Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Jan. 22, 2018

Український уряд оприлюднив проект бюджету-2017: кому, скільки і на що?

Автор:

|

Вересень 22, 2016

|

Рубрика:

Український уряд оприлюднив проект бюджету-2017: кому, скільки і на що?

Бюджет-2017

Уперше за багато років Кабінет Міністрів України (КМУ) завчасно (а не за два тижні до Нового року) подав на розгляд Верховної Ради (ВРУ) проект бюджету на наступний рік. Тепер у народних депутатів є вдосталь часу, щоб погаласувати, вчергове надавати виборцям нездійсненних популістських обіцянок, але зрештою ґрунтовно попрацювати над головним фінансовим документом і вчасно за нього проголосувати. Тим більше, що загальна думка експертів — представлений урядом проект бюджету цілком грамотний і, найголовніше — реалістичний.
Отже, уряд наступного року передбачає збільшення дохідної частини зведеного держбюджету приблизно на 17 % (порівняно з 2016 роком) — до 876,9 млрд грн при зростанні внутрішнього валового продукту на 3 %. Дефіцит бюджету також не повинен перевищувати 3 % (одна з вимог Міжнародного валютного фонду), відповідно, становити 77,5 млрд грн. Рівень інфляції — 8,1 %, курс національної валюти: 27,2 грн/1 USD.

Пріоритет — людям у погонах
Цілком прогнозовано не пошкодували грошей на національну безпеку й оборону — 129,3 млрд грн (5 % від валового внутрішнього продукту) — на 13,8 % більше, ніж цьогоріч. Міністерству внутрішніх справ від цього пирога дістанеться 46 млрд грн (+ 12 %). Бюджет Міністерства оборони (МО) виросте на 15% — до 64 млрд грн. З них 51,9 млрд передбачено на забезпечення діяльності Збройних сил України та підготовку військ, приблизно 6,3 млрд — на купівлю зброї і техніки, 1,92 млрд — на лікування і реабілітацію військових. Військова розвідка МО може розраховувати на 1,4 млрд (на 300 млн більше, ніж 2016-го). Водночас майже не змінилося фінансування Служби зовнішньої розвідки — 950 млн проти 952 млн у бюджеті-2016.
Також збільшаться витрати на Генеральну прокуратуру — із 3,3 до 4,6 млрд. Не бідуватиме й Служба безпеки України, яка отримає трохи менше 500 млн понад суму цього року. Загалом на СБУ хочуть виділити 6 млрд.
Матимуть добрячу копійчину й різноманітні антикорупційні органи: фінансування Національного антикорупційного бюро хочуть збільшити на 58% (до 773,6 млн), Агенція зі запобігання корупції може отримати 578 млн замість цьогорічних 486,5 млн, Спеціалізована антикорупційна прокуратура — 105,4 млн замість 75 млн.

Театри, шахти й олімпійці
На забезпечення діяльності ВРУ передбачений майже мільярд, з них 48 млн — на висвітлення роботи парламенту в засобах масової інформації, зокрема, випуск газети «Голос України» і журналу «Віче». Державний комітет телебачення і радіомовлення отримає 1,4 млрд, з них 455,7 млн передбачено витратити на проведення в Україні пісенного конкурсу «Євробачення».
Міністерство культури тішиться зростанням фінансування на 25,5 % (до 3,4 млрд). З них півмільярда піде на розвиток українського кіно, 647 млн — на підтримку національних театрів, 14,5 млн — на добудову музею Голодомору, 12,3 млн — на музей «Небесної сотні» й архів Українського інституту національної пам’яті.
Міністерству енергетики та вугільної промисловості планують виділити 2,6 млрд грн, причому більша частина цієї суми піде на державну підтримку збиткових шахт. Особливо щедро уряд обдарував Міністерство аграрної політики, виділивши 7,4 млрд грн. Для порівняння — на 2016 рік це число становило 1,5 млрд. Більшість грошей піде на підтримку малих і середніх фермерських господарств.
На будівництво і ремонт доріг «Укравтодор» отримає 14,2 млрд грн, ще 1 млрд USD планується залучити від міжнародних фінансових організацій. За оцінками фахівців, на ці гроші можна побудувати близько 3 тис. км доріг 1-ї категорії (по дві смуги в кожному напрямку) або відремонтувати 40 тис км уже існуючих шляхів.
Міністерству молоді та спорту пропонують виділити 1,7 млрд (приблизно на 19 % більше, ніж у цього року). Особливу увагу приділять учасникам Паралімпійських ігор: на їхню підготовку закладено 330 млн, тоді як у бюджеті 2016-го було лише 184. А ось традиційним олімпійцям дадуть менше (145 млн проти 257). 2017-го Ігор не буде, і на призові витрачатися не доведеться.

Маленькі доходи маленьких людей
Не так бадьоро виглядає зростання соціальних стандартів. В Україні наступного року планують тричі підняти мінімальну заробітну плату: із 1 січня вона становитиме 1,6 тис. грн, із 1 травня —1684 грн, із 1 грудня — 1762 грн. Відповідно, тричі поміняється розмір місячного прожиткового мінімуму: із 1 січня — 1544 грн, із 1 травня — 1624 грн, із 1 грудня —1700 грн.
Також КМУ планує збільшити виплату при вагітності і пологах на 170 грн. Для малозабезпечених сімей розмір державної допомоги на кожну дитину віком до 13 років зросте на 250 грн, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років — на 500 грн.
Також обіцяють збільшити зарплати вчителям та лікарям: педагони, залежно від кваліфікації, отримуватимуть 4,5-6,4 тис. грн на місяць (зараз — 4,3-5 тис.), а лікарі — 3,9-7,9 тис. (зараз — 3,7-7,5 тис.). Для порівняння, відповідно до судової реформи, яка починає працювати із 30 вересня ц. р., зарплати суддів складуть від 24 до 132 тис. грн. Також у середньому на 20 % більше зароблятимуть працівники медичної галузі.
Тішить, що уряд не наважився втілити скандальну пропозицію щодо скасування стипендій студентам. У бюджеті-2017 під академічні стипендії заклали 2 млрд грн, під соціальні — ще 1,99 млрд.
Водночас показовим індикатором, м’яко кажучи, не зовсім високого рівня доходів більшості українців є закладені в проект держбюджету на наступний рік 40 млрд грн, призначених на виплати субсидій на житлово-комунальні послуги. При цьому, за словами Павла Розенка, віце-прем’єра України ця сума може зрости до 52 млрд.
Економіст Іван Нікітченко заявив виданню «Сегодня», що загалом плановане зростання соцстандартів (10,1 %) має перевищити рівень інфляції (8,1 %). «Сказати, що рівень життя населення після цього помітно зросте, не можна, але принаймні буде хай невелике, але поліпшення. Звісно, ці прогнози реальні тільки при стабільному курсі гривні. За різкої девальвації знову відбудеться стрибок інфляції, яка знівелює зростання соцстандартів», — переконаний експерт.

Ігор Берчак

Коментарі фахівців
Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України:
— Структура доходів залишається стандартною, не плануємо збільшення загальних доходів бюджету за рахунок збільшення ставок податків. Вважаємо, що нам не потрібно створювати тиск на бізнес. Можна розширювати базу оподаткування, можна збільшувати акцизи чи рентну плату за користування надрами, але не збільшувати загальнонаціональні податки.

Павло Мельник, експерт агенції «МПП Консалтинг»:
— Правильно, що ростуть витрати на військово-промисловий комплекс — ця галузь буде створювати нові робочі місця, підвищувати зарплати. Правда, цього мало, щоб економіка наступного року показала серйозне зростання, адже бізнес, як і раніше, перебуває в тіні, корупція і рейдерство нікуди не поділися. Відповідно, залучення інвестицій від іноземних інвесторів і реалізація нових бізнес-проектів — під питанням. А без підтримки малого та середнього бізнесу, в т. ч. в питанні виведення їхніх товарів на міжнародні ринки, економіка не зможе швидко впоратися з кризою.

Віктор Мазярчук, керівник офісу фінансового й економічного аналізу ВРУ:
— У нас може і не бути дефіциту бюджету. Єдине, що нам потрібно зробити, — видатки кожного міністерства мають бути максимально ефективними й спрямованими на виконання основних функцій відомств, тоді, орієнтовно на третину можна зменшити видатки державного бюджету.

Ілля Несходовський, експерт «Податкової групи» Реанімаційного пакету реформ:
— Проект Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» є зваженим, доходи і видатки чітко прораховані, різких стрибків між ними немає. Водночас уряд наголошує, що метою нового головного кошторису держави є боротьба з бідністю, збільшення доходів громадян. У такому разі потрібно суттєво збільшувати мінімальну заробітну плату, розмір якої сьогодні не відповідає реальним потребам людей. На жаль, цього не відбувається.

Андрій Забловський, керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ:
— Відзначу суттєвий ріст витрат на охорону здоров’я — більш ніж на 2 млрд. Ці гроші дозволять забезпечити централізовані закупівлі медпрепаратів — для сердечників, туберкульозників і діабетиків. Це важливо, оскільки цього року було багато скарг від людей, які мають право на бюджетне забезпечення ліками. І багато хто з них були змушені купувати препарати за свій рахунок. Тепер це питання можна буде забезпечити хоча б по мінімуму.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...