Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 22, 2018

Шанс позбутися зарплатного рабства

Автор:

|

Вересень 03, 2015

|

Рубрика:

Шанс позбутися зарплатного рабства

Банківські кайдани

Майже десятилітня епоха так званого зарплатного рабства в Україні добігає кінця. 15 червня ц. р. став ще одним ключовим днем в історії становлення української демократії. Саме того дня постановою Окружного адміністративного суду зобов’язали Кабінет Міністрів скасувати скандальні рішення про примусове переведення бюджетників у державні банки.
А вже восени у Верховній Раді розглядатимуть одразу два законопроекти, які передбачають покарання за насильницьке нав’язування співробітникам послуг того чи іншого банку. «Сама по собі наявність такого рішення суду є дуже показовою для судової практики нової України, ознакою того, що в країні почали працювати закони, а не «поняття», — переконаний В’ячеслав Котельников, керівник громадської організації «Асоціація захисту фінансових прав». — Поняття «зарплатний проект» є своєрідним феноменом, із яким знайомі виключно громадяни пострадянських держав. Нав’язування співробітникам послуг того чи іншого банку — це пряме порушення прав людини, і цьому явищу в Україні час піти в минуле, тим більше вже чинні закони забороняють тиск на працівників, і те, що робить зараз уряд, заганяючи бюджетників до підконтрольного прем’єру банку, є протизаконним, що вчергове підтвердив суд».
Однозначно проти нав’язування бюджетникам «свого» банку виступають і керівники місцевих органів влади та комунальних підприємств. «Я всіх своїх працівників вчу дружити з калькулятором. Змушувати людей обирати банк — це нечесно, не правильно, — розповідає Роман Саушкин, керівник Кузнецовського комунального підприємства на Рівненщині. — Ті керівники бюджетної сфери, котрі насправді думають про підприємство і своїх людей, ніколи не погодяться на примусове переведення зарплатних карток в один банк, це просто неефективно та незручно».
Утім, у справі остаточної перемоги останньої узаконеної форми людського рабства тепер погрожують сказати своє вагоме слово — напередодні місцевої виборчої кампанії — й народні обранці. Небаченою раніше увагою до проблеми «примусу» вже відзначилися одразу кілька провладних депутатських груп. Так ще на початку липня депутати від «Батьківщини» і «Самопомочі» Ігор Луценко й Ярослав Маркевів зареєстрували законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав працівників на вільний вибір банку для отримання заробітної плати), який передбачає адміністративну відповідальність керівників будь-якого рівня за примушування підлеглих обслуговуватися в конкретному банку.
Після цього група депутатів від «Блоку Петра Порошенка» реєструє альтернативний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав людини на вільний вибір банку для отримання заробітної плати, пенсії, інших виплат та заходів із економії коштів бюджетних організацій, державних і комунальних підприємств). У цьому варіанті примус щодо підлеглих законопроект прирівнює до грубого порушення законодавства «Про працю» та передбачає карну відповідальність. До речі, в жодній європейській країні немає зарплатних проектів і «зобов’язалівки» для працівника обслуговуватися в конкретному банку. Запитайте у Німеччині чи країнах Балтії, що таке зарплатний проект — вас просто не зрозуміють. А з 2014 року така «ломка» практики зарплатних проектів проводиться і в Грузії. Там тепер кожен співробітник державного сектора сам дає в бухгалтерію свої банківські реквізити, куди перераховувати зарплату. Для цього казначейство Грузії впровадило спеціальну програму і бухгалтер тільки вказує номер рахунку працівника в міжнародному форматі. Навіть у такій країні, як Російська Федерація (РФ), вже давно ухвалили закон про скасування зарплатного рабства, який забороняє роботодавцю втручатися в процес отримання працівниками своїх грошей. Залишається сподіватися, що і в нашій країні закони та демократія будуть значити набагато більше, ніж бажання чиновників поставити під контроль всі, в т. ч., і особисті фінанси українців».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...