Новини для українців всього свту

Wednesday, Jan. 22, 2020

Україна та РФ таки підписали контракт на транзит газу

Автор:

|

Січень 09, 2020

|

Рубрика:

Україна та РФ таки підписали контракт на транзит газу

В останні дні старого року Національна акціонерна компанія (НАК) «Нафтогаз» та російський монополіст «Газпром» нарешті підписали новий контракт на транзит газу з Російської Федерації (РФ) через українську газотранспортну систему (ГТС) до країн Європейського Союзу (ЄС). До закінчення терміну дії попередньої угоди залишалося трохи більше доби. Сторони торгувалися до останнього, дійшовши врешті-решт до компромісного варіанту «і нашим, і вашим». Як воно зазвичай і буває в таких випадках, і в Києві, і в Москві знайшлося чимало невдоволених, котрі розкритикували угоду.

Позиції сторін
РФ до останнього наполягала на укладенні транзитного контракту лише на рік і відмові від усіх взаємних претензій у судах. Натомість у Києві наполягали на укладенні довготермінового контракту на десять років із гарантованими обсягами транзиту, чудово розуміючи, що короткий річний контракт потрібен «Газпрому» винятково для добудови газогону «Північний потік-2».
«Україну влаштує укладання лише довготермінового контракту на транзит російського газу до Європи, який, із одного боку, забезпечить повноцінне використання нашої ГТС, а з другого — енергетичну безпеку України й Європи. Ми повинні отримати не якийсь проміжний варіант на один рік, щоб росіяни могли закінчити свою інфраструктуру і потім політично тиснути на європейські країни й Україну. Ми хочемо прогнозованих, взаємовигідних, стабільних умов роботи з нашими європейськими партнерами за європейськими правилами», — заявляв свого час український прем’єр Олексій Гончарук.

Києву допоміг Вашинґтон
20 грудня «Нафтогаз» і «Газпром» за участі представників Європейської комісії підписали у Мінську (Білорусь) протокол про намір укласти новий транзитний договір. Однак запеклі суперечки навколо деталей «наміру» тривали ще десять днів. Урешті-решт підписаний сторонами підсумковий варіант передбачає укладення транзитної угоди терміном на п’ять років із можливістю пролонгації ще на десять років, виплату «Газпромом» 2,9 млрд USD за рішенням Стокгольмського арбітражу від лютого 2018-го (гроші вже надійшли на рахунки НАК) та відмову України від інших фінансових претензій до російського монополіста.
Поступливість Москви, яка до цього посідала вкрай жорстку позицію, поза сумнівами зумовлена не менш жорсткою позицією Сполучених Штатів. 17 грудня Сенат США затвердив оборонний бюджет на 2020 рік, в якому є адресні санкції проти компаній, причетних до будівництва «Північного потоку-2». З огляду на це швейцарська компанія Allseas, чиї кораблі прокладають газогін дном Балтійського моря, призупинила всі свої роботи. Водночас власних плавзасобів аналогічного класу в РФ просто немає. Таким чином будівництво труби в обхід України загальмували на невизначений термін.

Газова арифметика
Новий транзитний контракт українські експерти та політики оцінюють по-різному: від «ми їх дотиснули» до «підла зрада національних інтересів». Чи не найбільше рейваху вчинилося навколо відмови від українських позовів проти «Газпрому».
Однак тут є кілька важливих моментів. Загальна сума претензій України до «Газпрому» сягає 22 млрд USD, із них 2,9 млрд USD російський монополіст уже сплатив, ще 7 млрд USD — штраф Антимонопольного комітету України (АМКУ), 12,2 млрд USD припадає на новий позов у Стокгольмському арбітражі.
Певний час існував варіант компенсації «Газпромом» «стокгольмських» 2,9 млрд USD за вже задоволеним позовом власне газом, але потім самі росіяни запропонували розрахуватися «живими» грішми. Про накладений АМКУ штраф у 7 млрд USD і так можна було забути — це суто внутрішнє рішення, яке «Газпром» за будь-яких обставин просто проігнорував би.
Залишалися ще 12,2 млрд USD, що припадають на новий позов у Стокгольмському арбітражі. Олексій Оржель, міністр енергетики та захисту довкілля докладно прокоментував цю ситуацію в своєму блозі на «Економічній правді». «Що таке 12,2 млрд USD, про які йдеться в протоколі? Це потенційний виграш в арбітражі за упущену вигоду. Тут є три ключові моменти: саме число і слова «потенційний» та «упущена». Ми могли б їх отримати, якщо би «Газпром» повністю відмовився від транзиту через Україну і не пускав сюди інших (питання, хто міг би бути тим іншим, також актуальне). Але якщо «Газпром» помпував хоча б мінімальні об’єми, то нам уже було б складно підтримувати переконливість своєї позиції. Крім цього, арбітраж — це довгий і витратний процес. Припустимо, ми б отримали 12,2 млрд USD (мінус судові витрати) впродовж 3-5 років, якщо б наша ГТС стояла порожньою. Чи було б це перемогою для України? Ні. Тому що за наявними домовленостями ми маємо отримати більше від транзиту, ніж могли б виграти в суді за його відсутності. Крім цього, Україна втратила б статус транзитної держави, а наявну нішу зайняли компанії-постачальники скрапленого газу», — пояснив міністр.
Останній суперечливий момент — скорочення транзитних обсягів із нинішніх 90 млрд куб. м на рік до 65 млрд куб. м 2020-го і до 40 млрд куб. м у 2021-2024 рр. Здавалося б, Україна втрачає приблизно половину від традиційних надходжень приблизно 3 млрд USD, які «Газпром» щороку платив за транзит. Однак п. Оржель, незважаючи на зменшення обсягів, упевнено каже про ті ж самі 3 млрд USD. Водночас про конкретні розцінки на транзит у новому контракті ні в Москві, ні в Києві — ані пари з вуст. Відповідь одна — «ця інформація становить комерційну таємницю».

Критика експертів і відповідь влади
Відсутність достовірної інформації про тарифи на транзит дає підстави декотрим експертам сумніватися у тому, що новий контракт і справді вигідний для України. «Продовження транзиту вигідніше для РФ, ніж для нас. У них є довготермінові контракти на постачання газу до Європи, тому вони значно більше зацікавлені в продовженні транзитного контракту. «Північний потік-2» у кращому випадку можуть запустити не раніше кінця 2020-го, тому цей рік повністю «прив’язаний» до української труби, і тут Україна мала сильну позицію. Коли ми з вами говоримо про ті обсяги, які нас очікують, треба чітко розуміти, що 40 млрд куб. м газу — це точка беззбитковості, тобто якщо ви транзитуєте таку кількість газу, то до державного бюджету додаєте нуль», — заявив у етері телеканалу «Прямий» Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.
Його підтримав і політичний консультант Руслан Бортник. «Давайте порахуємо, якщо ми в 2017-2018 рр. щороку помпували понад 90 млрд куб. м газу, а на 2020-й запропонували 65 млрд і на наступні роки — по 40 млрд, чи не означає це те, що ми втратимо від половини до двох третин нашого прибутку від ГТС. А ми можемо помпувати 150 млрд куб. м і колись це робили», — зауважив п. Бортник в етері телеканалу ZIK.
Натомість у Юрія Вітренка, виконавчого директора НАК, зовсім інші розрахунки. «Газпром» сплатить українській стороні понад 7,2 млрд USD за транзит газу впродовж п’яти років, і гарантовані доходи від транзиту значно перевищують витрати на транзит», — заявив він. Фахівець наполягає, що «базовим варіантом, із яким потрібно порівнювати, є повне припинення транзиту». «Головне, що потрібно розуміти, що ця боротьба ще не закінчена. Якщо «Північний потік-2» так і не буде добудований, а Україна підтвердить надійність транзиту, вже за європейськими правилами обсяги транзиту будуть ще більшими», — запевняє виконавчий директор НАК.
Ситуацію в коментарі «Голосу Америки» підсумував Майк Карпентер із Інституту глобального розвитку ім. Пенн-Байдена: «Очевидно, що це компроміс. Є речі, які Україна хотіла, але не отримала: не десятирічний контракт, а п’ятирічний, менші обсяги помпування, особливо після першого року. Але альтернатива була така — якщо б був завершений «Північний потік-2», угоди взагалі могло б і не бути. РФ зупинила би помпування газу через Україну. Тож, урешті-решт, це хороша новина».

Ігор Берчак

Мовою чисел
Видобуток природного газу в Україні за 2019 рік скоротився порівняно з 2018-м на 1 % — до 20,66 млрд куб. м. Про це свідчать дані держкомпанії «Укртрансгаз». Зокрема, видобуток найбільшою газовидобувною компанією «Укргазвидобування» за 12 місяців 2019-го скоротився на 3,4 % і становив 14,9 млрд куб. м. Компанія «Укрнафта» торік видобула 1,16 млрд куб. м газу (+7 %), а інші компанії — 4,6 млрд куб. м (+5 %). У середньому за рік Україна споживає приблизно 32 млрд куб. м газу, таким чином щороку 10-12 млрд куб. м доводиться імпортувати. Прямі закупівлі газу з РФ повністю припинили 26 листопада 2015 року. Із того часу газовий імпорт забезпечують реверсне постачання з країн ЄС, головним чином — зі Словаччини.

About Author

Meest-Online