Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Dec. 15, 2018

Українську ГТС реформують надто повільно

Автор:

|

Серпень 02, 2018

|

Рубрика:

Українську ГТС реформують надто повільно

«Нафтогаз України» та «Магістральні газопроводи України» узгодили дорожню карту щодо передачі функцій оператора української газотранспортної системи (ГТС).

«Сполучені Штати раді»
Згідно з узгодженим наглядовими радами компаній «Нафтогаз України» та «Магістральні газопроводи України» документом, процес відокремлення функції оператора української ГТС завершать на початку 2020 року після завершення дії чинного контракту на транзит газу з російським концерном «Газпромом». Клер Споттісвуд, голова наглядової ради «Нафтогазу», заявив: «Це надзвичайно важлива віха, яка забезпечить виконання Україною регуляторних вимог Європейського Союзу (ЄС), гарантуючи при цьому енергетичну безпеку й економічне процвітання України».
Державний департамент США відреагував на це запевненнями: «Сполучені Штати раді повідомити, що уряд України оголосив про важливий крок, пов’язаний із реформою українського енергетичного сектора. Наглядові ради українського державного «Нафтогазу» та «Магістральних газопроводів України» підписали меморандум про взаєморозуміння, взявши на себе зобов’язання передати «Магістральним газопроводам України» частину функцій «Нафтогазу». Ця реформа узгоджується з політикою, орієнтованої на вільний ринок, до якої закликали ЄС, США та міжнародне співтовариство».

«Жоден із варіантів не є досяжним»
Водночас у «Нафтогазі України» попередила: «Негайне проведення відокремлення оператора ГТС вимагатиме або отримання письмової згоди «Газпрому» на приєднання до контракту нового оператора, або досягнення домовленостей із «Газпромом» про внесення змін до контракту. Жоден із цих варіантів не є досяжним».
«Ми не хочемо надавати «Газпрому» можливість дочасно розірвати чинний транзитний контракт, за яким ми зараз вимагаємо у Стокгольмі ще понад 11 млрд USD», — пояснили в компанії.
У «Нафтогазі України» нагадали, що однією з позовних вимог в Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольму (Швеція) було внесення змін до чинного контракту на транзит газу, які дозволили б «Нафтогазу» передати свої права й обов’язки за цим контрактом без письмової згоди «Газпрому» будь-якій третій особі — це мало дозволити Україні зберегти транзит газу за чинним контрактом й одночасно провести відокремлення оператора ГТС. Проте ці вимоги трибунал відхилив.
Відтак, в українській компанії наголосили: «Тепер, щоб здійснити відокремлення, «Нафтогаз» і новий оператор ГТС мають отримати згоду «Газпрому» на приєднання незалежного оператора до чинного контракту. Отримання такої згоди є малоймовірним, враховуючи неодноразово оприлюднену позицію Газпрому».

«Наполягає Європа»
Тим часом оглядач Олена Голубєва нагадує: «На відділенні ГТС від «Нафтогазу» наполягає Європа, позаяк розподіл функцій продажу та транспортування газу передбачено вимогами Третього енергетичного пакету. Європейська комісія (ЄК), Світовий банк та Енергетичне співтовариство скерували Володимиру Гройсману, прем’єр-міністру України, чергового листа, в якому вкотре підкреслили, що очікують від України проведення повноцінного анбандлінгу (відокремлення діяльності з транспортування природного газу від видобутку та постачання природного газу й електричної енергії. — Ред.), створення повноцінного системного оператора ГТС, який було б відділено від материнської компанії відповідно до вимог Третього енергетичного пакету».
А Леонід Уніговський, директор компанії «Нафтогазбудінформатика», застерігає: «Що більше затягується вирішення питання з відокремленням, тим більше ми втрачаємо можливість реального залучення іноземного партнера, який нам надзвичайно потрібен, насамперед для перемовин із «Газпромом» щодо транзиту після 2019-го. Час іде, а реальних дій немає. Таймінг із вибору іноземного партнера вже зірвано капітально», — зазначив він.
Своєю чергою, Володимир Омельченко, директор енергетичних програм київського аналітичного «Центру Разумкова», також попередив, що «маніпуляція з анбандлінгом може остаточно підірвати довіру міжнародних партнерів до України, що усуне будь-які перешкоди для будівництва «Північного потоку-2» — російського газогону в обхід України».

«Що заважає?»
А от Наталія Патрікєєва, оглядач «Радіо Свобода» вважає, що хоч, за її словами, «реформи в українській енергетиці відбуваються постійно, однак, споживачі відчувають це не завжди, а тим більше — не одразу». Відтак, вона звернулася до експертів зі запитанням «Що заважає реформам в енергетичному секторі?».
Натомість п. Омельченко переконаний: «Усі документи для реформування сфери енергетики готові, їх потрібно лише реалізувати. На цьому етапі ми маємо серйозні проблеми — стикаються фінансові та політичні інтереси, що не дозволяють сформувати єдиний центр реформ. Їх є три-чотири водночас. Уряд не розуміє окремі державні компанії, а вони працюють окремо від цілей і бачення Кабінету Міністрів».
«Реформування галузі відбувається не достатньо ефективно. Наприклад, уряд здійснює реформи у газовому секторі, але споживач великих дивідендів не отримав. На роздрібному ринку формально відбувся розподіл, але споживач як не мав, так і не має змоги вибрати постачальника. Монополія облгазів залишилася. На гуртовому ринку з’явилося достатньо імпортерів природного газу, однак компанія «Нафтогаз» залишається не реформованою», — зауважив експерт.
«Це не залежить від керівництва, компанія просто інертна по своїй суті. Вона спотворює умови на ринку, ціни зростають невпинно. Якщо поглянути на факти, наприклад, тарифи на транспортування, то вони підвищуються і сьогодні це одні з найбільших у Європі. З іншого боку, якщо подивитися на звіт «Укртрансгазу», там збитки на 25 млрд грн. Так споживач оплачує фінансові втрати ключової транспортної компанії», — пояснив п. Омельченко.

«Є проблема»
На думку експерта, «є також проблема субсидіювання населення, яка не стимулює населення до заощадження енергоресурсів». Відтак він наполягає: «Субсидувати варто не дешевими цінами, вони мають бути конкурентними для споживачів, а субсидії потрібно спрямовувати допомогу для малозабезпеченого населення».
«Якщо газогін «Північний потік-2» будуватимуть, то Україна повинна мати стратегію, як мінімізувати втрати, а не просто базікати про геополітику. Цей проект не має сенсу без української ГТС. «Північний потік-2» не має маневрових потужностей, не може гнучко реагувати на зміну попиту на ринку Європи, тому Росія буде змушена використовувати українську систему», — уточнив п. Омельченко:
Едвард Чоу, головний науковий співробітник американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, також переконаний, що систему субсидій потрібно реформувати. Він вважає, що Україна все ще має гібридну систему ринкової економіки, адже ринкова економіка передбачає, що політики не можуть визначати ціну на газ. Тому уряд має розробляти стратегії, що мають працювати без ручного управління.
Тому експерт порадив: «Якщо Україна хоче ринкову систему, то вона має поєднувати конкурентоспроможність і прозорість. Але наразі виникають приклади неефективності: якщо є бідні люди, то субсидії мають йти до них напряму. Ці люди мають знати реальну ціну енергоносіїв. Якщо ж ні, то витрачатимуть їх надарма».

«Не надто добрі результати»
Торстен Воллерт, керівник напрямку ЄК «Енергетика та довкілля», вважає, що Україна демонструє не надто добрі результати в реформуванні енергетичного сектору. Але однією з причин він вважає війну і цього не можна не враховувати.
З іншого боку, впевнений експерт, енергетичному сектору бракує прозорості, відтак, назвав три напрямки, за якими зараз стежить міжнародна спільнота. Перше — незалежність регуляторів. Саме вони можуть покласти край корупційній складовій.
Зараз роль регулятора виконує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Роль регулятора — формувати умови, в яких діють компанії, що працюють на енергетичному ринку.
Друге — збільшення внутрішнього постачання газу. На своє запитання «Чому інвестори не заходять в Україну?» п. Воллерт відповів так: «Об’єднання незалежних виробників не росте, процес ліцензування не надто прозорий, люди отримують ліцензії, нічого з ними не роблять, але й нікому не віддають. В України є потенціал, але він не реалізується. Інакше, зараз ми говорили б про дійсність, а не про можливості».
«Правила гри» в українській енергетиці мають змінитися так, аби люди з політичним впливом не втручалися в роботу нових та діючих інвесторів», — переконаний член ЄК.
Третє, на що звертають увагу в Європі, маючи на увазі українську енергетику — ГТС. Торстен Воллерт зазначив, що в українському уряді немає єдиної позиції щодо її функціонування та контролю».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...