Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Dec. 19, 2018

Ігор Коломойський поставив Україні «хлорний ультиматум»

Автор:

|

Липень 19, 2018

|

Рубрика:

Ігор Коломойський поставив Україні «хлорний ультиматум»

Уже найближчим часом деякі міста в Україні можуть залишитися без централізованого водопостачання, в інших містах подача води може бути значно обмежена. Такий похмурий прогноз озвучила прес-служба акціонерної компанії «Київводоканал». Головна причина — в середині червня несподівано зупинило роботу підприємство «ДніпроАзот», яке є єдиним в Україні виробником рідкого хлору.

Панічні прогнози
Саме цю хімічну сполуку більшість українських водоканалів використовує для очищення та дезінфекції води з природних джерел (водойм та артезіанських свердловин). Щомісячна потреба водоканалів у рідкому хлорі становить від 500 до 800 т. Хоча це не найекологічніший спосіб, зате він один із найдешевших (його вартість — близько 2 % у тарифі). Очищення також можна проводити за допомогою гіпохлориту, який виготовляється з кухонної солі та того ж таки рідкого хлору. За різними даними, запаси реагентів можуть повністю закінчитися приблизно через 20 днів.
А тоді: катастрофа! Саме такі панічні прогнози зазвучали в українських засобах масової інформації. «Якщо «ДніпроАзот» не буде запущено, в Україні станеться надзвичайна ситуація. Адже люди залишаться без питної води. Якщо у місті не буде хлору, жоден директор водоканалу не має права відправити у мережу воду неналежної санітарної якості. І це не просто припинення постачання води населенню, а припинення роботи промислових виробництв, особливо харчових. Тобто, відбувається ланцюгова реакція, і безробітними стають сотні тисяч працівників водоканалів. Це страшна картина світу», — заявила в ефірі телеканалу ZIK Ольга Бабій, віце-президент Української асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія».
«Ми з вами можемо опинитися на порозі найбільшої кризи в історії сучасної України. Коли з кранів потече навіть не теперішня «технічна вода», а справді біологічна отрута, це буде величезною проблемою. Ні з чим подібним наша держава ще не стикалася», — зазначив під час виступу на міжнародному форумі «Борисфен-2018» Андрій Денисенко, народний депутат України. А Світлана Михайловська, заступник директора Європейської бізнес-асоціації, заявила, що через відсутність рідкого хлору виробництво в Україні зупиняють Coca-Cola, Pepsi та Carlsberg.

Ціна питання — 76 USD
«Хлорним монополістом» в Україні є «ДніпроАзот» (м. Кам’янське — колишній Дніпродзержинськ Дніпропетровської області). 12 липня ц. р. більше тисячі працівників підприємства вийшли на мітинґ біля заводоуправління у Кам’янському. За словами організаторів акції, головна вимога мітинґарів до уряду й адміністрації підприємства — відновити роботу «ДніпроАзоту». Як розповіли працівники, уже кілька тижнів виробництво на підприємстві законсервоване, випуску продукції немає. За їхніми словами, днями вони отримали заробітну плату за майже місяць простою, вона не перевищує 1,5 тис. грн.
Як пояснив «Радіо Свобода» Сергій Сидоров, голова правління підприємства, завод був вимушений зупинити роботу через здорожчання природного газу (приблизно на 2 тис. грн, 76 USD — за 1 тис. куб. м), який є основною сировиною для виробництва та складає близько 80 % у вартості продукції. За його словами, підприємство сподівається на створення урядової робочої групи задля вирішення проблеми.

Хлор в обмін на аміак
Ось тут і починається найцікавіше. «ДніпроАзот» — підприємство приватне, воно належить Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову. Відповідно, які можуть бути претензії до Кабінету Міністрів?
Виявляється, можуть, і то цілком серйозні. Експерти кажуть, що насправді йдеться не про зниження ціни на газ, а про продовження договору оренди. Крім рідкого хлору, «ДніпроАзот» виробляє величезні обсяги азотних добрив та аміаку. 2011 року «Укрнафта» взяла в оренду цех із виробництва аміаку на заводі «ДніпроАзот», на який щорічно поставляє близько 600 млн куб. м природного газу, пише інтернет-ресурс enkorr.com.ua. «Укрнафта» платить орендну плату в розмірі близько 10 млн грн на місяць, а також має експлуатаційні витрати для забезпечення виробництва в розмірі 10-25 млн грн на місяць. При цьому весь отриманий аміак «Укрнафта» реалізує «ДніпроАзоту» на 20-50 % дешевше за ринкові ціни. «Втрати «Укрнафти» на постачанні природного газу та продажу аміаку — це, по суті, неприкрите виведення коштів із компанії, в якій половина капіталу належить державі. Завдяки цій схемі реалізації тільки за 2017 рік сумарні втрати можуть досягати 2 млрд грн», — заявляв на початку 2018-го Сергій Куюн, директор «Консалтингової групи А-95».
Здавалося б, навіщо «Укрнафті» всі ці махінації? Відповідь проста: 50 % + 1 акція «Укрнафти» належить державі в особі «Нафтогазу України», близько 42 % акцій — власність групи компаній, пов’язаних із п. Коломойським і п. Боголюбовим. На момент укладання договору оренди 2011 року вони контролювали більшість спостережної ради «Укрнафти», маючи можливість лобіювати будь-які вигідні для себе рішення.
Однак потім ситуація змінилася, впливу на спостережну раду більше немає, а Андрій Коболєв, теперішній голова правління «Нафтогазу України», давно перетворився мало не на особистого ворога Ігоря Коломойського. В січні ц. р. «Укрнафта» продовжила «аміачний» договір із «ДніпроАзотом» лише на перший квартал. Тож хлорний шантаж, швидше за все, пов’язаний зовсім не з ціною на газ, а з бажанням п. Коломойського зберегти годівничку.

Варіантів протидії фактично немає
Заскочений зненацька уряд вдався до жорстких заяв. «ДніпроАзот» купує газ так само, як його купує вся Україна й її промисловість. Немає дешевшого газу, ніхто його не продає. Я думав, яким чином це зробити? В мене немає відповіді на це запитання. Приватні фірми продадуть дешевше, ніж 10 тис. грн (381 USD)? Знайдіть хоча б одну. Ніхто не продасть. Держава також не може продавати дешевше, тому ще це — збитки, і хтось піде в тюрму. Рішення наразі немає», — заявив Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України.
За словами Геннадія Зубка віце-прем’єра України, «відмова від постачання хлору за контрактом сприймається як шантаж». «Особливо в умовах, коли за останній рік «ДніпроАзот» підвищив ціну на хлор на 300 % для водоканалів. Невиконання прямих договірних зобов’язань тягне за собою адміністративну відповідальність, а коли це несе вплив на критичну інфраструктуру забезпечення життєдіяльності — то й кримінальну», — зазначив він.
Проте варіантів протидії монополісту фактично немає. «В Україні є компанія, яка намагається організувати великі поставки хлору в контейнерах автомобільним транспортом, але оформлення дозвільних документів та інших процедур займає більше року. Більше того, і таких спеціалізованих контейнерів недостатньо. Поставки хлору в цистернах з Європи (Румунія) дуже проблематичні. Європейські цистерни не можуть змінювати колісну базу, а також повинні бути сертифіковані на території Україні», — пояснили у прес-службі компанії «Київводоканал».
Чим закінчиться «хлорний шантаж», наразі не береться прогнозувати ніхто. Але п. Коломойський за власну копійчину готовий взяти за горло хоч цілу країну.

Ігор Берчак

До теми
Зрештою, й інші українські олігархи недалеко втекли. Як виявилося, в Україні спостерігається гостра нестача сірчаної кислоти. Про це стало відомо в ході засідання Моніторингової групи з питань виробництва й імпорту сірчаної кислоти при Державній регуляторній службі (ДРС) України. Анатолій Старовойт, голова асоціації «Укркокс», заявив, що зараз дефіцит сірчаної кислоти на внутрішньому ринку становить 98 тис. т. «Ми бачимо ризики зупинки коксохімічних і металургійних підприємств, які не можуть купити сірчану кислоту в Україні та змушені її імпортувати», — наголосила Ксенія Ляпіна, глава ДРС.
Експерти кажуть, що дефіцит спричинений рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, яка на початку липня ц. р. ввела на три роки квотування імпорту сірчаної кислоти. Зроблено це було під тиском основних українських виробників — державних підприємств «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (географічно розташований у трьох областях: Дніпропетровській, Кіровоградській та Миколаївській, центральний офіс — в м. Жовті Води Дніпропетровської області) та «Сумихімпром». Хоча підприємства — державні, але їхні менеджери, як стверджує бізнес-портал UAprom, є ставлениками опальних олігархів Миколи Мартиненка та Дмитра Фірташа. Як з’ясували журналісти, вигоди держави від монополії на ринку сірчаної кислоти не буде. «Ці державні заводи, зазвичай, не реалізують товар безпосередньо, а через посередників, так звані фірми-прокладки. Очевидно, що вся маржа осідає саме в цих посередницьких компаніях, а власне виробники ледь зводять кінці з кінцями», — зазначає UAprom.
Глава ДРС розкритикувала механізм квотування як такий, що потенційно може бути корупційним. «Хто перший звернеться, той і отримає квоту», — констатувала п. Ляпіна. Не забарилася й критика з боку представників металургійної галузі. «Нам потрібно приблизно 100-110 тис. т сірчаної кислоти на рік. З цього обсягу внутрішня пропозиція — це 20-30 тис. т. Таким чином виникає дефіцит (70-80 тис. т), який покривається імпортом. Основними постачальниками є Білорусь, Росія й Австрія», — пояснив УНІАН Володимир Власюк, керівник аналітичного держпідприємства «Укрпромзовніш-експертиза».
«Конкуренція на глобальному ринку — дуже жорстка. 85 % своєї продукції ми експортуємо, ми конкуруємо, зокрема, за рахунок собівартості. Тут вважається кожен долар, кожен цент, тому будь-яке збільшення собівартості призведе до того, що ми продамо менше нашої продукції», — пояснив Олександр Каленков, президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром». А результатом роботи Моніторингової групи при ДРС може стати скасування квот на імпорт сірчаної кислоти в Україну.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...