Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 20, 2020

Українцям хочуть продавати в’язниці

Автор:

|

Серпень 16, 2020

|

Рубрика:

Українцям хочуть продавати в’язниці
Денис Малюська

Правозахисники скептично налаштовані щодо ініціативи урядовців.

Позбудуться, щоб отримати
Денис Малюська, міністр юстиції України анонсував 6 серпня розпродаж більше ста об’єктів нерухомого майна пенітенціарної системи — установ виконання покарань, слідчих ізоляторів і виправних центрів. За словами урядовця, мета проєкту — повне оновлення в’язничної інфраструктури впродовж десяти років коштом продажу її надлишкових об’єктів.
Для цього Мін’юст зареєстрував 4 червня в парламенті проєкт закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», який дозволить не лише продати законсервовані в’язниці, а й використати 70 % надходжень від їх реалізації на будівництво та реконструкцію старої в’язничної інфраструктури. Зокрема, зміни до Бюджетного кодексу віднесуть до доходів загального (30 %) і спеціального (70 %) фондів державного бюджету кошти, одержані від продажу відповідно до закону «Про управління об’єктами державної власності» нерухомого майна Державної кримінально-виконавчої служби України, яке безпосередньо не забезпечує виконання встановлених законодавством завдань і функцій.
«У нас — 27 законсервованих в’язниць, використовувати які, наприклад, для розвантаження слідчих ізоляторів, неможливо. Крім того, за останні три роки наповнення в’язниць скоротилось через поступову лібералізацію карного законодавства стосовно тих, хто скоїли легкі злочини. І стабілізувалося приблизно на рівні 35 тис. осіб. Зважаючи на це, вважаємо за доцільне закрити 2020 року дев’ять установ виконання покарань і «донаповнити» відповідні по режиму тюрми, оптимізуючи таким чином видатки на тюремну систему», — пояснив п. Малюська.
А Олена Висоцька, його заступниця, запевнила: «Жоден із цих центрів не наповнений на 100 %. Деякі з них наповнені лише на 20-30 %. У нас є одна установа, де 30 засуджених, тоді як персонал виправного центру складає 150 людей».
Міністр же наголосив: «Значну частку в’язниць не використовують, вона перебуває у замороженому стані. Це стало можливим завдяки «зменшенню тюремного населення» з різних причин, у т. ч. поступової лібералізація кримінального законодавства впродовж останніх десятків років. Розпродаж установ не означатиме зменшення теперішньої кількості в’язнів, чи брак місць їхнього утримання».
«Кошти, які надійдуть до спеціалізованого фонду бюджету, будуть спрямовані на проведення будівництва, реконструкції (реставрації) та капітального ремонту об’єктів Державної кримінальної-виконавчої служби. Завдяки продажу законсервованих в’язниць, яких у нас надлишок, зможемо винести старі слідчі ізолятори (СІЗО) за межі міст або у промислову зону, підвищити стандарти утримання ув’язнених та дотримання їхніх прав та зменшити витрати на поточне утримання СІЗО завдяки енергоефективності та відсутності потреби у постійних ремонтах. Таким чином, реалізація цього законопроєкту поліпшить умови тримання засуджених та осіб, узятих під варту, в установах виконання покарань без додаткового залучення коштів із державного бюджету та зменшить витрати на утримання закритих установ», — пообіцяв він.

