Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 18, 2018

Кожен третій в Україні працює в «тіні»

Автор:

|

Вересень 27, 2018

|

Рубрика:

Кожен третій в Україні працює в «тіні»

Представники Державної служби з питань праці, Державної фіскальної служби (ДФС), Пенсійного фонду (ПФ), Національної поліції й інших органів державної влади України розпочнуть із 5 жовтня «комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення». На порушників чекатимуть чималі штрафи. Так, офіційно непрацевлаштований працівник може обійтися підприємству в 30 мінімальних зарплат (111 690 грн), а недопущення інспекторів до перевірки обійдеться вже у 100 мінімалок (372 300 грн). У ДФС повідомили, що до кінця року планують провести понад 2,8 тис. перевірок. У середині серпня у відомстві повідомляли, що з початку року порушення при виплаті заробітної плати й інших доходів були встановлені на 47 % перевірених підприємств.

Два боки «тіньової» медалі
Згідно з підрахунками ПФ, його збитки від тіньової зайнятості торік склали 30 млрд грн, а частка нелегально працевлаштованих у країні сягала 23,1 %. За даними ж Державної служби статистики, без оформлення трудових відносин працює майже кожен третій працівник, або близько 3,7 млн осіб. Найпроблемнішою є сфера сільського господарства, в якій у «тіні» працює близько 43 % робітників. Для порівняння, у торгівлі та будівництві, що посідають друге та третє місця, цей показник складає близько 20 % та 16 % відповідно.
Інший бік медалі — зарплати в конвертах, коли людина працевлаштована офіційно, але одну частину доходу (зазвичай, в розмірі мінімалки — 3723 грн) отримує цілком легально із усіма законними виплатами до бюджету, а другу — без сплати жодних соціально-податкових відрахувань. За даними Міністерства соціальної політики, майже 60 % українських підприємств платять своїм працівникам зарплати в конвертах.
Масштабність проблеми підтверджує й Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації. Вона зазначає, що проблема полягає не лише у недоотриманих державою коштах, але й у тому, що така ситуація підриває основи прозорої та цивілізованої конкуренції у бізнес-середовищі. «Зараз бізнес фактично розділений на два табори — дехто вважає необхідним платити усі податки, а дехто вважає їх несправедливими, відтак роботу через «сіру» схему — способом зберегти бізнес», — розповіла п. Дерев’янко «Німецькій хвилі».

І нашим, і вашим
Економіст Андрій Новак зазначає, що зарплати в конвертах — дуже поширене явище. «Практично на кожному підприємстві, незалежно від його розміру, є працівники, котрі отримують гроші в конвертах. Але треба розуміти: пішов бізнес у «тінь» не від хорошого життя», — розповів експерт інтернет-ресурсу vesti-ukr.com. На його думку, далеко не останню роль у цьому питанні відіграє розмір оподаткування. Наприклад, із кожної зарплати необхідно заплатити 41,5 % податків: 22 % — єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у ПФ, 18 % — до державного бюджету і 1,5 % — військовий збір. Загалом для того, щоб виплатити працівникові на руки 10 тис. грн, роботодавець має витягнути з кишені понад 15 тис.
Не надто поспішають «світити» всі доходи й самі працівники, адже для них конверти також вигідні. Як розповів «Німецькій хвилі» Сергій Доротич, голова Союзу захисту підприємців, одна з головних проблем тіньової зайнятості полягає в тому, що в ній іноді більше зацікавленими є працівники, ніж бізнесмени. Адже на українських підприємствах поширена практика, коли з виведенням зарплати з «тіні» та початком сплати усіх податків роботодавці зменшують зарплати на відповідну суму. Не надто переймаються українці й пенсійними внесками. «Багато хто керується логікою, що до пенсії не доживе, тому краще отримати більше зараз», — вважає п. Доротич. Часто працівники самі просять не оформляти їх офіційно, або платити конвертами, щоб отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг.

Працюєш у «тіні» — готуйся до проблем
Проте всі плюси швидко змінюються на мінуси в разі виникнення якихось спірних ситуацій із роботодавцем. «Цілковита безправність людини відчувається, якщо доходить до конфліктів, які завершуються судовими розглядами. Довести факт «сірих» зарплат у конвертах складно, а «чорних», тобто, без офіційного працевлаштування — майже неможливо. Найбільш програшні суперечки — коли конфлікт працівника з роботодавцем виникає після розірвання трудових правовідносин. Поки людина отримує зарплату регулярно, а її розмір відповідає обумовленому, вона не замислюється над тим, а чи треба буде колись доводити, що частину суми отримував неофіційно», — пише інтернет-ресурс intermarium.com.ua.
Як розповів сайту vesti-ukr.com юрист Ростислав Кравець, виявити певні порушення практично неможливо. Наприклад, якщо взяти ситуацію, коли людина отримує мінімалку офіційно, а додатково — в конверті, то таке порушення можна виявити лише за заявою самого працівника. При цьому, за словами правника, співробітнику, котрий пропрацював у такому режимі якийсь час і згодом подав скаргу, може загрожувати навіть карна справа. «Питання відповідальності роботодавця може бути винятково в разі, якщо працівник не був оформлений офіційно. В іншому випадку, якщо він був оформлений і отримував додатково гроші в конверті — відповідальність лежить на працівникові. Тому, якщо раптом у когось прокинеться совість, і він заявить до контролюючих органів про те, що отримував гроші на руки, — в нього є всі шанси нарватися навіть на карну справу, адже ці гроші мали бути задекларованими і з них мали бути сплачені податки», — пояснює п. Кравець.

