Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

Передчуття банківського дефолту

Автор:

|

Липень 16, 2015

|

Рубрика:

Передчуття банківського дефолту

Ощадбанк

Міжнародна рейтинґова аґенція Fitch укотре попередила, що певним українським банкам загрожує дефолт.

Недостатній рівень капіталізації
21 березня ц. р. Fitch уже знижувала довготермінові кредитні рейтинґи в іноземній валюті українських державних Укрексімбанку й Ощадбанку з «CCС» (можливий дефолт) до
«CC» (висока вірогідність дефолту). В аґенції пояснили, що таким чином там відреагували на заяву Міністерства фінансів України від 13 березня ц. р. про реструктуризацію суверенного боргу країни. «Укрексімбанк мав перерахувати за єврообліґаціями до 27 квітня 2015-го 750 млн USD і до 22 січня 2018 року — 600 млн USD. Ощадбанк повинен до 10 березня 2016-го здійснити платіж за єврообліґаціями обсягом 700 млн USD, а до 20 березня 2018 року — 500 млн USD», — нагадали у Fitch.
«Уперше в історії України норматив достатності капіталу по всій банківській системі країни виявився нижчим за необхідний мінімум 10 %. На 1 березня він становив усього 7,37 %.
Це означає, що у комерційних банків зараз недостатній рівень капіталізації», — зауважили
в аґенції.
Однак Станіслав Дубко, генеральний директор Української кредитно-рейтинґової аґенції, на запитання: «Наскільки висока ймовірність дефолту Ощадбанку й Укрексімбанку?» — в
ефірі київської радіостанції «Голос Столиці» відповів так: «Не варто панікувати через те, що настільки знизилися рейтинґи в іноземній валюті. Справа в тому, що це стосується виключно
здатності цих двох банків розраховуватися зі своїми зовнішніми контраґентами. Тобто банки
випускали єврообліґації в номінованій іноземній валюті, і повинні будуть виплачувати цього року чи пізніше, залежно від банку, свої борги іноземним кредиторам. І за цими боргами стоїть реально висока ймовірність того, що платежів вчасно не буде».

Певний компроміс буде знайдено
«Україна вступає в період перемовин зі зовнішніми кредиторами щодо реструктуризації,
і це стосується не тільки боргів самої країни, але й боргів так званих суверенних і квазісуверенних позичальників, — пояснив експерт. — А ситуації на внутрішньому ринку це мало стосується. Це не означає, що зобов’язання у гривні Укрексімбанку й Ощадбанку на внутрішньому ринку перед своїми клієнтами сильно змінилися. Більше того, за даними тієї ж аґенції Fitch, рейтинґ за національною шкалою в обох цих банків перебуває на рівні «АА», тобто це — один із найвищих рейтинґів, тому що на внутрішньому ринку держава може підтримати ці банки і буде їх підтримувати».
Натомість на запитання: «Якщо говорити про реструктуризацію, може статися так, що
зовнішні контраґенти просто відмовляться реструктуризувати борги Ощадбанку й Укрексімбанку?» — Станіслав Дубко відповів так: «У принципі, таке можливо. Варто розуміти, що відмова кредиторів — також певний ризик. І є ситуації, коли відмова — не найкраща позиція в перемовинах, якщо у позичальника справді є реальні проблеми. Тому якийсь компроміс буде знайдений».
«Не думаю, що будуть кредитори, котрі однозначно скажуть: «Ми категорично проти реструктуризації». Тут можуть бути хіба що політичні мотиви… Але компроміс може бути
знайдений. Питання тільки в тому, що якщо борг не буде просто подовжуватися, а буде
частково списуватися, тобто буде така «стрижка» самого тіла боргу, то це в будь-якому випадку розглядатиметься тими ж рейтинґовими аґенціями як дефолт. Тобто будь-яка реструктуризація, що призводить до фактичних утрат інвестора, безпосереднім чином позначиться на рейтинґу», — спрогнозував генеральний директор Української кредитно-рейтинґової аґенції.

