Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 15, 2019

Курс гривні до USD зміцнився до рівня 2016 року: плюси і мінуси

Автор:

|

Вересень 18, 2019

|

Рубрика:

Курс гривні до USD зміцнився до рівня 2016 року: плюси і мінуси

Українська національна валюта продовжує впевнено міцніти і залишається найефективнішою валютою в світі з початку цього року. За останні дев’ять місяців безготівковий курс гривні підвищився щодо USD на 11,74 % — краще за цей час зміцнилися на світовому валютному ринку лише коштовні метали. При цьому днями курс подолав психологічну позначку в 25 грн за USD, побивши трирічний рекорд. Що далі? І що означатиме подальше зміцнення гривні для української економіки та цін.

Причини валютного рекорду
Якщо Національний банк України (НБУ) не наростить обсяги інтервенцій з купівлі валюти, гривня продовжить своє зміцнення, пояснив інтернетресурсу «Оглядач» аналітик Вадим Іосуб. «Через тиждень USD на міжбанку може торгуватися близько 24,5 грн, а готівковий USD у банках — близько 24,4/24,7 грн», — прогнозує експерт.
«Бачимо, що зараз гривня росте на тлі кількох чинників. Перший — сформувався Кабінет Міністрів (КМУ), який озвучив цілком позитивні для інвесторів заяви. Наприклад, про відкриття ринку землі. Другий — зміцнюються позитивні очікування на тлі перемовин із Міжнародним валютним фондом (МВФ)», — пояснює фінансовий аналітик Володимир Мазуренко.
Нагадаємо, що до Києва прибули представники МВФ, які до 26 вересня знайомитимуться з новими урядовцями і керівниками інших органів влади, вивчатимуть фінансові й економічні показники, і головне — вестимуть перемовини щодо умов продовження співпраці.
«Позитивна динаміка гривні спостерігається на тлі повідомлень про те, що КМУ приступив до перемовин із місією МВФ. Планується, що вона оцінить виконання Україною вимог для отримання чергового кредитного траншу за вже наявною програмою, а також сторони проведуть перемовини про нове кредитування», — зазначає Андрій Шевчишин, керівник відділу аналітики Forex Club. У НБУ оцінюють потенційний об’єм нової програми в 5-10 млрд USD і прогнозують отримання перших 2 млрд USD ще до кінця ц. р.
Але причина — не лише у візиті місії МВФ. Ще одним вагомим чинником стало активне скуповування іноземними інвесторами українських облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і пов’язаний із цим приплив валюти в Україну. ОВДП — цінні папери, які випускає Міністерство фінансів, і які обіцяють інвесторам високу дохідність — понад 15 % річних. За останніми даними, обсяг вкладень нерезидентів в українські цінні папери вже сягнув майже 88 млрд грн. Наступне — сезонні високі ціни на головні експортні товари, зокрема, на продукцію аграрно-промислового комплексу і металургійних підприємств. Крім цього, нещодавно аґенція Fitch Ratings підвищила довготермінові рейтинґи дефолту України з рівня В– до рівня В до гривні й іноземної валюти. «Це означає, що довіра до України зростає, а ризики, пов’язані з нашою кредитоспроможністю, зменшуються», — каже міністр фінансів Оксана Маркарова.

Ціни не зменшуватимуться, зате ризики залишаються
Теоретично, курсові коливання мали б вплинути на вартість імпортних товарів. Але ніхто не гарантує, що вони точно подешевшають. «Бізнес закуповував товарні партії, які зараз реалізує, подекуди кілька місяців тому. Зараз усе це стоїть на полицях і знижувати ціни просто немає можливості — не завжди є місце для цього цінового маневру. Є речі, які так швидко не змінюються», — пояснив у розмові з Бі-Бі-Сі-Україна Олександр Крамаренко, головний редактор журналу «Гроші». Про те, що ціни на товари особливо не зміняться, каже й Сергій Рачинський, експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.
З іншого боку, чим дешевший USD, тим менший прибуток від валютних надходжень для українських експортерів. Відповідно, менше коштів вони перекажуть і в державний бюджет. «Зниження курсу є загрозою для виконання бюджету на цей рік. У нас більшість податків зав’язані на валютний курс — імпортний податок на додану вартість, митні збори. Тому якщо курс ще зміцнюватиметься, це може неґативно позначитися на виконанні бюджету — доведеться секвеструвати найближчими місяцями», — пояснив виданню «Сьогодні» фінансовий аналітик Олексій Кущ.
«Доки Україна продовжує їхати рейками сировинної економіки, над курсом завжди буде висіти ризик погіршення цінової кон’юнктури на головні експортні позиції й, як наслідок, погіршення торгового балансу, що сприятиме меншому припливу валюти в країну. Незважаючи на зростання цін на українську руду і зерно, ситуація з торговим балансом не покращується. Згідно з очікуваннями уряду, 2020 року дефіцит торгового балансу складе 13,78 млрд USD, а 2022-го досягне 16,11 млрд USD, що недалеко від докризових показників.
«Таке зміцнення гривні вже негативне для української економіки, а головне — не відображає її температуру. Зміцнення не є результатом структурних змін в економіці, коли ми стали більше експортувати і менше імпортувати, або коли ми суттєво змінили інвестиційний клімат, що привернуло безліч прямих інвестицій. Це результат ситуативного заходу портфельних інвесторів, який так чи інакше має локальну природу і не є стійким трендом. Рано чи пізно це закінчиться, гривні доведеться повертатися до звичного стану і тоді ми знову можемо побачити стресові рухи гривні», — пише на своїй сторінці у Facebook інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Загалом експерти вважають, що цієї осені курс USD коливатиметься в межах 24-26 грн. Водночас Андрій Забловський, керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ, впевнений, що курс гривні може просісти на початку наступного року: «Цьому може сприяти рецесія світової економіки, торгова війна Китаю та США, низькі ціни щодо основних груп товарів, що цікаві нашим експортерам. Але Україна має компенсатори для стабілізації національної валюти — це приватизація, зростання акцизів, реформа ринку землі».

Андрій Калюжний

Історична довідка
2 вересня 1996 року в Україні в обіг було введено національну грошову одиницю — гривню. Її планували запровадити ще 1992-го — тоді у Канаді навіть надрукували перші зразки банкнот, а на Луганському патронному заводі (?) викарбували перші монети. Проте спершу запровадили тимчасову валюту — український карбованець, який узяв на себе економічні негаразди перших років незалежності, в т. ч. гіперінфляцію. 1994 року інфляція становила 10 256 % на рік.
Лише певна стабілізація 1995-1996 рр. дозволила повернутися до питання запровадження гривні. Перерахунок здійснювали за курсом 100 тис. карбованців за одну гривню, при цьому банківські вклади перераховували без будь-яких обмежень і конфіскацій.
Від початку гривня була достатньо міцною валютою — її офіційний курс до USD становив 1,8 грн. Проте у серпні 1998 року гривня знецінилася майже утричі, після чого курс став більшим за 5 грн. за USD і залишався на такому рівні десять років. Через глобальну фінансову кризу 2008-го курс гривні впав із 5 до 8 грн за USD. На такому рівні він протримався до зими 2014 року — після втечі з України Януковича гривня почала швидко падати.
У лютому 2015-го НБУ відмовився від політики фіксованого курсу, яка діяла від запровадження гривні, і перейшов до формування плаваючого курсу, який визначається на міжбанківському валютному ринку. 26 лютого 2015-го курс гривні сягнув історичного мінімуму — понад 30 грн за USD. «Девальваційний тиск на гривню посилився головним чином через анексію Криму та загострення ситуації на сході країни і через сезонне зростання попиту на готівку в іноземній валюті. Також психологічний тиск, який призвів до формування попиту на валюту, був спричинений відтермінуванням отримання офіційного зовнішнього фінансування, зокрема надання нових траншів кредиту від МВФ, до яких прив’язано і левову частку допомоги інших фінансових донорів України», — так тоді пояснили причини падіння національної валюти в НБУ.

До теми
Світовий стрибок цін на нафту, пов’язаний із атакою на об’єкти нафтової промисловості Саудівської Аравії, може призвести до зростання ціни на нафтопродукти в Україні на 1,5-1,7 грн/л. Про це на своїй сторінці у Facebook написав Сергій Куюн, директор консалтингової групи «А-95». При цьому він наголосив, що основну роль у стримуванні зростання цін на внутрішньому ринку відіграє ритмічність поставок нафтопродуктів до України, з чим спостерігаються проблеми. За його словами, наприклад, прогнозний дефіцит балансу дизельного пального на вересень становить близько 25 % або 150 тис. т. За словами п. Куюна, постачання з Росії перебуває на дуже низькому рівні, поставки з Білорусі відбуваються згідно очікуванням, але низка трейдерів отримала попередження про можливе зниження вересневих відвантажень. Із 15 вересня на ремонт зупинився Мозирський нафтопереробний завод — найбільший постачальник в Україну (раніше очікувалося, що це станеться 1 жовтня).
Натомість аналітик Максим Пархоменко каже, що різкий стрибок цін на нафту в світі не вплине на вартість пального на українських автозаправних станціях. Основна причина — зростання вартості чорного золота компенсується зміцненням гривні. «За рахунок високих мит, які розраховують у EUR, частка нафти у процесі ціноутворення бензину не перевищує 60 %. У зв’язку з цим ціна бензину не відчує цих змін. А якщо вони і будуть, то сильна гривня їх нівелює», — розповів він інтернетресурсу «Оглядач».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...