Новини для українців всього свту

Saturday, Apr. 4, 2020

Уряд України презентував стратегію економічного зростання

Автор:

|

Лютий 19, 2020

|

Рубрика:

Уряд України презентував стратегію економічного зростання
Тимофій Милованов

Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, та його заступник Сергій Ніколайчук на пресконференції випромінювали оптимізм. Вони намалювали райдужну картину, заявивши, що економіка України впевнено зростатиме, адже уряд поставив амбітні цілі: за п’ять років збільшити валовий внутрішній продукт (ВВП) на 40 %, створити понад 1 млн робочих місць і залучити 50 млрд USD інвестицій.

«Проїли економіку за 30 років»
Але почали традиційно з проблем. «Українська економіка менш ефективна, ніж у сусідів. В усіх сусідніх країнах, навіть у Молдові, є зростання. Ми єдина країна, в якій на зайняту людину виробляють менше, ніж 1991 року», — бідкався міністр. Він додав, що Україна відстає від сусідів, бо в них економіки більш осучаснені. «Частка ВВП України у світовому — 0,3 %. Тобто ми дуже маленькі. Частка нашого експорту в світовій торгівлі — 0,2 %. Частка експорту у ВВП — 45 %. Це означає, що ми маленькі, як пушинка, і відкриті, адже половина економіки — це експорт. Тобто ми повністю залежимо від світу. Щось міняється з цінами в світі, якась глобальна економічна криза — вона б’є по нас… Тому що ми такі маленькі, нам дуже потрібно бути гнучкими, а цього в нас немає», — заявив п. Милованов.
Він наголосив, що відсоток високотехнологічних товарів і послуг у експорті складає лише 17 %. Решта — сировина. Крім цього, частка видів переробної промисловості, що використовують високі та середньо високі технології у виробництві, складає лише 3,1 %. «Це страшні цифри. Це діагноз, з яким потрібно працювати. Це те, що ми зробили. Проїли економіку за 30 років… Наша економіка по суті детехнологізована. Технології зникли. Нам це потрібно відновлювати і наздоганяти світ», — виголошував урядовець.
«На сьогодні у нас основні засоби виробництва в країні зношені на 60 % (тоді як у сусідніх державах східної Європи цей показник становить близько 35-38 %), для того, щоб їх доростити до 50 % чи 45 % зносу, нам потрібно близько 50 млрд USD інвестицій у наступні п’ять-десять років», — продовжив він перелік проблем.

Investment nanny
Щоправда, грандіозні плани шефа його заступник «скоригував» рівно вдесятеро (зауважимо, що йшлося про залучення інвестицій не впродовж умовних п’яти-десяти літ, а конкретно про 2020 рік, та й то лише про прямі іноземні інвестиції). «У нас є два сценарії, які були затвердженні у жовтні 2019-го. Якщо ми говоримо про базовий сценарій — це підвищення припливу іноземних інвестицій до 3-3,5 млрд USD. За оптимістичнішим сценарієм, ми б хотіли довести цей рівень до 5 млрд USD на рік», — заявив п. Ніколайчук. Нагадаємо, що 2019 року приплив прямих іноземних інвестицій в Україну становив 2,5 млрд USD.
Але яким чином привабити інвесторів? Оригінальну ідею під час свого виступу на нещодавньому економічному форму в Давосі (Швейцарія) озвучив Володимир Зеленський. «Кожному інвестору, який приведе в Україну 100 млн USD плюс, ми забезпечимо окремий контракт із державою, яким передбачені окремі державні менеджери для крупних інвесторів — так звані інвестиційні няні (Investment nanny). У вас буде менеджер, котрий розмовляє п’ятьма мовами. Будь-яке питання, будь-яка проблема — у вас буде контакт із цим менеджером. І не буде жодної проблеми», — пообіцяв президент.
Про Investment nanny під час презентації стратегії економічного зростання торочив і п. Милованов. Трохи раніше прем’єр Гончарук хвалився, що вже створили інвестиційний атлас та Офіс підтримки інвестицій. Він додав, що до уряду вже звернулися українські компанії, які задекларували наміри інвестувати понад 100 млн USD і попросили про «інвестиційну няню». Прем’єр, однак, не озвучив назв цих компаній (чи сфери їхньої бізнесової діяльності), яких уряд має намір «нянчити».
Ще один напрямок залучення приватних інвестицій — приватизація державних підприємств і банків. Уже впродовж цього року уряд планує через Фонд державного майна продати більше 300 об’єктів малої приватизації та п’ять великих підприємств. Для останніх інвесторам пропонують додаткові стимули — податкові канікули: звільнення від податку на прибуток на п’ять років за інвестицій від 10 млн USD.

