Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 4, 2020

Кількість офіційних безробітних в Україні сягнула пів мільйона осіб

Автор:

|

Травень 30, 2020

|

Рубрика:

Кількість офіційних безробітних в Україні сягнула пів мільйона осіб

Це на 64 % більше ніж у травні 2019-го. Як повідомляє пресслужба Державної служби зайнятості (ДСЗ), зростання безробіття зафіксували в усіх регіонах України. Найбільше — в Хмельницькій, Запорізькій, Полтавській, Київській, Львівській, Закарпатській областях (у 2,1-2,3 разу) і Києві (у 3,5 разу). Що ж стосується неофіційного безробіття, то кількість тих, хто втратив роботу, але з різних причин не став на біржу праці, оцінюють приблизно в 3 млн осіб.

Безробітних — більше, вакансій — менше
«За оцінками Торгово-промислової палати (ТПП) України, рівень безробіття сьогодні складає 13,7-15,4 %. Це найвищий показник за останні 15 років», — зазначав ще в квітні ц. р. Геннадій Чижиков, президент ТПП. Він вказує, що передусім роботу втратили ті, хто неформально працював у галузях, діяльність яких зупинили на час карантину. До них додалися і трудові міґранти, котрі повернулися в Україну, втративши роботу за кордоном.
За офіційними даними, найбільше безробітних — у переробній промисловості (+60 % порівняно з травнем 2019 року) та у сферах сільського, лісового, рибного господарств (+25 %). Але якщо поглянути, у яких галузях стало найбільше безробітних із квітня до травня ц. р., то найгірші показники — в готельно-ресторанному бізнесі (додалося 125 % безробітних) та у сфері постачання електроенергії, газу, пари, кондиційованого повітря (+103 %). В ІТ-сфері з квітня до травня кількість зареєстрованих безробітних зросла на 60 %, а фахівців операцій із нерухомістю на біржі зайнятості побільшало на 57 %.
Водночас у базі даних ДСЗ налічують лише 112 тис. вакансій, що на 55 % менше, ніж торік. Як уточнили в ДСЗ, середній розмір заробітної плати у вакансіях становить 7 тис. грн (260 USD). Кількість претендентів на одне робоче місце в різних реґіонах істотно відрізняється, до прикладу, у Чернігівській області — 28 осіб на одне робоче місце, а в Києві — двоє.

Слідами Франкліна Делано Рузвельта
Кабінет Міністрів України вирішення проблеми вбачає у широкому залученні безробітних до роботи з реалізації великих інфраструктурних проєктів. «Ми домовилися з представниками дорожньо-будівельних компаній, що левова частка фахівців, які будуть задіяні, зокрема, при будівництві доріг, мають бути громадянами нашої держави. Адже в цей час, коли стільки українців повернулися додому, ми маємо забезпечити їх роботою», — заявив Денис Шмигаль, прем’єр України.
Загалом така позиція зрозуміла, таке вже випробували в історії. Нагадаємо, що забезпечення мінімальних соціальних гарантій і створення робочих місць для того, аби уникнути соціального вибуху — це був один із трьох китів «Нового курсу» Франкліна Делано Рузвельта — людини, яка вивела США з «Великої депресії» у 1930-х рр. За його керівництва, держава надавала безробітним мінімальну допомогу, але забезпечувала роботою. Для цього існувало державне замовлення на так звані громадські роботи, що передбачали будівництво доріг, шкіл, летовищ, електрифікацію містечок, насадження зелених зон тощо.

Нові проблеми виникнуть після карантину
Однак чи вдасться Україні повторити американський досвід, поки що не дуже зрозуміло. Єгор Киян, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень, упевнений, що для реальної боротьби з безробіттям недостатньо просто оголосити про створення якоїсь кількості робочих місць — важливо їх створити в ключових галузях економіки. «Знаючи, як це зазвичай робить наш уряд, не виключено, що все зведеться до копання траншей, що називається, звідси і до обіду», — заявив п. Киян в інтерв’ю «Апострофу». Водночас, за його словами, ця програма може певною мірою зняти соціальну напругу, викликану кризою і зростанням безробіття. «Але 500 тис. — це крапля в морі. Тим більше, якщо ці робочі місця будуть створені не в ключових сферах, це не дасть бажаного результату», — каже він.
Специфіки додають також заробітчани. За різними даними, через карантин в Україну повернулися до 300 тис. громадян, котрі втратили можливість заробітку за кордоном. «Звісно, не факт, що вони відразу стануть шукати роботу вдома. За довгі роки у багатьох вже сформувалася стійка трудова модель, де періодичні поїздки і тимчасові підробітки у валюті набагато привабливіші, ніж постійна робота за місцем проживання», — пояснила інформаційній аґенції «Укрінформ» Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім.. М. Птухи Національної академії наук України. На її думку, заробітчани не відразу вийдуть на український ринок праці, залишаючись якийсь час неактивними та живучи на накопичені заощадження. «Тим більше, що рівень заробітків у країнах-реципієнтах все одно буде набагато вищим, ніж в Україні, і дефіцит робочої сили, а особливо дешевої робочої сили трудових міґрантів після епідемії, у них також залишиться. Й як тільки кордони відкриють, люди знову намагатимуться повернутися туди», — каже вона.
Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації й експерт «Реанімаційного пакету реформ», попереджає, що ситуація погіршуватиметься. «Загалом, якщо ми виходимо з того, що робочі місця залежать від розвитку економіки, то сьогодні уряд грошима економіку не насичує. Як результат, створюються відповідні перешкоди. Зокрема, й щодо виділення кредитів, і щодо виплат оголошених допомог із безробіття тощо. Невиконання таких зобов’язань призводить до того, що людей звільняють. Тому в нас кількість безробітних буде тільки збільшуватися. Зараз люди сподіваються, що після закінчення карантину вони зможуть вийти на ті ж прибутки й обсяги реалізації, які були до кризи, але помиляються. За ці два місяці люди витратили заощадження, які в них були, й це відобразиться на обсягах реалізації. Як результат, підприємці будуть змушені економити», — пише п. Несходовський у блозі порталу «Слово і діло».
Схожі застереження в коментарі незалежному аналітичному центру фонд «Українська політика» висловила й Ольга Балакірєва, голова правління Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка. «До тих пір, поки у нас буде ситуація карантину, гадаю, уряду вдасться уникнути соціальних бунтів, люди будуть витрачати свої невеликі заощадження, соціальну допомогу, позичати гроші на якийсь період. Але після закінчення карантину, якщо не запропонують можливість заробітку, ми можемо очікувати на соціальні вибухи. Люди будуть вимагати відкриття підприємств, підвищення гарантованих виплат», — каже п. Балакірєва. Вона нагадує, що на початку року в Україні вже був серйозний вибух обурення після інформації про величезні зарплати та премії, які призначали собі чиновники високого рівня. «На сьогодні елемент соціальної несправедливості в розподілі оплати праці також буде дуже важливий. Підкреслю, що побутова економічна нерівність стане фактором негативної оцінки діяльності чинної влади після карантину», — резюмувала вона.

Ігор Берчак

До слова
Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) опублікував песимістичний прогноз, згідно з яким понад 6 млн осіб в Україні можуть опинитися за межею бідності через соціально-економічну кризу, викликану пандемією Covid-19. Відповідно до аналітики, рівень бідності зросте з 27 % до 44 %. Вплив на дітей буде ще відчутнішим: із 33 % до 51 %. Тобто, теперішні розрахунки ЮНІСЕФ передбачають, що скрутне фінансове становище очікує кожну другу українську родину з дітьми. «ЮНІСЕФ стурбований, що погіршення економічної ситуації матиме найбільш руйнівний вплив на багатодітні сім’ї, самотніх батьків із дітьми, родини з дітьми до трьох років та самотніх пенсіонерів віком за 65 років», — йдеться в офіційному пресрелізі організації. У зв’язку з критичним зростанням дитячої бідності та незахищеності родин, ЮНІСЕФ закликає президента України, парламент, уряд і місцеву владу вжити термінових ефективних заходів соціального захисту для пом’якшення наслідків пандемії Covid-19.
А в публікації на сайті Міжнародного валютного фонду (МВФ) наголошується, що пандемія коронавірусу призведе до зростання нерівності у доходах людей у всьому світі. При цьому в Фонді зазначили, що глобальна криза майже не впливає на зайнятість людей із вищою освітою, натомість люди з базовою освітою зіштовхнуться з труднощами при пошуку роботи. Фахівці МВФ наголошують, що уряди країн повинні приділяти особливу увагу запобіганню довготермінових збитків щодо засобів для існування найменш забезпечених верств населення. «Без енергійних і цілеспрямованих спроб ми, швидше за все, знову побачимо зростання нерівності, яка вже була однією з найбільш складних і неприємних проблем світової економіки», — йдеться в публікації МВФ.
Раніше «Міст» повідомляв, скільки людей у світі втратять роботу.

About Author

Meest-Online