Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

Невпинний рух на захід

Автор:

|

Грудень 10, 2015

|

Рубрика:

Невпинний рух на захід
Федеріка Моґеріні й Арсеній Яценюк

Федеріка Моґеріні й Арсеній Яценюк

Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр України, і Федеріка Моґеріні, глава європейської дипломатії, «звірили годинники» щодо зони вільної торгівлі (ЗВТ).

Уже все вирішено
7 грудня ц. р. на засіданні Ради асоціації Україна-ЄС у Брюсселі за участі п. Яценюка та п. Моґеріні сторони, як зауважив Віталій Єреміца, оглядач «Радіо Свобода», «звірили годинники» перед звітом Європейської комісії щодо безвізового режиму і перед запровадженням із 1 січня 2016-го ЗВТ між ними. Це дозволяє долати ратифікаційні бар’єри. Передусім — у Нідерландах, де євроскептики домоглися проведення референдуму стосовно Угоди про асоціацію між Європейським Союзом (ЄС) та Україною, хоч її вже підтримав парламент цієї держави.
Утім, Любов Непоп, керівник місії України при ЄС, висловилася оптимістично: це питання, враховуючи його важливість, не буде загальмоване. «Із європейської сторони маємо повну підтримку в цьому контексті: ЄС розраховує на те, що Угода про асоціацію буде застосовуватися повною мірою. Щодо ЗВТ з ЄС уже все вирішено: жодних змін не планують і вона набуде чинності з 1 січня», — запевнила вона.
Своєю чергою, Сергій Сидоренко, редактор київського інтернет-видання «Європейська правда», запевнив: «Рада асоціації виявилася успішною. За всіма пунктами український уряд може говорити про безумовну та публічну (!) підтримку ЄС. Жодних поступок Росії щодо вільної торгівлі — ЗВТ запрацює з 1 січня».

Асоціація з ЄС

Час для розмов завершується
Водночас Василь Філіпчук, директор Міжнародного центру перспективних досліджень, застеріг: «Далі ЄС переходитиме до інших методів роботи з українським урядом. Час для розмов завершується цією радою, бо з наступної розпочнуться серйозні системні проблеми, починаючи з того, що, наприклад, до 2017 року ми за угодою мали б виконати низку директив».
«Угода про асоціацію запроваджує не лише механізм обговорення, але й можливості штрафних санкцій до України, якщо вона не виконує ті чи інші зобов’язання. Поряд із «ритуальними» запевненнями європейців у підтримці українських реформ, євроінтеґрації, відданості «Мінську» й іншого, Арсеній Яценюк у неформальній частині зустрічей буде змушений відповісти й на низку «незручних» питань. Зокрема, у достатньо жорсткій формі прем’єру можуть указати на брак реформ і процвітання корупції в найгірших українських традиціях, включно з тим, що за два роки після Майдану в Україну повернулися всі колишні проблеми, і цього на попередників вже не спишеш», — пояснив експерт.

Асоціація з ЄС

Подальші консультації
«Тиск Москви в питанні запровадження ЗВТ між Україною й ЄС буде безрезультатним. Якщо хтось хотів, щоб ми питали дозволу на запровадження поглибленої та всеосяжної ЗВТ Кремля, то цього не буде», — зауважив 7 грудня Президент Порошенко. Причому це була вже друга за тиждень його заява щодо неприйнятності російського шантажу в питанні дії режиму вільної торгівлі між Україною і ЄС. Під час візиту до Литви 2 грудня він також запевняв, що Україна не реаґуватиме на шантаж Російської Федерації (РФ).
Шантажем п. Порошенко називає попередження з Москви, що у відповідь на початок функціонування з 1 січня ЗВТ між Україною й ЄС у РФ планують односторонньо скасувати з 1 січня 2016-го преференційний режим для України в ЗВТ у межах Співдружності Незалежних Держав. Відтак 1 грудня питання, які стосуються запровадження ЗВТ між Україною й ЄС, укотре обговорили на зустрічі представників ЄС, України та РФ. І хоч вона завершилася безрезультатно, та все ж сторони домовилися про подальші консультації на рівні експертів.
Однак Ніколас Бердж, керівник торгово-економічного відділу Представництва ЄС в Україні, в інтерв’ю Бі-бі-сі заявив: «Тристоронні консультації жодним чином не вплинуть на текст двосторонньої угоди, яка має набути чинності з 1 січня 2016-го. Це — не перемовини, ми не обговорюємо саму угоду. Ми обговорюємо з РФ те, як ми можемо відповісти на її занепокоєння».

Асоціація з ЄС

Вилами по воді…
«Росія заявляє, що підписання Угоди про асоціацію з ЄС та вступ її в дію створює ризики для російської економіки, мовляв, європейські безмитні товари насправді будуть потрапляти з українського ринку в РФ. Тож вони запроваджують для України ті самі обмеження, які вже встановили для європейських товарів.
Таким чином Росія начебто захищає свій внутрішній ринок. Але зрозуміло, що в основі цих заходів лежить фактор політичної війни проти вибору України, який здійснюється економічними методами, — вважає економіст Борис Кушнірук. — Тож зараз ми маємо бути готові до того, що наші товаровиробники менше зможуть працювати на російський ринок, і якщо раніше обсяг російського експорту становив до 35 %, потім — 25-28 %, то цього року цей показник скоротився до 13 % і має шанси ще зменшитися. Але він не буде нульовим, тому що є види машин та обладнань українського виробництва, які для Росії є унікальними й які вона не зможе сама виробляти, принаймні найближчим часом. Це здебільшого стосується турбін і продукції миколаївського заводу «Зоря» та харківського «Турбоатому». Скорочення товарообігу з РФ — одна із проблемних зон. Дії Росії додатково наносять шкоду Україні. Але РФ і раніше нічого не заважало блокувати постачання української продукції на російський ринок. Коли заманеться, вона просто впроваджувала інші інструменти для того, щоб впливати на Україну, і не вигадувала для цього арґументів на кшталт митних обмежень». Тобто ще «вилами по воді писано», чи РФ справді наважиться на повний розрив із Україною. Тим паче, що вона зараз не лише неабияк потерпає від західних санкцій через окупацію нею Криму й частин Донеччини та Луганщини, а й сама оголосила «продовольче ембарґо» країнам Заходу та Туреччині.

Ситуація грає на руку
Тож Юрій Патиківський, оглядач київського часопису «Україна молода», малює таку картину: «Росіян вирішили залишити без турецьких помідорів, капусти, огірків, апельсинів, мандаринів, яблук, персиків, квітів… Й аби зберегти баланс, не продаватимуть войовничим туркам зерна. Таким чином, Туреччина втрачає мільйони доларів, але РФ — мільярди». «Ця ситуація грає на руку Україні, і нею варто користуватися. Наскільки ми бачимо, українське керівництво це розуміє», — прокоментував ситуацію Богдан Яременко, колишній генеральний консул України у Стамбулі».
Ідеться насамперед про заяву Олексія Павленка, українського міністра аґрарної політики, котрий запевнив: «Ми готові підставити своє плече Туреччині та сказати, що вона буде з хлібом, кукурудзою і соняшниковою олією. Ми готові утричі збільшувати поставки Туреччині, тим самим ґарантуючи її торговельну безпеку».
За словами чиновника, за десять місяців Україна поставила до Туреччини агропромислової продукції на 566 млн USD. Це, головним чином, злаки, насіння олійних культур та олія. Якщо постачання зростуть, це ґарантує нам додаткові сотні мільйонів доларів.
Юрій Патиківський, опитавши експертів, переповів: «Продавати на турецький ринок нам є що. Так, станом на кінець листопада Україна намолотила 59,7 млн т зернових. Щонайменше 17 млн т можна експортувати. Ще краща ситуація з олією. 2014-2015 маркетинґового року
наша держава виробила 4,2 млн т цього продукту. Обсяг внутрішнього споживання не перевищує 0,4-0,5 млн т. Таким чином, близько 3,9 млн т можна продати».
Щоправда, конкретні обсяги експорту сторони наразі ще з’ясовують. Можна констатувати, утім, що до знищення російського бомбардувальника Туреччина була другим після Єгипту покупцем російського збіжжя. На турецький ринок надійшло 3,5 млн т зерна, вирощеного в РФ. Це — близько 12 % від усього російського зернового експорту. Олії росіяни продали 581 тис. т — майже половину виробленої в РФ.
Своєю чергою, Марія Колесник, керівник аналітичної аґенції ААА, стверджує: «Так уже історично склалося, що РФ та Україна є традиційними постачальниками зерна та соняшникової олії до Туреччини. І якщо щодо зерна конкуренцію нам може скласти, приміром, Франція, то обійти нас у продажі олії нікому».
«Досі ми ніяк не могли посунути росіян із цих позицій! І, на думку експертів, справа тут
зовсім не в якості продукції. Адже наше зерно та олія — аж ніяк не гіршi за російські. Але були трохи дорожчі. Олія виходила трохи дешевшою завдяки нижчій ціні на газ. Щодо зерна, то Росія відверто демпінґувала, тримаючи вартість 1 т збіжжя на 5-10 USD нижчою за українську. Не варто забувати також і про політичний фактор: Анкара щедро інвестувала в Татарстан, взамін отримуючи енерґоносії. Та влучний постріл ракетою вмить зруйнував цей безхмарний для Росії статус-кво», — вважає п. Патиківський.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...