Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, May. 21, 2018

Україну охопила бюджетна криза

Автор:

|

Листопад 29, 2012

|

Рубрика:

Україну охопила бюджетна криза

Українські інформаційні агенції та засоби масової інформації (ЗМІ) б’ють на сполох. Лікарі та вчителі ризикують залишитись на Новий рік із порожніми гаманцями. Влада — плутається у відмовках.

Ситуація — критична
«Україну охопила жахлива бюджетна криза», — констатує й інтернет-видання «Бізнес UA». А затим – прогнозує: «Якщо так триватиме й далі, то, на думку фахівців, учителі, лікарі, соцпрацівники можуть зустріти Новий рік із порожніми гаманцями, а відтак, за порожніми столами». А Сергій Романюк, заступник голови профспілки працівників освіти й науки України, ще й конкретизує: «До кінця року суми 5 млрд грн бракує лише на фінансування освіти — включаючи зарплати, стипендії й оплату комунальних послуг, таких як тепло, світло, вода. В інших сферах спостерігається та ж проблема. Близько 2 млрд грн не вистачає галузі охорони здоров’я, подібні цифри – і в інших бюджетних сферах».
Олександр Слобожан, експерт із питань бюджетної політики Асоціації міст України (АМУ), куди надходять дані з усіх місцевих рад, підрахував, що «затримки субвенцій із рахунків Держказначейства в місцеві бюджети сягають 3-4 млрд грн по всій Україні». «У бюджетних галузях задіяно в Україні приблизно 4,4 млн людей. А це означає, що кожен четвертий українець у грудні може залишитися без зарплати», – доходить він невтішного висновку.
Своєю чергою, Ольга Охріменко, фінансовий аналітик Асоціації малих міст, свідчить: «Проблеми з казначейством виникли ще на початку вересня. І така ситуація – по всій Україні. Усе стоїть. Подекуди кошти проходять, але дуже повільно. Становище — критичне.» А Мирослав Пітцик, віце-президент АМУ, уточнює: «Загальний дефіцит бюджету — значно більший. За нашими оцінками, у бюджеті діра мільярдів на 70».

Немає, бо вкрадено?
Саме стільки, за підрахунками Віталія Шабуніна, голови правління й виконавчого директора Центру протидії корупції, щороку перекладають із державної скарбнички до своїх кишень казнокради. А це — два річних бюджети освіти й шість бюджетів охорони здоров’я. П. Шабунін розмірковує із цього приводу: «У нас прямо завтра можна було би збільшити зарплату вчителям удвічі, аби лишень не крали».
Натомість, Павло Розенко, експерт із питань соціальної політики центру імені Разумкова, пояснює: «За десять місяців був використаний повний ресурс державного бюджету України. І це призвело до того, що наприкінці року в уряду фактично немає реальних грошей, щоби виконати всі соціальні зобов’язання». Інтернет-видання «Бізнес UA» також вбачає причину цих негараздів у величезному бюджетному дефіциті, який, за офіційними даними, складає 40 млрд грн. Тоді як за неофіційними — 80 млрд грн.
Тим часом, у Держказначействі запевняють, що вчасно перераховують гроші для виплат бюджетникам. І стверджують, що ті не отримують платні лише «через недбальство місцевої влади», котра начебто «використовує гроші на непершочергові потреби». А прем’єр Азаров  на засіданні уряду 21 листопада назвав скарги та мітинґи з вимогою виплатити зарплату «спекуляціями, які роздмухуються останнім часом у мас-медіа». І також наполягав на тому, що «саме керівники міст, обрані їхнім населенням, персонально відповідають за вирішення всіх проблем життєдіяльності міста». У тому числі, за своєчасну виплату заробітної плати. Відтак, додав: «Місцевим чиновникам хочу сказати: припиніть займатися демагогією, мітинґовщиною, припиніть підбурювати людей, займайтесь своїми справами».

Обіцяне — з обмовками
Щодо цього з керівником уряду ладен посперечатися навіть його соратник по Партії реґіонів (ПР) Олександр Лук’янченко, міський голова Донецька: «Я би таких заяв не робив. Я не відчуваю своєї провини, тому що ми вчасно виплачуємо заробітну плату бюджетним організаціям. А ті питання, які виникають, виникли й мали місце, — це чиста недоробка міністерств і відомств, які, делегуючи повноваження, не повною мірою передають фінансові ресурси».
В АМУ також спростовують слова прем’єра: «Тільки за даними міст, що доступні для аналізу, станом на сьогодні, заблоковано майже 1 млрд грн місцевих бюджетів. Якщо екстраполювати ці показники на всю України, то можна говорити про те, що нині держава безвідсотково кредитується в розмірі 3-4 млрд грн за рахунок місцевих бюджетів».
Однак доти, доки можновладці заперечуватимуть свою провину за порожні гаманці бюджетників, виходу із цього замкненого кола не буде видно, навіть попри обіцянку Миколи Азарова таки виплатити бюджетникам зарплату до Нового року. Бо супроводжується вона тими ж обмовками, що й раніше. Так, прем’єр заявив із цього приводу: «Доручаю негайно надати фінансову допомогу в тих випадках, коли вона об’єктивно необхідна. Але при цьому я вимагаю спитати з керівників реґіонів, як вони використовували за останній місяць бюджетні кошти. Є непоодинокі випадки, коли окремі чиновники, розраховуючи, що з виплатою зарплати уряд завжди допоможе, витрачають кошти не на першочергові потреби».
Як бачимо, голова уряду не розшифровує, що ж то за «випадки, коли вона об’єктивно необхідна». Тому й не дивно, що йому ніхто не вірить. Приміром, київська газета «День», яка пише: «Схоже, наш зазвичай стриманий прем’єр нервується — шукає крайніх». І столичне видання робить власний висновок: «Заробітна плата за листопад — остання, яку цього року побачать працівники бюджетної сфери».

