Новини для українців всього свту

Tuesday, Mar. 31, 2020

Економіка України: топ-10 подій 2019 року

Автор:

|

Грудень 31, 2019

|

Рубрика:

Економіка України: топ-10 подій 2019 року
Ігор Коломойський

Олігарх і МВФ
У грудні Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Україна нарешті домовилися про нову програму кредитування у розмірі 5,5 млрд USD. Однак для отримання грошей українська влада має позбутися впливу Ігоря Коломойського. Після приходу до влади Володимира Зеленського олігарх розгорнув бурхливу активність з метою скасувати постанову Кабінету Міністрів України (КМУ) від грудня 2016-го, якою був націоналізований «ПриватБанк» (ПБ), що тоді опинився на межі банкрутства. Перед націоналізацією ПБ його власники п. Коломойський і Геннадій Боголюбов вивели з фінансової установи 110 млрд грн на рахунки фіктивних фірм. Остаточне отримання траншу МВФ залежить від прийняття Верховною Радою України (ВРУ) закону, який врегулює виведення з ринку неплатоспроможних банків і не дозволить повертати їх колишнім власникам. Відповідний законопроєкт КМУ до ВРУ вже подав.

Газовий контракт
31 грудня ц. р. закінчується термін контракту між російським «Газпромом» і Національною акціонерною компанією (НАК) «Нафтогаз України» на помпування газу через Україну до держав Європейського Союзу. Москва до останнього наполягала на укладенні угоди лише на рік та відмові від усіх претензій у міжнародному арбітражі. Нагадаємо, що в лютому 2018-го НАК виграла суперечку з «Газпромом» у Стокгольмському арбітражі, який зобов’язав російського монополіста сплатити «Нафтогазу» компенсацію обсягом 4,63 млрд USD за недопостачання погоджених обсягів газу для транзиту. З урахуванням боргу української компанії перед російською за постачання газу «Газпром» має сплатити НАК близько 2,9 млрд USD. 17 грудня Сенат США затвердив оборонний бюджет на 2020 рік, в якому є адресні санкції проти компаній, причетних до будівництва «Північного потоку-2». З огляду на це швейцарська компанія Allseas, чиї кораблі прокладають газогін, призупинила всі роботи. 20 грудня «Нафтогаз» і «Газпром» домовилися про укладання нового транзитного договору на п’ять років, а «Газпром» погодився виплатити Україні 2,9 млрд USD за рішенням Стокгольмського арбітражу.

Постачання газу зі США
У листопаді до LNG-терміналу в польському порту Свіноуйсьце у Балтійському морі прибув перший танкер із США зі зрідженим природним газом (LNG) для України. «Це ще один крок у наданні допомоги Україні задля досягнення нею енергетичної незалежності», — заявили в Посольстві США в Україні. Цікаво, що з українського боку фігурує не державний «Нафтогаз», а група приватних компаній із іноземними інвестиціями «Енергетичні ресурси України», що спеціалізується на реалізації проєктів в українській енергетиці (керівний партнер — Дейл Перрі зі США). Наразі контракт уклали до кінця цього року.

Закон про продаж землі
13 листопада ВРУ проголосувала в першому читанні за законопроєкт, який скасовує заборону на продаж земель сільськогосподарського (с/г) призначення. Земельний мораторій запровадили 2002-го, його продовжували десять разів, під заборону продажу потрапляють 96 % с/г угідь країни, тобто, своєю землею не мають права розпоряджатися 6,9 млн формальних власників (а це — кожен шостий українець). Тим не менш усі без винятку політсили завжди пручалися його скасуванню. Голосування монобільшості «Слуги народу» викликало шквал критики та вуличних протестів. Монобільшість пообіцяла, що в законопроєкті другого читання зменшать концентрацію земель в одних руках і заборонять купувати землю іноземцям до рішення всенародного референдуму. Коли закон ухвалять остаточно — невідомо, наразі в нього внесли близько 5 тис. правок.

Велика приватизація
2 жовтня ВРУ ухвалила закон, який скасовує перелік підприємств, що не підлягають приватизації (був ухвалений ще 20 років тому). Потенційно на продаж можуть виставити понад 800 об’єктів, які належать державі, в т. ч. «Укрпошту» й «Укрзалізницю», а в бюджеті на 2020 рік уряд заклав доходи від приватизації держмайна сумою 5 млрд грн. Нагадаємо, що держбюджет-2018 передбачав надходження від приватизації розміром 21,3 млрд грн, натомість реальний показник становив 203 млн грн. Серед факторів, які відлякують бізнес, зокрема, й іноземний, від участі у приватизаційних процесах в Україні, і досі залишаються відсутність ефективного забезпечення права власності, повністю незалежних судів, яким можна довіряти, надмірний вплив так званого корупційного фактору та відсутність сучасного антимонопольного законодавства.

