Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 16, 2019

Економіка України: топ-10 2018 року

Автор:

|

Січень 02, 2019

|

Рубрика:

Економіка України: топ-10 2018 року

Перемога року
28 лютого було оголошене рішення в наймасштабнішому розгляді в історії Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма (Швеція). Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги Національної акціонерної компанії (НАК) «Нафтогаз України», зобов’язавши російського газового монополіста «Газпром» виплатити українській компанії 4,6 млрд USD компенсації за недопоставлені державним концерном із Російської Федерації (РФ) обсяги блакитного палива для транзиту. Оскільки арбітраж розглядав одразу два позови між компаніями, в підсумку, «Газпром» має доплатити «Нафтогазу» 2,56 млрд USD. Але при цьому арбітраж зобов’язав «Нафтогаз» у 2018-2019 рр. закуповувати у російської компанії по 5 млрд куб. м газу на рік (до цього обсяг закупівель був нульовий). Зараз НАК звертається в суди різних країн з вимогами заарештувати майно російського газового монополіста, щоб забезпечити виконання рішення Стокгольмського арбітражу.

Відновлення співпраці з МВФ
18 грудня після понад півторарічної перерви Міжнародний валютний фонд (МВФ) схвалив надання Україні траншу в 1,4 млрд USD за новою програмою співпраці — stand-by. Директори фонду також затвердили припинення старої програми розширеного фінансування (EFF). Розпочата навесні 2015-го, вона передбачала можливість виділення Україні близько 17,5 млрд USD на чотири роки. Однак Київ, через гальмування реформ, зокрема, в сфері боротьби з корупцією та підняття ціни на газ для побутових споживачів, зміг отримати менше половини виділених коштів. Останній транш за програмою EFF надійшов у квітні 2017 року. Програма stand-by є меншою як за обсягами, так і за часом. Вона розрахована на майже 4 млрд USD, за якими Київ може звернутися у наступні 14 місяців. Найбільша поточна проблема України — пік виплат боргів попередніх років. Лише у наступні два роки потрібно виплатити близько 12 млрд USD.

Підняття ціни на газ
Понад півтора року Кабінет Міністрів України (КМУ) всіляко опирався вимогам МВФ розраховувати ціну газу відповідно до цін на європейському ринку однаково для всіх категорій споживачів. На словах обіцянку підвищити тарифи КМУ дав давно, але вперто тягнув час, побоюючись масових акцій протесту. Однак через наближення піку виплат за зовнішніми боргами і страх узагалі втратити фінансову підтримку МВФ, урядовці на екстреному засіданні 19 жовтня ухвалили рішення про підвищення ціни на блакитне паливо для населення на 23,5 % (із 6 958 грн за 1 тис. куб. м до 8 550 грн). Це автоматично спричинило підняття тарифів на решту житлово-комунальних послуг, зокрема, з 1 січня ц. р. тарифи на теплопостачання зросли по всій країні в середньому на 21 %.

Мільярди на субсидії
Зрозуміло, що в такій ситуації більшість українців опиняються на межі виживання, адже для багатьох домогосподарств суми в платіжках за житлово-комунальні послуги становлять більш, ніж половину доходів. У КМУ запевняють, що все буде гаразд, адже діє урядова програма надання комунальних субсидій. 71 млрд грн — таку суму виділили у бюджеті 2018 року на їхню виплату. І хоча в уряді пояснювали, що 16 млрд грн із цієї суми — це заборгованість ще з попереднього року, загальний обсяг видатків є рекордним з часу, коли 2015-го вперше була запроваджена система субсидій. Тоді вони обійшлися бюджету лише у 18 млрд грн. Водночас у травні правила надання компенсацій були змінені, в результаті чого можливість оформити субсидії втратили, за різними оцінками, від 30 % до 50 % субсидіантів. Тож не дивно, що, незважаючи на різке здорожчання газу та послуг теплокомуненерго, в бюджеті на 2019 рік на субсидії передбачено лише 55 млрд грн. У рік подвійних виборів (Президента та Верховної Ради) саме величезні тарифи на житлово-комунальні послуги та неможливість сплачувати їх у повному обсязі можуть стати каталізатором масових акцій протесту в усіх реґіонах України.

«Нафтогаз» проти Фірташа
Але газова тема не обмежується лише підняттям цін. Цьогорічний опалювальний сезон в Україні традиційно розпочався зі скандалів. Принаймні три великих міста — Кривий Ріг (630 тис. мешканців), Сміла (68 тис.) та Шепетівка (42 тис.) — зіштовхнулися з неможливістю подати тепло в житлові будинки та соціальні об’єкти (дитячі садки, навчальні заклади, лікарні). Причиною став затяжний конфлікт між державним «Нафтогазом» і приватними облгазами. Більшість із них пов’язують із Дмитром Фірташем, який зараз чекає в Австрії можливої екстрадиції в США, де його підозрюють в економічних злочинах. До сфери впливу олігарха офіційно входять 18 облгазів, ще кілька контролюють його бізнес-партнери (загалом близько 70 %), які сконцентровані в групі «Реґіональна газова компанія» (РГК). «Нафтогаз» неодноразово публікував звернення до КМУ й Антимонопольного комітету з вимогою усунути монополію групи компаній Фірташа. Згідно з позицією НАК, більшість облгазів є непотрібними посередниками й не несуть жодної відповідальності за ризики, пов’язані з постачанням газу. Більше того, в «Нафтогазі» заявили про масові крадіжки блакитного палива (на суму до 2 млрд грн) приватними облгазами, які списують їх на виробничо-технологічні витрати.

