Новини для українців всього свту

Thursday, Nov. 21, 2019

Команда Володимира Зеленського пропонує податкову амністію

Автор:

|

Травень 08, 2019

|

Рубрика:

Команда Володимира Зеленського пропонує податкову амністію

Данило Гетманцев

Зі штабу новообраного Президента України нарешті прозвучали більш-менш конкретні пропозиції. Данило Гетманцев, експерт Зе-команди, котрий відповідає за сферу економіки, фінансів і оподаткування, заявив про намір запровадити загальне декларування доходів та оголосити податкову амністію.

Добровільна легалізація
«Наступний пункт наших пропозицій — загальне декларування доходів. Воно не буде стосуватися лише тих, хто отримує доходи винятково від держави. Скажімо, пенсіонерів. Загальне декларування — це та фішка, яка дозволить нам підходити до питання по-європейськи. Не тільки вимагати від держави, але і від себе. Підходити до фінансів по-європейськи, лічити свої гроші. Ось ви знаєте, скільки цього місяця заплатили державі? Зазвичай людям важко відповісти на це запитання. Ви не відчуваєте, «скільки» вам коштує держава», — зазначив п. Гетманцев у інтерв’ю виданню censor.net.ua.
Однією зі стартових позицій при впровадженні відповідних змін в Україні має бути добровільна легалізація отриманих раніше доходів зі сплатою визначеного внеску до бюджету (зараз називають цифру в 5 % від легалізованого капіталу, але для великих підприємств цей показник можуть збільшити). Тобто, йдеться про так звану податкову амністію. За приклад у Зе-команді хочуть взяти досвід Арґентини, де у 2016-2017 рр. президент Маурісіо Макрі провів амністію капіталу і закликав повернути гроші в країну.
«І це дозволило вивести на світ божий 117 млрд USD, не лише в грошах, але і в інших активах. Адже амністувати потрібно не тільки капітал, але і, скажімо, нерухомість, яка є в Україні і за кордоном, інші цінності», — розповів експерт, додавши, що така амністія не торкнеться доходів, отриманих злочинним шляхом. «У нашому проекті закону записано, що доходи, здобуті злочинним шляхом, отримані від корупції або торгівлі людьми, на них амністія не поширюватиметься. Й якщо якийсь умовний корупціонер скористається амністією, а потім буде доведено, що він є злочинцем, гроші будуть конфісковані», — запевнив радник п. Зеленського.

«Декларування — це відповідальність»
У світовій практиці запровадження загального декларування доходів із проведенням «стартової» амністії майна та капіталів застосовують, зазвичай, для боротьби з недобросовісними платниками податків, підвищення платіжної дисципліни і рівня відповідальності громадян та залучення в економічний обіг частини «тіньового» і «напівтіньового» ресурсу.
Класичний приклад загального декларування доходів населення — податкова система США. Декларації зобов’язані подавати майже всі американці. За винятком хіба що безхатченків і деяких інших категорій малозабезпечених громадян. Натомість платники податків мають широкі можливості контролю використання бюджетних коштів і мають право вимагати (навіть, через суд) виконання державою взятих на себе зобов’язань щодо розподілу акумульованого ресурсу. «Можливо, для когось загальне декларування — це додаткові незручності і «дурна» витрата часу. Але я переконаний, що декларування — це відповідальність перед собою, сім’єю та державою. І загальне декларування — це право. Право вимагати щось від держави, яка цілком усвідомлено фінансується, отже, і належить тобі», — наголосив, коментуючи цей досвід, п. Гетманцев.

Провальний «податковий компроміс»
Значно більше запитань викликає ідея податкової амністії. В Україні вже була подібна спроба і назвати її вдалою аж ніяк не можна. Йдеться про запровадження у січні 2015-го норми щодо так званого податкового компромісу зі сплати податку на додану вартість і податку на прибуток, коли держава обіцяла «вибачити» лояльним підприємцям податки, не сплачені станом на 1 квітня 2014 року. Натомість ті переказували до бюджету 5 % від обсягів занижених податкових зобов’язань.
«Запропоновані тоді «легалізаційні» преференції мали на меті зняти із так званого податкового гачка бізнес, який користувався послугами конвертаційних центрів і оптимізаційних майданчиків, — розповів аґенції «Укрінформ» Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації. — Утім, економічний ефект від такого кроку не надто втішив: на пропозицію влади відгукнулися лише трохи більше 600 підприємств, які сплатили до бюджету менше 150 млн грн (6 млн USD)».
Схожої точки зору дотримуються й інші експерти. «Не таким уже і новим гаслом в політиці є податкова амністія, кілька законопроектів навіть були зареєстровані у Верховній Раді (ВРУ). Проте реалізувати майже нічого так і не вдалося. Хіба що «податковий компроміс», який сама держава й експерти визнали провальним», — пише на інтернет-ресурсі liga.net Олена Макеєва, голова Ради директорів аудиторської фірми «Аксьонова і партнери» та колишня заступниця міністра фінансів України.
І є ще один величезний ризик. Справа в тому, що положення про відмову України від проведення будь-яких податкових амністій прописане в Меморандумі про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Експерти попереджають, що в разі, якщо нова українська влада спробує ухвалити рішення в обхід МВФ, Київ ризикує втратити підтримку цієї міжнародної фінансової інституції, насамперед, кредитну.

Під прицілом — дрібні порушники
Не все так просто і зі загальним декларуванням доходів. «Наслідки можуть бути доволі неґативними, адже застосовування непрямих методів визначення доходів громадян для оподаткування, з-поміж іншого, надасть дискримінаційні (щодо громадян) повноваження податковій службі. Таким чином, вона може висунути будь-якій людині претензії з приводу придбання якихось дорогих речей чи інших витрат. І це неґативно позначиться на добробуті громадян і зменшить рівень їхньої фінансової свободи», — вважає п. Несходовський.
І подає приклад: якщо людина упродовж року декларує щомісячний дохід у 10 тис. грн, і придбала будинок вартістю 500 тис., податкова висуне їй претензії на суму різниці між вартістю майна і задекларованими доходами (500 000 — 120 000 = 380 000, із яких треба буде сплатити додатковий податок). При цьому жодні доводи щодо подарунків від родичів (якщо така операція не проведена офіційно) чи грошей, отриманих від гостей на весіллі, не діятимуть. Небезпека ще й у тому, що величезна кількість таких дрібних «нестикувань» відволікатиме увагу контролюючих органів від справді великих порушників, які, здебільшого, мають можливість наймати фахових адвокатів: їм буде вигідніше і простіше упіймати з десяток юридично беззахисних дрібних порушників, ніж ініціювати судову тяганину з одним великим.
Доволі суперечливою можна назвати і ще одну ініціативу команди нового президента. Ідеться про створення нової фіскальної «контори» — Служби фінансових розслідувань (СФР). Плюсом можна вважати те, що відповідний законопроект передбачає заборону займатися економічними злочинами іншим силовим органам (зокрема, Міністерству внутрішніх справ і Службі безпеки України). Цей законопроект свого часу розробляв Олександр Данилюк, колишній міністр фінансів України та ще один член Зе-команди. На необхідності усунути від розслідування суто економічних правопорушень поліцію та контррозвідку вже давно наполягали західні партнери України. З іншого боку поява нового фіскального монстра може означати відновлення «наїздів» на бізнес і новий виток протистояння між силовими структурами, зокрема, між СФР і Національним антикорупційним бюро України.
В будь-якому разі реалізація податкових ініціатив команди нового президента буде можлива лише після виборів до ВРУ восени ц. р., формування парламентської коаліції та появи нового Кабінету Міністрів. До того часу озвучені Данилом Гетманцевим ідеї так ідеями і залишаться.

Ігор Берчак

P. S. І наостанок — про ще одну достатньо чудернацьку ідею Зе-команди, про яку у інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ» також згадав Данило Гетманцев. У програмі нового президента є пункт, який передбачає, що кожна українська дитина буде отримувати гроші від… продажу надр. «Ми не говоримо, що кожен українець отримає щось, але говоримо, що діти до 18 років отримуватимуть відрахування, своєрідну ренту від видобутку надр. Після досягнення повноліття вони зможуть скористатися зібраними грішми», — запевнив експерт.

Довідка
Данило Гетманцев — доктор юридичних наук, професор Київського національного університету (КНУ) ім. Т. Шевченка, єдиний від України член Академічного комітету EATLP, автор 250 статей, підручників, монографій, двічі кращий юрист року по податках, кращий викладач КНУ-2013. Його юридична фірма Jurimex обслуговує одного з найбільших операторів гральних лотерей в Україні — МСЛ, на яку 2015 року наклала санкції рада з національної безпеки й оборони, а згодом Верховний суд України продовжив 2016-го і 2017 року. Їх зняли лише торік.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...