Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 18, 2017

В Україні хочуть повністю скасувати державне регулювання цін

Автор:

|

Квітень 27, 2017

|

Рубрика:

В Україні хочуть повністю скасувати державне регулювання цін

Уже влітку ц. р. український уряд має намір повністю відмовитися від пострадянської практики державного контролю цін на продукти харчування, на чому вже давно наполягають як представники рітейлу, так і розмаїті асоціації виробників. 2016 року в Україні був започаткований пілотний проект, в рамках якого було скасовано ціновий контроль на 17 груп товарів, що відносяться до соціальних (молоко, яйця, цукор, яловичина тощо). У Кабінеті Міністрів (КМУ) заявили, що цілком задоволені підсумками експерименту. Але постає питання, чого очікувати споживачам?

Зворотній ефект
Державне регулювання в Україні регламентується постановами уряду 1996-го і 2007 року, які забороняють торгові надбавки вище 15 % на соціально значиму продовольчу продукцію. До таких товарів належать: борошно, хліб простої рецептури, макаронні вироби вітчизняного виробництва з нетвердих сортів пшениці, крупи, цукор, яловичина, свинина з кістками, м’ясо птиці в тушках, ковбаси варені 1-го сорту, молоко жирністю 2,5 %, сметана жирністю 20 % , масло вершкове жирністю 72 %, сир жирністю 9 %, яйця курячі, олія.
Після проведених розрахунків у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі дійшли висновку, що регулювання не лише не призводило до стримування цін, але часто мало зовсім протилежний ефект. За словами Володимира Семеніхіна, директора департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Мінекономрозвитку, з 2003 року зростання цін на соціально значимі продукти харчування значно випереджало середнє зростання цін на всі продукти харчування. «По хлібу, борошну та свинині середньорічне зростання цін становило 12 % із 2003-го по 2013 рік. Тобто, в середньому за десять років ціни на ці регульовані категорії росли на 2 % швидше, що дало майже 20 % накопиченого зростання, що перевищує середній індекс цін продуктів харчування», — зазначив він.

«Пілот»: політ нормальний
У вересні минулого року уряд прийняв рішення запустити пілотний проект скасування державного регулювання цін терміном на три місяці. Його підсумками Володимир Гройсман був задоволений. «Як показала практика, це виявилася досить корумпована система, де створювалися штучні обмеження. Ніхто їх не дотримувався, ні на які ціни це не впливало, але давало чиновнику можливість впливати на реальний сектор, на реальних підприємців», — вважає глава уряду.
Як зазначила у коментарі сайту finance.ua Тетяна Журавель, представник юридичної компанії «Центр конфліктології та права», «проект добре себе зарекомендував, істотного зростання цін, яке було б пов’язане саме з реалізацією проекту, не було. Так, ціни зростали, але такі підвищення були пов’язані зі сезонними змінами, інфляцією. Кардинальних змін у бік підвищення не відбулося». Так само вважають і чиновники Мінекономрозвитку. За їхньою інформацією, на момент дії пілотного проекту за інфляції 5,6 % проти 1,4 % (2015-го), ціни зростали меншими темпами — 4,5 % проти 5,4 %.
Найбільше зростання цін у четвертому кварталі 2016-го спостерігалося хіба на молочні продукти (10-22 %) та курячі яйця (аж на 50 %). Але такі вражаючі показники, порівняно з 2015 роком, пов’язували виключно з сезонністю та ситуацією на ринках експорту, але аж ніяк не зі скасуванням регулювання.

Жирність і «липові» накладні
Справді, ефективність держрегулювання завжди викликала обґрунтовані сумніви. Адже виробники давно навчилися обходити обмеження, скажімо, виробляючи молоко жирністю 2,6 % замість 2,5%, на яке ціна регулюється, або масло жирністю 73 % замість 72 %. Не дрімали й продавці. «Приходять перевіряльники, питають, за якою ціною закупив продукцію. Виписуєш «липову» накладну від фізичної особи-підприємця (ФОП), згідно якої ти нібито закупив продукцію за завищеною ціною і тепер продаєш її з націнкою менше 15 %. А як вони перевірять ФОП? Ніяк», — розповів УНІАН приватний підприємець, котрий займається роздрібною реалізацією курячого м’яса.
У минулому числі тижневик «Міст» писав про стрімке подорожчання в Україні продуктів харчування. І жодне регулювання тут навряд чи допоможе. «Ключові фактори, які впливають на ціну: перше — це світова ціна на продукти харчування, друге — курс долара, третє — інфляція. Якщо інфляція 2017 року буде 10-12 %, ми побачимо, що продукти харчування здорожчають на 12 %, а максимум — на 15 %», — розповів агенції «Преса України» Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж.
На зростання ціни на яловичину та свинину впливає той факт, що фермери та селяни масово вирізають худобу, вигодовувати яку стає все дорожче. Відповідно, через скорочення поголів’я дорожчає і молочна продукція.

Хтось — за, хтось — проти
«Система держрегулювання цін — рудимент, від якого давно відмовилися всі цивілізовані країни», — впевнена Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціація виробників молока. Тієї ж думки дотримується і Сергій Карпенко, генеральний директор асоціації «Союз птахівників України». «Держрегулювання є нічим іншим, як пережитком радянського минулого», — вважає він. За словами Володимира Лапи, глави Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, його відомство повністю підтримує плани щодо скасування держрегулювання, оскільки фахівці відомства не бачать зв’язку між масштабом цінового контролю та динамікою цін. Експерт вважає, що держрегулювання цін необхідно залишити тільки на комунальні тарифи та, можливо, на лікарські засоби.
Однак, існують й інші точки зору. У коментарі сайту finance.ua п. Дорошенко заявив: «Щодо самого регулювання державою цін, то я обома руками за це. Однак, в європейських країнах ціни на чимало позицій продуктів харчування не відрізняються від українських. Проте ми ж чудово розуміємо, що прибутки наших громадян в рази менші за зарплати європейців. Наразі, коли наш народ потерпає від економічної, політичної та військової кризи, скасовувати держрегулювання цін на продукти не можна. Час для цього обрано дуже невдалий».
До того ж занадто блідо виглядає нині Антимонопольний комітет України (АМКУ), який мав би боротися з монополіями та компаніями, що вступають у картельні змови з метою завищення цін на товари і послуги. Тепер АМКУ, за різними авторитетними українськими рейтинґами, посідає одне з останніх місць серед державних інституцій у питаннях довіри серед населення.
Поза тим, скасування держрегулювання цін усе ж виглядає ще одним кроком на шляху вирішення головної української проблеми — засилля бюрократії, та як наслідок — корупції. Колись Державна інспекція з контролю за цінами (ліквідована постановлю КМУ в серпні 2016 року) вважалася чи не головним «коритом» нарівні з автоінспекцією, судами та прокуратурою.

Ігор Берчак

Мовою чисел
Ціни на овочі борщового набору (капусту, картоплю, моркву, буряк і цибулю) з початку квітня зросли більш ніж на 30 %. Про це повідомила прес-служба асоціації «Українська аграрна конфедерація» з посиланням на дані Державної служби статистики. Загалом подорожчання становило 31,5 %. Найбільше здорожчала капуста — на 57,6 % (до 6,65 грн/кг), морква — на 43,1 % (до 6,77 грн/кг), цибуля — на 36,1 % (до 5,28 грн/кг), буряк — на 23,8 % (до 5,25 грн/кг) і картопля — на 7,8 % (до 6,80 грн/кг). В асоціації пояснили, що причиною здорожчання овочів є сезонне скорочення їхніх запасів і проблеми з логістикою у зв’язку з несприятливими погодними умовами. За даними Держстату, середні ціни реалізації аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами України в січні-березні ц. р. зросли на 11 % порівняно з аналогічним періодом 2016-го.
Інфляція в Україні в березні 2017 року порівняно з березнем 2016-го прискорилася до 15,1 %. Із початку року, порівняно з груднем, зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 3,9 %.

До теми
Хтось економить на борщовому наборі, інші ж купують нові авта. Як повідомила Асоціація автовиробників України «Укравтопром», імпорт легкових автомобілів в Україну в січні-лютому ц. р. порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на 64 % — до 15 195 одиниць. Згідно з повідомленням, загальна вартість імпортованих за два місяців легковиків склала 205,4 млн USD, а середня ціна одного імпортованого автомобіля становить 13,5 тис. USD. Найбільшим постачальником іномарок в Україну став Європейський Союз (11 296 штук, 142 млн USD). «Найбільші закупівлі в ЄС здійснювалися в Німеччині (4295 автомобілів), Франції (1454 машини) та Словаччині (1093 авто)», — йдеться в повідомленні. На другому місці опинилися США: «Імпорт зі Сполучених Штатів склав 891 автомобіль, а їхня загальна вартість — 19,5 млн USD. Японія отримала з України майже 15 млн USD, відвантаживши 731 авто. Із Туреччини та Південної Кореї в Україну прибуло 564 легкових автомобілів. Турецький імпорт обійшовся Україні в 7,4 млн USD, південнокорейські поставки митниця оцінила в 9,5 млн USD». Також у прес-службі «Укравтопрому», зазначили, що з країн Співдружності Незалежних Держав (СНД) на український ринок прибуло 379 легкових автомобілів, на закупівлю яких було витрачено 3,3 млн USD. «Машини з СНД купувалися лише в двох країнах — Росії й Узбекистані. З першої в Україну ввезли 288 автомобілів, з другої — 88», — йдеться в повідомленні.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...