Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Dec. 13, 2018

В Україні зростає новий рух, де точно немає корупції

Автор:

|

Квітень 14, 2016

|

Рубрика:

В Україні зростає новий рух, де точно немає корупції
Кафе «Говінда»

Кафе «Говінда»

В Україні поширюється новий рух. Громадяни створюють народні підприємства, при цьому не платять податки і не підкоряються владі. «У фіскальній службі на обліку не стоїмо, податків не платимо. Ліцензій на перевезення не беремо — дозвіл на діяльність підприємства видала наша громада. Якось зупинили один із наших автобусів поліціянти, питали, де ліцензія на пасажирські перевезення? Навіть протокол склали. Потім побачили посвідчення народного підприємства і видані громадою документи й «охололи», — розповідає Олександр Шкварук, керуючий народним підприємством «Народавтотранс» із Хмельницького.

Новий економічний устрій
Поки політики та чиновники розповідають про плани виходу з економічної кризи й уже третій рік анонсують якісь ефемерні реформи, в Україні зароджується новий уклад незалежної від держави народної економіки. У Львові, Тернополі та Хмельницькому працюють десятки підприємств та індивідуальних підприємців, які не платять податків державі, не звітують про свою діяльність у Державну фіскальну службу і не платять за право займатися підприємницькою діяльністю.
Люди почали створювати народні підприємства поза зоною державного контролю ще три роки тому. Причому термін «територіальна громада» в Хмельницькому тлумачать не так, як звикли українські політики та чиновники. Це — не як якесь об’єднання громадян, котрі спільно вирішують дрібні питання місцевого благоустрою та побуту. «Народна економіка» в хмельницької версії — це 30 солідних підприємств і близько сотні людей, котрі займаються дрібним індивідуальним бізнесом. Всі вони об’єднані угодою про «територіальну громаду», платять у фонд громади мінімальні внески, які називають «інвестиціями».

Студіюючи Конституцію
«П’ять років тому в Хмельницькому зібралася група підприємців, котрим набридло працювати на армію бюрократів-чиновників, — розповідає Ольга Уграк, одна з ідеологів «територіальної громади» Хмельницького.
«Нас усіх дуже образила держава. Одних загризли бюрократи при відкритті бізнесу, інших «рвали» податкова й армія перевіряльників. Усі розуміли, що держава зробила нас кріпаками, — згадує Павло Білецький, уповноважений Хмельницької територіальної громади. — Поміркували, як вибратися з цього зачарованого кола і зрозуміли, що в Конституції є відповідь на наші запитання. У статті 5 ідеться: «Носієм суверенітету й єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».
«Слово «безпосередньо» — основний постулат про те, кому насправді належить влада, — провадить далі п. Ольга. — А сполучник «і» — лише доповнення. Хочете — керуйте собою безпосередньо самі, а хочете — через органи державної влади».
Терміни «заробітна плата», «власник підприємства», «оплата за послугу» та «плата за товар» на народних підприємствах Хмельницького — під забороною. Замість заробітної плати робітники отримують «винагороду» за «трудову інвестицію». Питання про розмір «винагороди» вирішує керуючий народним підприємством.