Експерти налаштовані скептично
Втім, на думку Володимира Дубровського, старшого економіста Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна», мотивація уряду полягає зовсім не у піклуванні про захист працівників і чесності конкуренції між підприємцями. Він упевнений, що Кабінет Міністрів України (КМУ) припустився помилки, заклавши нереалістичні плани наповнення ПФ. «У той час, як гроші до бюджету збираються більш-менш за планом, план зборів до ПФ не виконується, тому в уряді вирішили увімкнути процес на повну», — зазначив експерт «Німецькій хвилі».
Однак опитані виданням фахівці сумніваються, що масовані перевірки здатні вивести з «тіні» зайнятість і доходи населення. Так, Андрій Забловський, голова секретаріату Ради підприємців при КМУ, наполягає на тому, що ухиляння від сплати податків пояснюється не лише недобросовісністю підприємців, але й суто економічними причинами — передусім фіскальною політикою держави. «Це правила гри, які не можна змінити лише адміністративним шляхом. Потрібен не лише батіг, але й пряник», — зазначає він і додає, що таким пряником могли б стати зниження та спрощення частини податків на фонд заробітної плати.
На неефективній податковій системі наголошує й В’ячеслав Черкашин, експерт із податкової реформи Реанімаційного пакету реформ. За його словами, навіть після зниження майже вдвічі ЄСВ (із 36 % до 22 %) наприкінці 2015 року податкове навантаження на працю в Україні продовжує залишатися надмірним, складаючи 41,5 % від розміру заробітної платні. При цьому середній показник серед країн Організації економічної співпраці та розвитку не перевищує 30 %. Експерт зазначає, що анонсовані урядом заходи допоможуть поповнити бюджет за допомогою штрафів лише на короткий проміжок часу. «Але в довготерміновій перспективі нас очікує банкрутство сотень підприємців і дрібних бізнесів, а також втеча тисяч громадян у неформальну економіку чи їхня трудова міґрація», — попереджає він.

Ігор Берчак

До теми
У проекті державного бюджету на 2019 рік, який уряд вніс на розгляд Верховної Ради, передбачене зростання з 1 січня 2019 року мінімальної заробітної плати із теперішніх 3723 грн до 4170 грн. Водночас у Федерації профспілок України (ФПУ) стверджують, що урядовці знову пропонують встановити мінімальну зарплату меншу від очікуваного фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначається, що пропоновані розміри прожиткового мінімуму більш ніж удвічі нижчі за фактичні його розміри. «Враховуючи, що базовий тарифний розряд у бюджетній сфері ґрунтується на розмірі прожиткового мінімуму, тим самим знижується рівень заробітної плати майже 4 млн працівників бюджетної сфери», — заявили у ФПУ. За розрахунками профспілок, мінімальна зарплата в Україні з 1 січня 2019-го мала б становити не менше 7,7 тис. грн, а прожитковий мінімум для працездатних осіб — близько 5,2 тис. грн.

Мовою чисел
З початку року на утримання чотирьох судів, які мали бути ліквідовані після запуску нового Верховного Суду (ВСУ) наприкінці 2017-го, витратили майже 109 млн грн, в основному — на зарплати. Про це йдеться у сюжеті програми «Наші гроші з Денисом Бігусом». Згідно з відповіддю Держказначейства на запит програми, з початку ц. р. до 17 серпня ВСУ використав майже 41 млн грн, Вищий адмінсуд — більше 27 млн грн, Вищий господарський — близько 24 млн грн, Вищий спеціалізований суд із розгляду цивільних і кримінальних справ — 16 млн грн. Понад 84 % цих коштів пішли на зарплати суддям і працівникам апарату. Зокрема, фонд оплати праці (суддів і апарату) станом на 24 липня ц. р. становив для ВСУ — понад 36 млн грн, Вищого адмінсуду — майже 23 млн грн, Вищого господарського — близько 20 млн грн, Вищого спеціалізованого з розгляду цивільних і кримінальних справ — більше 13 млн грн. Журналісти з’ясували, що судді, котрі не здійснюють правосуддя, продовжують отримувати суддівську зарплату, але без доплат. Щомісячний оклад судді становить 20 тис. грн, у суддів неробочого ВСУ — майже 23 тис. грн.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...