Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

МВФ таки змусив Україну до пенсійної реформи

Автор:

|

Жовтень 12, 2017

|

Рубрика:

МВФ таки змусив Україну до пенсійної реформи

Попередження міністра фінансів Олександра Данилюка, що Україна не отримає 1,9 млрд USD від Міжнародного валютного фонду (МВФ) доти, доки не запустить пенсійну реформу, спрацювало.

Коротко про новації
Міністр Данилюк попереджав 28 вересня: «Ключова умова для отримання наступного траншу МВФ — пенсійна реформа. 1,9 млрд USD від Фонду мають надійти не до державного бюджету, а в резерви Національного банку (НБУ). Тому нагальної потреби в їхньому терміновому отриманні немає й їхня затримка на місяць-два-три не матиме дестабілізаційного впливу на фінансову систему. Питання в тому, що нам потрібна пенсійна реформа, і маємо її провести. Ми робимо пенсійну реформу не для МВФ, а для громадян. Та це є в умовах для отримання наступного траншу».
Верховна Рада (ВРУ) відреагувала на це попередження 3 жовтня — ухвалила закон про пенсійну реформу. Однією з головних його новацій є те, що 1 січня 2018 року підвищується мінімальний страховий стаж для виходу на пенсію з 15 до 25 років.
Реформа передбачає проведення осучаснення пенсій шляхом перерахунку з 1 жовтня ц. р. з використанням єдиного показника середньої зарплати. За словами Андрія Реви, міністра соціальної політики, 2017-го він становитиме 3764,4 грн.
Щоправда, коефіцієнт вартості року страхового стажу скорочується з 1,35 до 1. При призначенні пенсій 2018 року він буде аналогічним. Але показник середньої зарплати братимуть за два останні роки, а з 2019-го — за три.
Також з 1 жовтня ц. р. передбачається відновити в повному розмірі виплати пенсій працюючим пенсіонерам. Починаючи з 1 січня 2018-го, право на пенсію за віком у 60 років матимуть ті громадяни, у яких є 25 років страхового стажу. Мінімальний стаж щороку збільшуватиметься на один рік — поки не становитиме 35 років 2028-го. У 63 роки на пенсію зможуть виходити громадяни, що мали 15 років страхового стажу станом на 1 січня 2018-го. З 2018-го в 65 років вийти на пенсію зможуть ті особи, котрі станом на 1 січня 2019-го матимуть 15-16 років страхового стажу.
Тим, у кого не буде 15 років страхового стажу, призначатиметься державна соціальна допомога після досягнення 65 років. Починаючи з 1 січня 2028-го за наявності 40 і більше календарних років страхового стажу, пенсія за віком призначається незалежно від віку.
До страхового пенсійного стажу включатиметься період реєстрації суб’єктом підприємницької діяльності (з 1 січня 1998-го року по 30 червня 2000 року). З 1 січня 2000-го до 31 грудня 2017 року стаж враховуватиметься за фактом оплати внесків до Пенсійного фонду (ПФ), незалежно від їхнього розміру. З 1 січня 2018-го страховий стаж буде врахований за умови оплати мінімального внеску або пропорційно сплаченій сумі, якщо вона менша за мінімальний внесок.

Ще трохи про новації
Закон передбачає запровадження з 1 січня 2019 року накопичувальної системи загальнообов’язкового пенсійного страхування. Не брати у ній участі можуть застраховані особи, яким на 1 січня 2019-го залишилося менше десяти років до досягнення пенсійного віку. Кабінету Міністрів (КМУ) доручено до 1 липня 2018-го забезпечити створення інституційних компонентів функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування.
Пенсії індексуватимуться залежно від інфляції та зростання середньої заробітної плати. У 2019-2020 рр. індексація проводитиметься за окремим рішенням парламенту. З 2021-го вона відбуватиметься автоматично, шляхом підвищення показника середньої зарплати, з якої розраховується пенсія на 50 % зростання зарплати за попередні три роки і на 50 % зростання індексу споживчих цін за минулий рік.
Новий закон ліквідовує пенсії за вислугу років (крім артистів при стажі 20-35 років). Пільговий вихід на пенсію залишається лише для деяких категорій населення, зокрема працівників зі шкідливими та важкими умовами праці, людей із інвалідністю, матерів, котрі виховали п’ятьох дітей, та інвалідів із дитинства (у 50 років), а також для військових — учасників бойових дій (у 55 років при стажі 25 років).
Максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах законів «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову й науково-технічну діяльність» (з урахуванням надбавок), не може перевищувати десять розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, котрі втратили працездатність. До 31 грудня ц. р. максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, окрім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, котрі мають особливі заслуги) тимчасово не може перевищувати 10740 грн. ВРУ доручила КМУ до 1 листопада підготувати окремий законопроект про перерахунок пенсій військовим, а впродовж шести місяців розробити окремий закон про запровадження професійної пенсійної системи та забезпечити аудиту ПФ.

Ложки дьогтю
Роман Семенуха, народний депутат від фракції «Самопоміч», вважає, що згадане «реформою назвати не можна, адже це — лише законопроект, який вносить зміни у деякі законодавчі акти щодо підвищення пенсій», відтак, стверджує, що ці «зміни мають три мети — урізати кількість пенсіонерів, виконати вимогу МВФ, тобто не збільшувати дефіцит ПФ, та розказати, що це — пенсійна реформа кандидата в Президенти Володимира Гройсмана.
А Андрій Новак, голова Комітету економістів України, заявив: «При голосуванні за пенсійну реформу відбулося узаконення економічного ґеноциду українців. При обвалі курсу гривні на 250 % пенсії підвищують лише на 15 %. По-друге, різка зміна умов виходу на пенсію призведе до того, що через десять років, коли треба буде 35 років мінімального пенсійного стажу, приблизно 75-80 % пенсіонерів матимуть право лише на мінімальну пенсію. У них просто фізично не буде 35 років легального стажу, адже за останні два десятиліття більшість українців мали і досі мають досвід нелегальної або напівлегальної роботи чи взагалі заробітку за кордоном».
Натомість Анатолій Амелін, керівник економічних програм Українського інституту майбутнього, прокоментував так: «Закон про пенсійну реформу важко визначити однозначно. Одним він несе радощі, а іншим — смуток і додаткові турботи. Ще немає остаточної впевненості, що від нього виграє ПФ, бюджет країни та держава загалом».
«Спробую бути делікатним, — зазначив експерт. — Те, що було ухвалено, не можна називати за своєю природою реформою. Тому що не відбуваються системні зміни. Це, швидше, один із інструментів секвестру ПФ, а механізми, що там запропоновані, навряд чи негативно позначаться на теперішніх пенсіонерах (для них можливе невелике підвищення)».
«Більшою мірою негатив торкнеться тих, хто виходитиме на пенсію в подальші роки. Багато тих, хто зараз працює, можуть опинитися в ситуації, коли пенсія їм не буде передбачена законом, оскільки бракуватиме страхового стажу. Більше того, механізм розрахунку такий, що їхні пенсії можуть бути навіть нижчими, ніж у теперішніх пенсіонерів», — зауважив п. Амелін.

Трохи позитиву
Керівник економічних програм Українського інституту майбутнього все ж знайшов позитив: «Водночас новий пенсійний закон знизить навантаження на державний бюджет, що є основним донором ПФ, тому що у нього великий дефіцит. У результаті більше ресурсів може бути використано для розвитку економіки, а через її розвиток, можливо, буде отримано стимул для подальшого підвищення добробуту громадян. Але механізми, реалізовані в цьому законі, мають локальний характер і в жодному разі глобально не змінюють і не покращують пенсійну систему.
«З плюсів закону: з 2019 року запроваджується державна накопичувальна система. Але вона буде корисна лише для тих громадян, кому до пенсії залишилося не менше 20 років, решта ж будуть, як і раніше, залежними від державної солідарної системи, з якої вони отримуватимуть дещо менше, ніж їм хотілося б», — вважає експерт.
Своєю чергою, Тетяна Сальникова, голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, зауважила: «Поняття накопичувальної системи в нашому законодавстві існує з 2003 року. А зараз була потрібна якась політична воля, щоб реанімувати накопичувальну систему, яка відкладалася з 2003-го кожним урядом. Добровільна накопичувальна система у нас працює з 2004 року, а державної не було. Зараз її начебто наважилися запровадити. Передбачається створення єдиного великого накопичувального фонду, куди надходитимуть усі обов’язкові внески. Це дискусійне питання. У експертів із цього приводу є різні думки. Світова практика свідчить, що ефективніше мати надійний державний нагляд за приватними пенсійними фондами, щоб у людини була можливість вибору. Умовно кажучи, в країні є 60 таких фондів. Держава має всіх їх перевірити та відібрати 20, що працюють з усіх поглядів нормально, й рекомендувати громадянам користуватися їхніми послугами. З цих 20 можна вибрати будь-який. Це дає нормальну ринкову конкуренцію за кращий сервіс і велику прибутковість. А якщо буде один на всю країну гігантський державний накопичувальний фонд, до управління яким допустять, скажімо, дві компанії, то ми отримаємо великі корупційні ризики».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...