Україна — найбідніша в Європі
Згідно з підрахунками МВФ, що містяться у жовтневому звіті організації, Україна вперше помінялася місцями з Молдовою (133-тє місце у світі з показником 2 694 USD валового внутрішнього продукту на людину), яка мала цей далеко непочесний статус упродовж останніх років. Україна відповідно — 134-та (2 656 USD). Таким чином Україна стала найбіднішою державою в Європі. Не менш сумна ситуація і з розмірами зарплат. За цим показником Україна — також остання в Європі: за даними другого кварталу 2018-го, середня зарплата становила 8 529 грн (325,5 USD), натомість у сусідній Молдові — 6 369,8 леїв (375,8 USD).

Мільйони заробітчан
Тож не дивно, що мільйони працездатних українців масово шукають кращої долі в інших країнах. За даними Міністерства соціальної політики, постійну роботу за кордоном мають 3,2 млн українців, а тимчасово працюють 7-9 млн. За даними Національного банку України (НБУ), лише за перші сім місяців 2018-го трудові міґранти переказали на Батьківщину 6,35 млрд USD. Це уп’ятеро більше, ніж прямі іноземні інвестиції за той самий період. Як очікують у НБУ, за підсумками року перекази мають сягнути 11 млрд USD (для порівняння, 2017-го було 9,3 млрд). Таким чином українські заробітчани залишаються найбільшими інвесторами й одними з головних постачальників валюти до країни.

Провал «великої» приватизації
На початку травня КМУ ухвалив перелік із 26 великих підприємств (кожне — вартістю більше 250 млн грн), які планували приватизувати торік. Плани були амбітні: уряд розраховував отримати від великого розпродажу державного майна 21,3 млрд грн. Але жодного аукціону з «великої» приватизації так і не відбулося. В КМУ називають дві основних причини: численні судові позови та величезні борги низки призначених для приватизації підприємств. Водночас потрібно відзначити значний прогрес в сфері «малої» приватизації. Хоча перші аукціони розпочалися лише наприкінці серпня, але за цей час вже було здійснено 423 успішних продажі державного та комунального майна, а до реєстру внесли більше 1 300 об’єктів. Зазначимо, що бюджетом на 2019 рік запланували отримати від приватизації загалом 17,1 млрд грн.

Невдалий бунт «євробляхарів»
Українськими дорогами їздить величезна кількість нерозмитнених авто (за різними даними, майже 1,5 млн) на іноземних номерах, або, як їх ще називають, «євробляхах». Автомобілі, які купують в Україні, оподатковують, від того і формується їхня ціна. Водночас машина, завезена на митну територію України, обходиться його власнику лише за її первісною ціною за кордоном. Остання, зазвичай, у кілька разів нижча, ніж в Україні. Інша річ, що власникам таких авт доводиться кожні п’ять-десять днів перетинати кордон. Починаючи з вересня, «євробляхарі» розпочали масові акції протесту по всій країні, зокрема, блокуючи пункти пропуску на західному кордоні. Врешті-решт 8 листопада Верховна Рада (ВРУ) ухвалила закон, який дозволяє легалізувати такі автівки, а також передбачає 50 % знижку акцизного податку при їхньому розмитненні, якщо це буде зроблено впродовж 90 днів. Але збити хвилю протестів одразу не вдалося, оскільки одночасно нардепи підтримали інший закон, який значно збільшує розмір штрафів для тих, хто не вкладеться в передбачений термін. «Євробляхарі» втихомирилися лише після введення 26 листопада в десятьох областях України воєнного стану, після чого перекриття доріг могло обернутися реальною карною відповідальністю.

Сумний земельний «рекорд»
Улітку Європейський суд із прав людини визнав мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського (с/г) призначення в Україні порушенням прав людини. Незважаючи на це, під кінець року ВРУ знову його продовжила. Загалом українська земельна реформа триває 26 років, це — світовий рекорд. Мораторій на продаж землі, запроваджений 2002 року, продовжували вісім разів, під його дію потрапляють 96 % с/г угідь країни, тобто, своєю землею не мають права розпоряджатися 6,9 млн формальних власників. І це при тому, що приблизно мільйон власників паїв померли, не встигнувши скористатися своєю власністю: не залишили спадкоємців або останні не оформили документи через дорогу процедуру успадкування.

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...