«Мотор Січ» і КНР
13 грудня В’ячеслав Богуслаєв, власник одного з найбільших світових виробників двигунів до літаків, гелікоптерів і рушійних установок для ракет «Мотор Січ» (головний офіс — у Запоріжжі), підтвердив, що продав акції підприємства компаніям із Китайської Народної Республіки (КНР). Це викликало величезне обурення з боку США. У Вашинґтоні вважають, що купівля українського аерокосмічного гіганта суттєво підвищить бойовий потенціал Народно-визвольної армії КНР, чому Білий дім усіляко намагається завадити, зокрема, шляхом запровадження ембарго на продаж товарів військового призначення та подвійного використання. «Це все є частиною стратегії національної безпеки та національно-оборонної стратегії США. Це стратегічна конкуренція з КНР», — пояснив The Wall Street Journal на правах анонімності високопоставлений чиновник адміністрації президента США.

Тютюновий скандал
4 жовтня ВРУ проголосувала за законопроєкт, в який в останній момент внесли норму, що обмежує націнки виробників цигарок на користь гуртових торговців-посередників і роздрібної торгівлі. Керівники чотирьох найбільших тютюнових компаній, які контролюють понад 90 % українського ринку — «British American Tobacco (B.A.T.) Україна», «Imperial Tobacco Україна», «Japan Tobacco International Україна» та «Philip Morris Україна» — заявили, що прийняття цього закону — неґативний сигнал для інвесторів, оскільки незважаючи на обіцянки нової влади, ведення бізнесу в Україні залишається непрозорим, непрогнозованим і зарегульованим. Компанія «B.A.T. Україна» навіть тимчасово призупинила роботу своєї фабрики в м. Прилуки (Чернігівська обл.), яка є одним з найбільших виробників цигарок в Україні. Крім цього, виробники спрогнозували підвищення ціни пачки цигарок із фільтром із 1 січня 2020 року в середньому на 14 грн. Перемовини між тютюновими компаніями та КМУ тривають. У разі згортання виробництва цигарок втрати бюджету будуть величезними. 2018-го тютюнові підприємства сплатили 43,7 млрд грн податків, заплановані показники на 2019 рік — 57,7 млрд грн.

Заборона грального бізнесу
19 грудня ВРУ провалила голосування за закон про легалізацію грального бізнесу. У відповідь президент Зеленський, однією з передвиборчих обіцянок якого було виведення сфери азартних ігор «з тіні», віддав вказівку про повну їхню заборону. Правоохоронці закрили майже 5,3 тис. залів гральних автоматів. Парадокс у тому, що ще 2009-го ВРУ заборонила гральний бізнес в Україні та запровадила карну відповідальність за його організацію, але 2012 року депутати ухвалили інший закон, яким заборону ніби й не скасували, але правила змінили. Про реальний обсяг фактично нелегального ринку азартних ігор в Україні не знає ніхто, може йтися про 1 млрд USD на місяць.

Нова митниця
8 грудня в Україні офіційно запрацювала нова Державна митна служба (ДМС). Таким чином була виконана вимога МВФ щодо реорганізації Державної фіскальної служби, яку розділили на ДМС і Державну податкову службу. Максим Нефьодов, котрого 5 липня офіційно призначили головою ДМС, заявив, що відтепер кількість реґіональних митниць в Україні скоротилася з 26 до 16. Крім цього, керівник похвалився, що йому та його команді вдалося не допустити потрапляння до лав нової ДМС понад 500 найбільш «сумнівних» керівників старої митниці.

Проблеми «євробляхарів»
Цей рік власникам автомобілів із іноземною реєстрацією, ввезених із порушенням митних правил («євроблях»), нагадував пішохідний перехід із чорними та білими смугами. Згідно з прийнятим ВРУ 8 листопада 2018 року закону, вони мали право до 22 лютого 2019-го розмитнити свої авта, заплативши лише 50 % ставки акцизного податку. До 24 травня тривав перехідний період, за який водії могли розмитнити авто без штрафів, але за повною вартістю. Із 22 серпня набула чинності система покарань, найжорсткіша норма передбачала штраф у 170 тис. грн, або конфіскацію авта. Проте 12 вересня вже новий склад ВРУ ухвалив у першому читанні законопроєкт про відтермінування штрафів. 17 грудня «євробляхарі» знову вийшли на акції протесту, стверджуючи, що до другого читання в документ внесуть правки, які передбачатимуть ще гірші умови розмитнення, ніж ті, що діють зараз.

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply