Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 15, 2019

Уряд впустив Shell на Донбас

Автор:

|

Вересень 26, 2013

|

Рубрика:

Уряд впустив Shell на Донбас

Керівник Кабінету Міністрів України уклав ще одну угоду з Royal Dutch Shell про видобуток сланцевого газу в Україні.

Буритимуть уже цьогоріч
Минулого тижня в Гаазі прем’єр Микола Азаров підписав з Ендрю Бравном, виконавчим директором із питань міжнародної розвідки й видобування Royal Dutch Shell, угоду терміном на 50 років про операційну діяльність щодо домовленості про розподіл вуглеводнів, які ця транснаціональна корпорація британського та нідерландського походження видобуватиме на газоносній Юзівській площі на південному сході України. Як пояснив Едуард Ставицький, міністр енергетики України, цей документ передбачає, що на першому етапі інвестор вкладе в геологічну розробку майданчика на кордоні Донецької та Харківської областей 500 млн USD.
За словами цього урядовця, після підписання операційної угоди розпочнуться тендери на здійснення геологорозвідувальних робіт і сейсмологічних досліджень. Натомість, першу розвідувальну свердловину для подальшого видобутку сланцевого газу можуть пробурити вже до кінця року. Тому прем’єр «дійшов висновку, що «фактично від сьогодні розпочинається велика робота з освоєння сланцевих родовищ». «Це — непроста робота, але ми впевнені, що в підсумку це вирішить проблему забезпечення України газом», — запевнив, відтак, п. Азаров.
За його очікуваннями, уже «приблизно 2015 року» компанія Shell видобуватиме в Україні «значні обсяги газу». Утім, п. Ставицький не відкидає можливості, що «першу геологорозвідувальну свердловину на Юзівській площі пробурять уже до кінця цього року». Але додає, що «промисловий видобуток газу може початися лише після того, як пробурять 15 таких свердловин». Однак перший вільний газ із Юзівської площі очікується, за оцінками міністра, уже наприкінці наступного року.
«Ще один аспект співпраці з Shell — використання досвіду роботи цієї компанії з виснаженими родовищами», — повідомив також міністр. І пояснив, що «застосування технологій, які має у своєму розпорядженні Shell, дає змогу збільшити видобуток газу на таких родовищах на 30-40 %».

У будь-якому разі дешевше
Щодо вартості цього газу прем’єр-міністра запевнив: «З усіма витратами ціна на газ українського видобутку складе 120-130 USD (за 1 тис. куб. м)». А для порівняння нагадав: «Зараз ми закуповуємо газ у Росії за 530 USD (за ту ж тисячу кубів). Такої ціни у світі немає».
Утім, 16 вересня київська газета «Комерсант-Україна»  з посиланням на анонімне джерело повідомила, що про те, якою насправді виявиться собівартість сланцевого газу, котрий видобуватимуть в Україні, стане відомо тільки через два роки, коли завершиться розвідувальне буріння. Цитує видання й думку добувачів сланцевого газу, які кажуть, що його собівартість може бути майже вдвічі вищою, аніж сподівається Микола Азаров.
Своєю чергою, джерело тієї ж газети в Міністерстві енергетики повідомило, що паливо, отримане державою від розробки сланцевого газу, насамперед буде використовуватися для постачання теплокомуненерґо (ТКЕ). Поінформований співрозмовник київської газети пояснив також, що «це дасть змогу не підвищувати тарифу для населення, оскільки така собівартість дозволяє навіть мати прибуток при поставці комунальним підприємствам». Адже наразі ТКЕ отримують російський газ, який Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» купує по 393,5 USD за 1 тис. куб. м.
Між тим, джерело газети «Комерсант-Україна» в спільному підприємстві «Надра Юзівська» уточнило, що, за угодою про спільний розподіл продукції, усі роботи з розвідування сланцевого газу фінансуються компанією Shell. Тоді як роботи з видобутку — нею й українською стороною (у пропорції 50 на 50). Причому на початковому етапі українська сторона (тобто, держава та «Надра Юзівська») буде отримувати 35 % видобутого газу. Але в подальшому ця частка сягне 65 %.
Інформатор київської газети вважає також, що, «загалом, цього може бути достатньо, щоби держава отримала інструмент впливу на ринок газу в Україні». Хоча й додає, що собівартість видобутку газу 120-130 USD за 1 тис. куб. м — це найоптимістичніший сценарій, бо «можливий іще варіант, коли собівартість складе 220 USD за 1 тис. куб. м, а також серединний варіант».

Утеча від Росії
Тим часом, Дмитро Марунич, співголова Інституту енергетичних досліджень, повідомив у ефірі «Українського радіо», що «прогнозні запаси газу на Юзівській площі навряд чи перевищують 1,5 трлн куб. м». Зокрема, на Олеській площі — приблизно 3-4 млрд кубів, а на Юзівській — до 10 млрд. «Сукупно можемо мати 10-15 млрд куб. м газу на рік протягом 20-30 років — такий цикл розробки проектів. Це — приблизно половина з того, що ми зараз імпортуємо з Росії. Якщо проекти будуть успішними, якщо буде отримано комерційно вигідний притік природного газу, ми зможемо замістити приблизно половину імпорту російського газу, або заробити гроші, продаючи цей газ».
А Наталія Уденсіва, професор Колумбійського університету, стверджує, що «розвиток видобутку сланцевого газу на території України може призвести до повної відмови держави від імпорту природного газу». Ба більше, вона переконана, що «країна сама стане газовим експортером». При цьому уточнює: «Звісно, це не станеться завтра, але може відбутися раніше, ніж прогнозують експерти російського «Газпрому».
А Лєна Коларська-Бобінська, депутат Європейського парламенту від Польщі, член комітету з питань індустрії, досліджень і енергетики, зазначає: «Якщо Україна скористається досвідом інших країн у розробці родовищ сланцевого газу та вчасно інформуватиме про все громадян, то цього буде цілком достатньо для того, щоби видобуток палива успішно розвивався в Україні».

Головне — уникати помилок
Але водночас п. Коларська-Бобінська застерігає Україну від помилки, якої під час розробки кількох родовищ припустилася Польща: «Річ у тім, що в цій справі є надзвичайно важливим діалог із громадою в тих місцевостях, де планується буріння свердловин. Польща вже має негативний досвід, коли газовидобувні компанії розпочали ці роботи, не порадившись із місцевою громадськістю. Це породило хвилю гніву й обурення. Люди були налякані, бо все, що вони знали про сланцевий газ, було чутками та переказами з чужих вуст. Почалися масові протести, що змусило ці газові компанії припинити роботу й піти з польського ринку. Проте в Польщі є чимало інших місць, де компанії, урахувавши помилки своїх попередників, успішно ведуть процес буріння. Я у своєму окрузі особисто провела кілька таких інформаційних зустрічей за участю експертів із Національного інституту геології, чиновників, відповідальних за екологію в реґіоні, тобто залучила до цих зустрічей якомога більше представників місцевої влади та громадськості».
А на запитання: «Чи може сланцевий газ, про який багато говорять і в Україні, стати альтернативою до російському газу в Європі?» – Лєна Коларська-Бобінська відповіла: «Його не можна назвати єдиною альтернативою. Проте вважаю, що сланцевий газ — чудовий шанс диверсифікувати джерела енергії в тих країнах, які мають його запаси. На сьогодні одне з головних завдань ЄС – стати більш енергонезалежним і якомога ефективніше використовувати власні енергетичні ресурси. Серед таких ресурсів може бути відновлювальна енергія, а також зріджений природний чи сланцевий газ».
Побоювання природозахисників, що видобуток сланцевого газу є шкідливим, спробував розвіяти 13 вересня ц. р. у ефірі телеканалу БТБ й Олег Проскуряков, міністр екології та природних ресурсів України. Бо, за його даними, «ніякої екологічної загрози це не  становить, просто треба дотримуватися технології».
Урядовець також наполягає на тому, що «загроза від видобутку цієї корисної копалини – не більша, ніж від видобутку будь-яких інших». І що «тільки після того, як буде проведено ґрунтовану геологорозвідку в умовах серйозного контролю й здійсено громадський, державний і міжнародний аудит проекту видобутку, а також буде остаточне розуміння того, що жодної загрози від проекту немає, — тільки тоді розпочнеться його реалізація».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...