Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 21, 2018

Мораторій на продаж сільськогосподарських земель знову продовжили

Автор:

|

Жовтень 13, 2016

|

Рубрика:

Мораторій на продаж сільськогосподарських земель знову продовжили

Чорнозем

Зараз Україна залишається мало не єдиною державою в світі, де земля не є товаром, а громадяни не можуть вільно розпоряджатися своєю власністю. Водночас вимога прийняття закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» міститься в меморандумі, який Україна підписала з Міжнародним валютним фондом. Вимогу відкрити ринок землі озвучив також Петро Порошенко, котрий на початку вересня ц. р. заявив, що відсутність відкритого ринку землі стримує приплив інвестицій в аграрний сектор, який є одним із головних постачальників валюти в країну. Але народні депутати проігнорували ці вимоги, загрузнувши в популістських балачках про захист «вітчизняного селянства».

Два мішки борошна за гектар
Так виглядає, що в села народні депутати приїжджають хіба на передвиборні мітинґи. Зараз середня ціна оренди 1 га в Україні становить близько 900 грн на рік. І це — ще дуже приблизний показник. Існують реґіони, де платять по 80-100 грн, або й взагалі по два мішки борошна! Це за рік оренди!
Коли у 1990-х рр. розігнали колгоспи, мільйони людей у рамках приватизації отримали свої земельні паї. Але при цьому вся техніка або була вкрадена головами колгоспів чи діячами райкомів, або, покинута напризволяще (бо як її ділити, ніхто не знав), заіржавіла на тракторних станах. Ентузіасти, котрі мріяли стати фермерами, наштовхнулися на непереборну перешкоду: спроби взяти кредит на закупівлю техніки та добрив наштовхувалися на категоричну відповідь — земля не може бути банківською заставою, бо її заборонено продавати.
У результаті з майже 7 млн формальних землевласників реальними фермерами стали лише кілька десятків тисяч. Левова частка селян, власників фонду найродючішої ріллі, не має з неї фактично жодних прибутків, здаючи за безцінь поодиноким фермерам або, частіше, великим агрохолдингам. Чому за безцінь? Тому що немає кому оцінити цю землю за чіткими ринковими критеріями, оскільки земельного ринку в Україні не існує.

Немає ринку — процвітає корупція
Водночас існує потужне лобі, яке всіляко пручається його появі, оскільки там, де не діють ринкові механізми, буйним цвітом буяють корупційні схеми. Скажімо, одним із шляхів обійти мораторій на продаж є зміна цільового призначення земельної ділянки, тобто, виведення її з кадастру сільськогосподарського фонду. На цьому роблять непогані гроші корупціонери-чиновники з районних та обласних управлінь Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, котрі потім передають частину хабарів «нагору» — до Києва.
Крім цього, не варто забувати, що в Україні існують ще й чималі лани земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності. Зараз ціни на оренду державних земель штучно занижені з тієї ж причини, що й на оренду паїв — не існує ринку, немає прозорих критеріїв оцінки. Зазвичай для отримання ділянок в оренду від держави агрохолдинги використовують «сірі» схеми за допомогою лобістів у владі. Такий спосіб простіший і вигідніший, бо не вимагає вкладання коштів у розвиток ґрунтів і будівництво інфраструктури.

Пропаганда вирішує все
Але агрохолдинги ще й орендують десятки тисяч гектарів у звичайних пайовиків (зараз земельний банк ста найбільших агровиробників України в сукупності становить 6,5 млн га). Саме «аграрні олігархи», за деякими даними, щедро оплачують численні публікації в українських засобах масової інформації, в яких раз по раз переповідаються «страшилки» про зняття мораторію на продаж землі: мовляв, олігархи все скуплять за безцінь, прийдуть іноземці та вивезуть наш чорнозем за кордон, зараз ми хоч свої кровні кількасот гривень маємо, а так…
Водночас експерти намагаються пояснити, що запровадження ринку насправді нікого не змушує продавати свої паї. Їх і надалі можна здавати в оренду, а можна й продати, або взяти під них кредит у банку. Більше того, зняття мораторію сприятиме тому, що ринок відреагує природним зростанням орендних ставок, бо будуть збалансовані попит і пропозиція. Як пише «Економічна правда», для країн Центрально-Східної Європи показник річного зростання цін на землю впродовж перших років після скасування мораторію становив 20 %.

