Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Jul. 20, 2018

Tоп-10 подій 2017-го в економіці України

Автор:

|

Грудень 28, 2017

|

Рубрика:

Tоп-10 подій 2017-го в економіці України

Припинення співпраці України з МВФ
У жовтні ц. р. інформаційна агенція Reuters оприлюднила матеріал, в якому йшлося про завершення програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Для відновлення співпраці український уряд має представити МВФ нову формулу ціноутворення на газ для населення, звісно, в бік збільшення. Ще одна категорична умова — продовження боротьби з корупцією та створення Антикорупційного суду. Доки цього не буде виконано, виділення чергового траншу МВФ розміром 17,5 млрд USD, який раніше планувався на січень 2018 року, залишається під питанням. Тим часом у Національному банку України (НБУ) заявили, що припинення співпраці з МВФ може призвести до дестабілізації країни. Проте Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України, налаштований оптимістично. На підсумковій прес-конференції 22 грудня він зазначив, що ніщо не завадить подальшій співпраці України з МВФ. Чи бадьорий прем’єрський прогноз справдиться — дізнаємося вже за місяць.

Пенсійна реформа
Водночас одну важливу вимогу МВФ Україна таки виконала — 3 жовтня Верховна Рада проголосувала за пенсійну реформу. «Пенсії дуже-дуже низькі, їхній реальний розмір був зменшений інфляцією. Україна має серйозні проблеми з пенсійною системою. Гадаю, що це другий за розміром дефіцит пенсійного фонду (ПФ) в світі. Це комплексна проблема. В Україні дуже велика кількість пенсіонерів щодо кількості людей, котрі платять внески в ПФ, це співвідношення 1:1», — заявив Пол Томсен, директор європейського департаменту МВФ. Реальним результатом реформи стало підвищення з 1 жовтня мінімальної пенсії із 1312 до 1452 грн (середня становить 1880 грн), виплат для інвалідів дитинства, дітей-інвалідів, пенсіонерів без повного стажу — з 949 до 1373 грн. Також скасоване оподаткування пенсій працюючих пенсіонерів і зменшення розміру пенсій жінкам, котрі вийшли на пенсію в 55 років, ліквідовані спецпенсії, передбачена автоматична індексація пенсій. Із 1 січня 2018-го пенсію за віком після 60 років можна отримувати, маючи щонайменше 25 років страхового стажу, в разі, коли стажу бракне, його можна докупити (близько 17 тис. грн за кожен рік).

Бандитська «націоналізація»
Започаткована активістами, ветеранами російсько-української війни та низкою народних депутатів торгівельна блокада «Окремих районів Донецької та Луганської областей» (ОРДЛО) обернулася неочікуваними в Києві результатами. «Ми рубаємо всі зв’язки з Україною, з якою воюємо. За рахунок того, що навчилися жити в блокаді, тепер самі оголошуємо Україні блокаду», — заявив 3 березня Олександр Захарченко, ватажок терористичної організації «Донецька народна республіка». На всіх українських підприємствах, розташованих в ОРДЛО було запроваджене «зовнішнє управління». На практиці це означає банальний бандитський «віджим», який сепаратисти гордо назвали «націоналізацією». Сумарні наслідки — зниження валютної виручки на 3,5 млрд USD на рік і втрата до 75 тис. робочих місць, недоотримання надходжень до бюджету близько 4 млрд грн, зниження залізничних перевезень.

Скажені ціни
Рівень інфляції на кінець року становив 13,7 %. За середньої заробітної плати в Україні в розмірі 7,2 тис. грн, половину свого щомісячного доходу українці змушені витрачати на продукти харчування, які дорожчають буквально щомісяця. Ще більшу дірку в гаманцях українців зробило нестримне зростання вартості комунальних послуг. Наприклад, за опалення стандартної трикімнатної квартири площею близько 80 кв. м необхідно заплатити близько 2,6 тис. грн на місяць. А ще ж потрібно оплачувати світло, воду, послуги комунального підприємства, Інтернет і кабельне телебачення. І зростання тарифів триває, незважаючи на всі запевнення урядовців. Згідно з даними Державної служби статистики, найбільше зростання цін зафіксоване на гарячу воду й опалення — 74,8 %, електроенергію — 63,7 %, водопостачання — 41,2 %. Дані Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи Національної академії наук свідчать, що в Україні за межею прожиткового мінімуму живе 58,3 % населення.

Війна за ПБ
У грудні 2016-го Кабінет Міністрів України прийняв рішення націоналізувати найбільшу в державі приватну фінансову установу — «ПриватБанк» (ПБ), що опинився на межі банкрутства. Держава впродовж року витратила на його докапіталізацію майже 140 млрд грн. Щойно стало зрозуміло, що банк врятований, його колишні власники Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов завалили українські та міжнародні суди позовами з вимогою повернути їм націоналізований банк. І ось — несподіваний фінал. 20 грудня ц. р. Високий суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів п. Коломойського і п. Боголюбова.

Війна за «Укртелеком»
Тривають судові суперечки й навколо найбільшого в Україні оператора фіксованого зв’язку. Восени Господарський суд Києва задовольнив позов Фонду державного майна (ФДМ) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ», яке приватизувало «Укртелеком» 2010 року та перебуває під контролем олігарха Ріната Ахметова, щодо повернення у власність держави 92 % акцій компанії та виплати 82 млн USD пені за невиконання інвестиційних забов’язань. Зокрема, наголошують у ФДМ, власник мав інвестувати в «Укртелеком» упродовж п’яти років з моменту придбання не менше 450 млн USD у вигляді грошей, майна й інтелектуальної власності. Цього зроблено не було. Також на підприємстві почалися масові скорочення персоналу. Для порівняння: зараз в «Укртелекомі» працює 25,4 тис. осіб, а до приватизації штат нараховував майже 59 тис. працівників. Певна річ, що так просто п. Ахметов «Укртелеком» не віддасть. Доки справа не пройде всі судові апеляції, підприємство залишатиметься під його контролем.

Вугілля з Пенсільванії
У серпні американська компанія XCoal Energy & Resources відправила до України першу партію антрацитового вугілля обсягом 85 тис. т. Домовленість про поставку Україні до кінця року щонайменше 2 млн т вугілля з Пенсільванії була досягнута під час візиту Президента Порошенка 20 червня до Вашинґтону. Зазначимо, що мінімальний обсяг енергетичного вугілля, потрібного для нормальної роботи теплоелектростанцій (ТЕС) і теплоелектроцентралей України становить у середньому 3,1 млн т упродовж місяця. Водночас після початку війни на Сході майже половина ресурсів донбаського вугілля опинилася під контролем сепаратистів. З огляду на те, що зараз ТЕС закривають десь 35-38 % усієї електрогенерації в Україні (решту — атомні електростанції та гідроенергетика), то антрацит — це близько 20 % усієї електрогенерації.

Скандал навколо Ryanair
Захід в Україну найбільшої в Європі авіакомпанії-лоукостера Ryanair сприймався мало не як ще одне «вікно в Європу». Згідно з попередніми домовленостями, авіаперевізник із Ірландії планував уже восени розпочати дешеві польоти (в середньому 40 EUR за квиток) із Києва та Львова до низки міст Західної Європи. Однак у середині липня ірландська сторона оголосила, що скасовує всі маршрути. У Ryanair заявили, що таке рішення спричинене невиконанням столичним летовище «Бориспіль» попередньої угоди. На думку Девіда О’Браяна, комерційного директора Ryanair, керівництво «Борисполя» стало на бік авіакомпаній із високими тарифами, головним чином «Міжнародних авіаліній України», які частково належать структурам Ігоря Коломойського. Доки ірландці «качали права», інший лоукостер — угорська Wizz Air — заявила про розширення своєї діяльності в Україні. Зрештою, схаменулися й ірландці. «Перемовини з Ryanair перебувають у завершальній стадії і вже 2018-го він може почати свою роботу в міжнародному летовищі «Бориспіль», із керівництвом якого вдалося знайти консенсус», — заявив наприкінці грудня Володимир Омелян, міністр інфраструктури України.

Епопея «Сбербанку Росії»
13 грудня сайт ZN.UA з посиланням на російські джерела повідомив, що «Сбербанк Європа», дочірня компанія групи «Сбербанк Росії», завершив операцію з продажу частки розміром 99,9 % у VS Bank (Україна). Покупцем стала Українська фінансово-промислова група «ТАС», засновником і основним акціонером якої є бізнесмен і політик Сергій Тігіпко. Як твердять, угода була схвалена Антимонопольним комітетом України, НБУ, а також Європейським центральним банком. «Сбербанк» цією операцією реалізовує стратегію виходу з банківського ринку України. Нагадаємо, що в березні активісти практично повністю паралізували роботу української філії «Сбербанку Росії». Пізніше Петро Порошенко затвердив санкції проти чинних в Україні банків із російським капіталом. Санкції терміном в один рік торкнулися акціонерних товариств «Сбербанк», VS Bank, «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і «БМ Банк».

Проблемні «євробляхи»
Українськими дорогами їздить величезна кількість нерозмитнених авто (за різними даними — майже 1,5 млн) на іноземних номерах, або, як їх в народі називають, «євробляхах». Автомобілі, які купують в Україні, оподатковують, а від того і формується їхня ціна. Водночас машина, завезена на митну територію України, обходиться його власнику лише за її первісною ціною за кордоном. Остання, зазвичай, у кілька разів нижча. Стару автівку в Польщі можна придбати за 2-3 тис. EUR, в Україні ж така коштуватиме десь 6-8 тис. Крім цього, куплене за кордоном авто не їздило розбитими українськими дорогами, не заправлялося українським пальним і не ремонтувалося українськими майстрами. Погодьтеся, стимулів їздити на іноземних номерах не бракує. Інша річ, що власникам таких авт доводиться кожних п’ять або десять днів перетинати кордон. 2017-го в них з’явився новий клопіт — Державна фіскальна служба (ДФС) почала масово вигравати суди проти власників авт, стягуючи з них величезні штрафи за «ухилення від сплати податків». Прецедентом стало серпневе рішення Вищого адміністративного суду, який оштрафував водія автомобіля з іноземними номерами на 420 тис. грн та конфіскував саму машину. «Будь-які дії з транспортними засобами іноземної реєстрації, що порушують чинне законодавство, вказують на те, що громадянин навмисно ухиляється від сплати податків», — кажуть у ДФС. А в Литві вже почалося розслідування щодо фірм, на фіктивних працівників яких оформлювалися авто, ввезені в Україну. У вересні під Верховною Радою пройшли мітинґи власників авт на іноземних номерах. У парламенті заговорили про можливий компроміс: Україна закриє кордони для автівок, які незаконно використовують режим тимчасового ввезення або режим транзиту, а для вже ввезених авто не пізніше 2000 року випуску перехід на українські номери міг би коштувати 1,2-1,4 тис. EUR. Однак поки що це — лише на рівні планів.

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...