн барелів нафти щодня. Ми обженемо Саудівську Аравію, ми обженемо РФ», — заявив у жовтні ц. р. в інтерв’ю The Hill Ларрі Кудлов, головний радник президента США з економічних питань. Він додав, що американські виробники газу мають великі запаси в басейні Permian (Техас і Нью-Мексико), й вимушені просто спалювати його. «Це означає, що ми повинні мати інфраструктуру трубогонів зі сходу на захід і зі заходу на схід. Треба поставляти це на північний схід, поставляти в Європу й кинути виклик гегемонії РФ на природний газ та LNG», — зауважив п. Кудлоу.

Україні потрібна «перемичка»
Стратегія сусідньої РП щодо енергетичного суверенітету дає Україні чудовий шанс не лише де-юре, але й де-факто позбутися залежності від «Газпрому», адже з’являється можливість не лише отримувати американський ЗПГ із LNG-терміналу в Свіноуйсьце, але й через газогін Baltic Pipe отримати доступ до норвезьких родовищ.
«Західна Європа вже досить диверсифікований реґіон, там є достатня кількість LNG-терміналів, тому є можливість перемкнутися з одного постачальника на іншого. В Східній Європі домінує російський газ, і тому прихід будь-яких нових гравців сприяє посиленню безпеки всього реґіону. Україні, щоб отримати прямий доступ до газу, який надходить на польський термінал, треба побудувати «перемичку» між польською й українською ГТС. Як тільки ми зможемо побудувати інтерконнектор між Україною та РП, європейську диверсифікацію зможемо відчути і ми», — пояснювала свого часу Бі-бі-сі-Україна Олена Вітер, президент DIXI Group.
Тим паче, що польська PGNiG та українська компанія «Енергетичні ресурси України» вже мають підписаний контракт на транспортування блакитного палива для «Укртрансгазу». Поставки розпочнуться 1 травня 2019-го. Щоправда, йдеться про мізерний обсяг — якихось 200 млн куб. м. Причина — недостатня пропускна потужність газогону між двома країнами — лише 1,5 млрд куб. м у бік України. Водночас спорудження інтерконнектора дасть можливість помпувати 8 млрд в Україну та 7 млрд — у зворотному напрямку.
Технічно-економічне обґрунтування будівництва інтерконнектора було зроблене ще 2015 року, однак досі роботи з його спорудження так і не почалися. Натомість українські політики започаткували «передвиборчі танці» навколо ймовірності приватизації ГТС та підвищення на вимогу МВФ ціни на газ для населення, мало переймаючись реальними діями на стратегічну перспективу. Не надто доцільними виглядають й спроби реанімувати спорудження власного LNG-терміналу на Чорноморському узбережжі поряд із морським торговим портом «Південний», про який вперше заговорили ще 2010-го. Беремо в руки калькулятор: вартість спорудження LNG-терміналу — майже 1 млрд EUR, будівництво інтерконнектора — 245 млн USD. Вигода очевидна, однак «газовий віз» чомусь й нині там.

Ігор Берчак

До теми
Збільшення запасів і зростання видобутку нафти в США можуть призвести до зниження цін найближчими тижнями, повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на внутрішній звіт ОПЕК. «Майбутнє сезонне зниження попиту на нафтопродукти може призвести до збільшення запасів. В умовах зростання нафтовидобутку в США це може стати «ведмежим» фактором для цін на нафту в найближчі кілька тижнів», — йдеться в документі. ОПЕК вважає, що перегляд глобальних економічних прогнозів МВФ, викликаний торговими суперечками між США й їхніми партнерами, призвів до більшої невизначеності щодо зростання попиту на нафту 2019 року. Напередодні ціна на нафту марки Brent опустилася нижче 80 USD за барель, уперше за місяць. Вартість барелю нафти WTI знизилася до 68,7 USD. У жовтні ОПЕК знизила прогноз зростання попиту на нафту 2019-го. В організації вважають, що попит ослабне через торгові війни й інші фактори, що стримують світову економіку й економіку країн-імпортерів.

About Author

Meest-Online

Loading...