Новини для українців всього свту

Saturday, May. 30, 2020

Газовий фронт: РФ перемагає на півдні, Україна йде в наступ на півночі

Автор:

|

Травень 11, 2020

|

Рубрика:

Газовий фронт: РФ перемагає на півдні, Україна йде в наступ на півночі

Україна щасливо пережила опалювальний сезон (дяка глобальному потеплінню), до нового ще далеко, але протистояння на газовому фронті не вщухає ніколи. Цього тижня трапилися дві важливі для України події. Все, як книжка пише, — одна погана, друга хороша.

«Турецький потік»: програє Україна
Після пуску в січні ц. р. першої черги газогону «Турецький потік» Україна майже повністю втратила транзит газу з Російської Федерації (РФ) до Туреччини, Греції та Болгарії. Про це повідомив, Сергій Макогон, генеральний директор підприємства «Оператор ГТС України». На його думку, після запуску другої нитки «Турецького потоку», який очікують наприкінці 2020 року або на початку 2021-го, Україна втратить ще частину транзиту, який прямує до Угорщини та Сербії (до 15 млрд куб. м).
«Тому критично важливо не допустити закінчення будівництва «Північного потоку-2», оскільки це призведе до повної втрати транзиту вже з 2025 року. Для України це 2,5-3 млрд USD щорічного доходу від транзиту», —написав він у Facebook і додав, що потенційне рішення німецького енергетичного регулятора поширити правила європейської газової директиви на «Північний потік-2» може значно знизити рентабельність цього проєкту, позаяк «Газпром» зможе завантажити лише 50 % його потужності. «Але нам усім не можна розслаблятися. Боротьба з «Північним потоком-2» повинна залишатися ключовим завданням», — наголосив чиновник.

«Північний потік-2»: програє РФ

Натомість добра для України новина надійшла з півночі. 4 травня Республіка Польща (РП) і Данія офіційно заявили про одночасний початок будівництва газогону Baltic Pipe, який має забезпечити енергетичну незалежність, у т. ч. й України від РФ. Вартість будівництва оцінюють приблизно в 2 млрд EUR, введення в експлуатацію запланували на 1 жовтня 2022 року. Газогін дозволить постачати до 10 млрд куб. м природного газу на рік із Норвегії через Данію до Польщі й інших європейських держав.
Анджей Дуда, президент РП, наголосив, що це значно більше від забезпечення польських потреб, відтак РП хоче стати газовим хабом для Східної Європи. «Завдяки будівництву інтерконекторів газ із шельфу Норвезького моря через РП можна постачати до сусідніх країн, і до України також. Дуже важливо, що РП стане одним із гарантів енергетичної безпеки України, яка, як ми знаємо, багато років перебувала під газовим, енергетичним шантажем РФ. Для суверенітету та повної незалежності цей елемент є дуже важливим», — наголосив він.
На думку ж Кшиштофа Ксєнжопольського з Варшавської школи економіки (SGH), газогін Baltic Pipe є для РП ключовою інвестицію. «Це дає нам можливість стратегічного маневру, тобто вибору такого енергетичного міксу, що буде для нас найбільш вигідним. З погляду реґіону РП зміцнює свою позицію як держава, територією якої газ можна імпортувати до інших країн», — заявив він.
Напередодні РП та Україна тестували «короткий транзит» (short haul) газотранспортною системою (ГТС) України, а також постачання з українських підземних сховищ газу (ПСГ). «З метою підготовки до різних можливих сценаріїв розвитку ситуації, на замовленням низки трейдерів провели тестові постачання газу зі Словаччини до РП через ГТС України в режимі short haul, а також постачання з ПСГ України до Польщуі Ці постачання підтвердили можливість повністю забезпечити необхідним ресурсом РП у разі припинення або скорочення надходжень із РФ», — розповів п. Макогон і додав, що Україна ще раз довела, що продовжує залишатися важливим елементом енергетичної безпеки Європи.

РП і США можуть заарештувати активи «Газпрому»
Тим часом у Варшаві вирішили наслідувати приклад Києва в стосунках із російським енергетичним монополістом. Як відомо, так званий Ямальський контракт між Варшавою та Москвою, що був підписаний 1996 року, передбачає постачання щороку до 10 млрд куб. м газу. Згідно з вимушеною формулою «бери або плати» (take-or-pay), яку «Газпром» нав’язав польській компанії PGNiG, та мусить купувати щороку (2022-го також) не менше ніж 8,7 млрд куб. м газу.
PGNiG звернулася з позовом до Стокгольмського арбітражного суду, який в березні ц. р. зобов’язав «Газпром» сплатити 1,5 млрд USD за завищення ціни на газ для PGNiG починаючи з 2014-го. Позаяк РФ наразі не має наміру виконувати рішення міжнародного арбітражу, РП пропонує заарештувати активи «Газпрому» в Європі. Таку пропозицію озвучив Януш Ковальський, заступник міністра з державних активів РП, в інтерв’ю польській газеті Wprost. «Якщо росіяни не поважають закон, то гарною ідеєю є забрати активи «Північного потоку» та «Північного потоку-2», — заявив він.
Нагадаємо, що «Північний потік-2», запуск якого планували на кінець минулого року, так і не був добудований через запроваджені в грудні 2019-го санкції США. Під штрафні заходи, зокрема, можуть потрапити компанії, чиї кораблі займаються прокладанням труб для газогону, а також громадяни, причетні до роботи цих суден. Йдеться про заборону на в’їзд до Сполучених Штатів, а будь-які активи таких компаній, що перебувають на території США, будуть заморожені.
У результаті будівництво «Північного потоку-2» зупинилося, хоча для завершення проєкту, який наразі готовий на 90 %, залишилося прокласти лише 160 км труб територіальними водами Данії. Однак під загрозою американських санкцій швейцарська компанія Allseas, яка єдина в світі має відповідні кораблі, здатні вкладати труби великого діаметру на морське дно, від подальших робіт відмовилася. У підсумку добудова «Північного потоку-2» наразі фактично заморожена.
Однак, днями російські засоби масової інформації радісно повідомили, що російський корабель «Адмірал Черський», який, теоретично, може прокладати труби під водою, наближається до берегів Данії. З одного боку, 160 км — не така уже й довга ділянка, а з іншого — «Адмірал Черський» де-юре належить «Газпрому». Якщо почне добудову «Північного потоку-2», то активи російського газового монополіста можуть заарештувати не лише в Європі (на запит РП для виконання рішення Стокгольмського арбітражу), але й у США (згідно зі запровадженими в грудні 2019-го санкціями).

Ігор Берчак

До слова
Національна комісія України, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила чергове вигідне рішення, вигідне олігарху Рінату Ахметову. «Практично в усіх європейських країнах удень, коли споживання мало, а сонячної генерації багато, ціна електроенергії зменшується. Але наш тарифний регулятор своїм рішенням зробив так, що в Україні тепер буде повна протилежність до європейських ринків. У Болгарії в денні години ціна зараз більш ніж удесятеро нижча, ніж у вечірні та нічні години. У Словаччині, Чехії, Угорщині та Румунії в обід електроенергія в 4-5 разів дешевша, ніж уночі. В Україні ж після рішення НКРЕКП в обідні години ціна на 50 % вища, ніж уночі», — повідомила Вікторія Войціцька, депутатка Верховної Ради (ВРУ) 8-го скликання.
За її словами, рішення НКРЕКП прийняли без публікації проєкту та публічного обговорення. «Усе це тягне на статтю про перевищення владних повноважень і зловживання владою. А цинізм у тому, що це оформили як «заходи, пов’язані з поширенням коронавірусної хвороби». Саме так: під час коронавірусу треба обов’язково для всієї країни підняти ціну на електроенергію», — написала політикиня у Facebook.
Сергій Лещенко, ще один колишній депутат ВРУ, нагадує, що перед цим НКРЕКП повністю заборонила імпорт електроенергії, навіть із Білорусі. Саме цього й добивався Рінат Ахметов, чий холдинг ДТЕК — найбільший виробник електроенергії в Україні. Крім цього, з Міністерства енергетики до «Енергоатому» надійшло розпорядження про повну зупинку трьох блоків на атомних електростанціях України потужністю 3 тис. МВт кожен, і зменшення виробництва ще на п’яти блоках. «Навіщо? Зупинка атомних блоків призведе до того, що не треба буде зупиняти сонячні станції Ахметова, що працюють на високому «зеленому» тарифі. Також додаткову частку ринку отримають вугільні станції все того ж Ахметова», — наголосив п. Лещенко.
Він зауважив, що такі рішення коштуватимуть державі мільярдних збитків, а «Енергоатом» стане фактично банкрутом. «Але, щоб врятувати державний «Енергоатом», депутати можуть проголосувати за спеціальний закон, яким виділять 10 млрд грн допомоги «Енергоатому» у вигляді облігацій внутрішнього державного боргу», — додав колишній парламентар. За його словами, виходить двоходова схема: «Енергоатом» рятує ДТЕК, а держава рятує вже «Енергоатом». Таким чином, ДТЕК Ахметова отримує допомогу від держави, але уникає долі «ПриватБанку», тобто націоналізації.

About Author

Meest-Online