Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 19, 2017

Податкова революція: менше не означає краще

Автор:

|

Вересень 04, 2014

|

Рубрика:

Податкова революція: менше не означає краще

Help!

На початку серпня уряд спромігся представити на суд громадськості довгоочікувану концепцію реформування податкової системи України. І хоча наразі йдеться лише про механізм і напрями майбутніх змін, чимало вітчизняних експертів у цій царині вже наголошує, що ініціатива Кабінету Міністрів якісно не вплине на податкову систему. Ба більше, в окремих моментах, навпаки, зробить її ще гіршою за існуючу. Звісно, поки що мова йде лише про концепцію. Проте, особливо з огляду на практику прийняття рішень, що склалася у вітчизняному парламенті вже і нові, так би мовити, постмайданівські часи, навряд чи хтось буде здивований, якщо вона вже у вересні не перетвориться на керівництво до дії для фіскальних органів країни.

Уряд пропонує українцям стати рибалками
Як казав свого часу ще Платон, сплачувати податки не любить ніхто. І він, безсумнівно, мав рацію. Відтак, завданням уряду, який встановлює для громадян правила гри на цьому «полі», є пошук своєрідної «золотої середини» у цьому питанні. Себто, треба зробити так, аби податки не гнобили та не знищували тих, хто їх власне платить.
За словами Арсенія Яценюка, уряд запропонував комплексний план змін у податковій системі країни. На переконання прем’єр-міністра, парламент має ухвалити означений план вже у вересні ц. р. Після «всенародного» обговорення, звісно, на яке відведено рівно місяць.
Узагалі, слід віддати йому належне, голова уряду не без гумору висловився про нинішню економічну модель, яка діє в Україні. На його думку, це ніби коли всім дають рибу. Риба, щоправда, як він сказав, «протухла, переморожена – ще хек радянського зразка». Уряд же пропонує «дати всім у руки вудку з гарною котушкою й великим гачком, на який потрапить велика та якісна риба». А щоби ця «риба» справді з’явилася, доведеться вирішити основні проблеми української податкової системи. Вони, за словами п. Яценюка, полягають у кількості податків, системі їх адміністрування та податкових ставках. Отож, аби змінити ситуацію, уряд пропонує замість існуючих зараз 22 обов’язкових платежів залишити лише дев’ять.
Не вдаючись у деталі новацій, які цікавлять здебільшого фахівців, коротко їхню суть можна звести до такого: має щезнути платня за торговий патент для торговців, збір за природний газ для споживачів, рента за транспортування нафти й газу, збір за місце при паркуванні автівки, туристичній збір і збір на виноградарство та садівництво.
Також удосконалюється акцизний збір. За урядовими розробками, до нього має ввійти платня за першу реєстрацію авто, екологічний податок із пального та цільова надбавка за тарифом за електроенергію. Адже це, на думку уряду, є класичним податком на розкіш, за яку потрібно платити. Крім цього запроваджується єдиний податок на нерухомість (у т. ч. землю), з’явиться й екологічний податок, куди буде входити й збір за використання лісових ресурсів. Також до існуючого зараз єдиного податку включається податок на сільське господарство.

Рибні місця
Аби впіймати «велику та якісну рибу», треба, звісно, знати місяця, де вона власне водиться. І вітчизняний уряд, схоже, на цьому добре знається. Адже при задекларованому зменшенні загальної кількості податків натомість запроваджуються нові.
Зокрема, уряд пропонує ввести збір із роздрібного продажу підакцизних товарів (пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і нафтопродуктів) за ставкою 2 % від вартості реалізованого товару. Також, щоправда, із наступного 2015 року запроваджується податок на комерційну нерухомість. До цієї категорії нежитлового майна потрапляють готельні, офісні й торгівельні будівлі, будівлі підприємств і склади, навіть гаражі.
Оподатковуватимуть усе це «нерухоме» майно теж за ставкою 2 %, але вже від розміру мінімальної зарплатні (в Україні вона становить 1 218 грн). Себто, за 1 кв. м площі доведеться платити 24,36 грн на рік. Як підрахували в українському Міністерстві фінансів, це повинно принести місцевим бюджетам (податок буде зараховуватися до них) близько 3 млрд грн. До речі, на початок 2014 року, за даними Держстату, загальна площа нежитлової нерухомості в Україні складала 1096,6 млн. кв. м.
Зважимо, робиться це все ніби для добра місцевих бюджетів. Адже їм планується передати із центрального бюджету 45 % екологічного податку, плату за надання адмінпослуг, держмито та 10 % податку на прибуток підприємств приватного сектору економіки.
Утім, просто так ніхто в Україні нікому нічого не дає. При означених преференціях Кабмін має намір забрати в місцевих бюджетів 25 % податку на доходи фізичних осіб, який зараз у муніципалітетах складає левову частку всіх надходжень. Наприклад, Київ, у якого наразі залишається 50 % цього податку, пропонують обмежити лише 20 %.