Прорахувалися в прогнозах
Але виявляється, державна скарбничка спорожніла не лише через казнокрадство. Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова, ще півтора місяця тому застерігав: «Через зменшення валового внутрішнього продукту (ВВП) і виробництва підприємства платять менше податків до бюджету, а також скорочують працівників, які теж платять менше податків. Якщо перевести ВВП із відсотків у номінальний вираз, ми зрозуміємо, що менший ВВП — це менші надходження до бюджету. А це, своєю чергою, означає, що фінансування державних видатків зменшуватиметься. Якщо ВВП не добирає 100 млрд грн, то бюджет не добирає приблизно 30 млрд. Про які тоді соціальні програми чи, тим більше, капітальні інвестиції ми можемо говорити?»
Тим більше, що доходи та видатки бюджету цього року, у тому числі на заробітну платню бюджетникам, були розраховані на прогнозі зростання ВВП на 3,9 %, однак прем’єр Азаров зізнався 27 листопада на форумі роботодавців України, що буде «добре, якщо матимемо «плюс» по завершенні року». Тобто, він сподівається хоч на якийсь «плюс».
Однак, за даними Державної служби статистики, у ІІІ кварталі цього року ВВП України скоротився на 1,3 %. А Міністерство економічного розвитку й торгівлі повідомило в оприлюдненому ним новому консенсус-прогнозі економічного розвитку країни, підготовленому на основі опитування експертів 15 українських і міжнародних організацій, що за підсумками цього року вони очікують зростання ВВП лише на 1 %. Василь Юрчишин оприлюднив ще більш песимістичний прогноз: «2012 року ми матимемо показник зростання ВВП на рівні 0 %».
Водночас, міністерство фінансів поінформувало 27 листопада, що дефіцит держбюджету вже склав за січень-жовтень 2012 року 33 млрд 203,2 млн грн. А міністр економіки Петро Порошенко визнав того ж дня: «Сьогодні вже можна напевно сказати, що план доходів бюджету на 2012 року виконаний не буде». І зауважив, що «ніколи не проводився секвестр бюджету в грудні». А тому перекладання головою уряду та Держказнчейством вини за порожні гаманці бюджетників на місцеву владу є банальними відмовками.
Причину дефіциту держбюджету міністр Порошенко бачить у тому, що в IV кварталі сталося різке падіння цін на основну продукцію українського експорту. Попри це він «не бачить загрози заборгованості ані по зарплатах, ані по пенсіях», бо «сьогоднішні доходи бюджету є цілком достатні, щоби профінансувати всі захищені статті». Однак того, звідки ж з’являться ті доходи після різкого падіння цін на основну продукцію українського експорту, так і не пояснив.

Треба протриматися?
Не розшифровує своїх сподівань і п. Азаров, який уперто наполягає на своєму: «Ми розраховуємо, що все ж матимемо зростання, як ми гадаємо, близько 3 % (зростання ВВП). За оптимістичної ситуації можливо й більше. У разі, якщо кон’юнктура світових ринків не зміниться на краще, а буде такою, як зараз, то буде трохи менше — 2,4-2,5 %». Тим часом п. Розенко переконаний у протилежному: «Державі не вистачить коштів, щоби виплатити в повному обсязі зарплати працівникам бюджетних сфер. І експерти попереджали про це ще під час прийняття бюджету на 2012 рік».
Однак попередження аналітиків, що українська економіка не зростатиме такими темпами, як це декларує уряд, були проігноровані. Ба більше, у квітні ц. р. Кабінет Міністрів збільшив доходну та видаткову частини бюджету на виконання популістських соціальних ініціатив Віктора Януковича, якими той прагнув підняти рейтинґ влади напередодні парламентських виборів, як-от виплати компенсацій від втрачених в Ощадбанку СРСР вкладів, фінансування програми «Доступне житло».
Однак унаслідок усього цього тільки розширилася «дірка» у бюджеті, яку важко закрити в умовах скорочення економіки та відсутності фінансування від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Павло Розенко пояснює: «Українська економіка не працює, як планувалося, отже, й очікуваного фінансового результату немає. Казна майже порожня. ВВП фактично залишився на рівні минулого року, а витрати вже проіндексовані. Уряд, попри свої заяви, мабуть, піде на виконання всіх умов МВФ. Однак навіть у цьому випадку гроші зайдуть в країну не раніше за лютий-березень 2013 року. А до цього моменту треба протриматися.»
Утім, мовчки протриматися погоджуються далеко не всі. Приміром, Олексій Кайда, голова Тернопільської обласної ради, уже пообіцяв владі: «Якщо до 1 грудня 2012 року не будуть виконані зобов’язання держави щодо дотацій вирівнювання на забезпечення бюджетів місцевим фінансуванням для наших бюджетних установ, то я буду клопотати перед радами інших областей, щоби День місцевого самоврядування святкувати з плакатами перед Кабміном». А день цей, нагадаємо, не за горами – 7 грудня…

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...