Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 23, 2020

Ще раз про електронний уряд

Автор:

|

Серпень 27, 2015

|

Рубрика:

Ще раз про електронний уряд
Яніка Мерило

Яніка Мерило

Останнім часом багато розмов точиться навколо такої гарячої теми як електронний уряд. Що ж мається на увазі, коли оперують цим терміном, і в якому стані перебуває розвиток цього напрямку в Україні.
Електронним урядом найчастіше називають систему надання інформації та держпослуг громадянам, бізнесу, чиновникам, використовуючи сучасні інформаційні технології, а взаємодія між державою та заявником зведена до мінімуму.
Світовий досвід показує, що чим вищий рівень розвитку електронного уряду, тим меншою є корупційна складова. Україна у світовому рейтинґу розвитку електронного уряду займає лише 87-ме місце, при цьому Грузія — 56-та, а Естонія — 15-та.
Про необхідність електронного уряду заявляли практично всі уряди, але все залишалося тільки на словах. І теперішнім уряду та парламенту бракує політичної волі на впровадження спочатку елементів e-government, тому цю роботу наразі взяли на себе громадські організації та волонтери.
Для цього група ентузіастів створила ICT Competence Center, громадську організацію, що об’єднує в собі представників влади, великого бізнесу та приватних осіб, котрі мають досвід в IT-технологіях. Ця організація ставить собі за мету активізацію впровадження елементів електронного уряду в Україні.
Серед засновників ICT — керуючий директор Української асоціації венчурного та приватного капіталу Яніка Мерило, IT-директор «ПриватБанку» Дмитро Дубілет, один народний депутат і засновник міжнародної компанії з розробки програмного забезпечення ELEKS.
Може виникнути питання, чому та ж п. Мерило не зуміла досягти якихось результатів, обіймаючи посаду радника міністра економічного розвитку, і пішла з міністерства. Персональний пріоритет Яніки — створення в Україні повноцінного електронного уряду, а головні пріоритети міністерства — дерегуляція, реформа держзакупівель тощо. Тому вона вирішила просувати e-government через реґіональні структури, інші державні органи, підприємців і волонтерів.
Дмитро Дубілет вважає, що майже для кожної ініціативи в сфері e-government знайдуться закон чи постанова, що будуть їй суперечити. Але він не втрачає оптимізму і на його думку, всі ці проблеми можна здолати.
Одними з перших на заклик ICT Competence Center відгукнулися Львівська міська рада та Дніпропетровська обласна державна адміністрація, а також IT-фахівці з «ПриватБанку» й «Ощадбанку». Саме партнерство цих банків дозволило провести пілотні роботи з впровадження такого способу ідентифікації громадянина як BankID.
Зазначимо, що для правильної роботи системи електронного уряду вкрай важливо, яким чином буде проводитися верифікація замовника тієї чи іншої e-послуги. Зараз уже існує такий спосіб як електронний цифровий підпис, але в Україні зареєстровано лише приблизно 1,5 млн таких підписів, більшість же належить юридичним особам.
Серед конкретних проектів, реалізованих командою, варто відзначити тестовий запуск порталу онлайнових держпослуг, що відбувся у червні ц. р. Зараз на цьому порталі вже доступні 45 видів послуг, найближчим часом буде запущено ще 44, а загалом у роботі — ще 395 послуг.
До речі, сам п. Дубілет провів опитування на тему, які електронні послуги користувачі хотіли б мати насамперед. Лідерами цього опитування стали: реєстрація автотранспорту, отримання та заміна закордонного паспорта, реєстрація місця проживання, реєстрація змін інформації про юридичну особу або підприємця, отримання довідки про прибутки. Першу послугу (реєстрація автомобілів) уже запущено в пілотному режимі у Києві та Дніпропетровську. Інші планується ввести в експлуатацію впродовж серпня-вересня ц. р.
Дмитро Дубілет також зазначив, що оскільки зараз ICT Competence Center працює тільки з тими організаціями та відомствами, які самі зацікавлені у впровадженні електронних сервісів (наразі це, за його словами, приблизно половина реґіонів, якщо брати органи самоврядування, та більшість міністерств), працювати з ними — досить легко. А ось на наступному етапі, коли команда буде пропонувати сервіси всім іншим держструктурам, можливі і опір, і різноманітні труднощі.
Фахівці з ICT Competence Center розповідають про цікаву ідею, яка у випадку реалізації може стати вельми важливим проривом. У ході роботи над порталом держпослуг вони нерідко стикалися з ситуаціями, коли один держорган погоджувався почати надання своїх послуг в електронній формі, але для отримання цієї послуги громадянин мав надати ще якусь довідку (чи інший документ), яку інша держструктура надає у паперовій формі. У таких випадках доводилося першому органу казати: «Почекайте!» — і бігти на перемовини до другого з тим, щоб він «навчився» видавати свої довідки в електронній формі. А якщо для цього потрібна ще якась третя довідка, то можна собі уявити, у що перетворюється весь процес. Ідея ж полягає в тому, щоб надати можливість нотаріусам завіряти документи в електронній формі. І тоді багато проблем відпадуть самі собою.
Одне з нагальних питань, яке треба вирішувати в плані впровадження електронного уряду — це, безумовно, подальша інтернетизація, збільшення проникнення Інтернету у невеликі міста, селища, села та підвищення комп’ютерної грамотності населення. Саме на це і спрямований ще один проект ICT Competence Center, який отримав назву «Вікно можливостей».
Перша група в рамках цієї програми вже почала роботу у Львові. Тут проходять навчання з комп’ютерної грамотності колишні учасники Антитерористичної операції. Тут, у Львові планується обладнати приблизно десять шкіл і створити нові пункти доступу до Інтернету. Далі на черзі — Харків, де працюватимуть курси для волонтерів і переселенців, за ним — Житомир. Мета проекту — розробити методику та матеріали для навчання, підготувати тренерів, котрі потім самі будуть займатися процесом навчання наступних слухачів.
Завершуючи коротку розповідь про діяльність ICT Competence Center, наголосимо, що ця громадська організація не має зв’язків із політичними чи великими бізнесовими силами. Цю важливу для держави справу роблять IT-директори компаній і сотні волонтерів просто тому, що їх «дістали» корупція та неефективність державної бюрократичної машини. І для тих держорганів, які зголошуються стати партнерами ICT, це не коштує ні копійки. З їхнього боку потрібна лише політична воля й організаційна підтримка.

Олександр Птиця, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply