Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 16, 2019

Україна вперше в історії запровадила спецмита на автомобільне пальне з РФ

Автор:

|

Липень 31, 2019

|

Рубрика:

Україна вперше в історії запровадила спецмита на автомобільне пальне з РФ

Минулого тижня Кабінет Міністрів України (КМУ) видав постанову про введення спеціальних мит на окремі категорії нафтопродуктів виробництва Російської Федерації (РФ). «Під роздачу» потрапили дизельне пальне (ДП) і зріджений LPG-газ (автомобільне пальне, або автогаз). Здавалося б, все очевидно — Київ вирішив «дати відсіч» Москві, яка за три дні до проведення другого туру президентських виборів в Україні оголосила про розширення антиукраїнських санкцій. Але навіщо було тримати павзу майже три місяці? Експерти натякають на політичне підґрунтя цієї постанови КМУ. Причому урядові санкції нібито мали вдарити по одному політику-олігарху, але при цьому дати заробити іншому, не менше тісно пов’язаному з політикою.

Київська відповідь Москві
У постанові КМУ йдеться, що спецмито на ДП, що постачають із території РФ трубогінним транспортом, становитиме 3,75 % із 1 серпня і 4 % — з 1 жовтня. Спецмито на постачання російського LPG-газу становитиме 1,75 % із 1 серпня та 3 % із 1 жовтня.
«Відповідне мито зніме маржу трейдера-імпортера, що перевищує ринкову, яка виникла через логістику й інші чинники. Якщо типова ринкова маржа у великому гурті ДП становить 10-12 USD за 1 т, то на постачання трубогінним транспортом така маржа становила 35-40 USD за тонну. Таким чином, маржа трейдера буде приведена до звичайних ринкових рівнів, і відповідне рішення жодним чином не вплине на роздрібні ціни на автозаправних станціях (АЗС). Всі трейдери будуть у рівних умовах», — написав у Facebook Андрій Герус, представник президента в КМУ.
Нагадаємо, що 18 квітня ц. р. РФ оголосила про розширення санкцій проти України. Обмеження на імпорт до РФ були запроваджені щодо української продукції машинобудування, легкої промисловості та металообробки, обсяги яких, зі слів Дмитра Медведєва, прем’єр-міністра РФ, торік становили майже 250 млн USD. Проте значно цікавіше виглядала інша частина санкційного списку, в якій перелічені вже російські товари, продаж яких Україні з 1 червня 2019-го дозволяється лише на підставі спеціального дозволу Міністерства економічного розвитку РФ. У переліку: сира нафта, вугілля, бензин, ДП, бітум (використовується для спорудження дорожнього полотна) та LPG.

«Мінус» для Медведчука
Але чому на хід у відповідь знадобилося майже три місяці? «Неофіційно у КМУ кажуть, що рішення мало вдарити по прибутковості компаній, які преса пов’язує з оточенням Віктора Медведчука», — стверджує інтернетвидання «Економічна правда». Недарма спецмита поширюються лише на постачання трубогінним транспортом (залізничне та морське постачання й надалі відбуватимуться безперешкодно).
80 % експорту російського ДП в Україну (близько третини від загального обсягу імпорту цього виду пального) надходить до України через єдиний наявний нафтогін «Самара — Новоград-Волинський — Закарпаття — Угорщина». Об’єкти, які забезпечують роботу трубогону, розташовані на території Житомирської, Хмельницької, Рівненської, Волинської, Тернопільської, Львівської та Закарпатської областей, загальна протяжність територією України становить 780 км. Трубу проклали в середині XX ст. і 1988-го передали у власність Української РСР. Однак після розпаду СРСР власником трубогону стала РФ в особі державної компанії «Транснєфть».
Україні довелося десять років відстоювати право на свою власність в судах. Однак 21 квітня 2015 року Господарський суд Рівненської області скасував усі попередні рішення і вивів трубогін із державної власності, передавши його в управління фірмі «ПрикарпатЗахідтранс» (дочірнє підприємство російської компанії «Транснєфтєпродукт», яка перебуває в складі тієї ж «Транснєфті»). «ПрикарпатЗахідтранс», своєю чергою, продав його маловідомій швейцарській фірмі International Trading Partners AG, яка ніколи не займалася нафтовим бізнесом і перебуває під контролем Анатолія Шефера, громадянина Німеччини, котрий, за даними телепрограми «Наші гроші», входить у оточення Медведчука. А на початку квітня 2019-го Шефер несподівано продав трубогін «Нафтобітумному заводу» з Білорусі.
Тодішній нардеп Сергій Лещенко пояснював, що план полягав у тому, щоб новій «зеленій» владі було складно «відмотати» всю цю історію назад, і в «труби» з’явився «добросовісний набувач» із сусідньої країни-союзника. «Будь-які спроби нової влади навести лад будуть нариватися на те, що, мовляв, недобре сваритися з Лукашенком, котрий підставив плече допомоги під час війни», — написав він у Facebook.

«Плюс» для Коломойського
«Найбільше ж обговорюють роль групи «Приват» у запровадженні спецмит, адже потенційно це основний вигодонабувач того, що сталося. По-перше, група «Приват» контролює найбільшого внутрішнього виробника — нафтопереробний завод «Укртатнафта» й уже тому отримує змогу продавати своє ДП дорожче. По-друге, «Привату» належать 80 % потужностей морських нафтоперевалок. Група може сама розпочати імпорт морем і заробити на трейдинґу, або ж у пасивному режимі надавати послуги з перевалювання іншим імпортерам», — пише для тижневика «Дзеркало тижня» Сергій Куюн, директор «Консалтингової групи А-95».
На його переконання, версію активної участі групи «Привату» посилюють і політичні зміни. «Гравець безуспішно домагався запровадження обмеження «паливного» імпорту і за Януковича, і за Порошенка. Проте не встиг Зеленський стати президентом, як мрія збулася. Багато хто в такі збіги не вірить», — стверджує п. Куюн.

Перша «ластівка» прилетіла
Якими будуть наслідки для пересічних українців, зараз сказати складно, але експерти запровадження спецмит критикують. «Жодних економічних розрахунків цього рішенням уряду немає. Чи врахував хтось економічний ефект від російських санкцій і відповіді на них України? Цим не займалося ні Міненерго, ні Мінекономіки. Хто отримає від цього преференції і чи отримає взагалі, сказати важко. Від цього рішення програють споживачі. Різниця буде закладена в роздрібну ціну. Ніхто з російських постачальників не постраждає», — пояснив «Економічній правді» експерт Геннадій Рябцев.
«В абсолютних величинах спецмито на LPG-газ становить від 7 до 12 USD на 1 т за середньорічної ціни близько 400 USD/т. Які завдання воно виконує? Стратегічно — жодних. Незначне поповнення бюджету завдяки частині постачання з РФ шляхом збільшення вартості всього продукту на АЗС? Оце, либонь, і все», — такого висновку дійшов Владислав Колодяжний, керівник групи компаній GT.
Перша «ластівка» вже прилетіла. Найбільший в Україні імпортер ДП Wexler Group (постачальник світлих нафтопродуктів, група об’єднує десять підприємств, розташованих як на території України, так і за її межами — Ред.) заявив, що призупиняє постачання продукту з РФ трубогоном. «Наша група завжди трималася мінімальних цін на ринку і, відповідно, мала мінімальну маржу на 1 т пального. У разі впровадження мита в 3,75 % на ДП ми не зможемо утримати ціни на колишньому рівні», — заявили у Wexler Group.

Ігор Берчак

А тим часом
Імпорт легкових автомобілів в Україні в січні-червні 2019 року становив 1,7 млрд USD. Про це повідомляє «Центр транспортних стратегій» з посиланням на дані Державної фіскальної служби (ДФС). За її даними, найбільшу кількість легкових автомобілів ввезли в Україну з Німеччини — на суму 334,3 млн USD. На другому місці — імпорт із Японії, який становив 245,8 млн USD. Замикає трійку лідерів США із результатом 207,1 млн USD. Нагадаємо, що імпорт легкових автомобілів в Україну 2018-го становив 2,2 млрд USD. Також у ДФС повідомили, що в січні-червні Україна експортувала легкових автомобілів на суму 4,9 млн USD. Найбільше українських автомобілів продали в Канаді, США й Уґанді.
Тим часом виробництво автотранспортних засобів в самій Україні продовжує падати. Так, у січні-червні ц. р., порівняно з аналогічним періодом 2018-го, воно знизилося на 24 % — до 2949 одиниць. Про це йдеться в повідомленні асоціації «Укравтопром». Згідно з повідомленням, за шість місяців ц. р. було зібрано 2532 легкових автомобілі, що на 24 % менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Виробництво вантажних автомобілів становило аж 21 одиницю, що на 81 % менше за результат річної давності. Автобусне виробництво в Україні у січні-червні ц. р. збільшилось на одну одиницю порівняно з аналогічним періодом 2018 року і становило 396 штук. У червні на українських заводах виробили 559 одиниць іншої автотранспортної техніки, що на 17 % менше, ніж роком раніше. Легковий підрозділ українського автопрому продемонстрував у червні падіння на 15 % до свого результату річної давності — до 504 одиниць. При цьому вся статистика по легкових автомобілях знову була сформована тільки великовузловим складанням на закарпатському підприємстві «Єврокар». Нагадаємо, що найбільшими виробниками легкових автомобілів і автобусів в Україні є корпорація «УкрАВТО» (Запорізький автомобілебудівний завод), корпорація «Богдан», «Єврокар» і корпорація «Еталон» (Чернігівський і Бориспільський автозаводи).

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...