Народні табу — алкоголь, тютюн, перепродаж
«Коли я вирішив відкрити кафе вегетаріанської індійської кухні, то не припускав, що зіткнуся з непереборним парканом із бюрократів, — розповідає Ярослав Посмітюха, керуючий кафе «Говінда». — Зайшовши в першу ж інстанцію за дозвільними документами, і зрозумів, що мені доведеться кілька місяців бігати з одного кабінету в інший за дозволами, свідоцтвами та ліцензіями. Тоді звернувся до громади Хмельницького і за два дні отримав усі документи. Зараз у нас працює близько десятка людей. Уже через кілька місяців після відкриття кафе зрозумів: якби продовжував працювати в державній зоні відповідальності, то довго не протягнув би. Довелося б виплачувати щомісяця десятки тисяч гривень у вигляді податків, соціальних внесків, плати за дозволи. Якщо все це виплатити, то став би банкрутом. Зате зараз — усе гаразд, «перевіряльники» до нас не ходять.
На околиці Хмельницького на території давно зупиненого заводу діє цех із переробки пластикової вторсировини в будівельну плівку. Про те, що і це підприємство не вижило б під гнітом «контролерів» і податковим пресом, розповідає Дмитро Надопта, керуючий цеху. Близько року тому колишній спортсмен, неодноразовий чемпіон України й Європи з волейболу, вирішив зайнятися виробництвом та орендував цех заводу, що фактично припинив своє існування.
«Зареєструвавши в громаді міста народне підприємство, вперше зітхнув вільно. Наді мною більше не висіли дамокловим мечем безконечні звіти та податки», — тішиться п. Дмитро.
Через декілька місяців роботи у формі народного підприємства після виплати винагороди за працю працівникам керуючий залишився з прибутком. Тепер крім планів розширення підприємства п. Надопта мріє про відкриття на заводі спортивної зали. «Діти будуть безкоштовно займатися спортом», — ділиться своєю ідеєю підприємець.
До обласної територіальної громаді Хмельницького приєднуються і фермери. Михайло Козуленко зі села Балин розповідає, як після реєстрації в громаді його намагалися «пресувати» міліціонери та голова сільради. «Прийшов до сільської ради сповістити, що тепер працюю від громади. Голова почав кричати, що ми — самозванці. Навіть викликав міліцію. Міліціонери також спочатку кричали: «Хто ви такі? Хто вас уповноважив?». Я їм пред’явив документи та закони України. Виявилося, що правоохоронці самі законів не знають. Документи їх протверезили і вони погодилися, що ми працюємо законно», — згадує п. Козуленко.
Важливо зазначити, що в планах територіальних громад Хмельницького — не тільки створення «некомерційного сектора» народної економіки, а й створення «народних реєстраційних служб». «Громада вже видає народні реєстраційні знаки на автомашини та техпаспорти. Власники автівок, котрі захочуть приєднатися до громади і поставити до нас на облік авто, мають зняти транспорт із державної реєстрації й отримати у нас техпаспорт і номери. Я зробив це одним із перших», — показує свої номери Олександр Шкварук, автоперевізник і керуючий «Народавтотрансом».
«Держава може функціонувати без нас, — міркує п. Білецький. — Ми нікого в громади і народну економіку не тягнемо. Завжди є ті, кому зручніше займатися бізнесом під контролем держави. Інші підприємці поки що нам не вірять. Треті залякані і не вірять, що можна працювати без податків і державного контролю. Кажуть, що народна економіка — до пори до часу, а потім прийдуть податківці, подадуть до суду й усе зруйнують. Крім того, є сфери діяльності, якими займатися не хочемо і не будемо — ліки, алкоголь, тютюн і зброя. Також під забороною в територіальних громадах торгівля товарами, виробленими не на твоєму підприємстві.

Як працює народна економіка
Офіційно посада Ольги Уграк називається так: «уповноважена Хмельницької територіальної громади з питань реєстрації». В її обов’язки входять облік народних підприємців і підприємств, видача їм «народних» свідоцтв на право займатися своєю діяльністю.
Стати народним підприємцем або зареєструвати народне підприємство в Хмельницькій територіальній громаді — просто. Для цього потрібно просто укласти суспільний договір із громадою, знятися з державного фіскального обліку й отримати свідоцтво народного підприємця. А також вислати в усі державні інстанції повідомлення, що ви вирішили працювати як народний підприємець.
Який зиск громаді? Це питання також не може не виникнути. За угодою всі, хто вирішив працювати під крилом територіальної громади, мають «інвестувати» в неї щомісяця або 100 грн, або 1 % від прибутку. При цьому підприємців ніхто не контролює: скільки грошей перераховувати громаді, вирішує сам керуючий. Ніяких звітів про прибутки також немає.
«Звісно, у багатьох виникає питання: а якщо підприємець вирішить весь прибуток класти в кишеню? На здоров’я! Чим багатші люди, тим сильніше суспільство. Але народні підприємці чудово розуміють: що багатша громада, тим ми сильніші. Сильна громада потрібна для захисту тих, хто в ній живе. Тому такої проблеми немає», — каже Павло Білецький.
За останні два роки до територіального об’єднання народної економіки приєдналося кілька десятків індивідуальних підприємців і підприємств, однак управлінського «апарату» в громаді немає. Навіть лідери не отримують зарплату, бо діють як волонтери.
Загалом у Хмельницькому та Хмельницькій області в територіальну громаду об’єдналося понад 1 тис. осіб. Приблизно стільки ж числиться в територіальних громадах Тернополя та Львова. Звісно, не всі можновладці спокійно ставляться до реалізації проекту народної економіки. Наприклад, Олександр Симчишин, мер Хмельницького, налаштований украй негативно. Але це — його проблеми.

Олександр Сибірцев, «Країна»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...