Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 19, 2017

Українців «поставили на лічильник»

Автор:

|

Червень 29, 2017

|

Рубрика:

Українців «поставили на лічильник»

Минулого тижня Верховна Рада (ВРУ) прийняла черговий закон, який, з одного боку, наближає Україну до євростандартів, а з іншого, може вже незабаром вилізти чинній владі боком. Закон «Про комерційний облік комунальних послуг» передбачає обов’язкове встановлення будинкових приладів обліку (лічильників) споживання теплової енергії, гарячої та холодної води в усіх нежитлових (остаточний термін — до 1 жовтня ц. р.) і житлових (до 1 жовтня 2018-го) будівлях країни. Також закон забороняє приєднувати до мереж нові будівлі, які не обладнані приладами обліку. Згідно з новим законом, після встановлення лічильників всі розрахунки за споживання теплової енергії, гарячої та питної води повинні будуть поводиться виключно за даними лічильників.

Лічильник «у плюс»
«Основна мета закону — це перехід на 100-відсотковий облік споживання теплової енергії, гарячої та питної води за допомогою лічильників, що не дозволить перекласти на пересічного громадянина наднормативні втрати монополістів і закладе принцип, згідно з яким кожен буде оплачувати тільки ті обсяги комунальних послуг, які він фактично спожив», — заявив народний депутат Віталій Сташук, представляючи законопроект. За його словами, завдяки виконанню норм цього закону Україна зможе відійти від «релікту радянської епохи» — норм споживання енергоносіїв.
Зараз рахунки за опалення формуються за кількістю квадратних метрів, які, теоретично, мали б обігрівати батареї. Реальна температура в квартирі, будинку чи офісі значення не має — прилади централізованого обігріву можуть бути ледь теплі, але платити доведеться так, ніби на вулиці мінус 20 градусів. За різними методиками, в ці рахунки вкладається приблизно 20-30 % понаднормових втрат, які ніким не обліковувалися й тягар яких перекладався на споживача. Тобто, українці платили в т. ч. за теплоносій, який витікав із дірявих труб, або через недосконалу ізоляцію банально грів асфальт.
Відтепер, теоретично, за наявності плюсової температури в опалювальний сезон мешканці зможуть просто перекрити подачу гарячої води для батарей на загальнобудинковому лічильнику на вході в будинкову мережу й в підсумку заплатити за реально отримані послуги.
Експерти переконують, що новий закон дасть можливість скоротити споживання теплової енергії впродовж одного-трьох років у середньому на 15-20 %, що, своєю чергою, сприятиме зменшенню споживання газу та скороченню викидів парникових газів. «Запровадження цього закону дає нам змогу вперше за часи незалежності вмотивовано споживати тепло раціональніше. Ми говоримо про те, що Україна обрала європейський шлях розвитку. А як ми знаємо всі європейці ведуть дуже жорсткий облік спожитих ресурсів, щоб не переплачувати і не витрачати жодної зайвої копійки», — вважає Олександр Кодола, співавтор законопроекту.
«Це довгоочікувана подія для українців. Завдяки обліку населення платитиме лише за спожиті ресурси, а не за нормами. Крім цього, облік дозволить контролювати ефективність реалізації заходів із енергоефективності. Все це сприятиме зменшенню витрат споживачів на оплату комунальних послуг», — тішився Сергій Савчук, голова Держенергоефективності.

Лічильник «у мінус»
Основна дискусія в залі парламенту під час голосування розгорнулася навколо питання про те, хто — оператор чи споживачі — має оплачувати встановлення лічильників. Підсумок — усі лічильники повинні встановити місцеві теплоенерго та водоканали. Але далі — суттєва поправка: «витрати на установку, заміну й обслуговування вузлів обліку (лічильників), які понесе оператор мереж, будуть відшкодовуватися за рахунок споживачів». Тобто, «на лічильник» (хто не пам’ятає — термін із бандитських 1990-х, який означає, що людина вже винна гроші, хоча нічого ні в кого не замовляла) поставили мешканців практично всіх багатоквартирних будинків.
Знову ж таки, незрозуміла ціна питання. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, лише 22 % багатоквартирних будинків в Україні ведуть будинковий облік споживання теплової енергії. Водночас Андрій Желєзний, молодший експерт із питань зміни клімату Національного екологічного центру України, в ефірі «Громадського радіо» ще торік казав про 52-53 % споживачів, охоплених лічильниками. За його словами, загальна сума, потрібна для виконання вимог закону, становить близько 2-3 млрд грн. Автори закону про потрібну кількість коштів взагалі нічого не сказали.
Очевидно одне: платити українці будуть з власних кишень. «Організація Об’єднаних Націй визнала, що більше 60 % населення України живе за межею бідності. З огляду на це перекладати з монополіста обов’язок сплачувати за встановлення будинкових лічильників на мешканців — просто жах», — обурювалася в ефірі телеканалу ZIK Олександра Кужель, народний депутат України.
«За цим законом у під’їздах створюватимуть колгоспи. Після встановлення будинкових лічильників люди повинні будуть сплачувати вартість не тільки самого лічильника, але і його подальше обслуговування та ремонт», — пояснив ще один народний депутат Вадим Івченко.
Інша пересторога — добряча корупційна спокуса. В Україні існує лише кілька підприємств, які виготовляють прилади для обліку теплоносія та водяні лічильники. Вочевидь, комунальники монтуватимуть не всі підряд, а лише ті, на які отримають «добро» в уряді. Не виключена ситуація, що сертифікат можуть отримати одна-дві фірми, які зароблять на цій оборудці величезні гроші, «занісши» попередньо в Кабінет Міністрів потрібну суму.

«Індивідуали» — поза законом
Ще один важливий нюанс. Наразі йдеться про встановлення лічильників для будинкового обліку споживання теплової енергії (водяні лічильники давно стоять у більшості українських квартир). За таких умов неможливо вести мову про те, що «кожен споживач буде оплачувати тільки ті обсяги комунальних послуг, які він фактично спожив». У реальності кількість теплоносія обраховуватиметься в підвалі, де труба виходить із фундаменту в будинок. Це означає, що мешканці платитимуть не лише за обігрів своєї квартири, але й за сходові клітки, підвали та горища.
Тим часом в Україні давно триває суперечка навколо встановлення індивідуального (автономного) опалення в окремо взятих квартирах. У цьому випадку справді можна вести мову про те, що кожен платитиме виключно за ту кількість теплоносію, яка зайшла в його помешкання. Водночас для комунальних теплоенерго — це страшний сон! По-перше, клієнти «втікають» до конкурентів (або облгазів, або обленерго, залежно від виду палива для системи), по-друге, кожен клієнт отримує можливість на власний розсуд регулювати кількість теплоносія (залежно від температури за вікном) та, відповідно, самому вирішувати, скільки платити.
В Україні, з одного боку, нібито передбачене встановлення приладів для індивідуального опалення окремих квартир, з іншого — ніби то й заборонено. Як вдало написав сайт osbb-inform.com.ua: «Реальність у цьому питанні така, що зараз це формально-юридично не заборонено, але фактично-юридично неможливо».
Затверджені в Україні «Правила з надання послуг із централізованого опалення» містять такий дозвіл, водночас в Законі України «Про житлово-комунальні послуги» прописана низка вимог, які це унеможливлюють. Головна з них — встановлення автономного опалення в окремо взятій квартирі нібито «призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньобудинкової системи опалення».
Цікаву ситуацію описав сайт «Україна комунальна». Кілька років тому в Кривому Розі кілька сотень власників квартир встановили індивідуальне опалення за «бізнес-моделлю» — деякі місцеві компанії, користуючись принципом «формально-юридично не заборонено», надавали посередницькі послуги, готуючи всім бажаючим необхідний пакет документів із усіма необхідними дозволами.
А потім пастка зачинилася. Після команди з Києва керівництво міста заявило, що до видачі дозволів не має жодного стосунку, мовляв, «мокрі печатки» міськвиконкому на дозвільних документах підроблені. Місцева тепломережа одразу завалила суди позовами до «автономщиків» про стягнення платежів у повному обсязі за увесь період функціонування автономних систем опалення. Тобто, люди заплатили фірмам за документи, за власні кошти встановили автономне опалення, оплачували енергоносії, а потім отримали ще й додаткові платіжки за ніщо.
Тепер українців зобов’язали «скинутися» на лічильники, схема встановлення яких викликає сумніви. Причому подітися нікуди: згідно зі Законом «Про комерційний облік комунальних послуг», у разі відсутності в житлових будинках приладів обліку «постачальникам буде заборонено надавати послуги». Тож заплатять усі!

Ігор Берчак

До теми
ВРУ має намір запровадити автоматизований арешт коштів на банківських рахунках боржників, у т. ч. тих, хто вчасно не оплатив житлово-комунальні послуги. Законопроект пропонує запровадити в судах систему автоматизованого арешту коштів, що стане складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Процедура наступна: інформація про арешт коштів вноситься суддею на підставі відповідної ухвали суду, скріплюється його електронним цифровим підписом і підлягає кодуванню. Рішення підлягає негайному виконанню. Але найцікавіше полягає в тому, що заява про видачу судового наказу розглядається без виклику боржника й без проведення судового засідання. Тобто, людині можуть помилково нарахувати величезну суму боргу за житлово-комунальні послуги (або він вчасно не сплатив із якихось поважних причин), але його навіть не повідомляють, що він став боржником, а коли захоче скористатися своїми грошима в банку, то несподівано з’ясовує, що вони опинилися під арештом. При цьому для зняття арешту потрібно подавати новий позов і розпочинати довгу і марудну судову тяганину зі залучення юристів підприємств житлово-комунального господарства, яких, згідно зі законодавством, необхідно повідомляти про будь-які судові позови. На відміну від пересічних мешканців.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...