Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 29, 2020

Хто винен у економічних негараздах України

Автор:

|

Грудень 04, 2013

|

Рубрика:

Хто винен у економічних негараздах України

Рішення про призупинення підготовки до підписання угоди з Європейським Союзом (ЄС) в українському уряді пояснили складною ситуацією в економіці та втратами України від погіршення торговельних взаємин із Російською Федерацією (РФ). Оприлюднені Держстатом дані лише частково підтверджують аргументи уряду. «Ми не можемо не звертати уваги на те, що на 19 % скоротилося виробництво хімічної продукції, на 14 % — будівництва, і на 6 % в металургії. Експорт цього року вітчизняних товарів до Росії зменшився на 2 млрд USD. Це – не мертві числа, вони ріжуть по-живому», — заявив прем’єр-міністр.

Президент, котрий упродовж кількох днів не коментував рішень Кабміну, зрештою заявив, що не має права «залишити людей напризволяще з тими проблемами, що можуть виникнути, якщо під тиском, який ми відчуваємо, зупиниться виробництво й мільйони громадян будуть викинуті на вулиці». При цьому Віктор Янукович наголосив, що стратегічним напрямком руху України залишається європейський вектор інтеграції.
Послідовний прихильник євроінтеграції Петро Порошенко також зазначив, що через торговельні проблеми з РФ понад 600 українських підприємств мають труднощі з експортом своєї продукції до Росії й це поставило під загрозу близько 1 млн робочих місць.
Тим часом Олександр Квасневський, один із головних учасників перемовного процесу щодо підписання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС і спеціальний представник Європарламенту, стверджує, що ЄС запізнився з формуванням пакету економічної допомоги для України. Екс-президент Польщі сказав, що певним чином розуміє позицію Києва. «Якщо завтра не буде грошей на газ і не буде тепло в помешканнях, а зима буде суворою, то ніхто не дискутуватиме про асоціацію та її наслідки в перспективі на десять років, а буде питання, як вирішити цю справу тепер», — наголосив він.
Українські експерти вже понад рік намагаються звернути увагу на погіршення економічної ситуації в Україні, підкреслюючи при цьому, що цей спад пов’язаний не тільки зі складною ситуацією на зовнішніх ринках, а й з економічною політикою українського уряду.

Економіка: десь – падає, десь – зростає
Згідно з даними Держстату, за підсумками десяти місяців, українська промисловість скоротилася на 5,2 %. Обсяги промислового виробництва в жовтні ц. р. є на 4,9 % меншими, ніж у жовтні минулого року. Проте, порівняно з вереснем, жовтневе промислове виробництво зросло на 7,4 %. Падіння в інших ключових галузях — будівництві та транспорті – становить 16,3 і 3,1 %, відповідно.
Утім, за офіційною статистикою, у металургії, що залишається однією з головних експортно-орієнтованих галузей української економіки, у вересні-жовтні відчувалося певне пожвавлення. У ливарному та прокатному виробництві зростання за різними видами продукції склало від 1 до 31 %, якщо порівняти жовтень із вереснем, і від 2 до 23 % проти жовтня минулого року. Проте для українських металургів Росія — не головний ринок збуту продукції.
Натомість, у машинобудуванні, орієнтованому переважно на ринки колишніх радянських республік, спад виробництва від січня до жовтня склав 13,6 %, а у виробництві залізничних локомотивів і вагонів — 33,5 %.
Водночас, сільське господарство та роздрібна торгівля демонструють стале зростання — 9,9 і 9,5 %, відповідно. Експерти неодноразово називали аграрний сектор і торгівлю серед галузей, які чи не найбільше виграють від режиму вільної торгівлі з ЄС.

Зовнішня торгівля
Експорт товарів з України за січень-вересень ц. р. скоротився на 8,8 %, порівняно з відповідним періодом минулого року. Імпорт за той самий час також скоротився — на 8,6 %. Причому український експорт до РФ у січні-вересні ц. р., порівняно з відповідним періодом минулого року, зменшився на 13,4 %. Тепер Росія має 24,7 % від загального українського експорту.
Проте зниження імпорту з РФ є ще більшим — 19,7 %. На частку Росії нині припадає 29,4 % імпорту в Україну.
Водночас, скорочення українського експорту до країн ЄС за той самий період становить лише 2,7 %, а частка ЄС в українському експорті зросла до 26 %. Імпорт із країн ЄС збільшився на 2,7 % і тепер становить 34,7 % від загального імпорту в Україну.
Утім, як йдеться у звіті Держастату, експорт до країн ЄС є меншим за експорт до країн Співдружності Незалежних Держав (СНД) — 26 проти 36,2 %. Проте й ця пропорція потроху змінюється на користь ЄС, адже рік тому відповідні показники становили 24,2 і 37,1 %, відповідно. Тобто, частка СНД поступово скорочується, а частка ЄС — зростає.
Від початку цього року й до жовтня прямі іноземні інвестиції в Україну зросли лише на 2,3 %. Із країн ЄС надійшло 77,4 % від загального обсягу інвестицій, із країн СНД — усього 7,7 %. Однак головним іноземним інвестором в Україну й надалі залишається Кіпр, надходження з якого експерти оцінюють передусім як реінвестиції українських капіталів, виведених на офшорний острів. Інвестиції з Кіпру є суттєво більшими, ніж капіталовкладення з Німеччини та Нідерландів — двох наступних найбільших інвесторів в Україну.

Зарплати і ціни – фактично незмінні
Згідно з офіційною статистикою, зменшення індексу споживчих цін від початку року до жовтня склало 0,2 %, хоча наприкінці 2013-го інфляційні процеси стають дедалі відчутнішими, адже в жовтні вже спостерігалася хоч і невелика, та все ж інфляція — 0,4 %.
Держстат також повідомляє, що від початку року до жовтня середня зарплатня в Україні зросла на 8,5 %, порівняно з відповідним періодом минулого року. Проте індекс реальної зарплатні у вересні ц. р. був меншим, ніж у серпні — на 1,3 %. Упродовж вересня ц. р. зросла також заборгованість із виплати зарплати — станом на 1 жовтня, вона перевищила 1 млрд грн.
Але найнижчий рівень зарплат спостерігався зовсім не в тих реґіонах, де підприємства зіштовхнулися з проблемами в торгівлі з Росією. Менше за 78 % від середньої зарплати по країні отримують у Тернопільській, Херсонській, Чернігівській, Чернівецькій і Житомирській областях.
У жовтні ц. р. також було зафіксовано зменшення кількості офіційно зареєстрованих безробітних — на 6,5 % лише за місяць. Проте загальна кількість працюючих скоротилася на 0,3 %, або на 26,6 тис. осіб (від вересня до серпня поточного року). Найбільші скорочення відбулися у будівництві та промисловості.
Бі-бі-сі-Україна

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply