Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 19, 2018

Україна — найбідніша держава в Європі за часткою ВВП на душу населення

Автор:

|

Жовтень 17, 2018

|

Рубрика:

Україна — найбідніша держава в Європі за часткою ВВП на душу населення

Сату Кахконен

Згідно з підрахунками Міжнародного валютного фонду (МВФ), що містяться в жовтневому звіті організації, Україна посіла 134-те місце в світовому рейтинґу за часткою валового внутрішнього продукту (ВВП) на одного мешканця (2 656 USD), ставши таким чином найбіднішою державою в Європі. Молдова, яка мала цей далеко непочесний статус упродовж останніх років, уперше обігнала Україну, ставши 133-ю (2 694 USD). Не менш сумна ситуація і з розмірами зарплат. За цим показником Україна також остання в Європі — за даними другого кварталу ц. р., середня зарплата становила 8 529 грн (325,5 USD), натомість у сусідній Молдові — 6369,8 леїв (375,8 USD).

Не все можна списати на війну
«Українська економіка переживає важкий і болісний процес структурної перебудови. Адже до 2014-го вона була значною мірою орієнтована на Російську Федерацію (РФ), — пояснив аґенції «Укрінформ» Володимир Дубровський, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень «Кейс-Україна». — Й хоча з усіх пострадянських країн ми мали чи не найменший обсяг експорту до РФ, залежність від сусідньої країни була значною. Різке припинення економічних відносин із державою-аґресором не могло не датися взнаки». Також, за його словами, не треба забувати про війну, що триває вже чотири роки. Хоча активних бойових дій зараз немає, Україні доводиться витрачати на протистояння аґресорові величезні ресурси.
Але не все можна списати на війну. Багато експертів наголошують на недостатньому темпі реформ, відсутності реального діалогу з потенційними інвесторами та слабку промоцію економічних можливостей України на міжнародній арені. Причому ефективно не використовуються навіть ті кошти, які виділяють західні донори. Сату Кахконен, директор Світового банку (СБ) у справах України, Білорусі та Молдови, нещодавно заявила «Економічній правді», що реалізація інвестиційних проектів в Україні йде складно. За її словами, дії українського уряду призводять до того, що кілька мільярдів USD, виділених СБ, Європейським банком реконструкції та розвитку й Європейським інвестиційним банком, «просто лежать у шухляді». «Комунальні підприємства не модернізовані, дороги не збудовані й не відремонтовані. Не побудовані лікарні й не відремонтовані системи водопостачання та водовідведення. Мені сумно від цього», — заявила п. Кахконен.
Ще одна серйозна проблема полягає в тому, що в Україні — один із найвищих на європейському континенті рівнів тінізації економіки та корупції. Нагадаємо, що згідно з результатами проведеного PricewaterhouseCoopers (PwC) опитування, 2018 року з випадками корупції та хабарництва зіткнулися 73 % українських компаній — порівняно з 56 % респондентів 2016-го. При цьому в світі цей показник у середньому становить 25 %. Третина опитаних компаній в Україні заявили, що в останні два роки отримували пропозиції дати хабар.
Загалом майже половина респондентів вважає, що мала справу з економічними злочинами — на 5 % більше, ніж два роки тому. За даними PwC, найпоширенішими з таких злочинів в Україні залишаються, поряд зі корупцією та хабарами, незаконне привласнення активів (62 % 2016-го і 46 % 2018-го) і шахрайство у сфері закупівель (25 % і 33 % відповідно).
А в серпні ц. р. німецьке видання Suddeutsche Zeitung опублікувало журналістське розслідування, автори якого стверджують, що через корупцію на митниці Україна втрачає щороку понад 4 млрд EUR. Наголошувалося, що зазначена сума — це більше десятої частини всієї дохідної частини бюджету й удвічі більше за ту суму, яку Україна 2018 року хоче отримати від МВФ, Європейського Союзу і СБ. За даними Suddeutsche Zeitung, до махінацій причетні не лише митники, але й працівники поліції, прокуратури та Служби безпеки України.

Треба подякувати заробітчанам
Але повернімося до звіту МВФ. Дещо потішити українців, за словами Іллі Несходовського, директора Інституту соціально-економічної трансформації, може те, що в документі не враховано такого важливого показника як паритет купівельної спроможності. Хоча в українців справді найнижча зарплата в Європі, але й ціни на основні товарні групи також фактично найнижчі (тим же молдаванам більшість товарів обходиться дорожче).
«На зроблених аналітиками МВФ розрахунках суттєво позначається й те, що у виробництві ВВП задіяна відносно невелика частина українського населення, — розповів «Укрінформу» Ярослав Жаліло, президент Центру антикризових досліджень. — Приміром, участі в цьому процесі не беруть кілька мільйонів трудових міґрантів. Але ж при визначенні обсягів ВВП на людину їх також враховують. Крім цього, у структурі населення є невелика частка людей працездатного віку. І хоча проблема старіння характерна для всієї Європи, у більшості країн континенту вік виходу громадян на пенсію вищий, ніж в Україні, тобто період трудової діяльності триваліший. Такі особливості підрахунку, з-поміж іншого, знижують показник ВВП на душу населення, який ліг в основу рейтинґу».
На важливості впливу на українську економіку заробітчан наголошує і СБ у своєму останньому звіті. Згідно з документом, за підсумками першого півріччя 2018 року український ВВП виріс на 3,5 % у річному вимірі (проти 2,5 % 2017-го). «Це дуже добрий результат, і ми завдячуємо ним раннім і високим врожаям, зростанню гірничо-видобувної галузі, яка змогла відновитися попри бойові дії на Донбасі. Додаймо сюди зростання споживання, адже зарплати і пенсії стали вищими, і зросли перекази від українців, котрі працюють за кордоном. Але якщо ми подивимося глибше, то побачимо кілька слабких місць», — розповів «Радіо Свобода» Фарук Хан, провідний економіст і керівник проектів СБ в Україні, Білорусі та Молдові.

Слабкі місця української економіки
Мова, зокрема, про ризик збільшення дефіциту бюджету, який, в теорії, не повинен перевищувати 2,6 % від ВВП, аби утримати фінансову стабільність. «Але, як показує практика, депутати і пов’язані з ними представники великого бізнесу щоразу намагаються закласти до головного фінансового документа свої «забаганки» і цим збільшити видаткову частину — на етапі внесення правок. Дуже ймовірно, що замість зменшення бюджетного дефіциту його покриватимуть за рахунок «танення» золотовалютних резервів, збільшення інфляції та здорожчання кредитів для бізнесу», — каже Анастасія Головач, економіст СБ.
Крім бюджетного дефіциту, в Україні зростає також дефіцит платіжного балансу (різниця між експортом та імпортом й іншими виплатами за кордон і до України з-за кордону). За підсумками цього року цей показник може сягнути 2,9 % від ВВП. Причина в тому, що Україна стала більше витрачатися на імпортні товари (зокрема, здорожчали нафта і нафтопродукти, які повністю імпортують з-за кордону), а експорт став приносити менші прибутки через падіння цін на світових ринках на продукцію сільського господарства і металургії та через логістичні проблеми, які РФ створює Україні в Азовському морі.

Рекомендації: реформи та боротьба з корупцією
«Якщо зростання української економіки впаде менше 3 % і не збільшуватиметься — то, за нашими розрахунками, Україна наздоганятиме розвинені держави близько 100 років. Тому вам треба зосередитися на реформах, що прискорюють економічне зростання: ринок землі, боротьба з корупцією, передовсім це антикорупційний суд, поліпшення інвестиційного клімату тощо», — заявила п. Кахконен.
Для успішного економічного розвитку обсяг інвестицій в Україні мав би зростати на 10 % щороку, наголошує п. Головач. Однак західні інвестори сприймають президентські, а потім і парламентські вибори як фактор невизначеності: нова влада може суттєво змінити правила гри для бізнесу, причому не обов’язково у кращий бік. У вересні ц. р. Європейська бізнес-асоціація (ЕВА) презентувала опитування потенційних інвесторів, 35 % яких заявили, що готові вкладати кошти в Україну після парламентських виборів, 28 % — після президентських, 25 % — до виборів. Ще понад 10 % узагалі не зацікавлені інвестувати в Україну. Наразі річний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну ЕВА оцінює лише в 1,5 млрд USD.

Ігор Берчак

До теми
В Україні продовжується зростання цін на бензин, солярку й автогаз. Опитані «Радіо Свобода» експерти налаштовані песимістично — цінники на заправках збільшуватимуться й надалі. Головних причин — дві: зростання світових цін на нафту та нестабільність української гривні. Нагадаємо, що нафта марки Brent упродовж двох місяців здорожчала майже на 15 % (із 72 USD за барель до 85 USD). «Далі будемо дивитися, куди рухатиметься нафта. Зараз вона одного дня дорожчає, наступного дешевшає. Є нестабільність. Великі світові нафтотрейдери й уряди країн, що видобувають нафту, вже починають розмови про те, що може бути 100 USD за барель до кінця року, через санкції США щодо Ірану. Якщо буде 100 USD за барель, як вони кажуть, тоді ціна буде близько 38 грн за літр 95-го бензину, десь 36 грн — дизпальне. Але будемо сподіватися, що США пом’якшать свою позицію щодо Ірану і до таких цін не дійде, бо до них ніхто не готовий», — каже Сергій Куюн, директор «Консалтингової групи А-95».
«Курс долара до гривні, хоч і коливається, але потихеньку стабільно йде вгору. На наступний рік іще більший курс гривні до долара закладений у державному бюджеті. Це теж впливає. Буває, що на зовнішніх ринках відбувається падіння ціни на пальне, але ми цього падіння не бачимо, навіть бачимо зростання на заправках — не хочеться втрачати заробіток власникам роздрібних мереж. З іншого боку, справді відбуваються інфляційні підвищення. У нас немає власного виробника якісного пального, тому з-за кордону завозиться і, звісно, відбувається підвищення цін. Поки що ми не бачимо тенденції до зниження», — заявив Валерій Боровик, голова правління альянсу «Нова енергія України».

About Author

Meest-Online

Loading...