Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 8, 2020

Українці платитимуть не за кіловати електроенергії, а за дроти

Автор:

|

Липень 02, 2020

|

Рубрика:

Українці платитимуть не за кіловати електроенергії, а за дроти

Українська Національна комісія, яка здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), попередньо схвалила проєкт рішення, згідно з яким тариф на передачу електроенергії оператора Об’єднаної енергосистеми України держкомпанії «Укренерго» пропонують підвищити більш, ніж удвічі.

На скільки підвищують — невідомо
Окремо уточнили, що йдеться лише про промислових споживачів. Інше уточнення — рішення не остаточне, точні числа озвучать 11 липня. Олександр Дубінський, народний депутат від пропрезидентської парламентської фракції «Слуга народу», в ефірі телеканалу ZIK заявив, що тариф на передачу електроенергії можуть підняти аж у 4,5 рази. «НКРЕКП наміряється підвищити тариф на достачання електроенергії лініями електропередач від електростанції до споживача. Цю складову сплачують окремо в тарифі», — зазначив він.
За словами депутата, це призведе до зростання вартості електроенергії для промисловості на 20 %. «І вже зараз можна говорити, що таке тіньове підвищення тарифів позначиться на вартості послуг для всіх споживачів. Тарифи для населення залишаться тими ж, і вартість, приміром, водопостачання — збільшиться на ті ж 20 %», — пояснив він.

Гра в одні ворота
Спроби підняти ціни не електрику розпочалася майже відразу після призначення Дениса Шмигаля прем’єром в України, а Ольги Буславець — виконувати обов’язки міністерки енергетики та захисту довкілля. Остання одразу відзначилася дуже неоднозначним рішенням, зупинивши частину блоків українських атомних електростанцій (АЕС). Свої дії пояснила тим, що через карантин і скорочення виробництва ринок споживання електроенергії стрімко впав, а тому влада змушена скорочувати й об’єм виробництва.
Натомість автори програми розслідувань «Гроші» заявили, що поки державне підприємство «НАЕК «Енергоатом», яке є оператором всіх АЕС України, один за одним зупиняє блоки, приватні компанії навпаки — збільшують обсяги виробництва. «Зупинка блоків АЕС відверто вигідна приватним компаніям, серед яких на ринку електроенергії є один усім давно відомий монополіст — компанія ДТЕК олігарха Ріната Ахметова, що контролює 80 % ринку електроенергії в Україні, і саме вона отримає надприбуток від таких рішень», — стверджують журналісти.
Сергій Лещенко, депутат Верховної Ради України (ВРУ) попереднього скликання, нагадав, що перед цим НКРЕКП повністю заборонила імпорт електроенергії, навіть із Білорусі. «Саме цього й добивався Рінат Ахметов. Те ж стосується і зупинки блоків на АЕС. Вона призведе до того, що не треба буде зупиняти сонячні станції Ахметова, що працюють на високому «зеленому» тарифі. Також додаткову частку ринку отримають вугільні станції того ж Ахметова», — наголосив він.

Вугілля Forever
Минулого тижня уряд рекомендував оператору Об’єднаної енергосистеми України держкомпанії «Укренерго» забезпечити теплоелектростанціям (ТЕС) на вугіллі пріоритетну диспетчеризацію виробленої ними електроенергії до листопада ц. р. До слова, понад 90 % енергетичного вугілля, що постачається на ТЕС для виробництва електроенергії, виробляє «ДТЕК Енерго». Правильно, Ріната Ахметова.
Раніше п. Буславець заявляла, що основним паливом для виробництва електроенергії в Україні має бути українське вугілля. Те саме твердив і прем’єр Шмигаль (хто забув, до переходу на державну службу він керував Бурштинською ТЕС, що належать… ДТЕК Ахметова). «Основним паливом для виробництва електроенергії має стати українське вугілля. Ми закуповуємо імпортний газ у той час, як наші шахтарі сидять без роботи через відсутність ринку збуту. Цю ситуацію необхідно змінити», — заявив глава уряду у середині червня ц. р. на засіданні Кабінету Міністрів.
А щоб «картинка» була правильна, у Києві вже цього тижня можуть розпочатися «страйки» гірників. Про це розповів Андрій Герус, керівник енергетичного комітету ВРУ. Він пояснив, що на більшості державних копалень заробітну плату виплатили за травень або частково за травень. «Тобто, заборгованість на більшості державних шахт — менше одного місяця. Ситуація не ідеальна, але явно не така, щоб гірники йшли на страйки. Для прикладу, в червні 2019-го борги перед шахтарями державних копалень складали два-чотири місяці. Сьогодні ситуація набагато краща», — запевняє він. За інформацією п. Геруса, основна кількість шахтарів буде їхати з шахт ДТЕК, а саме: «ДТЕК Добропіллявугілля».
«У грудні 2010 року компанія ДТЕК уклала договір оренди державних шахт «Добропіллявугілля» терміном на 49 років. Це вугілля використовували для потреб власної генерації, адже майже 70 % теплової генерації також належить компанії ДТЕК. У 2016-2019 рр. це вугілля закладали у тарифи за формулою «Роттердам+», приносячи приватним акціонерам багатомільярдні прибутки», — розповідає депутат. — У квітні 2020-го в зв’язку з глобальним погіршенням кон’юнктури ринку, ДТЕК приймає рішення призупинити експорт електричної енергії в Угорщину (там ціни нижчі, ніж в Україні). Також компанія не працює на експортному ринку вугілля. Це зумовлює зменшення потреб у вугіллі. У зв’язку з цим після короткого простою шахти «Павлоградвугілля», які у приватній власності ДТЕК, усе ж запускають у роботу на повну потужність. А ось шахти «Добропіллявугілля», які перебувають в оренді у ДТЕК, практично повністю призупинили видобуток».
Він додав, що 2018 року ДТЕК вже робила спроби через суди розірвати договори оренди окремих шахт, але апеляційний суд став на бік держави — договір оренди підписали на 49 років. «Цікаві й вимоги: виконувати прогнозований баланс тощо, що є явно нетиповими вимогами таких страйків і підказують, що ці ідеї формували не на шахтах, а в приватних офісах. Але якщо вже казати про виконання прогнозованого балансу, то у там вказаний також і експорт електроенергії. У минулі роки такий експорт складав 5 млрд кВт/год., що еквівалентно 2,5 млн т вугілля. 90 % цього експорту здійснювала компанія ДТЕК, яка і спалювала донбаське вугілля на Бурштинській ТЕС», — повідомив п. Герус.
Він уточнив, що на травень експорт із Бурштинського енергоострова до Угорщини у прогнозованому балансі був закладений на рівні 385 млн кВт/год., а де-факто склав лише 0,2 млн кВт/год. «Правда проста — набагато вигідніше вимагати зупинки атомних блоків в Україні, щоб тут продавати дорожче, ніж працювати у реальній конкуренції на європейських ринках, де конкуренція призвела до нижчих цін. Особливо цинізму додає той факт, що якраз ця ж приватна компанія збудувала понад 1,1 тис. МВт потужностей сонячних і вітроелектростанцій, які працюють на найвищому у Європі «зеленому» тарифі і тепер забирають роботу в шахтарів шахт ДТЕК», — каже депутат.
«На сьогодні є два шляхи вирішення проблеми: 1) приватна компанія перестає робити бізнес політичними шантажами, відновлює експорт електроенергії на конкурентні європейські ринки, і це дає додаткову роботу шахтарям; 2) держава зупиняє ще додаткові блоки АЕС, фінансова криза «Енергоатому» посилюється, зростають тарифи для кінцевих споживачів», — підсумував парламентар.

Шахтарі до Києва дійшли
У столиці України цього тижня гірники знову бунтували: били касками по асфальту, вимагали зарплат. Повідомляють, що не отримують грошей по кілька місяців. Або ж мають не повний оклад через часткову зайнятість. Натомість у панівній партії «Слуга народу» запевняють, що боргів перед шахтарями майже немає. А ті, хто мітинґують, представляють копальні, які взяли в оренду приватні підприємства.
30 червня сотні людей рушили під стіни Верховної Ради України, щоб нагадати про себе депутатам, а по тому — ще й на вул. Банкову, до президента. Віктор Горобенко — шахтар-першопроходець. Приїхав із Донеччини. Каже, що його робота часткова, зарплата — також. «Нереально платити за світло, опалення. Щось треба ще й поїсти, не кажучи вже про те, щоб одягтися», — бідкається він.
«Офіційно вони позиціонуються, як страйки шахтарів державних шахт, та насправді це не зовсім так. Основна кількість шахтарів — із «Добропіллявугілля». Компанія ДТЕК уклала договір оренди державних шахт «Добропіллявугілля» терміном на 49 років. Це вугілля використовували для потреб власної генерації», — пояснив Андрій Герус, народний депутат України.
Йому заперечив Михайло Волинець, голова Незалежної профспілки гірників України, мовляв, на акцію вийшли гірники таки з державних копалень. Претензії вони мають не лише до зарплат, а й до умов праці. «Обладнання ще Радянського Союзу, все старе і добите. Зробіть умови, альтернативу. А в нас вона на Заході одна: або їхати до Польщі на полуницю, або лізти в шахту. Ще й за ту роботу грошей не платять», — скаржиться шахтар Василь Цемпанич.
Із поясненнями до мітинґарів вийшла Юлія Ковалів, голова Офісу національної інвестиційної ради при президентові України, і запросила на бесіду ініціативну групу. «Ми окремо звернемося до прем’єра з проханням зробити окреме засідання уряду. Запросити представників і ДТЕК, і державних шахт, для того, щоб обговорити не лише поточну ситуацію, а й план розвитку вугільних регіонів», — зауважила вона.
Зарплати працівникам державних копалень виплили за травень. Уряд виділив на них 340 млн грн.

Ігор Берчак

До слова
Експерти розповіли київській газеті «Сьогодні», що буде з курсом долара в Україні цього літа. Аналітики практично одностайні в оцінці курсу — 27-28 грн/USD до кінця вересня. «Я зберігаю девальваційні очікування щодо гривні: що її курс дійде до 28 грн/USD, — вважає Андрій Шевчишин, керівник відділу аналітики Forex Club. — Карантин призвів до падіння імпорту та попиту на валюту з боку малого і середнього бізнесу. Та й населення через втрати прибутків не поспішало її скуповувати. Торгові обороти валютного ринку знизилися в рази, що і стабілізувало низький курс. Але щойно буде активніший вихід імпортерів на валютний ринок, курс посуне вгору». Віктор Скаршевський, віцепрезидент із питань економічної політики в Українському союзі промисловців і підприємців, також упевнений, що в третьому кварталі ц. р. курс буде в межах 26,5-27,5 грн/USD. Раніше думку про те, що курс USD в Україні, завдяки фінансовій допомозі від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейського Союзу (ЄС), до кінця літа буде триматися на стабільному рівні, в етері телевізійного каналу «Україна 24» висловив В’ячеслав Бутко, директор Інституту експертних оцінок. «Оскільки ми отримали кредит МВФ, отримали фінансову допомогу ЄС, ще отримаємо від Світового банку — в країну прийде чималенька кількість валюти, а наприкінці літа ще додадуться серйозні експортні надходження від аграрної продукції. Тому я б не прогнозував якихось екстремальних змін у бік зниження курсу гривні», — заявив він.

About Author

Meest-Online