Оцінка ризику
А 12 червня Міністерство фінансів України привітало, за його словами, «успішне завершення перемовин між державним Ощадбанком і спеціальним комітетом кредиторів щодо перепрофілювання двох його випусків єврообліґацій із погашенням 2016-го і 2018
року та субординованого кредиту з погашенням 2017-го на загальну суму 1,3 млрд USD.
Своєю чергою, в Ощадбанку цього дня повідомили, що домовилися зі спеціальним комітетом кредиторів про відтермінування погашення боргу, а також конкретизували: «Єврообліґації з погашенням 10 березня 2016 року на 700 млн USD із купоном 8,25 % річних обмінюються на обліґації з погашенням 2023-го і купони майже 9,4 % річних. 60 % основної суми боргу будуть виплачені 2019 року, а сума, що залишиться — вісьмома рівними піврічними частинами. Єврообліґації 20 березня 2018-го на 500 млн USD із купоном 8,875 % річних будуть обміняні на обліґації з погашенням 2025 року і купоном 9,6 % річних. Їхні власники отримають половину основної суми боргу 2020-го, а решту суми — десятьма рівними піврічними траншами».
Попри це 23 червня міжнародна рейтинґова аґенція Moody’s Investors Service присвоїла найбільшим українським банкам — державному Ощадбанку та фінансовій установі
олігарха Ігоря Коломойського, Приватбанку — оцінку ризику контраґента (CR Assessments)
«Caa3(cr)», уточнивши при цьому: «Оцінка ризику контраґента відображає припущення
аґенції про те, як будуть розцінюватися зобов’язання контраґента у випадку краху банку. Вона застосовна до забезпечених зобов’язань банку, ґарантій належного виконання контрактів, деривативів акредитивами, ґарантіями та кредитами, що надаються для підтримки ліквідності».
А 10 липня й міжнародна рейтинґова аґенція Fitch знову знизила довготермінові рейтинґи
в іноземній валюті Приватбанку й Ощадбанку з рівня «ССС» і «СС» до переддефолтного «С», пояснивши: «Зниження довготермінових рейтинґів відображає думку Fitch, що дефолт крупних єврообліґацій двох банків зараз є майже неминучим». Щоправда, аґенція визнала, що обидва банки продовжують виконувати свої боргові зобов’язання. Однак у Fitch додали, що вважають прийняті заходи недостатніми, тому й було вирішено знизити рейтинґ.

Звичайний процес
Натомість в Ощадбанку запевнили 12 липня, що зниження його рейтинґу аґенцією Fitch
є суто технічним. Дослівно ж стверджували таке: «Зазначене зниження є суто технічним.
Крім того, як зазначила аґенція, рейтинґи банку будуть переглянуті у бік підвищення впродовж короткого часу після завершення процесу обміну єврооблігацій банку. Ця дія Fitch ніяк не пов’язана з поточною роботою банку та його фінансовим становищем. Більше того, вона не впливає на здатність банку виконувати зобов’язання перед вкладниками».
Наступного дня Василь Горбаль, колишній член ради Національного банку України (НБУ) й
експерт із питань фінансів, на запитання: «Як розцінювати зниження рейтинґу банків?» — в
ефірі радіостанції «Голос Столиці» відповів так: «Міжнародні рейтингові аґенції не можуть будь-якій фінансовій установі поставити рейтинґ вищий, ніж у суверена, у цьому випадку — країни. Відповідно, якщо рейтинґ країни — невисокий і переддефолтний, то переглядаються рейтинґи окремих фінансових установ. Це — звичайний процес. Він — неприємний, тому що все необхідно пояснювати клієнтам банку, котрі на все реаґують. При цьому в повідомленні Fitch чітко зазначено, що експерти аґенції підкреслюють довготермінові рейтинґи банків за національною шкалою та відзначають їхнє стійке становище в Україні. Я б також звернув увагу на повідомлення рейтинґової аґенції Moody’s, яке стосується банківської системи України загалом. У ньому зазначено, що банківська система ще кілька років поспіль буде показувати збитки».
Натомість на запитання: «Що означає дефолт для конкретного банку?» — експерт відповів: «Дефолт стосується якихось окремих зобов’язань, неможливості платити за ними. Також дефолт стосується реструктуризації. При цьому клієнтам потрібно відразу чітко пояснювати, що роботи з вкладниками це не стосується. Прес-релізи Приватбанку й Ощадбанку вийшли буквально через 10-20 хвилин після появи повідомлення Fitch. Із вкладниками потрібна якісна робота».

