Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

Комунальні борги з українців вибиватимуть приватні судові виконавці

Автор:

|

Червень 01, 2017

|

Рубрика:

Комунальні борги з українців вибиватимуть приватні судові виконавці

На українських боржників чекають складні часи

В Україні триває процес переоформлення субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Причому внесені Кабінетом Міністрів зміни явно свідчать про те, що уряд втілює добре продуману стратегію, спрямовану на радикальне зменшення кількості отримувачів субсидій. Більше того — боржники навіть не здогадуються, що на них чекає ще й інша напасть.

Мінус 2,5 млн
Нововведень багато, але ми проаналізуємо основні з них. Найбільшого удару по субсидіях завдало підняття до 3,2 тис. грн мінімальної зарплати з 1 січня ц. р. Зрозуміло, що доходи кожної сім’ї принаймні номінально виросли, тож і розміри субсидій мусять зменшитися.
Проте значно більше на їхній розмір вплине підняття прожиткового мінімуму, який із 1 травня становить 1 684 грн. Якщо хтось із зареєстрованих у квартирі ніде офіційно не працює і не стоїть на обліку в центрі зайнятості, для розрахунку субсидії середньомісячний дохід такої особи визначається на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму (3 368 грн). Це означає зменшення субсидій для родичів приблизно 5 млн заробітчан, котрі змушені гарувати за кордоном, оскільки вдома роботи немає.
Непереливки буде й тим, хто не знайшов роботу ні за кордоном, ні в Україні. Зараз кількість реальних безробітних в Україні — десь на рівні 1,9 млн осіб, із них лише 400 тис. зареєстровані в центрах зайнятості, повідомив у ефірі телеканалу ZIK Павло Розенко, віце-прем’єр-міністр. Ще цікавіше, що один прожитковий мінімум дораховують у дохід студентів, котрі не отримують стипендію. Звідкіля в студента візьмуться 1 684 грн — нікого не цікавить.
Були прикро вражені й ті, хто всю зиму економив газ та електрику, сподіваючись залишити «заначку» на наступний опалювальний сезон. Ще торік чиновники обіцяли, що переплату чіпати не будуть. Але тепер правила гри вирішили змінити: всі гроші спишуть із рахунків і повернуть до бюджету.
Аналізуючи рішення влади в сфері надання субсидій, можна зробити однозначний висновок: уряд утілює чітку стратегію, спрямовану на максимальне скорочення виплат із державного бюджету. Зазначимо, що в меморандумі Міжнародного валютного фонду про виділення Україні четвертого траншу кредиту в розмірі 1 млрд USD, серед інших міститься й вимога «переглянути параметри системи комунальних субсидій». Що це означає на практиці — жоден із урядовців не поспішає пояснювати.
Можливо, сам того не бажаючи, відповідь дав Андрій Рева, міністр соціальної політики. У квітні ц. р. в інтерв’ю київському тижневику «Дзеркалу тижня» він заявив, що до 1 січня 2018 року кількість одержувачів субсидій в Україні скоротиться на третину. «Коли ми лічили, скільки взагалі може бути одержувачів субсидій, то виходили на 8-9 млн. Фактично, на січень 2017-го їх було 7,5 млн. Оскільки стрімкого зростання тарифів уже не буде, а прибутки людей зростають, прогнозую, що на 1 січня 2018-го субсидії отримуватимуть близько 5 млн домогосподарств. Приблизно третина відсіється», — зазначив він.

20 млрд боргів
Проте чи не найбільше обурення викликало ще одне «покращення» — відтепер житлова субсидія взагалі не призначатиметься за наявності у споживача двомісячної заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.
Водночас, як повідомила Державна служба статистики, заборгованість населення України з оплати за природний газ із 1 січня по 31 березня ц. р. (даних за квітень Держстат наразі не публікував) зросла на 16,7 % — до 7,117 млрд грн; за централізоване опалення та гаряче водопостачання збільшилася на 8,8 % — до 10,355 млрд грн, а за утримання будинків і прибудинкових територій — на 4,3 % (до 2,5 млрд). Загалом же маємо майже 20 млрд грн!
Певна річ, боргують, в основному ті, хто й так ледве зводить кінці з кінцями. Тепер цим бідакам ще й скасують субсидії. Для їхнього отримання потрібно або повністю погасити заборгованість, або укласти договір про її реструктуризацію. Але чи багато боржників зможуть одразу погасити потрібні для реструктуризації 30 % заборгованості — велике питання.

