Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 17, 2017

Повітряні сили України — сучасний стан і перспективи

Автор:

|

Листопад 02, 2017

|

Рубрика:

Повітряні сили України — сучасний стан і перспективи

Су-25-04

Після проголошення 1991 року Незалежності, Україна успадкувала одну з найпотужніших у Європі авіаційних груп: 669 військових частин (у т. ч. чотири повітряні армії, десять авіадивізій, 56 окремих полків, 12 авіабаз і навчальних полків). Загалом — 2,8 тис. літальних апаратів різного призначення (із них 1,1 тис. бойових літаків), 122 тис. військовослужбовців і 27 тис. вільнонайманих.

Величезні втрати
Через два десятки років від цієї могутності мало що залишилося. За даними офіційного видання Міністерства оборони (МО) «Біла книга. Збройні сили України», 2013-го, перед початком російської аґресії, Військово-повітряні сили (ВПС) Збройних сил України (ЗСУ) мали 72 гелікоптери, 160 бойових і 27 транспортних літаків. На папері це здавалося достатньою кількістю, але реальність показала, що літаки і гвинтокрили (частина з яких була втрачена під час анексії Криму) перебувають у такому стані, що лише незначна їхня кількість придатна для експлуатації.
Проте авіація застосовувалася з перших же днів проведення антитерористичної операції (АТО). Серед іншого, за її дії допомогою українським військовим вдалося відстояти Донецьке летовище у травні 2014 року. Однак дуже швидко ситуація змінилася — російська сторона надала бойовикам засоби протиповітряної оборони, які дозволили ліквідувати перевагу ЗСУ в небі. Перші гвинтокрили українська армія втратила вже в квітні-травні 2014-го, а в липні бойовики почали збивати і штурмовики Су-25. Останній із них був знищений 29 серпня 2014 року під час боїв за Іловайськ, після чого застосування авіації на Донбасі було фактично припинено.
Загалом українська військова авіація за перші чотири місяці війни втратила десять гелікоптерів та 22 літаки. Найбільша трагедія, яка забрала життя 49 десантників і дев’ятьох членів екіпажу, — збитий терористами під Луганськом транспортник Іл-76.
Але на цьому втрати ВПС не скінчилися. У листопаді 2015-го біля Запоріжжя під час виконання планового навчального польоту розбився штурмовик Су-25, пілот загинув. У липні 2016 року в Хмельницькій області під час злету спалахнув і впав ще один Су-25, на щастя, ніхто не постраждав. Наприкінці вересня ц. р також на Хмельниччині під час планових польотів розбився навчально-тренувальний літак Л-39, загинули два пілоти.
Експерти запевняють: низка трагедій підтверджує, що зараз ситуація в ВПС — доволі проблематична.

Оцінки кардинально різняться
У прес-центрі командування ВПС на запит агенції УНІАН повідомили, що зараз на озброєнні перебувають літаки Су-27, МіГ-29, Су-25, Су-24, Ту-134, Іл-76, Ан-24, Ан-26, Ан-30, Л-39 і гвинтокрили Мі-2, Мі-8, Мі-9. Точна кількість не уточнюється, що цілком зрозуміло, з урахуванням воєнної аґресії з боку Російської Федерації (РФ).
Усі машини — випуску часів СРСР, але, за твердженням МО, більшість перебуває в задовільному технічному стані. Лише частина літаків і гелікоптерів вимагає капітального ремонту, який здійснюється на підприємствах «Укроборонпрому». На відновлення боєздатності, утримання та ремонт озброєння і військової техніки ВПС цього року був виділений 1 млрд грн. У МО переконують, що цих коштів цілком достатньо.
Натомість військовий експерт Олег Жданов вважає, що стан справ у військовій авіації практично критичний, і той мільярд ситуацію не врятує. «Модернізація лише одного МіГ-29 коштує 8 млн USD. І другий дуже важливий момент: усі ці літаки — виробництва РФ, ми не можемо ні болти, ні гайки до них випускати. Без згоди власника авторських прав на виробництво Україна взагалі не має права втручатися в конструктивну схему машин», — пояснив експерт. Але відразу ж і заперечив сам собі: «Ми отримуємо з РФ запчастини, адже офіційно війни між країнами немає. Звісно, безпосередньо ніхто не торгує. Є маса фірм-посередників».
Ще однією важливою проблемою п. Жданов називає брак льотного складу: «Харківський національний університет Повітряних сил десять років випускав офіцерів наземних служб. І лише тому, що не було пального на польоти. Один МіГ-29 «випиває» 3,5 т пального на годину. А курсанту потрібно налітати 500-600 годин, щоб його могли посадити за штурвал бойового літака. Тому зараз у нас практично немає льотного складу».
Кардинально іншої думки дотримується Дмитро Тимчук, народний депутат України та координатор групи «Інформаційний опір». «Зараз ВПС здатні вирішувати завдання в рамках АТО. Виріс і рівень підготовки льотчиків. Тепер він відповідає світовим стандартам — середній наліт становить 90-110 годин на рік», — розповів він виданню segodnya.ua.
Ще одна проблема — бойові можливості українських літаків. Як повідомив Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express, українські винищувачі МіГ-29 і Су-27 значно поступаються модернізованим варіантам тих же літаків, які є в розпорядженні РФ.
«Якщо подивитися на стан українських ВПС та авіацію країн Східної Європи, то і тут, і там, в основному, флот складається з техніки часів холодної війни. З того моменту не було якогось стрибка озброєння, всі розраховували, що війни в Європі більше не буде. Але перед Україною це питання зараз стоїть дуже жорстко», — Михайло Самусь, заявив УНІАН заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння. За його словами, 2020 рік є межею, коли потрібно буде визначитися і радикально переходити від радянської техніки на нові покоління озброєння.
Але постає традиційне питання: звідкіля взяти гроші? Як пояснюють експерти, купувати літаки поштучно — марна справа. Перефразовуючи відоме прислів’я: один у небі не воїн. Нові літаки має сенс закуповувати відразу ескадрильями по 12 машин. Водночас, для прикладу, вартість одного американського винищувача F-22 Raptor становить 146 млн USD, менш «просунутий» F-16 Fighting Falcon обійдеться в 34 млн USD. Суми для теперішнього українського бюджету — захмарні.

Туреччина + КНР
Але існує й інший варіант: не купувати готові літаки за кордоном, а створювати нову техніку в кооперації. Ще два роки тому Реджеп Таїп Ердоган, президент Туреччини, під час свого першого візиту в Україну пропонував спільно виробляти винищувач, враховуючи, що в Україні є конструкторське бюро «Антонов» та авіаційний завод із повним циклом виробництва. Проте політичне рішення не прийняте й досі.
Ще один варіант — співпраця з Китайською Народною Республікою (КНР). «Є китайський легкий винищувач Л-15, в якому використовуються двигуни «Мотор Січ», що виробляються в Запоріжжі. Якщо уявити, що вийде з КНР робити цей літак у нас, то для України буде пряма вигода — буде дешевше, ніж купувати готові літальні апарати», — впевнений п. Самусь.
Але рішення потрібно приймати негайно. За словами експерта, незважаючи на ремонти і модернізацію, той повітряний флот, який зараз є в України, свої можливості щодо виконання бойових завдань втратить до 2025 року.

Ігор Берчак

До теми
29 жовтня в Одесі невідомі здійснили спробу рейдерського захоплення військового летовища. «Близько 8:45 майже 40 осіб у балаклавах на території військового містечка № 10 у м. Одесі, на базі якого розташована військова частини А3571 (діючий військовий аеродром «Шкільний») частково демонтували огорожу військової частини та вивезли військове майно в невідомому напрямку», — заявило командування ВПС. «Застерігаємо від будь-яких провокаційних дій поруч із військовими частинами. Адже військовослужбовці добових нарядів, відповідно до статутних обов’язків, мають право застосовувати зброю під час несення служби», — наголосили військові.
На місці події терміново виїхали співробітники військової служби правопорядку та військової прокуратури Південного реґіону України. Вони встановили, що найняті власниками торговельно-розважального центру Citу Center будівельники справді встановили тимчасову огорожу в межах території військового містечка та здійснили незаконну вирубку лісових насаджень, які заважали встановленню паркану.
Далі почалося щось незрозуміле. Військова прокуратура Одеського гарнізону внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про карне правопорушення, за попередньою правовою кваліфікацією «порушення статутних правил вартової служби, вчинене в умовах особливого періоду», та розпочала проведення досудового розслідування. При цьому, як заявив Юрій Добров, начальник південного територіального юридичного відділу МО, на запитання до забудовників, на якій підставі вони здійснили неправомірні дії та змінили межі військового містечка, ті повідомили, що в них є відповідне рішення Одеської міської ради. Однак саме рішення не надали і запропонували звернутися з офіційним запитом.
Ще через якийсь час Руслан Форостяк, радник голови Національної поліції в Одеській області, заявив, що поліція Одещини спростовує спробу рейдерського захоплення військової частини. «Через відсутність факту правопорушення справу відкрито не було, а невідомі особи — не рейдери, а звичайні будівельники», — запевнив він. Розслідування в цій заплутаній справі триває.

About Author

Meest-Online

Loading...