Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 28, 2020

«Нафтогаз України» знову опинився в центрі скандалу

Автор:

|

Жовтень 18, 2020

|

Рубрика:

«Нафтогаз України» знову опинився в центрі скандалу
Андрій Коболєв

Андрій Коболєв, голова правління Національної акціонерної компанії (НАК) «Нафтогаз України», нещодавно завив, що проти керівництва його компанії порушили карне провадження. «Справа стосується діяльності менеджменту компанії… Вона побудована на звинуваченнях у державній зраді. Коли вона відкрита, я не знаю», — заявив він і додав, що в компанії готові до такого «дуже наполегливого запрошення до публічної дискусії». «Нам немає чого приховувати. І щодо державного аудиту щодо резерву боргів, і щодо всіх інших питань ми абсолютно відкриті», — зазначив голова правління НАК.

А чи був хлопчик?
Як повідомила «Економічна правда», в результаті ревізії діяльності НАК Державна аудиторська служба нібито виявила порушень на 226 млрд грн, через які державний бюджет недоотримав понад 75 млрд грн. Ревізори буцімто виявили порушення, спрямовані на те, щоб занизити розмір дивідендів, сплачених державі, зокрема, продаж газу за заниженими цінами, безпідставну виплату премій членам правління НАК, провал програми зі збільшення видобутку газу, порушення в закупівлях, приховане кредитування тощо.
І тут почалося найцікавіше. На цю сенсаційну публікацію Державна аудиторська служба відреагувала так: «У засобах масової інформації (ЗМІ) з’явилися повідомлення про нібито результати контрольного заходу, проведеного Держаудитслужбою в НАК «Нафтогаз України». Держаудитслужба справді провела такий контрольний захід, узгоджувальні процедури завершені, але процедуру реалізації матеріалів тільки розпочали. Хотіли б звернути увагу громадськості та ЗМІ, що до Держаудитслужби не надходило жодного запиту про надання інформації чи роз’яснень про зазначений контрольний захід. Держаудитслужба в будь-яких ЗМІ та на власному офіційному вебсайті публікацій про зазначений контрольний захід не розміщувала. Держаудитслужба не підтверджує інформацію, висвітлену у деяких ЗМІ, оскільки така інформація є суб’єктивною думкою автора і не відповідає дійсності».
Оприлюднені результати аудиту також заперечив Петер Стефанус ван Дріл, фінансовий директор «Групи «Нафтогаз». «Останній шторм у ЗМІ про «втрати бюджету», нібито спричинені НАК «Нафтогаз України», виявився абсолютно штучним… Ми сплатили всі податки, які мали сплатити, але в більшості випадків не отримували оплату за газ від посередників. Неможливо виплатити дивіденди за гроші, які компанії заборгували. А сьогодні такий борг становить вже 100 млрд грн… Аудитори не зрозуміли стандартів звітності та звинуватили нас у тому, що ми не робимо неможливого: не перетворюємо борги та повітря на гроші. Щоб ці гроші з’явилися, державним органам необхідно виконати свою роботу: вирішити проблему боргів та оновити норми фінансової звітності згідно міжнародних правил. А для того, щоб «Нафтогаз» працював добре й отримував прибуток, потрібно продовжувати ринкові реформи», — йдеться в його статті для порталу «Ліга. Бізнес».

Без політики — нікуди
Михайло Гончар, експерт із міжнародних енергетичних і безпекових взаємин і президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», у розмові з «Радіо Свобода» зауважив, що зафіксовані ревізорами числа потребуватимуть перевірки з боку третьої сторони, вочевидь, міжнародного аудиту. За його словами, серед іншого, спірним лишається питання, яку частину дивідендів НАК має віддавати державі, а яку інвестувати у власний розвиток.
«Складається враження, що все це робилося під певне політичне замовлення. В принципі, звучало гасло, наміри були, що потрібно замінити керівництво держкомпаній. Для цього шукають привід. Ці вражаючі цифри дисонують із ситуацією, коли офіційно говориться, що «Нафтогаз» — платник податків № 1. Тим більше, що теперішній «Нафтогаз» становить собою разючий контраст із тим «Нафтогазом», що був до 2015 року, який був офіційно збитковим, майже банкрутом, із величезними боргами. Міжнародний валютний фонд (МВФ) постійно вказував, що ці борги генерують дефіцит державного бюджету. Зараз нічого такого немає. Але ми бачимо, що відбуваються спроби поставити на ключові держпідприємства «своїх людей», — запевняє фахівець.
Утім, як би владі не хотілося змінити керівництво НАК, це навряд чи вдасться. Андрій Коболєв зараз має надійні позиції, його захищає не лише оновлений у березні ц. р. чотирирічний контракт, а й домовленості з МВФ. Про це в коментарі «Радіо Свобода» зазначив Валентин Землянський, директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України.
«Політика у цих питаннях завжди була. Але у Коболєва, беззмінного керівника, все добре. Тепер його замінити не зможуть. Міняти треба було у березні, якщо був намір змінити керівництво «Нафтогазу». Поки не з’явився меморандум із МВФ, який повертає усі повноваження наглядовій раді НАК. Зараз уряд нічого не може зробити. Всі повноваження щодо зміни голови правління — у наглядової ради. Тим часом наглядова рада не дуже звертає увагу на позицію Кабінету Міністрів (КМУ). Тому вплинути зараз і звільнити Коболєва КМУ не може. Може відкрити справу Генеральна прокуратура. Але скільки вже таких карних справ ми бачили? Хто поніс відповідальність?» — риторично запитує він.

Сліди ведуть у Берлін
Теперішній «інформаційний шторм» навколо НАК може бути опосередковано пов’язаний із тим, що уряд Федеративної Республіки Німеччина після випадку з отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального дедалі частіше озвучує пропозиції переглянути ставлення до добудови Російською Федерацією (РФ) газогону «Північний потік-2».
Дном Балтійського моря залишилося прокласти лише 160 км труб, однак роботи припинили через санкції США щодо європейських підрядників «Газпрому». Заходи, які набули чинності у грудні 2019-го, передбачають заборону на в’їзд до США для представників цих компаній, а також замороження будь-яких активів на території країни. На початку червня ц. р. республіканці внесли на розгляд Сенату США законопроєкт про розширення санкцій щодо «Північного потоку-2». Через це швейцарська компанія Allseas, якій належить судно-трубоукладач, призупинила участь у проєкті.
Також нещодавно в інтерв’ю німецькому виданню Bild Майк Помпео, державний секретар США, заявив, що Вашинґтон планує створити коаліцію для того, щоб запобігти завершенню будівництва «Північного потоку-2». «З погляду США, цей газогін загрожує Європі, оскільки робить її залежною від російського газу, та загрожує Україні», — вражає він.
Наразі Західна Європа може не хвилюватися через недобудову «Північного потоку-2», оскільки наприкінці минулого року загнаний у глухий кут «Газпром» був змушений підписати з «Нафтогазом» новий договір на транзит газу. Якби Москві вдалося з будь-яких причин анулювати цю угоду, останні перепони на шляху добудови «Північного потоку-2» зникли б.
Зараз бачимо якісь незрозумілі танці навколо нібито «державної зради і збитків на мільярди». А в травні ц. р. до Конституційного суду (КС) України надійшло подання від 47 нардепів щодо неконституційності закону про анбандлінг «Нафтогазу» — відокремлення газотранспортної системи (ГТС) в окрему компанію. Подання підписали депутати від «Батьківщини» та «Опозиційної платформи — За життя» на чолі з Юлією Тимошенко та Віктором Медведчуком.
Сергій Макогон, генеральний директор «Оператора ГТС України» пояснив, що наслідки скасування анбандлінгу ГТС будуть дуже серйозними. «Торік на перемовинах «Газпром» та Європейська комісія наполягали, що новий транзитний контракт між Україною та РФ мають підписати в суворій відповідності з європейським законодавством, що й вимагало проведення анбандлінгу. «Газпром» шукав будь-яку можливість не підписувати новий транзитний договір за європейськими правилами», — пояснив п. Макогон, відповідаючи на питання, чи загрожує задоволення суддями КС позову скасуванням газового контракту, підписаного наприкінці 2019 року.
Як повідомляв «Міст», раніше Андрій Коболєв відмовився йти з посади і вимагав зарплату в десять мільйонів.

Ігор Берчак

До слова
Управління з охорони конкуренції і споживачів (UOKiK) Республіки Польща оштрафувало «Газпром» та його партнерів за спорудження газогону «Північний потік-2» без відповідних дозвільних документів. Згідно з ухваленим рішенням, «Газпром» має сплатити понад 29 млрд PLN, а п’ять його компаній-партнерів — 234 млн PLN. «2017 року попри відсутність згоди на створення спільного підприємства, шість компаній уклали низку угод про фінансування «Північного потоку-2», — наголошується в пресрелізі UOKiK. Там також нагадали, що ще два роки тому в цій справі були пред’явлені звинувачення шести компаніям — «Газпрому», французькій Engie Energy, німецькій Uniper, австрійській OMV, нідерландсько-британській Shell і німецькій Wintershall.

Підпис до фото:
Позиції Андрія Коболєва зараз міцні

About Author

Meest-Online