Розпочнуть під Києвом
30 липня керівник Мін’юсту анонсував: «Планується вже цього літа запустити продаж заморожених і порожніх в’язниць, який здійснюватиметься на відкритих електронних аукціонах через систему «Prozorro-Продаж». Передбачено додаткове закриття восьми в’язниць. Після вивезення звідти засуджених і звільнення персоналу такі в’язниці буде виставлено на продаж».
Він уточнив, що рішення про консервацію ухвалено щодо державних установ: Ковельська виховна колонія, Устинівський виправний центр № 37, Ширяївський виправний центр № 111, Ігренський виправний центр № 133, Чорноморська виправна колонія № 74, «Жовтоводська виправна колонія № 26, Черкаська виправна колонія № 62 і Дергачівська виправна колонія № 109. Всі ці будівлі спорудили або в ХІХ ст., або на початку ХХ-го, вони застарілі, не відповідають сучасним режимним вимогам, а також вимогам санітарії та гігієни.
4 серпня відомство повідомило: «Першим об’єктом розпродажу стане Ірпінський виправний центр у селищі Коцюбинське під Києвом. Площа його будівель — 24 тис. кв. м, розташовані на земельній ділянці площею більше 8 га. Відстань від Києва — 2,8 км. На об’єкті є водопостачання, каналізаційна мережа й електропостачання». Торік усіх 190 в’язнів цього виправного центру, розрахованого на 390, перевели до інших. Відтак зі серпня 2019-го тут нікого не утримували.
Денис Малюська розповів: «Ця будівля заморожена кілька років тому, і держава лише витрачає кількадесят мільйонів гривень на його утримання і охорону. Потенційно цю ділянку в майбутньому можна було б використати для будівництва нового слідчого ізолятора для Києва. Але навколо — висотні житлові будинки і це робить для нас неможливим подальше використання цього об’єкта».
Водночас він вважає: «Потенційному покупцеві цей об’єкт дуже цікавий, бо розташований за менше ніж за 3 км від окружної дороги Києва, поряд — ліс, озеро і залізнична станція. Ключова цінність цих об’єктів для інвесторів — можливість отримати великі земельні ділянки з уже підведеними інженерними мережами. Що виросте на їхньому місці — заводи, житлові комплекси, торгово-розважальні комплекси — це вже не до нас, а до майбутніх власників та органів місцевого самоврядування, які затверджують генеральні й детальні плани території. Такі об’єкти у великих містах коштують сотні мільйонів гривень».
7 серпня міністр повідомив: «Перша хвиля продажів — в’язниці, які не використовують, на які ми витрачаємо кошти, щоб їх утримувати. Друга хвиля — будемо продавати СІЗО в центрах міст. А за кошти, отримані від продажу першої хвилі, збудуємо нові СІЗО в промисловій зоні або поза містами. Відповідно, СІЗО переїдуть за межі міст, місце звільниться, будівлі в центрах міст також продамо. І третя хвиля — мережа в’язниць, які ми будемо продавати».
Він також розповів: «Раніше об’єкти нерухомості державних структур передавалися інвесторам за угодами. Наприклад, під житлову забудову під певну кількість квартир, або інші механізми. Всі вони містили в собі корупційну складову. Ми йдемо шляхом прозорим, зрозумілим — передача об’єкта на аукціон. Хто більше заплатить, той об’єкт і отримає».

Непереконливо
Але правозахисники такої щодо ініціативи урядовців налаштовані скептично. Зокрема, представники Українського центру запобігання катуванням та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у місцях несвободи, які побували в січні в Київському СІЗО, піддали сумніву твердження п. Малюськи щодо зменшення кількості в’язнів.
Вони навпаки — зауважили переповнені камери СІЗО, в яких деяким ув’язненим доводиться спати на підлозі або впритул одне до одного. Микола Карпюк, голова Центру, наголосив: «Якщо столичний СІЗО у таких жахливих умовах — важко уявити, що робиться в областях».
Тож правозахисники сумніваються, що запланований розпродаж в’язниць допоможе подолати цю проблему. Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, зауважив: «Ідея Малюськи не нова і що аналогічний проєкт розпродажу закладів позбавлення волі провалився ще 2014 року, коли на ці об’єкти не знайшлося покупців. Так буде і зараз».
На думку правозахисників, проблема переповнених в’язниць набуває в умовах пандемії коронавірусу ще більш загрозливого характеру, тому не можна чекати, доки знайдуться покупці, й лише після цього починати споруджувати нові будівлі та модернізувати старі. Тож п. Захаров запропонував ефективніше використовувати наявні можливості.
Директор Харківської правозахисної групи конкретизував: «В київському СІЗО є два нових корпуси, побудовані для жінок і неповнолітніх, які зараз стоять порожні. Чому б туди не перевести чоловіків з переповнених корпусів, збудованих ще за часів Катерини ІІ».
За оцінкою п. Захарова, велика кількість утримуваних в слідчих ізоляторах є наслідком надмірної кількості рішень судів із арешту людей, які ще не мають вироку суду і скорочення кількості злочинів, за які може бути внесена застава. «Це цілком суперечить міжнародній практиці, де попереднє утримання під вартою є винятковим, а не звичайним попереднім заходом», — наголосив він.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online