Документ потребує деталізації
Експерти по-різному оцінили урядову стратегію економічного зростання. Олександр Охріменко, голова Українського аналітичного центру, вважає, що під час презентації було багато оптимізму і мало реалізму. «Милованов каже, що українські засоби виробництва зношені на 60 %. І щоб їх відновити на 10-15 % потрібно 50 млрд USD у наступні п’ять-десять років. Це тільки на реконструкцію. І тільки на озвучені відсотки. Так, нам треба піднімати потужності. Але теперішні легше різати на металобрухт. Їх безглуздо відновлювати через низку обставин, простіше будувати з «нуля». Й уся стратегія в стилі «от якщо», «може бути», «треба». Ми побачили красиву презентацію, яка не має нічого спільного з реальністю», — заявив економіст виданню «Коментарі».
А Андрій Кривонос, глава директорату Асоціації франчайзингу України та віцепрезидент Асоціації інвесторів в Україні, впевнений: будь-яка стратегія — краще, ніж її відсутність, тому факт наявності такого плану в уряду — вже добре. Однак документ потребує деталізації. «Презентація зафіксувала наявні побажання президента і його партії. Хоча суспільство вимагає подробиць. Зі стратегії не ясно, як ми маємо намір досягати за п’ять років 40 % ВВП, 1 млн робочих місць, 50 млрд USD прямих іноземних інвестицій», — зазначає п. Кривоніс.
Натомість Олексій Дорошенко, голова Національної ради економічного розвитку й Української асоціації постачальників торгівельних мереж, вважає представлену стратегію цікавою. І навіть реалістичною, якщо уряд сприятиме тому, щоб бізнес не пішов у тінь. Зараз же момент, зазначає експерт, бізнес «підтискають»: як наслідок, ВВП скорочується щомісяця.
А Марія Барабаш, президентка інвестиційної компанії A7 CAPITAL та співзасновниця Спілки українських підприємців (СУП), у своєму блозі на «Економічній правді» запропонувала аж сім пропозицій, як залучити інвестиції в Україну. Перша (вочевидь, головна) — фіналізувати судову та податкову реформи. «Поки в Україні майже будь-яке судове рішення можна купити за 10 тис. USD — сюди найбільші світові інвестори не прийдуть», — зазначив співрозмовник із Європейського банку реконструкції та розвитку, найбільшого іноземного інвестора в Україні. Корупція у судовій системі та відсутність верховенства права є найбільшими ворогами іноземних інвестицій в Україну. А термінова податкова реформа потрібна, щоб вивести економіку з тіньового сектору, декриміналізувати бізнес, ліквідувати базу для корупції в економіці, наростити податкову базу та надходження до бюджету», — пише п. Барабаш. Крім того, вона детально окреслює й інші важливі пропозиції щодо залучення інвестицій в Україну, детально аналізувати які ми не будемо. Виділимо хіба один: «Запросити до України представників діаспори з інвестиційним досвідом, співробітників інвестиційних, консалтингових, юридичних компаній, лідерів угод зі злиттів та поглинань на короткі одно або дворічні контракти». Мудро, але чи візьметься українська влада реалізовувати саме цю пропозицію?

Ігор Берчак

Мовою чисел

Упродовж 2019 року до України з-за кордону офіційними та неформальними каналами надійшло майже 12 млрд USD, із України за кордон — 600 млн USD. Про це повідомив Національний банк України (НБУ). Приблизно п’ята частина переказів (2,271 млрд USD) до України надійшла через системи переказів, яких діє загалом 37. 30 із них створені резидентами, сім — нерезидентами: чотири системи — зі США, по одній — із Грузії, Канади й Азербайджану. Обсяги переказів, здійснених з-за кордону до України через системи переказу коштів (без урахування банків, карткових платіжних систем, поштових відділень і неформальних каналів): зі США — 18 %; Ізраїлю — 14 %; Італії — 9 %; Росії — 7 %; Польщі — 7 %; інших 219 країн — 45 %.
Обсяги переказів, здійснених із України за кордон через системи переказу коштів: до Росії — 31 %; Грузії — 11 %; Азербайджану — 6 %; Китаю — 5 %; Узбекистану — 5 %; до інших 195 країн — 42 %. Водночас обсяги переказів у межах України торік зросли майже на 38,6 % порівняно з 2018 роком. «Ця тенденція триває вже не перший рік. Загалом, обсяг переказів коштів у межах України зростає щороку: 2017 — на 21,4 %, 2018 — на 24,3 %. 2019-го середня сума переказу у межах України становила 314 грн (2018-го — 241 грн), водночас найбільше коштів традиційно прямувало до Києва», — зазначили в НБУ.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply