Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 17, 2017

Україна нарешті отримала черговий транш МВФ

Автор:

|

Квітень 13, 2017

|

Рубрика:

Україна нарешті отримала черговий транш МВФ

Поки що Крістін Лагард, директор-розпорядник МВФ, продовжує вірити обіцянкам Петра Порошенка

Після тривалих зволікань Міжнародний валютний фонд (МВФ) таки прийняв рішення про виділення Україні четвертого траншу кредиту в розмірі 1 млрд USD. «Це чергове визнання українських реформ! Уперше в історії взаємин України з МВФ наша держава отримала четвертий транш у рамках однієї Програми розширеного фінансування МВФ. Ми спільно створили цю історію успіху і, вірю, продовжимо співпрацю з метою виведення України на стійкий тренд зростання», — таке повідомлення з’явилося на сторінці Президента України у Facebook. Але чи насправді все настільки оптимістично?

Вимоги МВФ
«Попри створення нових антикорупційних інституцій потрібно ще досягти конкретних результатів. Україна не може дозволити собі баритися з всеосяжною пенсійною реформою, в т. ч. з підвищенням ефективного пенсійного віку. Необхідні також постійні зусилля для поліпшення керування доходами та просування реформи державного управління», — зазначено в заяві Девіда Ліптона, заступника директора-розпорядника МВФ. Як бачимо, вимоги нібито ті самі, що й восени минулого року, коли у зв’язку з відвертим саботажем запровадження системи е-декларування Фонд мало не згорнув програму співпраці з Україною. Це означає, що Фонд досить скептично оцінює зусилля української влади щодо вирішення найбільшої проблеми України — системної корупції.
Містяться в меморандумі й інші вимоги, втілювати які українська влада навряд чи поспішатиме. Наприклад, початок масової приватизації та вибір міжнародного аудитора для проведення перемовин щодо реструктуризації й умов стягнення заборгованості за проблемними кредитами націоналізованого «ПриватБанку». Тут вимоги МВФ явно входять у конфлікт із інтересами великого бізнесу.
Ще драстичніше виглядає перегляд параметрів системи комунальних субсидій, скасування можливості оплати «комуналки» «в розстрочку» та зменшення норм споживання газу для індивідуального опалення. А це вже може обернутися новою хвилею соціального невдоволення. Доки на дворі літо, українці сяк-так потягнуть оплату величезних (як на мізерні прибутки більшості населення) житлово-комунальних послуг. Але щойно стартує наступний опалювальний сезон будь-який «перегляд параметрів» субсидій у бік їхнього зменшення (а навряд чи МВФ пропонує збільшувати дотації з держбюджету) може вивести на вулиці десятки тисяч протестувальників.

Пенсійні баталії
Принаймні однієї вкрай непопулярної вимоги МВФ Києву вдалося спекатися. Уряду якимось дивом вдалося переконати представників фонду не підвищувати пенсійний вік до 63 років. «Ми вважаємо це наразі неприйнятним у нашій країні, тому запропонували інший варіант вирішення проблеми. Дискусії тривали чотири місяці. Нам вдалося знайти рішення цього питання без підвищення пенсійного віку», — заявив Андрій Рева, міністр соціальної політики. Прем’єр-міністр Гройсман також наголосив, що урядовий варіант пенсійної реформи замість збільшення пенсійного віку передбачає «інші заходи для вибудовування справедливої, бездефіцитної пенсійної системи».
Найцікавіше, що ніхто з урядовців так і не пояснив, що мається на увазі під «іншим варіантом вирішення проблеми». Зате пенсіонерів потішили черговим «покращенням». Віце-прем’єр Розенко повідомив, що вже з 1 травня мінімальна пенсія зросте з 1247 до 1312 грн. Ще серйознішу обіцянку озвучив Володимир Гройсман: «Ми з 1 жовтня зробимо осучаснення пенсій для 5 млн 620 тис. громадян».

Земельне питання
Ще однією великою проблемою для української влади є прописана в меморандумі МВФ вимога скасувати до кінця року мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, запроваджений ще 2002-го. Нагадаємо, що зараз Україна залишається мало не єдиною державою в світі, де земля не є товаром, а громадяни не можуть вільно розпоряджатися своєю власністю.
Після знищення колгоспів у 1990-х мільйони людей у рамках приватизації отримали свої земельні паї. Але спроби розпочати власне фермерське господарство наштовхнулися на непереборну перешкоду: спроби взяти кредит на закупівлю техніки та добрив наштовхувалися на категоричну відповідь — земля не може бути банківською заставою, бо її заборонено продавати.
У результаті з майже 7 млн формальних землевласників реальними фермерами стали лише кілька десятків тисяч. Левова частка селян, власників фонду найродючішої ріллі, не має з неї фактично жодних прибутків, здаючи за безцінь поодиноким фермерам або, частіше, великим агрохолдингам. Саме останні всіляко пручаються запровадження вільного ринку земель сільськогосподарського призначення, адже це означатиме, що платити за оренду селянських паїв доведеться в десятки разів більше. Крім цього, з’являться численні конкуренти у вигляді дрібних і середніх фермерів.
Експерти стверджують, що саме завдяки щедрим «преміям» сільськогосподарських олігархів народні депутати сім разів (!) голосували за продовження мораторію. Не шкодують грошей власники агрохолдингів і на проплату відповідних замовних публікацій у медіа й організацію регулярних «масових» акцій протесту.
Не варто забувати й про те, що там, де не діють ринкові механізми, буйним цвітом буяють корупційні схеми. Скажімо, одним із шляхів обійти мораторій на продаж є зміна цільового призначення земельної ділянки, тобто, виведення її з кадастру сільськогосподарського фонду. На цьому роблять непогані гроші чиновники з районних та обласних управлінь Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, котрі потім передають частину хабарів «нагору» — до Києва.
Також не варто забувати, що в Україні існують ще й чималі лани земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності. Зараз ціни на оренду державних земель штучно занижені з тієї ж причини, що й на оренду паїв — не існує ринку, немає прозорих критеріїв оцінки. Зазвичай для отримання ділянок в оренду від держави агрохолдинги використовують «сірі» схеми за допомогою лобістів у владі. Такий спосіб простіший і вигідніший, бо не вимагає вкладання коштів у розвиток ґрунтів і будівництво інфраструктури.
Можливо, й тут уряд намацав шлях вирішення проблеми. Принаймні п. Гройсман пообіцяв здивувати проектом земельної реформи: «Я точно знаю: те, що запропонує уряд, буде величезним сюрпризом, зокрема для наших псевдореформаторів і популістів. Ми запропонуємо якісну модель обороту земель — увага, я прошу це запам’ятати — не в інтересах великих холдингів, не в інтересах іноземних інвесторів, а в інтересах українських громадян». За його словами, Україні варто орієнтуватися на таку модель ринку землі, де покупцями можуть бути лише фізичні особи з українським паспортом.
Як заявили в прес-службі «Блока Петра Порошенка», скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення підвищить темпи зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) до 5 % на рік, а в найближчі рік-два в Україну прийде до 10 млрд USD інвестицій.
Щоправда, тут виникає цілком логічне запитання: звідкіля візьмуться оті омріяні мільярди USD інвестицій в українське сільське господарство, якщо землю дозволять купувати лише «фізичним особам із українським паспортом»? В уряді відповіді, здається, не мають.

Ігор Берчак

До теми
У новій доповіді Світовий банк (СБ) зберіг прогноз зростання ВВП України на 2017 рік на рівні 2 %, але підвищив прогнозний рівень інфляції — із 8,5 % до 10 %. Як заявила в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» Сату Кахконен, директор СБ у справах України, Білорусі та Молдови, є чотири реформи, які можуть стати вирішальними для оздоровлення української економіки. «Перша — пенсійна. З фіскальної точки зору, вона вкрай важлива — 11 % ВВП держави витрачається через Пенсійний фонд, при цьому лише половина цих коштів покривається пенсійними внесками населення, решта фінансується з бюджету. Це величезний дисбаланс», — зазначила п. Кахконен. За її словами, майже 70 % українських пенсіонерів живуть за межею бідності та потребують захисту держави.
«Другою за важливістю є земельна реформа. Вона вимагає значних трансформацій, але і сама може стати суттєвим поштовхом для зрушень у разі успішної реалізації. Скасування мораторію, підготовка та відкриття земельного ринку зможуть стати поштовхом до залучення інвестицій в державу», — наголошує менеджер СБ. Третьою важливою реформою п. Кахконен назвала реформу охорони здоров’я: «Система фінансування сфери — вкрай неефективна: Україна витрачає на медицину понад 4 % ВВП — значно більше, ніж будь-яка країна зі схожим рівнем доходів, а якість медичних послуг залишається незадовільною. І це питання не лише неефективного використання бюджетних коштів, але й опосередкованих економічних втрат — збільшення очікуваної тривалості життя на рік підвищує рівень ВВП на душу населення приблизно на 4 %», — наголосила фінансист. Ще однією ключовою реформою Сату Кахконен вважає антикорупційну, складності якої очевидні для всіх, у т, ч. для приватних інвесторів.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...