Новини для українців всього свту

Sunday, Jun. 7, 2020

У ВРУ зареєстрували рекордну кількість поправок до законопроєкту

Автор:

|

Квітень 15, 2020

|

Рубрика:

У ВРУ зареєстрували рекордну кількість поправок до законопроєкту
Ігор Коломойський

Епічна битва за найбільший за розмірами активів український банк триває.

Ще той виклик
Ярослав Железняк, заступник голови комітету Верховної Ради України (ВРУ) з питань фінансів, митної та податкової політики, 7 квітня ошелешив новиною, що друге читання законопроєкту «Щодо удосконалення деяких механізмів банківської діяльності», необхідного для отримання 5,5 млрд USD траншу Міжнародного валютного фонду (МВФ), заблокували 16 381 поправкою! Попереднім парламентським рекордом були 5,7 тис. поправок до проєкту Конституції.
«Комп’ютери ВРУ банально не розраховані на обробляння такого обсягу документів, а після зведення правок їх треба ще буде технічно розсортувати, для 16 тис. правок це ще той виклик», — поскаржився він.
Більшість із них написані «під копірку». За словами депутата, він звернув увагу на те, наскільки схоже оформлення правок не тільки у різних колег, навіть із різних фракцій, які подали найбільшу кількість правок» — і шрифти, і структура викладення, «магія синхронізації, не інакше».
Найбільше поправок (6 033) вніс Антон Поляков, котрого витурили з пропрезидентської парламентської фракції «Слуга народу» (СН) за порушення дисципліни. Депутат визнав, що більшість його пропозицій мають на меті передусім загальмувати друге читання законопроєкту. Але пообіцяв, що відкличе частину з них, якщо парламент узгодить закон про ринок землі з аграріями, відкладе другий етап медичної реформи та створить його нову концепцію з урахуванням поширення коронавірусу та скасує зобов’язання підприємців користуватися касовими апаратами та видавати чеки. Не інакше, як політичним тероризмом, такі дії не назвеш.
Віктор Бондар, голова депутатської групи «За майбутнє», вніс 1 911 поправок, «слуги народу» Дмитро Чорний — 1 781, Ольга Василевська-Смаглюк — 1 689, Олег Дунда — 1 656, Сергій Демченко — 1 463, а Олександр Дубінський — 1 199. Більшість із них лобіюють інтереси Ігоря Коломойського, колишнього співвласника націоналізованого «ПриватБанку» (ПБ), а законопроєкт «Щодо удосконалення…» передусім має завадити компенсації йому за втрачене ним.

«Лакмусовий папірець»
Тож не дивно, що Данило Гетманцев, голова комітету ВРУ з питань з питань фінансів, податкової та митної політики, заявив: «Значна кількість поправок спрямовані затягнути прийняття «антиколомойського» законопроєкту».
А Дмитро Разумков, спікер парламенту, зауважив: «Такого ще нікого не було — 16 тис. поправок ми ще не отримували ніколи. Вважаю, що це спрямовано на те, щоб заблокувати роботу парламенту, адже на їхній розгляд може знадобитися більш ніж пів року, враховуючи коронавірус і йдучи за всіма поправками. Така кількість поправок не спрямована на те, щоб зробити закон кращим, а на те, щоб затягнути процес».
Натомість Сергій Лещенко, колишній народний депутат України, вважає, що олігарх Коломойський хоче зміцнити свої перемовні позиції, щоб укласти угоду з владою на вигідніших для себе умовах. Бо ВРУ не може дозволити собі розтягнути розгляд поправок на пів року. «Це може бути просто гра на підвищення ставки, наприклад, спроба поторгуватися за припинення кримінальних справ в Україні або призупинення справ по ПБ за кордоном», — пояснив він. На  думку політика, п. Коломойському також потрібні арґументи для оскарження закону в Конституційному суді.
А тим часом Матті Маасікас, посол Європейського Союзу в Україні, повідомив: «Завершення прийняття законодавства щодо врегулювання банківського сектора є «лакмусовим папірцем» для України у багатьох сенсах». «У серці цього є одне питання. Якщо не помиляюся, 15 млрд USD із грошей українських платників податків спрямували останніми роками на врегулювання банківського сектора для латання дірок у банківському секторі. Хочеться бути певним, що ця ситуація не виникне більше ніколи, й ухвалять закон про врегулювання банківського сектора. Але також хтось може запитати, якщо таку кількість грошей платників податків спрямували в банківський сектор, чи не хоче уряд, Національний банк вимагати повернення цих зниклих у банках грошей», — пояснив він.
Дипломат також попередив, що від ухвалення «антиколомойського» закону залежить передання 500 млн EUR для державного бюджету України відповідно до програми макрофінансової допомоги у вигляді позики з низькими відсотками. «І в цьому плані пов’язаний із МВФ, і навіть більше пов’язаний із Україною, українським суспільством, закон про врегулювання банківського сектора є життєво важливою перевіркою», — наголосив він.

Вибору немає
На німецькому телеканалі Deutsche Welle констатували: «Вибору у президента Зеленського немає — без грошей МВФ фінансову кризу, спричинену коронавірусом, Україні не подолати. Для цього йому потрібен закон, який вже назвали «антиколомойським». Це має унеможливити повернення ПБ.
А от Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації, попередила: «Допомога від МВФ та інших міжнародних партнерів залишається чи не єдиною можливістю, аби країна змогла вистояти. Без підтримки МВФ та інших організацій девальвація гривні може сягнути 45-65 % від поточного рівня — до 50-80 грн за долар».
Свою чергою, інвестиційний банкір Сергій Фурса дійшов такого висновку: «Судячи з усього, Коломойський платить за кожну поправку. Результатом стала абсурдна ситуація, вихід із якої буде доволі важко знайти. А наслідки можуть бути катастрофічними, адже ухвалення закону є важливим для співпраці з МВФ. Не буде МВФ — не буде грошей. Не буде грошей — буде економічна катастрофа».
Тож парламентські фракції «Європейська солідарність» і «Голос» зажадали першочергового розгляду «антиколомойського» закону. Співголова першої з них — п’ятий президент Петро Порошенко — наголосив: «Ухвалення банківського закону — практично єдина вимога, виконавши яку, Україна може отримати потужну фінансову допомогу для подолання економічної кризи. Кризи, в яку ще до вірусу занурили країну молоді, але бездарні та некомпетентні обличчя».
Він навіть вдався до патетики: «Настав момент істини. Національні інтереси України диктують главі держави єдине правильне рішення. Незважаючи на непомірні апетити свого колишнього бізнес-партнера та давнього політичного союзника, треба зробити вибір на користь десятків мільйонів українців. Ми вимагаємо від президента прийняти стратегічні рішення в інтересах України. Ще кілька тижнів злочинного зволікання, і нас накриє така хвиля, що не допоможе вже жодна рятівна шлюпка».
А депутат Железняк пояснив: «Категорична позиція «Голосу» — неможливо прийняти бюджет з дефіцитом 300 млрд грн, якщо немає відповіді, чи буде співпраця з МВФ. Не можемо прийняти бюджет із дефіцитом, як ми будемо його фінансувати».

Три варіанти
Відтак Давид Арахамія, голова фракції СН, заявив: «Є три варіанти, яким чином можна цю ситуацію вирішувати. Перший сценарій — домовлятися з авторами правок, аби вони їх відкликали. Але гадаю, що це малоймовірно. Інший сценарій — проходити їх швидко, виносити до ВРУ тільки таблицю, ухвалену комітетом, та не розглядати (всі подані. — Авт.) правки в залі. Як зараз кажуть юристи, така регламентна норма є, це стаття 119. Третя стратегія — сидіти вночі, три, п’ять, десять ночей сидіти і проходити правки в такому режимі, як проходили «по землі».
Один із депутатів парламентського комітету з питань правової політики розповів 13 квітня порталу «Українська правда», що поправки до «антиколомойського» законопроєкту розглядатимуть згідно зі ст. 119 регламенту ВРУ, яка дозволяє голосувати за поправки цілими розділами, та запевнив: «Це дозволить відсіювати правки цілим пачками. Комітет має скласти порівняльну таблицю і пройтись по всіх 16 тис. правок. Якщо чесно, то можна було б і на понеділок встигнути. Якби хтось поставив таку задачу. Поки що орієнтуємося на другу половину тижня».
А один зі «слуг народу» повідомив «Українській правді», що п. Арахамія закликав депутатів були готовими прийти до парламенту 15 квітня. І що розглядатимуть, радше, саме «антиколомойський» законопроєкт.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply