Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 19, 2019

Куріння шкодить «інвестиційному здоров’ю» України

Автор:

|

Листопад 06, 2019

|

Рубрика:

Куріння шкодить «інвестиційному здоров’ю» України

Минулого тижня Володимир Зеленський разом із прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком і практично усім повним складом Кабінету Міністрів України (КМУ) провели в Маріуполі масштабний інвестиційний форум із метою закликати зарубіжних та українських бізнесменів і банкірів вкладати кошти у відновлення зруйнованого в результаті російської аґресії Донбасу. Глава держави урочисто відкрив у розташованому на узбережжі Азовського моря прифронтовому місті офіс проєктів Європейського Союзу, який буде займатися підтримкою реґіональної реформи та допомогою в боротьбі з корупцією. Також президент заявив про запуск спільного зі Світовим банком Фонду міжнародної партнерської підтримки. Проєкт спрямований на відновлення зруйнованої та застарілої інфраструктури Донбасу і розвиток цього реґіону.
Прем’єр Гончарук також зробив багато бадьорих заяв. Щоправда, одна з них пройшла майже непоміченою українськими мас-медіа. А дарма, адже вона стосувалася скандалу, який може звести нанівець сподівання нової влади на іноземні інвестиції. На брифінгу в Маріуполі голова КМУ коротко обмовився, що уряд і тютюнові компанії «знайшли компроміс і незабаром зберуться за одним столом для обговорення шляхів вирішення ситуації».

Тютюнова арифметика
Ситуація виглядає наступним чином. Ще 4 жовтня Верховна Рада України (ВРУ) проголосувала за законопроєкт № 1049, в який останньої миті внесли норму, що обмежує націнки виробників цигарок на користь гуртових торговців-посередників і роздрібної торгівлі. Варто пояснити, що в Україні давно регулюють максимальну роздрібну ціна (МРЦ) на цигарки. Це ціна, вище якої цигарки коштувати в крамницях і кіосках не можуть. МРЦ встановлює виробник ще на етапі виготовлення продукції, і з цієї ціни відразу платить податки. Депутатська поправка змушує виробників продавати цигарки гуртовикам за ціною не більше 80 % від МРЦ, гуртові продавці матимуть право «накрутити» не більше 7 %, а маржа для роздрібної мережі визначена на рівні 13 %.
Причому депутати податкового комітету ВРУ, з якими поспілкувалися журналісти видання Liga.net, кажуть, що поправка про регулювання потрапила в комітет буквально в останній момент. Згідно зі стенограмою засідання, обговорення несподіваного «вдосконалення» законопроєкту було хаотичним — в документі багато реплік позначені словами «не чути», що тим не менше не завадило народним депутатам проголосувати за її внесення в текст перед другим читанням.
Виробники таким розподілом невдоволені. «У світі маржа постачальників та роздрібних продавців цигарок становить 3-4 % для гуртових, і 3-6 % — для роздрібних торговців. Відповідно, виробники можуть розраховувати на 90-94 % вартості цигарок. При цьому в Україні приблизно 65-70 % отриманих тютюновими компаніями коштів іде на сплату податків і зборів. Ще 5-7 % — виробничі витрати. Тобто, якщо раніше прибуток виробників складав у середньому 13-24 %, то за нових правил гри і 2-3 % рентабельності, як-то кажуть, «будуть за щастя», — пише інформаційна аґенція «Укрінформ».

«Непрозорий і зарегульований»
Керівники чотирьох найбільших тютюнових компаній, які контролюють понад 90 % українського ринку, скликали спеціальну пресконференцію. За словами Саймона Велфорда, генерального директора групи British American Tobacco (B. A. T.) Україна», прийнятий 4 жовтня закон у разі підписання його Дмитром Разумковим, головою ВРУ, стане ударом по легальному ринку цигарок. Ростислав Чернак, генеральний директор «Imperial Tobacco Україна» спрогнозував підвищення ціни пачки цигарок із фільтром із 1 січня 2020-го в середньому на 14 грн (із урахуванням передбаченого Податковим кодексом підвищення ставки акцизу на 20 %). За словами п. Чернака, українським курцям доведеться додатково заплатити 15 млрд грн у зв’язку з підвищенням ціни. Також він додав, що нові норми призведуть до зменшення обсягів виробництва цигарок на 25 %. Це, за попередніми підрахунками, призведе до зменшення надходжень до державного бюджету від сплати акцизного й інших податків на 7,7 млрд грн.
Пол Голловей, генеральний директор «Japan Tobacco International (JTI) Україна», зазначив, що вже 2019 року бюджет недоотримав близько 9 млрд грн податкових надходжень. «Просимо застосувати зважений підхід до підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та передбачити 10 % річного зростання ставок на заміну чинному зростанню в 20 %. Ця ініціатива дозволить знизити темпи падіння легального ринку і за прогнозами індустрії забезпечить додаткові надходження до бюджету в обсязі 3 млрд грн на рік», — сказав він.
Водночас Міхаліс Александракіс, генеральний директор «Philip Morris Україна», наголосив, що прийняття таких поправок — неґативний сигнал для інвесторів, оскільки незважаючи на обіцянки нової влади, ведення бізнесу в Україні залишається непрозорим, непрогнозованим і зарегульованим.
Причому виробники швидко перейшли від слів до справи. Так, компанія «B. A. T. Україна» заявила про тимчасове припинення роботи своєї фабрики в м. Прилуки (Чернігівська обл.), яка є одним із найбільших виробників цигарок в Україні. А наприкінці вересня B. A. T. повідомила про плани з 2020-го перенести реґіональний центр із Києва до Бухареста. Пояснили це, з-поміж іншого, «непрогнозованою фіскальною та регуляторною політикою українського уряду», яка робить тютюнове виробництво в Україні нерентабельним. Інша велика тютюнова компанія, «JTI Україна», подала заяву до Державної податкової служби щодо повернення вже сплаченого акцизного податку на 350 млн грн через норму про фіксовану маржу для продавців цигарок.
Підтримали виробників і в галузевій асоціації «Укртютюн». Там прогнозують не лише здорожчання цигарок, але й подальше формування в країні «чорного ринку» тютюнової продукції. Адже, як наголошує «Укртютюн» у своєму офіційному листі, існує загроза обмеження конкуренції як між виробниками й імпортерами, так і між підприємствами роздрібної торгівлі, а також збільшення обсягів нелегальної торгівлі. Нелегальний ринок тютюнових виробів, за висновками галузевих експертів, може зрости із теперішніх 8,4 % до 20 %. Унаслідок цього державний бюджет, за оцінками асоціації «Укртютюн», щороку втрачатиме до 5 млрд грн.

Уряд готовий до поступок
Ситуація перебуває в розвитку. Проголосований народними депутатами закон № 1049 ще не набув чинності, позаяк його не підписав спікер ВРУ. Прем’єр Гончарук, як і обіцяв, з виробниками зустрівся. За інформацією видання «Економічна правда», уряд узяв курс на те, щоб «відмотати ситуацію назад», а народні депутати від «Слуги народу» схиляються до того, щоб відправити законопроєкт і на третє читання.
Але в будь-якому разі «тютюнова справа» вже завдала серйозної шкоди інвестиційній привабливості України. «Проблема в тому, що бізнесу потрібна прогнозована податкова політика. Аби компанії розуміли, що чекає їх у середньотерміновій і навіть у довготерміновій перспективі. Відповідно, прогнозованими мають бути і рішення влади, які супроводжують втілення цієї політики. Їх не повинні ухвалювати спонтанно у формі якихось PR-акцій, як це часто відбувається зараз. Інакше інвестор не зможе планувати свою діяльність. Тому й неприємним для нас чином реагуватиме на таку непередбачуваність, ухвалюючи рішення про згортання виробництв в Україні й їхнє перенесення до «прогнозованіших» держав. Нам же у кращому випадку ці компанії лише постачатимуть свою продукцію. Таким чином, ми отримаємо не розвиток внутрішнього виробництва, а збільшення залежності від імпорту за багатьма товарними групами», — розповів у коментарі аґенції «Укрінформ» Борис Кушнірук, голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру.

Ігор Берчак

Мовою чисел
Державний бюджет України за жовтень ц. р. отримав 70,9 млрд грн доходів, що на 7,8 млрд (або на 9,9 %), нижче за плановий показник на цей період. Як свідчать дані Державної казначейської служби, загалом за січень-жовтень 2019-го державний бюджет отримав 810,7 млрд грн доходів, що на 47,1 млрд (або на 5,5 %) нижче за плановий показник на цей період, але на 63,3 млрд грн (або на 8,5 %) вище за показник за аналогічний період минулого року. Нагадаємо, що ВРУ 31 жовтня ухвалила зміни до державного бюджету України на 2019 рік, знизивши план доходів на 20 млрд грн через відставання за надходженнями податку на додану вартість на імпортні товари та ввізного мита в результаті надпланового зміцнення курсу гривні. Зниження доходів компенсовано скороченням витрат на обслуговування держборгу. Закон ще не підписаний і не оприлюднений. До затвердження змін у держбюджеті України на цей рік передбачено доходи в сумі 1,026 трлн грн, витрати — 1,112 трлн, граничний обсяг дефіциту — на рівні 89,989 млрд грн.

About Author

Meest-Online

Loading...