Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Apr. 22, 2018

Мита на добрива з РФ: протидія аґресору чи подарунок олігарху

Автор:

|

Березень 29, 2018

|

Рубрика:

Мита на добрива з РФ: протидія аґресору чи подарунок олігарху

На початку цього тижня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) розширила дію антидемпінгових заходів на імпорт в Україну аміачної селітри з Російської Федерації (РФ). Суперечки навколо цього питання тривали майже півтора року. Ситуація справді неоднозначна. З одного боку — щороку українські аграрії платили сотні мільйонів доларів хімічним підприємствам РФ, що фактично є складовою місцевого військово-промислового комплексу (ВПК). Натомість українські виробники зазнавали збитків через демпінг дешевих російських добрив. З іншого — знайти альтернативні джерела постачання мінеральних добрив (МД) за кордоном буквально напередодні початку посівної кампанії практично нереально, а власники українських заводів в умовах відсутності конкуренції обов’язково піднімуть ціни. Є в цій ситуації ще й політична складова. Тижневик «Міст» спробував розібратися в проблемі.

Російські снаряди за українські гроші
Ще недавно Україна входила до Топ-10 виробників МД у світі, заробляючи на експорті чималі гроші. Однак із огляду на відсутність доступу до покладів фосфатів і калійних руд, майже 70 % у структурі споживання МД українськими підприємствами агропромислового комплексу (АПК) становила азотна група — аміачна селітра, карбамідно-аміачна суміш (КАС) і карбамід. Водночас орієнтоване на експорт українське виробництво здатне задовольнити внутрішній попит лише на 30-40 %. Інша частина ринку залежить від імпорту, левова частина якого традиційно здійснювалася з РФ.
Після початку гібридної війни 2014-го мало що змінилося. Так, 2016-го (даних за 2017 рік ще немає) Україна закупила в РФ азотних добрив на майже 167 млн USD, що становило 77 % імпорту. Основний постачальник — компанія «Єврохім», що належить російському олігарху Андрію Мельниченку, котрий входить в список десятьох найзаможніших людей РФ за версією Forbes за 2017 рік. Водночас «Єврохім» є одним із найбільших постачальників аміачної селітри (необхідної для виготовлення вибухівки) заводам Міністерства оборони РФ, на яких виготовляють боєприпаси. Тобто, українські аграрії фактично з власної кишені платять за снаряди та патрони, які потім вбивають українських солдатів на Донбасі.
Ситуацію намагалися виправити ще 2014-го. Тоді МКМТ запровадила обмежувальні мита на аміачну селітру, тобто на найзатребуваніший на українському ринку тип МД. Але росіяни замість неї почали завозити інші добрива, що містять азот, і які під дію обмежувальних мит не потрапили: карбамід і КАС. Нарешті наприкінці грудня 2016 року було прийняте рішення запровадити й проти цієї парочки антидемпінгові мита в обсязі майже 30 %. Рішення повинно було набути чинності з березня 2017-го, але вже в лютому було призупинено. З того часу росіяни везуть усе, що їм заманеться, причому, зазвичай, через Білорусь. «Аналітики ринку пояснили причину: відкат! У середньому на тонні добрив експортер повертає «чорною готівкою» близько 20-30 % від ціни. Враховуючи обсяг закупленого, тільки за 2016 рік хтось із державних чиновників, котрі ухвалюють рішення, заробив 50 млн USD», — писала тоді «Україна молода».
Результат — навесні 2017-го тимчасово зупинили роботу трьох із шести українських заводів МД. Росіяни відверто демпінгували, пропонуючи фантастично низькі ціни. Зрештою, вони могли собі це дозволити — в них була величезна фора у вигляді ціни на природний газ, адже основна частка собівартості МД — це власне ціна газу.
У серпні 2017 року Союз хіміків України звернувся до Володимира Гройсмана, прем’єр-міністра України, з проханням якомога швидше ввести обмежувальні мита на імпорт карбаміду і КАС із РФ, а також збільшити існуючі мита на імпорт аміачної селітри. «Хімія може давати близько 8 % від валового внутрішнього продукту країни, а обсяг вітчизняного ринку міндобрив — майже 1 млрд USD, — стверджує економіст Віталій Бабенко. — Якщо раптом українська хімія зупиниться, а вітчизняний АПК потрапить до рук росіян, продовольча безпека України може залишитися під великим питанням».

Хімічна монополія
Однак із цим згодні далеко не всі експерти. Як заявив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрного ради, від недостатнього внесення МД унаслідок завищених цін в Україні, а також у зв’язку з обмеженням імпорту з РФ, збитки АПК становитимуть від 40 до 60 млрд грн на рік. «Чому в нас завищені ціни? Бо в нас так склалася структура логістики, що єдиний постачальник, який може завозити великі обсяги добрив — це РФ. А проти РФ у нас діє антидемпінгове мито, а на внутрішньому ринку — монополія», — пояснив експерт.
Водночас знайти альтернативні джерела поставок МД за кордоном буквально перед початком посівної кампанії нереально. Дмитро Гордійчук, керівний аналітик компанії «Інфоіндустрія» розповів інтернет-порталу agroportal.ua, що Україна може налагодити постачання карбаміду та КАС із Єгипту в обсязі близько 200 тис. т на рік. «Але для цього потрібно мінімум півроку, аби знайти вільні портові потужності, провести логістичний ланцюжок від Єгипту до українських портів, і далі до кінцевого споживача. Наприклад, зараз маємо проблему з вільними портовими потужностями, бо на вивантаження кораблів зараз може працювати лише спеціалізований порт «Ніка-Тера» в Миколаєві, але його потужностей буде явно недостатньо», — каже п. Гордійчук.
Сергій Рубан, директор із маркетингу та комерції агрохімічної компанії Grossdorf, додає, що, здебільшого, на зовнішніх ринках МД продаються гуртовими партіями від 3 тис. до 30-40 тис. т нефасованого товару, вже наперед оплаченого кінцевим споживачем. Тому потрібно буде одразу сформувати крупну заявку та зафрахтувати судно достатньої вантажопідйомності, що не так просто. І, нарешті, головний чинник — людський фактор. За словами п. Рубана, в Україні є буквально десяток фахівців, котрі зможуть віднайти постачальників МД у країнах Близького Сходу, а також грамотно організувати логістику вантажу. «Звісно, що нашим аграріям буде простіше працювати з росіянами, бо умови роботи з ними більш-менш зрозумілі», — каже експерт.

Бонус для австрійського втікача?
Таким чином залишається єдиний вихід — купувати МД українського виробництва. Щоправда, вони чомусь надзвичайно дорогі. Крім цього, скажімо так, політично заангажовані.
В Україні азотні МД виробляють шість заводів — Одеський припортовий (перебуває в державній власності, але один із перших кандидатів на приватизацію), «ДніпроАзот» (група «Приват» Ігора Коломойського та Геннадія Боголюбова), «РівнеАзот», «Азот» (Черкаси), «Стірол» (Горлівка) та «Азот» (Сіверськдонецьк). Чотири останніх належать групі Ostchem, що є підрозділом міжнародної групи компаній Group DF бізнесмена Дмитра Фірташа, котрий зараз перебуває під домашнім арештом в Австрії в очікуванні остаточного рішення щодо екстрадиції в США, де його підозрюють в економічних злочинах. Причому аміачну селітру — основне добриво, яке використовують українські фермери, виробляють лише його заводи.
Упродовж 2017 року підприємства Ostchem то зупиняли виробництво, то знову відновлювали. Все це супроводжувалося активними кампаніями в мас-медіа на теми «засилля продукції з країни-аґресора» та дорожнечі газу «для вітчизняних виробників». Саме останнім й пояснювалися високі ціни на продукцію Ostchem. Після розширення дії антидемпінгових заходів на імпорт російських МД ціни можуть вирости ще більше, адже конкурентів у Фірташа не залишиться. «Якщо подивитися на інші ринки, то там ціни нижчі, ніж в Україні, яка є виробником і великим експортером добрив. Насправді немає доказів наявності демпінгу. Навпаки — є докази монопольної змови на внутрішньому ринку добрив. Наші хімічні підприємства вимагають, аби щодо російських компаній були введені додаткові антидемпінгові мита. Ми розуміємо, що якщо це станеться, то буде чергове зростання цін на внутрішньому ринку», — заявив п. Соколов.

Ігор Берчак

Мовою чисел
Українські аграрії з початку 2017/2018 маркетингового року (МР, липень 2017 — червень 2018) за станом на 22 березня ц. р. експортували понад 30 млн т зернових (за аналогічний період минулого МР — понад 32,8 млн т), повідомила прес-служба Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів. Зокрема, пшениці відправлено на експорт 13,8 млн т (за минулий МР — 14,4 млн т), ячменю — 4 млн т (4,7 млн т), кукурудзи — 11,6 млн т (13,3 млн т). Також у рамках поточного МР було експортовано понад 4,3 млн т олійних культур (за минулий МР — 3,3 млн т), у т. ч.: ріпаку — більше 2 млн т (0,94 млн т), сої — понад 2,2 млн т (2,4 млн т). Згідно з даними Державної служби статистики, урожай зернових і зернобобових культур в Україні 2017-го зменшився на 7,3 % порівняно з 2016 роком і склав 61,3 млн т. За підсумками 2017-го Україна поставила на зовнішні ринки 6,3 тис. т томатного соку на 2,48 млн USD, що на 24 % більше, ніж 2016-го. Майже половину було експортовано до Білорусі (3,15 тис. т на 1,1 млн USD), ще 835 т на 315 тис. USD — до Молдови. Також серед найбільших покупців українського томатного соку: США (420 т на 164 тис. USD), Iзраїль (284 т на 104 тис. USD), Литва (247 т на 102 тис. USD). Натомість Україна імпортувала 113,5 т томатного соку на 81 тис. USD.

About Author

Meest-Online

Loading...