Президент узяв відповідальність на себе
Водночас у київському часописі «Дзеркало тижня», повідомляючи про рейтинґи Fitch, принагідно нагадали: «31 березня Президентові України довелося в буквальному сенсі відповідати за «Приват» заявивши, що цей банк «почувається потужно та стабільно» і що «ми ніяких проблем із «Приватом» не допустимо».
Відтак у виданні констатували, що «глава держави фактично взяв на себе персональну публічну відповідальність», а також пояснили: «Меморандум із Міжнародним валютним фондом передбачає, що до кінця жовтня 2015-го кожен із десяти найбільших банків повинен
подати до НБУ план дій щодо згортання понадлімітного кредитування пов’язаних осіб упродовж трьох років. Наскільки успішною може бути відповідна робота у випадку «Привату» — питання за теперішніх українських реалій — філософське. На «Приват» і весь банківський ринок чекають зміни. Великі зміни, інакше система, як і вся економіка, не виживе».

Позиви до РФ
Аби вплинути ситуацію, що склалася, Ощадбанк подав позов проти Російської Федерації (РФ) про відшкодування втрат на загальну суму близько 15 млрд грн, завданих українській фінансо­вій установі у результаті незаконної анексії Криму. Про це повідомив Арсеній Яценюк, прем’єр­міністр України. «Я звертаюся до інших українських державних компаній наслідувати приклад Ощадбанку з метою залучити Росію до відповідальності та вимагати від РФ відшкодування суми збитків за незаконну анексію Криму», — сказав він.
Також арбітражний розгляд проти РФ про захист утрачених в окупованому Криму інвестицій ініціював Приватбанк. Про це повідомив Олег Серга, заступник керівника напрямку «Загальний маркетинґ і реклама» банку. За його словами, арбітражний суд сформований і буде здійснювати розгляд згідно з арбітражним реґламентом Комісії Організації Об’єднаних Націй із права міжнародної торгівлі. Суд відбудеться навіть у ви падку, якщо сторони не домовляться про кандидатури арбітрів.
Для проведення арбітражного розгляду обрали Гаагу (Нідерланди). При цьому суму позову та розмір утрат банку в Криму п. Серга поки що не розголошує. «Підготовка таких позовів — це шалена робота, яку провели наші та західні юристи. Це — дуже складний процес, який не відбувається швидко», — зазначив посадовець.
Натомість у самій РФ позов Приватбанку вважають безпідставним. Росія, як і в інших
справах, вирішила не визнавати юрисдикцію міжнародного арбітражу з розгляду цього спору. «Позов Приватбанку проти РФ, поданий у міжнародний арбітраж при Постійній палаті Третейського суду, не може бути розглянутий на підставі міжурядової угоди від 27 листопада 1998 року між Росією й Україною про заохочення та взаємний захист інвестицій», — повідомили в Міністерстві юстиції РФ.
Прес-­служба міністерства пояснила, що, згідно із зазначеною угодою, термін «інвестиції» означає всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються інвестором однієї договірної сторони на території іншої договірної сторони відповідно до її законодавства. «Майно, що є предметом спору, розташоване на території Республіки Крим та в місті Севастополі, які раніше входили до складу України, а зараз за результатами волевиявлення народу входять до складу Російської Федерації. Відповідні відносини не можуть реґулюватися угодою», — наполягають окупанти.
Раніше Петро Порошенко повідомив, що Кабінет Міністрів підготував пакет позовів до
міжнародних судів проти РФ за анексію Криму, які будуть спрямовані в різні суди, «починаючи від Морського арбітражу та закінчуючи судом у Гаазі». Президент пояснив, що позови стосуються питань, починаючи від захисту власності та закінчуючи персональною відповідальністю тих чи інших осіб. За даними Міністерства юстиції України, загальна сума вимог по судових суперечках до України від міжнародних інвесторів та інших юридичних осіб становить близько 170 млрд грн.
Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...