Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 20, 2017

Ціна на газ — «і нині там». Але у ВРУ заметушилися щодо трубогонів

Автор:

|

Березень 29, 2012

|

Рубрика:

Ціна на газ —  «і нині там». Але у ВРУ заметушилися щодо трубогонів

Офіційно візит президента України Віктора Януковича до Російської Федерації (РФ) так і не зрушив «газових» перемовин із мертвої точки. Утім, його розмова з прем’єром Володимиром Путіним тривала без свідків…

Наполягали на одноосібному контролі

19 березня Віктор Янукович запевнив у інтерв’ю «Российской газете», що скористається своєю поїздкою на саміт Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС) до Москви, аби принагідно вирішити питання ціни на блакитне паливо, яке державна Національна акціонерна компанія (НАК) «Нафтогаз України» закуповує у РФ. А позаяк його розмова тет-а-тет із Володимиром Путіним, якого 4 березня ц. р. втретє обрали президентом Росії, тривала годину й 40 хвилин, то навряд чи під час неї оминули найбільшу проблему у відносинах між обома країнами.

Але принаймні у першій половині дня 21 березня п. Янукович, п. Путін і їхні підлеглі не повідомили жодної нової офіційної інформації про ціну на газ. Тому мас-медіа обох держав переповідали неофіційну — репліку «близького до перемовин джерела» київської газети «Коммерсантъ-Украина»: «Перемовини не зрушили з місця». Це ж видання зауважило, що Олексія Міллера, голову Відкритого акціонерного товариства «Газпром», який завжди обов’язково бере участь у російсько-українських перемовинах, цього разу на зустріч п. Януковича й п. Путіна не запросили.

Перемовини щодо ціни на російське блакитне паливо для «Нафтогазу України» застигли ще 20 лютого, коли Міністерство енерґетики РФ передало в Київ через Сергія Наришкіна, голову Державної думи, новий проект угоди із цього приводу. У ньому росіяни, як і раніше, наполягали на одноосібному контролі над газотранспортною системою (ГТС) України, а в обмін на її зобов’язання не знижувати закупівлі 2012 року до 27 млрд м3 замість належних 33 млрд м3 пропонували стандартну для ринку Європи десятивідсоткову знижку на газ.

«Буде краще, якщо буде…»

Та хоч 12 березня секретар Ради національної безпеки й оборони Андрій Клюєв і заявив, що «не виключає можливості створення газотранспортного консорціуму на двосторонній основі, без участі Європейського Союзу», уже 16 березня він сам себе відредагував: «На мою думку, буде краще, якщо буде тристоронній консорціум».

Не зраділа наразі публічно українська влада й запевненням із боку РФ у тому, що її газ відчутно подешевшає для України після вступу останньої до Митного союзу РФ, Білорусі та Казахстану й до ЄврАзЕС. Навпаки, Віктор Янукович уже пояснював, що для вступу в ці структури, члени яких підпорядковані наднаціональним органам, потрібно вносити зміни в Конституцію України, котра забороняє поступки суверенітетом. І 300 депутатських голосів для цього в української влади все ще немає.

Утім, позаяк розмова Віктора Януковича з Володимиром Путіним відбувалася без свідків, про те, зрушили перемовини з мертвої точки чи ні, знають тільки вони. Тим більше, що того ж 21 березня в Києві сталася подія, яка послужила для українських опозиціонерів приводом запідозрити владу в намірі таки схилити росіян до скидки на блакитне паливо продажем їм української ГТС. Бо цього дня в українському парламенті нарешті розпочався процес реорганізації НАК «Нафтогаз Україна».

Скриня Пандори

А якщо конкретніше, то, попри бурхливі протести опозиції, 237 депутатів Верховної Ради України (ВРУ) за мінімально необхідних 226 голосів схвалили в першому читанні законопроект Юрія Кармазіна, депутата з парламентської фракції «Наша Україна» — «Народна самооборона», який дозволяє виділити ГТС України з «Нафтогазу». Та хоч цей документ забороняє приватизацію, продаж або оренду ГТС, опозиція остерігається того, що влада скористається зачіпкою — відокремленням трубогонів від «Нафтогазу», або внесе в ході другого читання певні поправки.

Олександр Гудима, міністр паливно-енерґетичного комплексу в «тіньовому» уряді України, наполягає на тому, що прийнятий ВРУ документ «усе одно відкриває можливість відібрати в України ГТС»: «Спочатку НАК розділять на три юр. особи, потім — на «Укртрансгаз», що володіє ГТС, повісять усі борги «Нафтогазу», через міжнародний суд оголосять його банкрутом і передадуть нашу ГТС Росії за борги. Ба більше, я допускаю, що в другому читанні внесуть такі правки, які дозволять приватизацію окремих підприємств «Нафтогазу» з усіма наслідками».

Народний депутат Сергій Пашинський із парламентської фракції БЮТ-«Батьківщина», яка голосувала проти законопроекту Юрія Кармазіна, також уважає, що ухвалений у першому читанні документ про реформування нафтогазового комплексу відкриває шлях для прихованої приватизації української ГТС: «Закон Кармазіна, за який, на жаль, проголосувала більшість, відкрив «ящик Пандори». Що там вийде, я не буду прогнозувати… Сьогодні ми відкрили, поки що теоретично, а, не дай Боже, відкриємо й практично, можливості прихованої, а можливо, і неприхованої, приватизації газотранспортної системи».

Із п. Пашинським солідарний його колеґа по фракції Володимир Бондаренко, який попередив: «Це рішення дасться взнаки вже незабаром. Ми відчуємо всі його наслідки й згадаємо про це, коли наша ГТС опиниться в чужих руках».

Наступ на незалежність

Із приводу законопроекту Юрія Кармазіна навіть його колеґа по фракції Андрій Парубій обурюється: «Атака на український газогін буде тривати шляхом внесення змін до другого читання. Після ганебних Харківських угод відбувся черговий наступ на українську незалежність — здача української ГТС».

Свої обвинувачення депутат мотивує таким чином: «ГТС сьогодні є єдиним ґарантом енерґетичної безпеки України. Доки національна газотранспортна система перебуватиме під контролем української держави, ми можемо говорити про стабільне постачання блакитного палива для українських сімей. У разі продажу української ГТС наша держава позбавляється важелів для реґулювання ціни на газ для внутрішнього ринку. Україна опиниться без важелів впливу на ціну на газ, як це сталося з Білоруссю, що продала 100 % акцій «Белтрансгазу» путінському «Газпрому» в обмін на доволі примарні обіцянки Кремля знизити білорусам ціну на газ».

Натомість Олександр Тодійчук, президент Київського міжнародного енерґетичного клубу Q-Club, уважає: «Законопроект депутата Кармазіна щодо реорганізації «Нафтогазу» захищає українську ГТС від легкої приватизації, а від хитрої — не захищає. Модернізація та реформування НАК не вимагає обов’язкового прийняття саме такого закону. І я би сказав, що сам закон не захищає від впливів. Наприклад, передачі в управління навіть при стовідсотковій державній власності може бути достатньо, щоб інша держава, маючи як мінімум блокуючий пакет, на власний розсуд реалізовувала свою політику».

Експерт Ігор Горчаков теж не виключає, що навіть з урахуванням обмежень, зазначених у законопроекті, у «Газпрому» таки залишиться спосіб впливу на українську ГТС. Наприклад, за словами аналітика, «через механізм створення якого-небудь спільного підприємства з українською держструктурою або укладення договору про управління ГТС».

Абсолютна заборона?

Сам же нардеп Юрій Кармазін запевняє, що його законопроект про реформування нафтогазового комплексу «абсолютно передбачає заборону приватизації та передання в концесію української ГТС». Дослівно ж стверджує: «Можу сказати, що цей закон забезпечить захист основних державних інтересів. Слава Богу, це — не урядовий законопроект, що дозволяв і приватизацію, і концесію (ГТС) підприємств, які будуть організовані на базі «Нафтогазу». А те, що «Нафтогаз» треба розформувати, зрозуміло навіть першокласникові. Його треба реорганізовувати в інтересах держави».

І не може бути мови, продовжив парламентарій, про передачу «Нафтогазу» в управління РФ. «Ми самі здатні керувати своєю ГТС. Це — не об’єкт для торгу. Цей документ цього не передбачає взагалі», — наполягає п. Кармазін. Депутат заспокоює, що в його законопроекті все передбачено: і заборону приватизації, і заборону передання в концесію ГТС тощо. А відтак пояснює: «Я не голосував за цей законопроект з такої причини. По-перше, не було створено умов. Бо від двох фракцій було оголошено вимогу про надання перерви, а Адам Мартинюк (віце-спікер ВРУ) не виконав її, усупереч реґламенту. По-друге, я ставив питання, що оскільки є така недовіра до ухвалення будь-якого законопроекту, то щоби його прийняли зразу у двох читаннях. Тобто я впевнений у тому, що законодавчо ініціативи України захищено стовідсотково».

«Реґіонали» заспокоюють

Але, водночас, Юрій Кармазін зауважив, що в цілому законопроект не захотіли ухвалювати депутати з фракції… Партії реґіонів. Тобто можливість зміни документа в потрібному їм руслі таки не виключена, хоча депутат-«реґіонал» Інна Богословська й запевняла, що парламентська більшість не буде вносити змін до законопроекту Юрія Кармазіна щодо реформування нафтогазового комплексу. Вона заявила: «Ви чули й президента України, і прем’єр-міністра України, і більшість у парламенті, які можуть ґарантувати, що ГТС України — назавжди, поки ми не визначимося на національному рівні, а це може бути через 20—30 років, — залишається власністю держави. Це буде ґарантоване, і до другого читання жодних змін у цьому законі не буде. Це — головна суперечка, яка існувала у ВРУ».

Заспокоює й Володимир Литвин, голова ВРУ: «У нинішньому вигляді, зокрема, у проекті закону народного депутата Кармазіна жодних щілин для цього немає. Тим більше, аби вирішити проблему передачі в концесію, в оренду, не кажучи вже про приватизацію, треба змінити закон, який визначає перелік об’єктів державної власності, котрі не підлягають приватизації за жодних обставин. До таких об’єктів належить ГТС України».

 Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...