Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

Перший трильйон в історії України

Автор:

|

Вересень 21, 2017

|

Рубрика:

Перший трильйон в історії України

Навіть у далеких від економіки пересічних українців процес прийняття головного фінансового документа країни завжди викликає величезну зацікавленість. Саме в бюджеті держави прописуються основні джерела фінансових надходжень, а також розподіляються і описуються головні статті витрат (у т. ч. ті, що стосуються соціальної сфери). В нього закладаються такі показники, як інфляція, валютний курс та інші цікаві навіть для пересічної людини моменти. Отже, що запланував Кабінет Міністрів (КМУ) на прийдешній рік?

ВВП, інфляція та мінімальна зарплата
Проект держбюджету-2018 передбачає зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) на 3 %, уповільнення інфляції до 7 % відсотків із 11 %, які очікуються за підсумками 2017-го. Дефіцит держбюджету, згідно з прогнозом українського уряду, становитиме до 2,4 % від ВВП, що на 0,3 % менше, ніж очікується за підсумками цього року. Мінімальна заробітна плата зросте на 16,3 % — до 3723 грн. Згідно з документом, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць із 1 січня 2018-го становитиме 1,7 тис. грн, із 1 липня — 1 777 грн, із 1 грудня — 1 853 грн. Також уряд прогнозує курс гривні на кінець 2018 року на рівні 30,1 грн/USD.
Надходження до зведеного бюджету КМУ прогнозує на рівні 1 118,8 млрд грн — майже на 15 % більше, ніж має надійти 2017-го. «Це перший бюджет країни, який перевищить число в один трильйон гривень. І не за рахунок підвищення податків, а за рахунок зростання національної економіки», — заявив Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України, представляючи документ. Він також наголосив на запланованому збільшенні на 32 % (до 321 млрд грн) ресурсів місцевих бюджетів. «Місцеві бюджети будуть зростати, тобто їхня відповідальність також має зростати», — зазначив глава уряду.

Соціалка, освіта, медицина
Витрати на соціальну допомогу 2018-го збільшать до 122,7 млрд грн (117,6 млрд грн 2017-го). 55,1 млрд планується витратити на адресні субсидії для оплати комунальних послуг, 7 млрд грн — на пільги (не плутати зі субсидіями) на оплату комунальних послуг, 57,9 млрд грн — соціальні виплати малозабезпеченим категоріям населення.
Витрати на ремонт доріг зростуть на 11,8 млрд грн (до 44 млрд грн). «Якщо 2016 року ми витрачали 16 млрд, то 2017-го за рахунок детінізації митниці змогли збільшити фінансування по дорогах до 32 млрд. Наступного року передбачаємо на це 44 млрд», — зазначив п. Гройсман. Він заявив, що з наступного року почне діяти спеціальний дорожній фонд. «Це абсолютно прозорий механізм фінансування державних і місцевих доріг», — наголосив прем’єр-міністр. Новостворений фонд отримає 32,6 млрд грн.
На підтримку енергоефективності 2018-го планується витратити 1,6 млрд грн. 800 млн грн з цієї суми — кошти міжнародних донорів. На «теплі» кредити піде 400 млн. Сума підтримки агропромислового комплексу 2018 року складатиме 7,3 млрд грн (більше на 1 млрд грн). Серед іншого в аграрному секторі уряд має намір запровадити нову програму розвитку невеликих фермерських господарств, на що буде виділено один мільярд. 2 млрд бюджетних гривень мають піти на дотації аграріям. На програму 20-відсоткової компенсації на техніку, що виробляється в Україні, заплановано виділити понад 5 млрд.
Витрати на освіту 2018 року зростуть на 18,3 % (на 33,7 млрд грн) — до 217,5 млрд. У цю суму входить зростання заробітної плати для вчителів на 25 % (у середньому — плюс 1,5 тис. грн), мільярд буде виділено на модернізацію початкової школи, 54 млн — на створення національної електронної платформи для розміщення навчальної літератури, 504,5 млн — на інклюзивну освіту. На 23 % збільшаться витрати на науку. Якщо в бюджеті 2017-го ця сума була на рівні 6,4 млрд грн, то 2018 року її планують збільшити на 1,5 млрд — до 7,9 млрд грн.
Витрати на охорону здоров’я 2018-го зростуть на 11,2 млрд грн — до 112,5 млрд. Зокрема, мільярд буде витрачено на розвиток сільської медицини. «Цього ресурсу буде достатньо для впровадження нової системи охорони здоров’я», — наголосив Володимир Гройсман.

Нацбезпека й оборона
Напередодні презентації урядом бюджету-2018 Петро Порошенко підписав указ, яким вводиться в дію рішення Ради з національної безпеки й оборони щодо фінансування потреб національної безпеки й оборони. Як повідомляє прес-служба глави держави, наступного року видатки на ці цілі становитимуть не менше 5 % від ВВП — 165 млрд грн (збільшення порівняно з 2017 роком — на 21,2 млрд).
Зокрема, на 22 % (до 60 млрд грн) збільшать фінансування Збройних сил України. На 65,7 % (до 16,4 млрд) зростуть витрати на закупівлю та модернізацію військової техніки. Приблизно на 20 % збільшиться фінансування Міністерства внутрішніх справ, прикордонників і рятувальників. Зокрема, Національна гвардія отримає 11 млрд грн, Національна поліція — майже 25 млрд. Адміністрації Державної прикордонної служби України 2018-го виділять фінансування в обсязі 9 млрд грн, Державній службі з надзвичайних ситуацій — понад 10,5 млрд. Службу безпеки України профінансують на 7,7 млрд.
P. S. Наразі підготовлений КМУ проект головного фінансового документу країни переданий до Верховної Ради. Попереду — тривалі дискусії та суперечки. Вочевидь, у народних депутатів виникне безліч різноманітних зауважень і пропозицій, тож зрозуміло, що підсумковий варіант відрізнятиметься від запропонованого урядом.
Проте є й позитивний момент. Якщо раніше проекти бюджетів, здебільшого, надходили на розгляд парламенту в листопаді чи грудні, і приймали їх часто-густо мало не похапцем, то тепер уряд п. Гройсмана залишив депутатам достатньо часу для внесення своїх корективів. Тож є надія, що бюджет 2018 року буде прийнятий ще 2017-го.

Ігор Берчак

До теми
Після чотирирічної перерви Україна повертається на зовнішні ринки запозичень. Міністерство фінансів заявило про готовність вже у вересні розмістити свої євробонди. Востаннє Київ розміщував єврооблігації на ринкових умовах 2013-го: було продано десятирічні доларові єврооблігації на 1,25 млрд USD з прибутковістю 7,5 % річних. Зараз же відомство планує продати довгі бонди терміном обігу від десяти до 15 років і за виручені гроші викупити свої ж короткі «папери» 2013 року випуску на 1,5 млрд USD, погашення яких припадає на 2019 і 2020 роки. «Завдання Мінфіну — розвантажити 2019-й і 2020 рік від великих виплат, щоб не допустити дефолту, оскільки обслуговувати борги в ці роки буде досить складно (скажімо на 2019-й припадає 4,6 млрд USD виплат за зовнішніми запозиченнями). Тож Мінфін робить абсолютно правильний і очікуваний крок — намагається збільшити часовий горизонт виплат», — коментує ситуацію Віталій Шапран, член Українського товариства фінансових аналітиків. «Розміщення нового випуску єврооблігацій України ознаменує найзначніший крок країни до відновлення свого економічного суверенітету з моменту збройної аґресії Росії 2014 року.
Мало хто очікував, що Україна так швидко повернеться на ринок суверенних боргів. Інвестори зі задоволенням сприйняли перспективу розміщення нового випуску облігацій. Більше того, це свідчить про те, що спроби Росії перекрити Україні шлях на Захід шляхом її послаблення до становища відсталої країни, що перебуває на межі економічного краху, виявилися марними», — пише британське видання New Statesman. Часопис особливо наголошує на масштабах позитивних змін. На піку кризи українська валюта знецінилася стосовно до долара США на 59 %, золотовалютні резерви скоротилися до 7,5 млрд USD, інфляція підстрибнула до 61 %, а ВВП скоротився на 17 %. Сьогодні ж картина — зовсім інша. Вартість гривні відновилася на 80 %, поповнилися золотовалютні резерви, а інфляція, як очікується, знизиться до кінця цього року до однозначних чисел. За прогнозами Світового банку, 2017-го економічне зростання України складе 2 %, наступного року воно має досягти 3 %, а ще через рік — 4 %.
Нещодавно рейтинґова агенція Moody’s підвищила прогноз для України зі «стабільного» на «позитивний». Євробонди — облігації, випущені в іноземній валюті, що розміщуються серед зарубіжних інвесторів. В основному позичальниками, що випускають євробонди, виступають уряди, корпорації, міжнародні організації, зацікавлені в одержанні коштів на тривалий термін (від семи до 40 років). Євробонди вважаються одним із найнадійніших фінансових інструментів. Тому основними їхніми покупцями є інституційні інвестори: страхові та пенсійні фонди, а також інвестиційні компанії.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...