Новини для українців всього свту

Monday, Jun. 17, 2019

Програш України РФ в СОТ може завдати удару по США

Автор:

|

Квітень 10, 2019

|

Рубрика:

Програш України РФ в СОТ може завдати удару по США

На роздоріжжі

Панель арбітрів Світової організації торгівлі (СОТ) визнала Російську Федерацію (РФ) переможцем у торговій суперечці з Україною в питанні обмежень торгового транзиту, які були запроваджені 2016 року. Тоді між Україною й Європейським Союзом (ЄС) запрацювала зона вільної торгівлі (ЗВТ), яка обнулила низку митних зборів. Цим вдало скористався Кремль, запровадивши обмеження на залізничний та автомобільний транзит українських товарів територією РФ до Казахстану та Киргизстану. Пізніше заборону розширили й на інші країни Середньої Азії та Монголію. На словах усе виглядало логічно: мовляв, виникла загроза того, що після введення ЗВТ на російський ринок під виглядом українських потраплятимуть вироблені в ЄС товари, що «поставить російських виробників у складне становище».

Невдалий прецедент
Щоправда, насправді в складному становищі опинилися якраз українські виробники, які виявилися відрізаними від країн Середньої Азії, які ще з часів СРСР були для них традиційними ринками збуту. Того ж 2016-го Київ оскаржив дії РФ у СОТ. Зокрема, в своїй скарзі Україна оцінила скорочення експорту українських товарів у першому півріччі 2016 року у 35,1 % (конкретно до Казахстану — на 45,5 %).
Тут і почалися юридичні колізії. Київ посилався на ст. V Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), яка забороняє дискримінацію транзиту товарів інших держав-членів СОТ. Своєю чергою РФ, мотивувала свої дії іншою нормою ГАТТ (ст. XXI), яка допускає запровадження захисних заходів у разі загрози національній безпеці. Найцікавіше, що Орган із врегулювання суперечок СОТ досі ніколи не розглядав таких справ. Задіяна Москвою ст. XXI ГАТТ досі вважалася «темною плямою» у світовому торгівельному праві.
Як визначити, де межа між вимогами СОТ та питаннями нацбезпеки? Таким чином суперечка Україна та РФ створила прецедент, через що до неї була прикута увага всього світу.
На жаль, прецедент обернувся для України поразкою. Розглянувши арґументи сторін, СОТ пристала на позицію РФ, що політична ситуація в Україні у 2014-2015 рр. створювала суттєві загрози для її національної безпеки. А тому обмеження транзиту не визнали порушенням.
«По-перше, блокування транзиту призвело до різкого падіння українського експорту на азійські ринки. Спробу уряду запустити альтернативний маршрут через Чорне море та Південний Кавказ зазнали невдачі. А зважаючи на те, що російська аґресія триває, перспектив відновлення російського транзиту не видно. По-друге, визнання правомірності дій Москви завдає іміджевого удару по Україні та стане чудовим подарунком для російської пропаганди на Заході», — пише «Європейська правда».

Проблеми для США
Ще один вкрай тривожний для Києва аспект полягає в тому, що Москва може використати «транзитну справу» для удару по Вашинґтону. Хоча СОТ у підсумку фактично схвалила запровадження обмежень із міркувань національної безпеки, значно більше значення має той факт, що експерти СОТ узагалі взялися за розгляд цієї суперечки. «Це вперше СОТ прийняв рішення стосовно застосування ст. XXI, яка передбачає можливість запроваджувати торгівельні обмеження у випадку загрози для національної безпеки і не передбачає оскарження з боку іншої країни. Це рішення може вплинути і на позицію США», — пише «Голос Америки».
Максим Орєшкін, міністр економічного розвитку РФ, переконаний, що рішення СОТ посилить російську позицію в схожій суперечці зі США. «Торік США ввели мита на імпорт сталі й алюмінію, а тепер американська влада намагається пояснити цей крок саме необхідністю захисту національної безпеки. Прийняте рішення робить наші арґументи в суперечці зі США вагомішими», — заявив він. Міністр наголосив, що створений прецедент, адже досі СОТ ніколи не бралася за справи, пов’язані зі ст. XXI, водночас саме міркуваннями нацбезпеки США часто мотивували різноманітні торгівельні обмеження щодо інших країн. Також у РФ заявили, що вже мають намір звернутися до СОТ із приводу запроваджених ЄС антидемпінгових мит на продукцію російських і китайських металургів.
Коротше кажучи, осине кубло розворушили. Хоча РФ виграла суперечку з Україною завдяки «питанням нацбезпеки», тепер вона має всі законні підстави вимагати розгляду обмежень із боку США й ЄС, накладених на неї з тієї самої причини.

Ігор Берчак

P. S. Рішення СОТ у «транзитній справі» фактично ставить хрест на ще одному позові проти РФ, у рамках якого Україна намагається оскаржити заборону імпорту до РФ українських соків, кондитерських виробів і шпалер. За даними «Європейської правди», в Кабінеті Міністрів України вже прийняли рішення не вимагати створення експертної групи СТО у цій справі. Тобто, формально не відкликаючи скаргу, Україна де-факто відмовляється від її розгляду.

Довідка
Улітку 2018 року Україна з різницею буквально в тиждень програла в СОТ одразу дві торгових суперечки з РФ. Спершу міжнародні арбітри задовольнили скаргу РФ щодо введення Україною захисних мит на російську аміачну селітру. Найцікавіше, що антидемпінгові заходи Київ запровадив ще 2008-го, однак РФ вирішила розпочати процедуру оскарження нього лише 2015 року, тобто, вже після початку збройної аґресії на Донбасі. РФ вказувала на те, що при перегляді Україною 2014-го антидемпінгових заходів щодо російської аміачної селітри для розрахунку собівартості продукції з РФ не враховувалися ціни на енергоносії на російському ринку, а використовували ціни на ринках третіх країн.
Наступним ударом стало рішення СОТ на користь РФ за позовом України щодо необґрунтованих обмежень на постачання залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання. У позові йшлося, що російські сертифікаційні органи без достатніх обґрунтувань почали масово припиняти дії виданих раніше сертифікатів відповідності українських виробників, а також без достатніх на те підстав обмежили видачу нових сертифікатів. Більше того, в РФ також відмовилися визнавати сертифікати, видані українським виробникам у Білорусі та Казахстані. Через ці дії РФ експорт із України залізничного обладнання скоротився з 1,7 млрд USD 2013-го до 51 млн USD у січні-липні 2015 року, тобто напередодні звернення України з позовом до СОТ. Найбільших збитків зазнали Крюківський вагонобудівний завод, Дніпропетровський завод стрілочних переводів, «Азовзагальмаш» і Харківський машинобудівний завод ФЕД.
Однак експерти СОТ визнали, що «безпека в Україні у 2014-2016 рр. відрізнялася від загальної у реґіоні, тому РФ мала підстави не дозволяти виїзд своїх фахівців із сертифікації на українські підприємства, побоюючись за їхню безпеку». При цьому експертна комісія СОТ не просто оцінювала політичні ризики, але й відхилила українські арґументи про альтернативні можливості для сертифікації, які не потребують відвідин підприємств.

До теми
Сім’я Квінна Лукаса Шансманна, громадянина США та Нідерландів, котрий загинув при аварії літака рейсу МН17 Malaysia Airlines на Донбасі влітку 2014 року, подала в Америці позов проти MoneyGram, Western Union та двох державних банків із РФ — «Сбербанку» та ВТБ. Суть звинувачення — участь у фінансуванні терористів, пише The Wall Street Journal. Нагадаємо, що міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак збили зі зенітного ракетного комплексу «Бук», що належав Збройним силам РФ, а ракету запустили з території, контрольованої окупантами. Адвокати родичів п. Шансманна вважають, що дії проросійських бойовиків під час конфлікту на Донбасі відповідають визначенню тероризму. На їхню думку, за допомогою «Сбербанку», ВТБ, MoneyGram і Western Union проросійські сепаратисти отримували гроші на придбання зброї. «Через численні веб-сайти безсоромно рекламували способи, якими можна було пожертвувати кошти на підтримку їхніх зусиль, у т. ч. переславши гроші на рахунки в «Сбербанку» й ВТБ або випущені ними картки», — зазначають позивачі. Також, за їхнім твердженням, детально описувалися способи переказу коштів через MoneyGram і Western Union. «Терористи використовувала отримані гроші на закупівлю зброї, боєприпасів та інших засобів насильства, які використовували для залякування української влади та цивільного населення, а також захоплення територій, в т. ч. ту, з якої випустила ракету по рейсу MH17. У липні та вересні 2014 року США запровадили санкції проти ВТБ і «Сбербанку» в спробі зупинити потік фінансової допомоги бойовикам. Важливо, чи визнає суд такі дії відповідними визначенню тероризму, а сам конфлікт на Донбасі — війною», — зазначає WSJ. Державний департамент США не включив «республіки» до списку терористичних організацій (такими їх вважає Україна), але це не завадило розгляду позову, пише видання. ВТБ заявив, що «ніколи і ніяким чином не брав участі і не бере участі в фінансуванні терористів, а «спекуляції» на цю тему назвав «абсолютно брехливими». Western Union висловила співчуття родичам загиблого, але також назвала звинувачення «безпідставними». MoneyGram і «Сбербанк» на прохання WSJ про коментарі не відповіли.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...