Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 17, 2017

Український авіагігант відновлює співпрацю з РФ: зрада чи вигідна оборудка?

Автор:

|

Листопад 09, 2017

|

Рубрика:

Український авіагігант відновлює співпрацю з РФ: зрада чи вигідна оборудка?

Російський авіаперевізник «Волга-Днепр», який є експлуатантом найбільшого в світі вантажного цивільного літака — Ан-124-100 «Руслан», зіткнувся із серйозними проблемами

Нещодавно російське видання «Коммерсант» наробило чимало рейваху по обидва боки українсько-російського кордону. Газета з посиланням на власні джерела повідомила, що Україна та Російська Федерація (РФ) ведуть закриті перемовини про відновлення співпраці в авіаційній галузі. В Україні це спричинило цілком зрозумілий шок: хіба прийнятна співпраця з окупантом? Росіяни також обурювалися, адже одним із елементів угоди може стати підтримка Військово-повітряних сил (ВПС) України. Тижневик «Міст» спробував розібратися в ситуації.

Літаки — в РФ, сертифікати — в Україні
«Коммерсант» повідомив, що українське Державне підприємство «Антонов» може погодитися продовжувати льотну придатність літаків російської компанії «Волга-Днепр» в Ульяновську, хоча офіційну співпрацю України та РФ у авіапромисловій галузі було повністю перервано після початку російської аґресії на Донбасі. Державне підприємство (ДП) «Антонов» вийшло з українсько-російського спільного підприємства «ОАК-Антонов» і ще у вересні 2015-го повністю припинив будь-яку співпрацю з Російської Федерацією.
У підсумку російський авіаперевізник «Волга-Днепр», що є експлуатантом найбільшого в світі вантажного цивільного літака — Ан-124-100 «Руслан», зіткнувся з серйозними труднощами через неможливість продовжувати ресурс і забезпечувати життєвий цикл літаків. У парку «Волга-Днепр» є 12 літаків Ан-124-100 «Руслан», які виконують чартерні вантажні рейси, водночас утримувачем сертифіката літака залишається український «Антонов».
Дуже швидко з’ясувалося, що жодних «закритих перемовин» немає. Прес-служба ДП «Антонов» абсолютно факт перемовин підтвердила офіційно: «Оскільки наше підприємство є розробником і власником сертифікатів транспортних літаків Ан-124-100 «Руслан», тому частину робіт із оцінки технічного стану літаків російської авіакомпанії «Волга-Днепр» ми зобов’язані виконати. Невиконання зобов’язань приведе до застосування міжнародних санкцій щодо нашого підприємства».
Згідно з міжнародними авіаційними правилами, саме власник сертифіката має забезпечити так звану процедуру продовження ресурсу, що передбачає ремонт і технічний огляд літака. Причому це повинно відбуватися через кожні 4 тис. льотних годин. Водночас граничний ресурс Ан-124-100 «Руслан» становить аж 50 тис. льотних годин (приблизно 10 тис. польотів), тож росіянам доведеться ще не раз звертатися до фахівців українського «Антонова».
Прес-служба ДП «Антонов» запевнила, що така співпраця узгоджена з усіма уповноваженими міністерствами та відомствами України. Крім цього, там наголосили, що авіакомпанія «Волга-Днепр» не входить до переліку компаній, до яких, згідно з рішенням Ради національної безпеки й оборони України, застосовуються санкції. «Зазначений літак має Свідоцтво про реєстрацію цивільного повітряного судна та може використовуватися лише з метою забезпечення потреб громадян та економіки, а не для забезпечення збройних сил», — пише «Радіо Свобода».

І навпаки
Отже, сенсація не вдалася. Але це ще як подивитися. Раніше російська сторона наполегливо пропонувала передати льотний сертифікат із правом продовження ресурсу на «Руслани» Авіаційному комплексу ім. Іллюшина (м. Москва, колишній завод № 240), натомість український концерн був категорично проти. Як пише «Коммерсант» із посиланням на власні джерела в авіаційній промисловості РФ, оскільки російська сторона вкрай зацікавлена в продовженні льотної придатності «Русланів» виробництва ДП «Антонов», українська у відповідь може отримати аналогічну послугу щодо Іл-76МД (розробки власне комплексу ім. Іллюшина).
«Ми мотивуємо домовленості тим, що транспортники Іл-76МД — це інтелектуальна власність Авіаційного комплексу ім. Іллюшина», — розповіло одне із джерел у російській авіагалузі. На його думку, якщо українська сторона «впреться щодо «Русланів», то у відповідь може мати проблеми з Іл-76МД, на продовження ресурсу яких потрібна російська документація.
Нагадаємо, що літаки Іл-76МД становлять основний парк військово-транспортної авіації українських ВПС. Таким чином може вийти хитра комбінація. Україна «подарує» (звісно, в переносному розумінні, оскільки послуги все ж будуть оплачені) продовження ресурсу апаратів української розробки, які експлуатуються цивільною авіакомпанією в РФ, натомість отримає те саме, але стосовно літаків, які перебувають на озброєнні української армії.
Факт перемовин також підтвердило джерело, близьке до Кабінету Міністрів України. За його словами, домовленості між компанією «Волга-Днепр» і ДП «Антонов» урешті-решт можуть бути укладені, «якщо Верховна Рада не поставить політичну доцільність вище за здоровий глузд».

Підрізані російські «крила»
Зазначимо, що коли в травні 2015 року Київ повністю розірвав угоду про військово-технічну співпрацю з Москвою, проблеми в росіян не забарилися, зокрема дуже серйозно постраждали авіаційна та ракетно-космічна галузі. Через запроваджені Україною санкції Самарський авіаційний завод був змушений зупинити програму випуску літаків Ан-140. «З урахуванням того, що у нас 34 заводи-постачальники та головне конструкторське бюро («Антонов») — в Україні, провести імпортозаміщення з комплектуючих неможливо», — заявив Олексій Гусєв, генеральний директор російського підприємства «Авіакор».
Крім зупинки програми випуску Ан-140, вклякло й спільне виробництво військово-транспортного Ан-70 та пасажирського Ан-148, що вироблялися на авіаційному підприємстві у Воронежі. Зазначимо, що нібито суто цивільний Ан-148 є в авіапарку Міністерства оборони, Федеральної служби безпеки та Міністерства з надзвичайних ситуацій РФ.
Ще гірша ситуація з вертольотобудуванням. Ще донедавна практично всі двигуни для російських гелікоптерів, а також для нових навчально-бойових літаків Як-130 вироблялися в Запоріжжі компанією «Мотор Січ». Хоча для найпопулярніших машин Мі-8 і Мі-17 вже є російський аналог, обсягів його виробництва наразі недостатньо (РФ потребує близько 500-550 таких двигунів на рік).
«Окрема серйозна проблема — зрив російськими компаніями поставок гвинтокрилів зарубіжним партнерам. Їх наші відносини з Україною не цікавлять, ми зобов’язані вкластися в зумовлені терміни, а зараз несемо репутаційні ризики», — наголошував свого часу Роман Гусаров, російський експерт.

Білоруси замість росіян
Натомість зовсім несподівано активізувалася військово-технічна співпраця України та Білорусі, які встигли реалізували низку спільних проектів, у т. ч. з виходом на світові ринки озброєнь. Приклади спільної продукції — протитанкові ракетні комплекси «Скіф», «Шершень» і «Каракал», а також комплекс протиповітряної оборони «Стилет».
Окрема тема — випуск у Білорусі гелікоптера Мі-8МСБ. Спеціально під цей проект офіційний Мінськ навіть продав українській компанії «Мотор Січ» державну компанію «Оршанський авіаремонтний завод». Крім цього, на білоруському 558-му авіаремонтному заводі в Барановичах ремонтують і відновлюють українські військові літаки. Там же модернізується система управління вогнем і виявлення цілей.
Також Білорусь поставляє в Україну двигуни та ремонтні комплекти для легкопанцерної техніки. Ще один напрямок: оптика для стрілецької зброї (монокуляри, тепловізори, коліматорні приціли). Також 2014-го, після початку аґресії РФ, український ринок відкрився для білоруської техніки подвійного призначення.

Ігор Берчак

До теми
Російський «Сбербанк» намагався через суд стягнути з «Укрзалізниці» 1,5 млрд грн, але не зміг. Про це повідомила прес-служба прокуратури Києва. За її даними, українська «донька» «Сбербанку» звернулася до Господарського суду столиці з позовом про стягнення з «Укрзалізниці» заборгованості за кредитним договором між банком і «Донецькою залізницею», оформленим ще 2011 року. «Однак, у зв’язку з перебуванням реґіонального підприємства у стані ліквідації, банк вирішив безпідставно стягнути заборгованість безпосередньо з «Укрзалізниці», — наголосили в прокуратурі. Зазначається, що Господарський суд 20 березня ц. р. в позові банку відмовив, але той звернувся до Київського апеляційного господарського суду. «Станом на зараз постановою суду апеляційної інстанції, який погодився з доводами столичної прокуратури, апеляційну скаргу банку залишено без задоволення, а рішення Господарського суду — без змін», — зазначили у прес-службі прокуратури Києва.

About Author

Meest-Online

Loading...