Новини для українців всього свту

Sunday, Jan. 24, 2021

Карткова комісія в Україні всемеро вища, ніж у ЄС

Автор:

|

Грудень 01, 2020

|

Рубрика:

Карткова комісія в Україні всемеро вища, ніж у ЄС

Ліґа антитрасту, спільнота експертів громадських організацій (ГО) «Рада захисту конкуренції та споживачів» та телевізійний проєкт «Наші гроші», закликала Антимонопольний комітет допомогти у виживанні підприємцям, котрі неабияк потерпають від пандемії коронавірусу.

Виживуть не всі
Ліга антитрасту звернула увагу Антимонопольного комітету на те, що в Україні обслуговування безготівкових розрахунків (еквайринг) платіжними системами Visa, Mastercard і банками коштує підприємцям всемеро більше, ніж у країнах Європейського Союзу (ЄС). Тому вважає його антимонопольним порушенням. «В Україні комісія за безготівковий платіж — від 1,7 % до 3 %. Чим дрібніший бізнес, тим вищу комісію він платить платіжним системам і банку. В країнах ЄС така комісія — від 0,2 % до 0,3 % та закріплена нормативно. У США комісія фіксована — 20 центів із транзакції», — полічили експерти.
У Лізі антитрасту також зауважили: «Крім цього, підприємець щомісяця платить 300-400 грн за обслуговування одного POS-терміналу, за допомогою якого приймає безготівкові платежі. В результаті підприємець із обігом 5 млн грн на рік має заплатити платіжним системам і банкам комісію близько 150 тис. грн на рік».
Експертів ГО «Рада захисту конкуренції та споживачів» і програми «Наші гроші» підтримали в багатьох торгових мережах. Олеся Оленицька, директорка з питань співпраці з органами державної влади та зв’язків з громадськістю компанії Metro Cash and Carry Ukraine, заявила: «За кожні 100 грн, заплачені карткою, підприємець повинен віддати банку від 2,5 грн до 3 грн. Враховуючи, що український бізнес, особливо малий і середній бізнес, переживають зараз важку кризу, закликаємо банки і міжнародні платіжні системи зробити крок на зустріч бізнесу і зменшити комісії з платежів».
«Парадоксально, але за чинних технологій розрахунок готівкою для українського підприємця в 100-150 (!) раз вигіднішій, ніж карткою. Вартість інкасації банком готівкової гривні в середньому коштує 0,02 % від суми. А комісія за проведення карткових платежів — від 1,8 до 3 %. При цьому якщо ми як великі торгові мережі ще можемо «виторгувати» трохи менший відсоток завдяки серйозним обсягам, то малий бізнес змушений платити по повній — 2-3 % із кожного платежу плюс 300-400 грн за кожен POS-термінал на місяць», — пояснила посадовиця. — Під час важкої економічної кризи банкірам і міжнародним платіжним системам настав час проявити шляхетність, зробивши крок назустріч малому та середньому бізнесу, і трохи обмежити комісію. Інакше через кілька років просто нікому її буде платити. 2020 рік стане одним із найбільш провальних і для українського, і для світового бізнесу. У підручниках історії його, ймовірно, будуть порівнювати з найгіршими роками Великої депресії. Виживуть не всі».

Мародерство
«Під час такої жорсткої економічної «засухи» українському бізнесу, суспільству, державі важливо підтримувати один одного, а не мародерствувати і не гріти руки на чужій біді. Пам’ятаєте, навіть за «законом джунглів» у відомій книзі Р. Кіплінґа під час посухи тварини не вбивали один одного біля водопою. Чому ж тоді частина з нас — бізнесменів, чиновників, банкірів — беруть на душу цей гріх? — наголосила п. Оленицька. — Банки замовчують, що будь-які витрати — зокрема банківські комісії — підприємець, так чи інакше, намагатиметься включити у фінальну вартість товару або послуги. Відповідно, через високу банківську комісію покупець буде змушений переплачувати 2-3 % від ціни, з яких, у кращому разі, половина йому повернеться через кешбек. У підсумку все це падає на плечі українця, котрий у період пандемії і так ледь «зводить кінці з кінцями».
«Лише на перший погляд 2-3 % банківської комісії з кожного платежу не відіграють особливої ролі. Насправді, ця комісія на кшталт рани, що постійно кривавить, і з якої витікають вкрай потрібні зараз бізнесу обігові кошти. Так, це вбиває бізнес не одразу, як, наприклад, не скасована орендна плата під час карантину, а поступово. Але це ще один приклад мародерства». також зауважила директорка.
Із цим погодився Сергій Холод, заступник голови Національного банку України. «Дуже хочемо, щоб безготівкові платежі стали дешевшими, ніж готівка, і вже робимо необхідні кроки в цьому напрямку. Рекомендуємо банкам діяти аналогічно та знижувати вартість онлайн-розрахунків для своїх клієнтів. Це наша спільна соціальна відповідальність і турбота про українців», — запевнив він.
У США платіжні системи виплатили ритейлерам у межах мирного врегулювання колективного позову щодо завищеного розміру комісії 6,2 млрд USD. Після цього розмір комісії регулює там держава. Після того, як Європейська комісія (ЄК) розпочала антимонопольне розслідування щодо платіжних систем, ті в кілька разів знизили розмір своїх комісійних. А згодом підтримали їхнє нормативне регулювання.
«Ще 2008 року після повномасштабного розслідування, яке загрожувало обом найбільшим платіжним системам величезним штрафом, Visa і Mastercard домовилися з ЄК зменшити свою комісію до 0,2%. Згідно з Регламентом 2015/751 від 29 квітня 2015 року, в усіх країнах ЄС розмір ставок комісії не може перевищувати 0,2 % за дебетними картками і 0,3 % —за кредитними», — поділилася п. Оленицька.

Чи подолають лобі?
Натомість спроби українських законодавців обмежити комісію, за словами експертів, здебільшого закінчувались нічим — потужне лобі здатне протистояти таким невигідним для їх доходів законодавчим ініціативам. Тож Ліґа антитрасту наголосила: «Доки Антимонопольний комітет не почне займатись цим питанням — навряд чи можна очікувати на вирішення проблеми. Попри те, що в парламенті зареєстровані законопроєкти № 4178 та № 4178-1, які за аналогією з Європою пропонують обмежити розмір інтерчейнджу, ми сумніваємось, що Рада зможе подолати фінансове лобі».
Проєкт № 4178 «Про внесення змін до деяких Законів України щодо комісійної винагороди під час здійснення еквайрингу» зареєстрував 1 жовтня Микола Княжицький, депутат парламентської фракції «Європейська солідарність». У цьому документі він пропонує обмежити з початку наступного року загальний розмір ставки комісії (з урахуванням комісії і банків, і міжнародних платіжних систем) на рівні 1,5 % від розміру платежу, з липня 2021-го — на рівні 1 %, а з 2022 року — не вище 0,5 %.
Своєю чергою, проєкт № 4178-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо комісійної винагороди за послуги еквайрингової установи (вартості торгового еквайрингу)» зареєстрували народні депутати Марія Мезенцева, Володимир Тимофійчук, Олена Вінтоняк, Олег Бондаренко, Олексій Жмеренецький, Юрій Мисягін, Олександр Федієнко й Артем Кунаєв. Вони запропонували: «Розмір комісійної винагороди інтерчейндж не може перевищувати з 1 січня 2021-го 1,2 % від суми транзакції; з 1 січня 2022 року — 1 % від суми транзакції; а з 1 січня 2023-го — 0,9 % від суми транзакції. Загальний розмір комісійної винагороди за послуги еквайрингової установи (вартість торгового еквайрингу), в т. ч. комісійна винагорода інтерчейндж, що сумарно сплачують торговці під час здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (виконані роботи, надані послуги) не може перевищувати до 31 грудня 2021 року 1,8 % від суми транзакції; до 31 грудня 2022-го — 1,6% від суми транзакції; в з 1 січня 2023 року — 1,4% від суми транзакції».
Але Віра Платонова, директорка реґіонального підрозділу Visa у країнах Співдружності Незалежних Держав і Південно-Східної Європи вважає: «Зниження ставки взаємообмінного збору (інтерчейнджу) спричинить падіння безготівкової економіки, бо є основним джерелом прибутку банків у роздрібній торгівлі, й зупинить ідею cashless (переходу від готівкових до безготівкових розрахунків). Причина полягає у тому, що для побудови роздрібної торгівлі банк вдається до значних витрат — закуповує й обслуговує термінали, купує процесинговий центр, пластик, утримує персонал, що обслуговує роздрібну торгівлю та впроваджує тривалі маркетингові кампанії. Зниження ставки змусить банки відбирати свої термінали у бізнесу, передусім — малого та середнього».
Своєю чергою, Сергій Бадрітдінов, виконавчий директор компанії Intertop Ukraine, попередив: «Для середнього та малого бізнесу комісія за обслуговування безготівкових операцій є критично високою. Тому такі умови призводять до розвитку тіньової економіки, адже багатьом ритейлерам просто невигідно приймати картки».
Як повідомляв «Міст», українських заробітчан заманюють додому доступними кредитами.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply