Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 18, 2018

Прем’єр-міністр України заговорив про дефолт

Автор:

|

Серпень 30, 2018

|

Рубрика:

Прем’єр-міністр України заговорив про дефолт

Володимир Гройсман

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України неабияк занепокоїв своїх співгромадян.

Гепнули
Глава українського уряду повідомив на засіданні Кабінету Міністрів України (КМУ), що через «шалені», за його словами, запозичення, які робили його попередники в 2005-2013 рр., тепер лише обслуговування боргу коштує 130 млрд грн на рік. «Куди вони їх поділи — гепнули — не знаю, — додав він. — Лише на суму сплати відсотків країна могла б жити 1,5 року без доходів і сплати податків».
Так він відповів на засіданні уряду на своє запитання «Навіщо співпрацювати з МВФ зараз?». «Невиплата боргів загрожує Україні дефолтом. А це зупинка виробництва, девальвація гривні й інфляція. Нам потрібно вберегти людей від цього негативу, тому і потрібні нові запозичення, щоб повернути старі», — запевнив п. Гройсман.
Він також зазначив, що дуже хоче, аби Україна позбулася «фінансових кайданів», в які нас затягнули у 2005-2013 рр., коли в державі нічого системно не змінилося. За його словами, наша держава повинна віддавати борги, але при цьому зосередити свої зусилля на розвитку економіки.
Відтак уряд ухвалив стратегію управління державним боргом, яка передбачає, що до кінця 2020-го цей борг має становити менше половини валового внутрішнього продукту (ВВП) країни. Це рішення було ухвалене на тлі пікових виплат із державного боргу, який припадає на 2018-2020 рр.
Якщо торік державний борг України становив 61,5 %, то зараз, за даними Оксани Маркарової, міністра фінансів України, він зменшився до 60 % ВВП країни. 2019 року він має знизитися до 52 % ВВП, і до 2020-го вийти на середній показник для країн, які розвиваються, — 49 %.
Мета-максимум, за словами прем’єра, — «в найближче десятиліття позбутися фінансової залежності». Але при цьому в уряді планують більшу частину позичати у міжнародних партнерів, які, за словами п. Маркарової, пропонують «довші» позики на вигідніших умовах. Зараз, твердить урядовець, лише 26 % боргу є довготерміновими запозиченнями від міжнародних партнерів.
А головним міжнародним кредитором України був і залишається Міжнародний валютний фонд (МВФ). Проте останню позику від МВФ Київ отримував торік у квітні. Відтоді уряд і МВФ ведуть перемовини щодо виконання умов, зафіксованих у меморандумі про співпрацю між ними. Серед найсуперечливіших — підняття тарифів на газ для населення до ринкового рівня. Проте зараз, як виглядає, отримання фінансової підтримки МВФ та інших міжнародних кредиторів є критично важливим для уряду. Приїзд місії МВФ до України запланований на 6 вересня. Але до того часу уряд, як очікується, має ухвалити рішення щодо тарифів на газ.

Експерти сумніваються
Тим часом експерти сумніваються, що на Україну чекає дефолт. Бо в її золотовалютному резерві значно більше коштів, ніж потрібно віддати МВФ, розраховуючись за надані транші. Аналітики запевняють у цьому навіть попри те, що національна валюта — гривня — несподівано рано почала своє падіння — у різних обмінника просили за 1 USD по 27,97 грн, а часом навіть майже 29 грн. Але експерти наголошують, що на такі перепади з курсом миттєво реагує електроніка. Мовляв, у цій ніші вартість товарів корегують щодня, залежно від валютних коливань.
Своєю чергою, Олександр Савченко, економіст і колишній заступник голови Національного банку України (НБУ), пояснив: «Курс зріс одразу з двох причини. Перша — політична. Президентські перегони уже почалися, і, що ближче до виборів, то неґативніше це впливатиме на курс. Друга ж — вихід інвесторів, які вклалися в українські цінні папери з великою дохідністю. Коли вони купували нашу національну валюту, вона зміцнилася з 27 до 26 грн за 1 USD. Та, коли забрали зароблене, відповідно, курс стрибнув до 2 8».
У НБУ підтвердили, що інвесторам дозволили заробити. Сергій Пономаренко, Директор департаменту відкритих ринків відомства, розповів: «Справді, у першій половині року іноземні інвестори побачили, що в гривні є потенціал для зростання. Тож вони скуповували номінований державний борг у гривнях, купили на значні суми».
Хто ж ці інвестори, яким Нацбанк дає заробити під 17 % річних, у той час, коли українці, в яких на руках, за різними підрахунками, близько 100 млрд USD, можуть покласти свої кошти на депозит лише під 1-2 %? Олександр Савченко, колишній заступник голови НБУ, переконаний: «Це різні фонди, і більшість там — українці. Це наші ж чиновники, олігархи, бізнесмени, котрі тримають основні кошти закордоном і, коли вони бачать високу дохідність, вкладають сюди і заробляють».
Та якби там не було, він переконаний: «Дефолт Україні не загрожує. Бо загальні суми до виплат МВФ цього і наступного року становитимуть 9,5 млрд USD. Тоді як у золотовалютних резервах зараз маємо 17 млрд USD. У НБУ ще й заявили, що до кінця року планують збільшити їх до 20 млрд USD. Тобто, Україні цілком вистачить коштів сплатити за боргами. Відтак, чимало експертів переконані, що 2 млрд USD МВФ таки перерахує Києву, адже зацікавлений у поверненні своїх коштів. Від цього залежатиме і курс».

Боргів не варто боятися?
А от експерт-економіст Максим Праздников заспокоїв: «Ймовірно, кредит від МВФ стане сигналом, який приведе в Україну гроші від Світового банку (СБ) та Європейського Союзу (ЄС). «Упродовж останніх десяти чи п’ятнадцяти років у нас постійно дефіцит у бюджеті. Тому живемо у борг і нарощуємо його. Та все ж були моменти, коли Україна нарощували свої статки. З 2005 року у нас росли золотовалютні резерви. Втім, згодом ми почали «спалювати» статки у підтримку національної валюти. Можливо, якщо девальвація гривні була більш плавною, ми б не отримали різкий результат».
Водночас, експерт переконаний: «Український борг — не трагедія, адже безліч країн так живуть. Як би парадоксально не було, але один з найбільших боржників — це США. Часто тут у приклад ставлять і Японію. Питання полягає у структурі боргу. Тобто, чи він у національній валюті, чи в доларах і євро. Важливим є і термін позики, ставка, по якій треба повертати гроші».
Експерт наголошує на останніх двох пунктах, бо переконаний, що саме там в України найбільші проблеми. «Відсоток, під який нам позичили гроші, вищий, ніж у наших сусідів, але не можу сказати, що він критичний», — запевнив п. Праздников.
Крім цього, він вважає: «Зараз Україна переживає «дуже цікавий час», адже 2018-2019 рр. — час виплати зовнішніх боргів. Цей рік на власних резервах ми ще дотягнемо. А от 2019-го повертатимемо гроші зовнішнім кредиторам. Запасів дуже мало».
Максим Праздников пояснив і те, чому питання кредиту від МВФ є настільки важливим: «Гроші від фонду не йдуть у бюджет країни, вони відправляються у резерв. Утім, із іншого боку, після цього зможемо отримати кошти від СБ, ЄС, а також вийти на зовнішні ринки позик, так, як це було торік. Тоді, фактично, 3 млрд USD ми притягли і розтягнули наші борги на 15 років під нижчу ставку, яка була на початку».
Економіст Євген Невмержицький також вважає, що Україна зараз має в своєму розпорядженні кошти для виплати боргів міжнародним кредиторам. За його словами, навіть провал перемовин із МВФ про новий транш, незважаючи на побоювання КМУ, не буде загрожувати країні дефолтом. «Українські політики часто спекулюють цифрами державного боргу. На сьогодні державний борг обслуговується, у нас є достатньо коштів для його обслуговування і немає жодних підстав вважати, що у нас із фінансових причин можуть настати певні проблеми. Бюджет виконується майже за планом — там 3,1 % невиконання», — запевнив експерт.
Відтак, п. Невмержицький висловив надію, що Україна транш МВФ отримає. Однак вважає, що його відсутність не стане для економіки фатальною. «Головна мета цього траншу з економічної точки зору — це сигнал для зовнішніх ринків, що в Україну можна інвестувати. Без цього траншу Україна може легко почуватися і навіть не помітити. У нас внутрішніх резервів дуже багато. У нас ВВП на рівні 100 млрд USD, а ми говоримо про 1 млрд USD траншу. Істотно це ніяк не впливає», — зазначив аналітик.
При цьому він переконує, що суми, які Україна виплачує як погашення основного боргу і відсотків, лише номінально здаються великими. «Наприклад, 7,1 млрд USD за підсумками цього року ми повинні заплатити за внутрішнім боргом та 4,1 млрд USD за зовнішнім», — уточнив п. Невмержицький. «Загальний борг — близько 76 % від ВВП — це майже вдвічі нижче, ніж показники найрозвиненіших країн світу. Майже весь світ живе в борг», — нагадав експерт.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...