Влада ніби й «за», але ніби й «проти»
Крім того, існує безліч законодавчих можливостей для обмеження продажу сільськогосподарських угідь, якщо є побоювання, що її скуплять олігархи чи іноземці. Так само є інструменти для захисту землевласників від шахрайства і низьких цін. Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України, стверджує, що ринок сільськогосподарських земель в Україні буде запроваджений лише після широкого обговорення та створення ефективної моделі такого ринку. «І тут варіантів — маса. Таких моделей ринку земель по світу є понад півсотні. Й, якщо Україні потрібна модель, то така, яка захистить реальних землевласників, яка не дасть трьом-семи родинам скупити всю землю в Україні, і ми категорично проти того, щоб так відбувалося», — вважає він.
Главу уряду підтримує й Іван Міклош, відомий словацький реформатор, керівник групи радників Кабінету Міністрів, котрий вважає, що продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення тягне Україну назад. «Це — один із найголовніших чинників не тільки для залучення інвестицій. Це — ще й база майбутнього зростання української економіки, розвитку малого та середнього бізнесу, в т. ч., і в селах», — зазначив він. Іван Міклош також наголосив, що в законодавстві можна прописати такі умови й обмеження, які не дозволять олігархам та агрохолдингам скупити за безцінь більшість угідь і зроблять цей процес прозорим.
Натомість не надто зрозумілою виглядає наразі позиція Тараса Кутового, міністра аграрної політики та продовольства, котрий в ефірі «5 каналу» заявив, що ринок землі слід почати… з можливості продажу права її оренди. «Це — дуже погане рішення. Подібні інструменти не можуть привести до створення ринку. Якщо буде тільки продаж прав оренди, то не буде і стимулів для інвестування, оскільки земля не переходить у власність», — заявив «Економічній правді» п. Міклош.
А доки на найвищому рівні тривають дискусії, ситуація в більшості українських сіл — катастрофічна: злидні, копійки з оренди і стрімке знелюднення — молодь прагне в будь-який спосіб виїхати бодай до райцентру, не кажучи вже про більші міста чи столицю. Звісно, жодної мотивації повертатися «до землі» вони не мають. Для тих, хто залишається, альтернатива наступна: маєш здоров’я гарувати — збирай власний врожай, охляв — здавай пай в оренду за копійки. Чи за два мішки борошна.

Ігор Берчак

До теми
Україна в 2015-2016 маркетинговому році (МР, липень 2015 — червень 2016) стала світовим лідером із експорту борошна, відвантаживши його на 32,5 % більше, ніж попереднього МР. Водночас ціна українського борошна була найнижчою в світі. Про це повідомила прес-служба Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) з посиланням на Сергія Сакіркіна, радника голови правління акціонерного товариства «Аграрний фонд». «Загалом у 2015-2016 МР Україна відвантажила 344 тис. т борошна на суму 72,9 млн USD, ставши одночасно світовим лідером за обсягами поставок і аутсайдером — за вартістю», — йдеться в повідомленні прес-служби FAO. Друге місце в світі за обсягами експорту борошна займають США — 303 тис. т на суму 151 млн USD. Таким чином обсяг коштів, виручених Сполученими Штатами від експорту борошна, більш ніж удвічі перевищує аналогічний український показник. Далі за обсягами поставок йдуть РФ (289 тис. т на 87,66 млн USD), Індія (284 тис. на 115 млн USD), Канада (239 тис. на 144,5 млн USD) і Велика Британія (231 тис. тонн на 120 млн USD). Ще цікавішою є структура українського експорту. Як виявилося, найбільше борошна з України поставляється в Східну Азію — 48 %, далі в списку: Близький Схід (18 %), країни Співдружності Незалежних Держав (11 %) і Південно-Східна Азія (11%). А найбільша сенсація: згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, найбільшою країною-споживачем української борошна в 2015-2016 маркетинговому році стала… Північна Корея.

Мовою чисел
* українська земельна реформа триває 25 років, це — світовий рекорд;
* мораторій на продаж землі продовжували сім разів;
* під дію мораторію потрапляють 96 % сільськогосподарських земель;
* своєю землею не мають права розпоряджатися 6,9 млн власників;
* 1 млн власників паїв померли, не встигнувши скористатися своєю власністю: не залишили спадкоємців або останні не оформили документи через дорогу процедуру успадкування.
Джерело: спільний проект «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» та «Ціна держави»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...