Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 19, 2019

«Нафтогаз» подав черговий позов проти «Газпрому»

Автор:

|

Листопад 06, 2019

|

Рубрика:

«Нафтогаз» подав черговий позов проти «Газпрому»

Національна акціонерна компанія (НАК) «Нафтогаз України» подала до Стокгольмського арбітражу Заяву про захист і зустрічні позовні вимоги» до російського «Газпрому». Про це повідомив Юрій Вітренко, виконавчий директор НАК. «Кількість сторінок основного тексту заяви перевищує 500. До нього додаються три звіти міжнародних експертів, які були спеціально для цього розроблені. Також додаються показання свідків і купа інших додатків», — написав він у Facebook.

Суть вимог
Виконавчий директор НАК нагадав, що як компенсацію збитків України за рішенням попереднього Стогкольмського арбітражу держава вже фактично отримала газ вартістю більше 2 млрд USD, який «Газпром» постачав до України, а кошти від його реалізації були фактично сплачені до державного бюджету у вигляді податків і дивідендів НАК. «Газпром» іще боргує 3 млрд USD. «Ми розраховуємо, що ми стягнемо цей борг 2020 року. А 2021-го розраховуємо на прийняття рішення за новим арбітражем», — повідомив п. Вітренко.
Він також озвучив позовні вимоги НАК в новому арбітражі проти «Газпрому». «Перше і найголовніше: ми вимагаємо переглянути транзитний тариф, — зазначив посадовець. — Наше право вимагати перегляд тарифу передбачено в самому контракті. Чорним по білому. Пункт 8.7 транзитного контракту. Попередній арбітраж не розглядав питання перегляду тарифу по суті. Він лише визнав, що запит на перегляд тарифу, який НАК відправила «Газпрому» влітку 2009 року, не відповідав формальним вимогам, і тому не може розглядати це питання по суті».
Крім цього, п. Вітренко перелічив інші позовні вимоги:
а) 213 млн USD (плюс відсотки) компенсації за порушення «Газпромом» зобов’язань постачати газ за контрактом на поставку газу в період із березня 2018-го по вересень 2019 року (наступні місяці можемо додати пізніше). «Газпром» мав зобов’язання доправити в Україну 4 млрд куб. м газу 2018 року і 5 млрд куб. м газу 2019 року, але «Газпром» це зобов’язання не виконав. Відповідно, Україна вимагає компенсації за періоди, коли була змушена купувати газ дорожче на європейському ринку (тобто компенсувати різницю між контрактною ціною і фактичною ціною закупівлі);
б) 202 млн USD (плюс відсотки) компенсації за порушення «Газпромом» зобов’язань подавати газ для транзиту не менше 110 млрд куб. м на рік за контрактом на транзит газу в період із 1 січня по 12 березня 2018 року (потім повинна діяти компенсація за перегляд тарифу);
в) 33 млн USD (плюс відсотки) компенсації за недотримання «Газпромом» зобов’язань відбирати газ на точках виходу із української газотранспортної системи в межах, передбачених контрактом;
г) декларація про постачання газу на непідконтрольні території, які «Газпром» ніби продовжує проводити. Україна просить арбітраж наказати «Газпрому» підписати технічні та комерційні акти (прийому-передачі), які надав «Нафтогаз», без цих поставок, за весь період, коли такі акти не підписував «Газпром».
«Сподіваюся, з цього зрозуміло, що наші вимоги є адекватними, обґрунтованими та справедливими», — зазначив посадовець.

Передісторія
18 квітня 2018 року «Газпром» звернувся до Стокгольського арбітражу з вимогою про початок арбітражу, прагнучи переглянути рішення попереднього Стокгольмського арбітражу за транзитним контрактом і вимагаючи внесення змін до контракту, оскільки вважає, що транзитний контракт накладає на «Газпром» «нерозумно надмірні зобов’язання» — подавати для транзиту не менше 110 млрд куб. м на рік.
6 липня 2018-го НАК звернулася до арбітражу з вимогою про перегляд транзитного тарифу, який діє з 13 березня 2018 року (дата звернення до «Газпрому» про перегляд тарифу) до закінчення контракту (1 січня 2020 року) та компенсацію за невиконання «Газпромом» зобов’язань подавати для транзиту не менше 110 млрд куб. м на рік починаючи з 2018-го.
6 вересня 2018 року Стокгольмський арбітраж прийняв рішення про консолідацію проваджень за зверненням «Газпрому» та за зверненням НАК в одне провадження. 21 вересня був сформований арбітражний трибунал, який розглядає цю справу, 25 лютого — затверджений процесуальний графік.
Відповідно до цього графіку 14 липня ц. р. «Газпром» подав Заяву про позовні вимоги, а можливість подати Заяву про захист і зустрічні позовні вимоги отримала Україна.
У жовтні ц. р. в Брюсселі (Бельгія) відбулися тристоронні газові перемовини між Україною, Російською Федерацією (РФ) та Європейським Союзом (ЄС) про новий довготерміновий контракт на транзит російського газу через Україну, після яких Марош Шефчович, віцепрезидент Європейської комісії, висловив «розчарування».
Тоді Дмитро Пєсков, речник Кремля, заявляв, що для досягнення домовленостей щодо транзиту газу Україна має «виключити з порядку денного судові претензії», а Путін закликав обнулити всі вимоги як із боку НАК, так і з боку «Газпрому» у газовій суперечці.

Результат
Після того, як НАК подала новий позов до Стокгольмського арбітражу, Дмитро Пєсков заявив, що РФ не має наміру відмовлятися від транзиту газу через Україну навіть за наявності альтернативних маршрутів, але це Київ не прагне до домовлятися з цього питання! «Зараз РФ буде мати можливості гарантовано здійснювати необхідні постачання споживачам на Заході за рахунок інших альтернативних маршрутів. Чи використовує РФ їх? Однозначно ні, — запевнив він. — Президент Путін казав, що ми не відмовляємося від транзиту через Україну, але ми не можемо це робити, якщо цього не хочуть наші українські візаві».
Прес-секретар Путіна при цьому наголосив, що продовження транзиту газу територію України потрібно насамперед Києву. «Але як можна розмовляти про щось і прагнути якихось домовленостей, якщо триває така вакханалія у Стокгольмському арбітражі. Тому Путін чітко сказав, що треба спершу відмовитися від абсурдних вимог, а потім уже домовлятися», — додав п. Пєсков.
І Кремль знову розвернув проти України свою газову артилерію, щоб змусити її здатися. Адже на транзиті палива до країн ЄС із РФ український бюджет поповнюють 3 млрд USD щороку. А тепер із 2020-го держава ризикує залишитись без цих грошей у бюджеті.
На перемовинах у Брюсселі російська сторона всіляко уникала конструктивної розмови з представниками українського уряду і зваблювала європейців на свою користь. Адже після того, як Данія стала останньою країною ЄС, яка надала дозвіл на завершення будівництва «Північного потоку-2», у Москви з’явилися вагомі козирі.
Київ спробує їх побити, заручившись підтримкою американських конґресменів. котрі до кінця цього року сподіваються ухвалити спеціальний законопроєкт,що передбачає санкції на кораблі, які прокладають підводні трубогони для «Північного потоку-2», заблокувавши його будівництво. Щоправда, ці наміри ставить під сумнів Джон Салліван, заступник державного секретаря США, котрий наміряється стати послом США у РФ.
До газового спротиву долучилася й Верховна Рада України, ухваливши закон про відокремлення газотранспортної системи від «Нафтогазу». Це вкрай важливий аргумент для європейців, щоб стати на бік українців і схилити росіян до підписання контракту.
Про всяк випадок Київ приготувалася припиняти транзит російського газу з 1 січня 2020 року. Про це повідомив Олексій Оржель, міністр енергетики та захисту довкілля Україна. Він зазначив, що є учасником перемовин про підписання транзитного договору та додав, що зараз у підземних українських газосховищах накопичили рекордну кількість газу, однак отримання коштів за його транзит є пріоритетом.

Євген Клен

А в той час
Міжнародний валютний фонд (МВФ) відклав транш для України, позаяк там побоюються, що Володимир Зеленський не поверне виведених із українських банків активів. Про це виданню The Wall Street Journal повідомили джерела, близькі до перемовин. Газета пише, що в МВФ заявили президенту України, що він повинен аґресивніше добиватися повернення виведених коштів, аби виконати свою обіцянку очистити фінансову систему, підірвану шахрайством, відмиванням грошей і крадіжками. «Серед викликів, із якими зіткнувся Київ в отриманні підтримки МВФ, є Ігор Коломойський, магнат і прихильник Зеленського, котрий перебуває під слідством у США. Коломойський і ще один бізнесмен володіли по 45 % акцій найбільшої в Україні фінансової установи, «ПриватБанку» (ПБ), до його націоналізації», — зазначає WSJ.
За даними видання, МВФ затримуватиме наступні транші, доки не переконається, що Зе-команда докладає зусиль, аби повернути близько 15 млрд USD, виведених із більш ніж 100 банків, в т. ч. ПБ, за останнє десятиліття. «Коломойський, один із найзаможніших в України, активно підтримував Зеленського під час його президентської кампанії. Коломойський повернувся в Україну з еміґрації у травні, після того, як Зеленський виграв боротьбу за президентську посаду, і відтоді публічно зустрічався з президентом. За словами людей, знайомих із перемовинами Фонду з Україною, МВФ пильно стежить за їхніми взаєминами», — пише видання.
Своєю чергою, представники Національного банку України заявили WSJ, що вони сповнені рішучості пом’якшити неспокій МВФ і повернути виведені кошти. «МВФ, однак, скептично ставиться до історії обіцянок. За останні два десятиліття Київ не виконав жодної з умов надання пакетів допомоги МВФ, і, відповідно до звітів представників МВФ, в основі цього лежить системна корупція», — резюмує газета.

About Author

Meest-Online

Loading...