Забутий закон
Можливо, відповідь на нього знають досі нечувані в Україні люди — приватні судові виконавці. Всі вже забули, що восени минулого року набув чинності Закон України «Про органи й осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», який в експертному середовищі одразу обізвали «законом про приватних колекторів».
Зараз примусове виконання судових рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу (ДВС), яка входить до системи органів Міністерства юстиції. Нарікань на ДВС із боку громадян та юридичних осіб-стягувачів — безліч, оскільки отримати присуджені кошти або майно складно, а іноді й неможливо. Апологети запровадження нової структури приватних виконавців традиційно апелюють до європейського досвіду, мовляв, у багатьох державах Європейського Союзу виконання судових рішень покладено на приватних осіб, які мають відповідну ліцензію на здійснення такої діяльності.
Натомість противники нового закону наголошують, що за теперішніх українських реалій першими під удар потраплять звичайні українці. Малоймовірно, що приватні виконавчі служби захочуть вибивати кошти за банківськими кредитами (чи то з юридичних осіб, чи з фізичних). Кожен український банк має потужну службу безпеки, яка самотужки вирішує питання з проблемними боржниками. Улізти у фінансову суперечку між двома суб’єктами підприємницької діяльності — означає нажити двох серйозних ворогів, здатних і покровителів у владі задіяти, і фахових адвокатів найняти.
Отже, для приватних виконавців залишається наймасовіша та водночас найменш захищена клієнтура — боржники за комуналку. «Якщо зважити на те, що в Україні в боржниках ходить 25 % населення, зокрема через підвищення тарифів на комунальні послуги, то після прийняття закону про приватних судових виконавців ситуація може стати непрогнозованою», — наголошувала ще на стадії обговорення законопроекту Юлія Сало, голова громадської організації «Всеукраїнський рух Фінансовий майдан».

Було ваше — стало наше
Влада запевняє, що не такий страшний чорт, як його малюють. Мовляв, приватні виконавці не наживатимуться на «вибиванні» боргів, а лише «виконуватимуть рішення судів, при цьому право власності на борг не переходить до виконавця». Водночас, згідно зі законом, якщо борг за житлово-комунальні послуги перевищує 10 мінімальних зарплат (зараз це — 32 тис. грн), вашу квартиру можуть без вашої згоди виставити на публічні торги.
Відкривається широчезне поле діяльності для «чорних ріелторів». Одинокі, безробітні, алкоголіки — всі вони боргують. Одна річ, коли житла їх позбавляють державні судові виконавців (там хоча б кінці знайти можна), а тут — приватна фірма. Був борг — виставили на продаж, за три дні тричі перепродали, конкретного приватного виконавця заднім числом звільнили — шукай вітру (чи радше квартири) в полі. І нібито все за законом.
Але й добропорядним громадянам не варто розслаблятися. Уявімо ситуацію: у квартирі зареєстровано кількох осіб, і хтось із них узяв позику в банку та не віддав. Приватні колектори виставляють на продаж приватизаційну частку боржника, і родичі останнього мусять вселяти у квартиру якогось Ярка чи Влодка, котрий цю частку купив. Потім Ярко чи Влодко свою приватизаційну частку через нотаріуса ділить і перепродує ще двом людям. Таким чином, у вашому помешканні почне товктися ціла бригада незнайомих, але «законних» людей. Що робити далі — невідомо.
І наостанок: вибивання боргів — річ не з легких. Вочевидь, що у приватні виконавці підуть люди, готові до якихось брутальних чи силових дій, наприклад колишні співробітники правоохоронних органів чи учасники антитерористичної операції (АТО). Водночас немає жодної гарантії, що за дверима, в які гупатимуть приватні виконавці, не опиниться інший учасник АТО, котрий відбув рік на передовій і так само готовий силою боронити спокій своєї сім’ї. І що тоді — невеличка війна за комунальний борг?

Ігор Берчак

Мовою чисел
На початку травня ц. р. Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України, заявив, що зростання середньої заробітної плати в державі обігнало зростання цін, порівнявши середню реальну зарплату 2017-го, 2016-го та 2015-го. «Загалом по цьому року маємо зростання доходів українців на понад 37 %. Враховуючи, що показник інфляції за цей період становив близько 15 %, можемо сміливо говорити, що зростання зарплат нарешті випереджає ріст цін», — заявив глава уряду.
«Слово і діло» погоджується, що 2017 рік у плані співвідношення «ціна — середня зарплата» справді поки що є доволі успішним: середня заробітна плата по країні становить 6 109 грн або 230 USD, і за ці гроші можна купити 243 л бензину, 140 кг курятини та 523 буханці хліба.
Водночас, за даними Держстату, заборгованість з виплати заробітної плати у квітні 2017-го склала 2,185 млрд грн, збільшившись із початку року на 22 %. Основна частка суми заборгованості економічно активних підприємств припадала на промисловість (74,6 %), транспорт, поштову та кур’єрську діяльність (9,5 %). При цьому, майже половина боргу утворена в Луганській (24,5 %) і Донецькій (16,3 %) областях.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...