Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 20, 2017

Українців можуть позбавити можливості отримувати посилки з-за кордону

Автор:

|

Червень 08, 2017

|

Рубрика:

Українців можуть позбавити можливості отримувати посилки з-за кордону

Минулого тижня в Україні вибухнула справжня інформаційна бомба. Сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній OpenDataBot повідомив, що митниця перестала пропускати через кордон посилки з товарами, замовленими українцями в іноземних інтернет-крамницях. У списку — 1146 торгових марок! Серед них: Adidas, Amway, Apple, Canon, Chanel, Chesterfield, Chevrolet, Chivas, Christian Dior, Coca-Cola, Contex, Dormeo, Electrolux, Lego, Levi’s, LG, Lipton, Honda, Meizu, Mercedes Benz, New Balance, Nivea, Nokia, Opel, PlayStation, Redmond, Samsung, Sandora, Shell, Subaru, Xerox, Xiaomi й інші відомі бренди.

Митниця нічого не розуміє
В Україні здійнялася мало не паніка. Мільйони українців купують побутову техніку, одяг, косметику та ще безліч усього в іноземних інтернет-крамницях, отримуючи придбаний товар поштою.
У відповідь на суспільний резонанс Державна фіскальна служба (ДФС) торочила щось про «боротьбу з контрафактом», мовляв, такими є міжнародні вимоги. «Не розумію, чому такий резонанс набула ця інформація. Це — процедура, яка функціонувала і продовжує функціонувати, вона передбачена як Митним кодексом, так і міжнародними конвенціями. Я це пов’язую з тим, що ДФС проводить низку заходів, пов’язаних із перевірками мереж інтернет-магазинів, а також сортувальних станцій, де відбувається розмитнення міжнародних поштових відправлень», — дивувався Мирослав Продан, виконувач обов’язки глави ДФС.
Як згодом виявилося, в основу історії лягла зупинка імпорту китайських смартфонів, оскільки представник торгової марки Meizu в Україні звернувся з відповідним проханням до митних органів, заявляючи про наплив в Україну контрафактного товару. Справді, відповідно до Митного кодексу, ДФС зобов’язана контролювати порядок переміщення через кордон товарів, які внесені до переліку об’єктів інтелектуальної власності.
Завдання митної служби, в разі виявлення переміщення на територію країни товару з переліку, інформувати зареєстрованого в Україні офіційного дистрибутора товару стосовно того, що можливе порушення його прав. Своєю чергою, дистрибутор упродовж десяти днів має прийняти рішення: порушуються його права чи ні.
Експерти стверджують, що в законодавстві реально нічого не змінилося. Просто раніше митники дуже рідко виконували зазначені правила Митного кодексу і часто пропускали продукцію без повідомлення правовласникам.

Дистрибутори — проти
Але офіційні дистрибутори в Україні зазнають дедалі більших збитків через розвиток інтернет-торгівлі, тож почали все наполегливіше вимагати від митниці жорсткої перевірки посилок. Лобістом виступила Асоціація підприємств інформаційних технологій (АПІТУ), яка представляє інтереси 72 найбільших виробників, імпортерів і дистрибуторів споживчої електроніки. Їхні товари займають 90 % ринку України.
Перша спроба обмежити інтернет-торгівлю припала на грудень минулого року, коли АПІТУ висунула ідею оподаткування посилок з-за кордону вартістю понад 22 EUR (зараз ліміт становить 150 EUR). «Через тіньовий імпорт держбюджет щорічно не отримує 4,7 млрд грн податків», — бідкалися в Асоціації. Всю провину за це в організації поклали на приватних підприємців. Вони нібито замовляють за кордоном партію товару, дроблять її, щоб потрапити в ліміт 150 EUR і не заплатити податки, а в Україні продають через свої інтернет-крамниці.
«Деякі компанії хочуть обдурити закони природи. Масштаби інтернет-торгівлі в світі й в Україні стрімко зростають. Цілком природно: якщо людина бачить, що в Інтернеті можна замовити таку ж продукцію, але дешевше, то вона її замовить. І не важливо, це буде в нашій країні, чи в іншій. Світ глобалізується», — так прокоментував ситуацію Андрій Саварець, експерт із правових питань дослідного центру Case Ukraine.