І ми — не гірші?
Якщо взяти для порівняння не такі вже й далекі роки, то за кількістю податків ще 2010 року Україна посідала мало не перше місце у світі. Але віз, якщо перефразувати відому приказку, на місці не стояв. Було проведено низку реформ, і вже ближче до 2013-го українці ненабагато відрізнялися за цим показником від решти країн. А в окремих випадках вітчизняні податки були навіть меншими.
Основними податками в багатьох країнах світу, як відомо, є: податок на бізнес (аналог українського податку на прибуток), податок на продажі (варіант податку на додану вартість) і податок із фізичних осіб. Існують, звісно, й інші податки, але вони чинять менший фіскальний тиск, ніж перелічені вище. Отож про світовий досвід — у порівнянні. Податок на доходи фізичних осіб в Україні встановлено на рівні 15-17 %. Це значно менше (не будемо говорити при цьому про рівень зарплат і купівельну спроможність українців), порівняно з країнами Європейського Союзу (ЄС). Наприклад, у Польщі він складає 32 %, у Німеччині — 45 %, а в Австрії взагалі 50 %. У середньому по Єврозоні цей податок становить 43,5 %.
Проте в цій ситуації слід узяти до уваги ту обставину, що в багатьох країнах платежі в пенсійний фонд і фонд соціального захисту здійснюють лише фізичні особи. Тому тут варто враховувати суму так званого єдиного соціального внеску (ЄСВ), котрий сплачують українські компанії та прибутковий податок із громадян. У такому разі податок на їхні доходи по Україні становитиме близько 50 %. А відтак, перевищить середній показник по країнах ЄС.
Така ситуація породжує низку проблем, із якими намагається боротися чи не кожен новий уряд. У чомусь вони навіть є парадоксальними. Адже при чималих податках на доходи громадян в Україні відчувається постійний дефіцит пенсійного фонду. Високі податки стимулюють виплату зарплатні в так званих конвертах, і державний бюджет із цього взагалі нічого не отримує. До речі, як стверджують фахівці, до 50 % зарплат в Україні виплачується власне в такий спосіб.
Щодо юридичних осіб. В Україні податок на прибуток для них складає 18 %. Майже така сама ставка запроваджена у Швейцарії — 17,5 %, 19 % — у Польщі, 27 % — у Норвегії, 29,6 % — у Німеччині, 33,3% — у Франції. Звісно, політика високих ставок на прибутки бізнесу — це розкіш, яку можуть собі дозволити розвинуті країни. У тих же Сполучених Штатах корпоративний податок складає 40 %. Логіка тут — проста. Більше податків бізнес платить тому, що він є багатий і може собі це дозволити.
В Україні ж ситуація — інша. Певно, тому в уряді вважають, що вітчизняний бізнес і без того отримав преференції, оскільки раніше він платив 25 %.

Не все те золото, що блищить
Ми недаремно написали в заголовку статті, що менше ще не означає краще. Безсумнівно, зменшення кількості податків, яке запропонував український уряд, виглядає досить привабливо. Але річ у тому, що водночас змінюється й шкала оподаткування зарплат українців. За задумами вітчизняних урядовців, кожна офіційна зарплатня буде обкладатися по-новому. Із зарплати обсягом до десяти мінімумів (12 180 грн.) українці платитимуть 15 % податку (тепер він складає 15-17 %, але нараховується на всю зарплатню), до 17 мінімумів (від 12 180 до 20 706 грн) — уже 20 %, ще більше — усі 25 %.
Щоправда, зменшується податок на фонд оплати праці підприємств (єдиний соціальний податок). Фактично — утричі. Як один із варіантів цього прем’єр-міністр навів приклад, коли для будь-якого робітника встановлюється фіксована плата з мінімальної зарплатні (1 218 грн.) розміром 41 %. З усього того, що її перевищує, сплачуватиметься 15 %.
Але фінансисти мають сумніви щодо того, що податкове навантаження справді скоротиться втричі. Більшість українців отримує зарплатню в межах від 1,5 тис. до 4 тис. грн. Тож що ближчий цей показник до мінімальної зарплатні, то меншим буде ефект від нової схеми сплати ЄСВ. А для маленьких зарплат його не буде взагалі. Навпаки — платити доведеться більше, ніж зараз!
Підсумовуючи сказане, зазначимо, що основні податки, по суті, залишаються. Скасовуються лише ті, що не торкаються всіх платників. Та й узагалі, скасування тих чи інших податків саме по собі нічого кардинально не вирішить. Країні потрібні справжні реформи, без яких нічого доброго не вийде. А в концепції, запропонованій урядом, на реформи є, скоріше, натяг. На жаль…

Роман Загоруйко

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...