Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 19, 2019

Контракт між «Укрзалізницею» та General Electric завис у повітрі

Автор:

|

Листопад 06, 2019

|

Рубрика:

Контракт між «Укрзалізницею» та General Electric завис у повітрі
Дизельний тепловоз GE TE33AC серії Evolution

Урядова команда Володимира Зеленського продовжує озвучувати плани грандіозних реформ. Цього разу «під роздачу» потрапив величезний державний монополіст «Укрзалізниця» (УЗ), яка забезпечує 82 % вантажних і майже 50 % пасажирських перевезень у державі. Останніми днями все частіше лунають заяви про наміри Кабінету Міністрів України (КМУ) «залучити в компанію приватний капітал».

У жалюгідному стані
За задумом прем’єра Гончарука, УЗ потрібно розділити на три частини, одна з яких відповідатиме за інфраструктуру (тобто, вокзали і власне колію), дві інших — за пасажирські та вантажні перевезення відповідно. При цьому в державній власності планують залишити лише першу. «Особисто моя позиція: чим менше держави в економіці, тим краще. Звісно, залишаться підприємства, які є стратегічними. Там є частина, яка не може бути приватизована — залізничне полотно». Наміри шефа цілком підтримує Владислав Криклій, міністр інфраструктури, котрий нещодавно в інтерв’ю інформаційній аґенції «РБК-Україна» повідомив, що розподіл УЗ на три компанії може тривати від одного до двох років.
Законодавчі підстави для планів уряду також уже створені. Нагадаємо, що 2 жовтня Верховна Рада України (ВРУ) ухвалила у другому читанні закон, яким скасовує перелік підприємств, що не підлягають приватизації. Потенційно на продаж можуть виставити понад 800 об’єктів, які належать державі, в т. ч. УЗ.
«Це не аукціон, де будуть вигукувати щось на кшталт: «Укрзалізниця» продається! Хто дасть більше? Це означає, що ми матимемо змогу залучати кошти, необхідні для імплементації стратегії розвитку від найбільших світових інвесторів. За базовим сценарієм на найближчі п’ять років нам потрібно щонайменше 150 млрд грн. Витрачати їх є куди», — заявив Євген Кравцов, голова правління УЗ.
Українська залізниця насправді перебуває в жалюгідному стані. «Зношеність основних фондів досягла критичного рівня. 19,7 тис. км залізничних колій зношені більш ніж на 70 %, на 5 тис. км давно минув термін ремонту. На 1,5 тис. км заборонений рух, а на значних ділянках обмежена швидкість. У локомотивному парку з 3,5 тис. одиниць у робочому стані лише 2250. Зношеність локомотивного парку — 92-98 %, вагонного парку (170 тис. вагонів) — близько 70 %», — розповів інформаційній аґенції «Укрінформ» Валерій Ткачов, голова логістичного напрямку «Бізнес-Варти» й член Експортної ради при Міністерстві інфраструктури (залізничний комітет).
Згідно з фінансовим звітом за 2018 рік, прибутки УЗ становили близько 200 млн грн, при цьому заборгованість за зарплатою становила 700 млн грн, а є ще судові позови до УЗ на суму близько 3 млрд грн. Мільярд із них вимагає один із банків, в якому ще 2013-го отримала кредит «Донецька залізниця», заставне майно якої після початку збройної аґресії Російської Федерації (РФ) на Донбасі опинилось у зоні конфлікту. Банкіри вирішили компенсувати збитки за рахунок УЗ, судові розгляди в цій справі досі тривають.
Водночас варто наголосити, що 80 % прибутків УЗ приносять власне вантажні перевезення. Таким чином плани уряду розділити компанію можуть призвести до того, що приватні інвестори спокусяться лише на «вантажну» частину, натомість державі залишиться зношена колія та збиткові пасажирські потяги.

Тепловози зі США: заплутана ситуація
Тим часом незрозумілою залишається ситуація з контрактом на 1 млрд USD, який у лютому 2018 року УЗ підписала з американською корпорацією General Electric (GE). У лютому ц. р. в Україну прибули останні п’ять дизельних тепловозів GE TE33AC серії Evolution із 30 законтрактованих. «Ми бачимо ефективність роботи американських локомотивів на українських коліях. Зараз вони виконують 31 % перевезень від загальної роботи у вантажному русі теплотягою на всій мережі УЗ. У середньому щодоби один такий локомотив проходить 551 км, що на 26 % більше за старі тепловози. При цьому витрати пального у цих локомотивів на 20 % менші», — похвалився на своїй сторінці у Facebook п. Кравцов.
Та насправді контракт передбачав постачання до 225 тепловозів із локалізацією виробництва в Україні до 40 %. У рамках реалізації першого етапу Україна отримала лише 30 локомотивів із рівнем локалізації виробництва в Україні на рівні 10 %. Це означає, що на Крюківському вагонобудівному заводі (м. Кременчук Полтавської області) на американські тепловози встановили деякі деталі українського виробництва.
Впродовж п’яти років рівень локалізації мав би бути доведений до 40 %. Це приблизно ті ж умови, про які GE домовилася з казахською «Темір Жоли», коли 2006-го вони підписали договір про постачання 310 локомотивів. Пізніше американська компанія інвестувала 15 млн USD у будівництво локомотивного заводу в Астані. У підсумку із усієї замовленої партії лише десять імпортували, решта 300 збирали на території Казахстану. Приблизно про таку саму схему звітувало й колишнє керівництво УЗ після підписання контракту з компанією зі США.
Але після прибуття перших 30 тепловозів новин про подальшу реалізацію угоди немає. Остання згадка про контракт з GE датується серпнем ц. р., коли стало відомо, що УЗ веде перемовини з Експортно-імпортним банком США (EXIM) про закупівлю другої партії локомотивів GE. Зазначимо, що головним завданням EXIM є сприяння експорту американських товарів шляхом надання позик іноземним імпортерам і гарантій американським комерційним банкам за зовнішніми позиками.
«Сподіваюся, що до кінця цього року, можливо, на початку наступного ми почнемо новий етап із постачання тепловозів GE. Зазначу, що у них завантажене виробництво, нам потрібно підлаштуватися під їх графік. Зараз обговорюємо поставку від 20 до 40 локомотивів. Але, скоріше за все, 40», — заявляв тоді голова правління УЗ. На запитання, чи розглядає УЗ закупівлю локомотивів українських виробників, п. Кравцов відповів несподівано: «На жаль, немає таких виробників. Ми були б раді, якби вони були. Раніше був виробник у Дніпрі (Дніпровський електровозобудівний завод. — Ред.). Також у Крюківського заводу був проєкт із виробництва електровозу, але далі візуалізації ми нічого не бачили». Далі — ще цікавіше: «Тому при співпраці з іноземними виробниками ми розраховуємо на локалізацію виробництва в Україні. Це повинно надати нашій країні нові технології, нові робочі місця». Але яким чином «локалізувати виробництво в Україні», якщо, за словами керівника УЗ, виробників просто немає. Коротше кажучи, ситуація виглядає заплутаною.
Тим більше, що й схема фінансування першої партії з 30 американських локомотивів викликала чимало дискусій. Як виявилося, УЗ не платила GE напряму, кошти профінансував державний «Укрексімбанк», який, фактично, й став їхнім власником, передавши локомотиви у лізинг державному залізничному монополісту. «Один тепловоз GE обійшовся УЗ (чи, радше, «Укрексімбанку») в 4,68 млн USD, у той час, як Казахстану кожен американський локомотив обійшовся в 3 млн USD, а Індії — в 2,5 млн USD за одиницю», — нарікав свого часу на своїй сторінці в Facebook Олександр Кава, котрий займав посаду заступника міністра інфраструктури в 2014-2015 рр. Як УЗ збирається оплачувати нову партію тепловозів із США — невідомо. Тим більше незрозуміло, яким чином це відбуватиметься за умови розділу УЗ на три окремі компанії та приватизацію двох із них.

Ігор Берчак

До теми
Більше третини українських державних підприємств будуть ліквідовані «за непотрібністю». Про це заявив Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в інтерв’ю порталу «Цензор.нет». За його словами, українська влада наміряється закрити 1 261 підприємство. «Це означає, що цих підприємств не існує. Або там стіл і два крісла. Наприклад, у нас в концерні «Укрспирт» є такі заводи», — пояснив він. Чиновник розповів, що в Україні зараз залишається більше 3 тис. держпідприємств. Він зазначив, що всі вони діляться на три категорії: стратегічні, такі, що підлягають приватизації, а також ліквідовані. За словами п. Милованова, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України буде «з’ясовувати у кожного центрального органу влади, навіщо йому потрібен той чи інший актив». Урядовець, заявив, що держава має бути «не гравцем в економіці, а арбітром». «І це означає, що держава не повинна управляти державними підприємствами. Вони не повинні відігравати велику роль. Певна річ, будуть винятки. В арбітра повинні бути інструменти», — пояснив міністр. Нагадаємо також, що раніше президент України доручив до 1 грудня ц. р. передати Фонду державного майна для приватизації не менше 500 держпідприємств.

About Author

Meest-Online

Loading...