Друзям — усе, ворогам — закон
Теперішня історія зі зупинкою імпорту китайських смартфонів свідчить про те, що в ДФС може звернутися будь-який офіційний дистрибутор і повністю заборонити ввезення відповідного товару. Мета очевидна — монополізувати ринок і заробляти шалені гроші на торгових накрутках.
Водночас українське законодавство не дає однозначної відповіді, законно це чи ні. Справа в тому, що в світовій практиці є два види прав на використання торгової марки: міжнародне та національне. Згідно з міжнародним, куплений у виробника товар може вільно продаватися в будь-яку країну. Національний принцип дозволяє ввозити товар винятково офіційним дистрибуторам. І як це не смішно звучить — в українському законодавстві одночасно діють обидва правила.
Діяти вони діють, але дивним чином митниця воліє використовувати якраз національний принцип, який реалізований у вигляді нормативного документа під назвою «Перелік об’єктів права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру». Перелік веде департамент організації митного контролю ДФС.
Внести назву бренду в перелік може тільки його власник або його законний представник. У заявці передбачений пункт, що регламентує, яким конкретно компаніям дозволено імпортувати товар. Природно, що туди вписують найбільші торгівельні мережі, які надалі користуються своїм, фактично, монопольним становищем, щоб накручувати ціни. Таким чином «відсіваються» незалежні постачальники, які можуть завезти товар в Україну безпосередньо з Європейського Союзу (ЄС), США чи Китаю за значно нижчими цінами. Тому українські покупці бачать абсолютно однакові ціни на один і той же товар в сотнях зареєстрованих в Україні інтернет-крамницях. Цінова конкуренція відсутня.

Особливості національної сертифікації
Ще одна причина завищених цін — сертифікація імпортних товарів. Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, але не поспішає визнавати європейські сертифікати. Кожен товар, привезений в країну, підлягає додатковій сертифікації на предмет відповідності національним стандартам. Водночас цей процес має й національні особливості: якщо одна українська компанія отримала сертифікат на товар, інші компанії не можуть ним скористатися — вони повинні отримати власний.
«Перед цим сертифікаційний орган має просити дозволу у власника авторських прав або його законного представника. При цьому вам заздалегідь кажуть, що на певні бренди сертифікат вам точно не дадуть», — розповідає Володимир Колодюк, президент Unitrade Group. Ті самі «законні представники» — найбільші дистрибутори, які нізащо не бажають пускати в Україну конкурентів.
Поза тим ця колотнеча може створити величезні проблеми для тих, хто надсилатиме зовсім не комерційні посилки своїй українській рідні, скажімо, зі США чи Канади. Під перелік у 1146 торгових марок, які заборонено пересилати в Україну, потрапить вміст будь-якого міжнародного поштового відправлення.

Ігор Берчак

До теми
ДФС учергове наголосила на необхідності прийняття законопроекту № 4614, який уже рік лежить у парламенті. Документ пропонує зміни в Митний кодекс, які дають право працівникам митниці знищувати дрібні партії дешевих товарів сумнівної якості та походження, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях (загальною кількістю в одному відправленні до трьох штук і вагою до 2 кг). Якщо зараз митниця зобов’язана лише затримати оформлення, щоб проінформувати правовласника або його представника, то після внесення змін товар може бути просто знищений за рішенням керівника митного органу. Щоправда, покупця обіцяють повідомити про це факсом або електронною поштою та чекати відповіді десять робочих днів. За цей час покупець має письмово або погодитися на знищення посилки, або заперечити проти цього. Мовчання буде розцінене як згода. Якщо ж власник проти, то вся інформація про те, хто кому, коли і що відправив, надійде правовласнику. І вже той за десять днів може подати на покупця в суд.

Мовою чисел
2016 року загальний обсяг продажів інтернет-крамниць у світі склав 2 трлн USD.
47 % продажів у сфері e-commerce припадала на Китай — близько 900 млрд USD.
Другий за величиною ринок — Північна Америка (приблизно 423 млрд USD, зростання +15,6 %). Зараз кожен 12-й долар у США витрачається в Інтернеті. 2020-го, як прогнозують фахівці, вже кожен восьмий долар американці витрачатимуть на покупки в мережі.
В Україні 2016 року обсяг товарообігу інтернет-торгівлі становив 38,5 млрд грн (зростання порівняно з 2015-м — +52 %).
Більше 30 % усіх онлайн-транзакцій у світі здійснюються за допомогою мобільних пристроїв. Натомість у пострадянських країнах лідирує оплата готівкою при отриманні.
За минулий рік в Україні було опрацьовано понад 25 млн поштових відправлень з-за кордону.
За даними ДФС, за січень-квітень ц. р. зафіксовано 3095 випадків порушення прав інтелектуальної власності. Водночас відкрито лише п’ять проваджень про порушення митних правил.

About Author

Meest-Online

  • Valentyna Kopolovych

    опять статью писал человек далекий от сути вопроса)
    – “є два види прав на використання торгової марки: міжнародне та національне.” – не использования ТМ, а исчерпания прав на ТМ. Это совершенно разные вещи.
    – “Національний принцип дозволяє ввозити товар винятково офіційним дистрибуторам.” – хоть бы википедию глянули ….
    – “в ДФС може звернутися будь-який офіційний дистрибутор і повністю заборонити ввезення відповідного товару” – как? на каком основании? речь идет только об использовании ТМ. Для такого шага дистрибутору надо будет нанять штат юристов и вести тысячи судебных дел за каждую единицу, доказывать что она контрафактная, оплачивать хранение на складе…

Loading...